Тема 1. вступ. предмет та завдання курсу
Сфера обслуговування
Київ 2014
Розповсюдження та тиражування без офіційного дозволу ТЕК КНТЕУ заборонено.
Методичні рекомендації розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії гуманітарних та соціально-економічних дисциплін
29 грудня 2014 року, протокол № 5
Рецензенти: Є.М. Костюк - заступник директора з навчально-методичної роботи ,викладач - методист, спеціаліст вищої категорії;
В.М. Сімперович, кандидат історичних наук.
Навчально-методичне видання
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до самостійної роботи студентів
освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст
галузь знань 0305 Економіка та підприємництво
1401 Сфера обслуговування
Автор: ПАЛІЙЧУК Тамара Якимівна, викладач-методист, спеціаліст вищої категорії
Зміст
1. Мета, завдання та результати (компетенції) вивчення дисципліни, її
місце у навчальному процесі ..........................................................................4
2. Структура дисципліни та розподіл годин за темами.................................6
3. Методичні рекомендації та завдання по вивченню питань,
винесених на самостійне опрацювання студентами.
Тема 1. Вступ. Предмет та завдання курсу......................................................7
Тема 2. Найдавніші часи на території нашої держави...................................8
Тема 3. Східні слов’яни....................................................................................10
Тема 4. Київська Русь та її місце в історії людства.......................................12
Тема 5. Політична роздрібненість Київської Русі та боротьба
з монголо-татарською навалою..........................................................14
Тема 6. Галицько-Волинська держава............................................................16
Тема 7. Українські землі у складі Великого князівства
Литовського та інших держав............................................................18
Тема 8. Україна під владою Речі Посполитої................................................19
Тема 9. Виникнення козацтва та його роль в історії
українського народу............................................................................21
Тема 10. Українська національна революція ХVІІ ст...................................23
Тема 11. Україна у ХVІІІ ст. Втрата державної незалежності.....................25
Тема 12. Правобережна Україна та західноукраїнські
землі у ХVІІІ ст..................................................................................27
Тема 13. Українські землі у другій половині ХІХ ст....................................29
Тема 14. Україна на початку ХХ ст................................................................30
Тема 15. Боротьба за відновлення державності українського
народу.................................................................................................34
Тема 16. Міжвоєнний період в історії українського народу.......................37
Тема 17. Західна Україна в 20-30-х рр. ХХ ст...............................................41
Тема 18. Україна в роки Другої світової війни.............................................43
Тема 19. Україна в складі СРСР (1945-1985рр.)...........................................47
Тема 20. Україна на сучасному етапі..............................................................51
4. Перелік рекомендованої літератури...........................................................52
1. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ (КОМПЕТЕНЦІЇ) ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ.
Вивчення історії України - важлива ланка в підготовці висококваліфікованих спеціалістів нової генерації. В ґрунтовному, вдумливому вивченні національної історії українського народу - запорука формування національної свідомості громадянина незалежної України.
Формування національної свідомості молодої людини - завдання складне. Останнім часом з’явилося чимало наукових і науково-популярних праць, як істориків минулого так і сучасних. Подані в них матеріали нерідко мають дискусійний чи полемічний характер, потребують уточнень, глибокого вивчення. Це ускладнює процес засвоєння фактів і подій нашого далекого й недавнього минулого.
Курс історії України побудований на засадах історизму, а не ідеологічних догм. Основне завдання курсу навчити думати, аналізувати, бачити історичні події в їх розвитку і взаємозв’язках, використовувати знання наук тісно пов’язаних з історією як філософія, політологія, соціологія, психологія, релігієзнавство.
Вивчення дисципліни включає лекційні та семінарські заняття під керівництвом викладача, а також самостійне вивчення студентами окремих питань, що забезпечує закріплення теоретичних знань, сприяє розвитку самостійного наукового мислення.
Метою та завданням самостійної роботи студентів при вивченні історії України є:
- отримання глибоких та міцних знань, необхідних для формування національної самосвідомості;
- уміння аналізувати історичні процеси, події, факти, користуватися категорійно-понятійним апаратом історичної науки;
- опрацювання першоджерел, робота з довідковим матеріалом, з періодичною пресою.
Вивчивши дисципліну студенти повинні:
знати -історичне минуле та сьогодення українського народу в контексті історії слов’янських народів;
- витоки української нації та її місце у загальнолюдських процесах;
- основні етапи формування української державності, діяльність окремих історичних осіб, хронологію історичних подій.
вміти - аналізувати і оцінювати соціальні процеси, що відбуваються в Україні.
ОСНОВНІ ЕТАПИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
1. Знайомство з програмними питаннями, які винесені на самостійне вивчення.
2. Робота з навчальною літературою.
3. Звичне запам’ятовування матеріалу, виділення основного матеріалу.
4. Ознайомлення з першоджерелами, з публікаціями в періодичній пресі з проблем, які є предметом вивчення.
5. Опрацювання додаткової літератури.
6. Конспектування, складання тез, нотаток, розгорнутих планів, структурно-логічних схем.
7. Самоперевірка вивченого матеріалу.
8. Отримання консультації у викладача ( при необхідності).
Основні форми самостійної роботи
1. Опрацювання навчальної літератури у відповідності до рекомендацій
2. Складання конспекту тез, розгорнутого плану, структурно-логічних схем, які розкривають суть питання , що вивчається
3. Коротке конспектування першоджерел, яке розвиває творче мислення студентів, поглиблює їх знання, формує власну думку, власну оцінку тих чи інших подій в історії
4. Підготовка творчих завдань у вигляді презентацій, рефератів, фіксованих відповідей, тестів дає можливість більш глибоко вивчити питання, проаналізувати окремі події, вчить студентів робити висновки, узагальнення
Вимогами до підготовки презентацій та написання рефератів є:
- актуальність тематики, науковий і суспільний інтерес, який вона становить. Перевага надається оригінальним темам, які є свідченням обізнаності студентів у науковій проблематиці, досягненнях історичної науки, дискусійних проблемах, а також певних навиків науково-дослідницької роботи;
- використання спеціальної літератури (монографій, статей, матеріалів наукових конференцій. документальних публікацій), що має виявити обізнаність студентів як з набутками визначних українських істориків минулого, так і з новітньою історичною літературою.
При підготовці презентації слід враховувати наступні вимоги:
- вказувати назву теми, перелік питань;
- використовувати таблиці, схеми, карти з історії, портрети історичних персоналій, зразки документів, фотоматеріали, тощо;
- виділяти історичні терміни та поняття, хронологічні дати;
- текстовий матеріал подавати стисло, не допускати накладки тексту на зображення;
- правильно підбирати кольори фону;
- обсяг презентації 10-15 слайдів.
Бажаємо успіхів!
2. СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ ТА РОЗПОДІЛ ГОДИН ЗА ТЕМАМИ
(тематичний план)
| Назви змістових модулів і тем | Кількість годин | ||||||||
| денна форма | |||||||||
| усього | у тому числі | ||||||||
| л | сем | конс | с.р. | ||||||
| Модуль 1 | |||||||||
| Змістовий модуль 1. СТАРОДАВНЯ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ | |||||||||
| Тема 1.1 Найдавніші часи в історії України. Східні слов’яни. | - | - | |||||||
| Тема 1.2 Київська Русь. Галицько-Волинська держава. Боротьба з монголо-татарською навалою. | - | ||||||||
| Тема 1.3 Україна під владою Литви і Польщі. | - | ||||||||
| Разом за змістовим модулем 1 | - | ||||||||
| Змістовий модуль 2. НОВА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ | |||||||||
| Тема 2.1 Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Українська козацька держава (другої половини XVII ст.- XVIII ст.). | - | ||||||||
| Тема 2.2 Українські землі під владою Російської та Австро-Угорської імперії. | - | - | |||||||
| Разом за змістовим модулем 2 | - | ||||||||
| Змістовий модуль 3. НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ | |||||||||
| Тема 3.1 Боротьба за відновлення державності в Україні (1917-1921 рр.) . | - | ||||||||
| Тема 3.2 Україна в складі СРСР (1922- 1939 рр.).Україна в роки Другої світової війни (1939-1945рр.). | - | - | |||||||
| Тема 3.3 Суспільно-політичний розвиток України в умовах «відлиги», «застою» (другої половини 40-х – 1985 р.) Проголошення та розбудова незалежної держави. | - | ||||||||
| Разом за змістовим модулем 3 | - | ||||||||
| Усього годин | |||||||||
3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ ПО ВИВЧЕННЮ ПИТАНЬ, ВИНЕСЕНИХ НА САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ СТУДЕНТАМИ
ТЕМА 1. ВСТУП. ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ
Питання для самостійного вивчення:
1. Розвиток української історичної науки у ХІХ ст.
Приступаючи до вивчення даного питання, слід ознайомитись з розвитком історичної науки в Російській імперії в ХІХ столітті. Найбільш суттєвою ознакою цього періоду є українське національно-культурне відродження, яке охопило всі слов’янські народи. Саме в цей час значно посилився інтерес до минувщини, розгорнулися збирання і публікація пам’яток народної творчості, видання журналів і альманахів, опубліковано „Енеїду” Котляревського, розвивалася українська літературна мова, відбувалося становлення нової української літератури.
Широко розгорнулися збирання й публікація історичних джерел і пам’яток історичної думки, історією України почали займатися викладачі та професори новозаснованих Харківського і Київського університетів, з’явилися узагальнюючі праці з історії України.
Далі слід ознайомитися з діяльністю Київської тимчасової комісії для розгляду давніх актів, Київського центрального архіву, археографічних товариств у Петербурзі та Львові.
Особливу увагу слід звернути на роботи відомого історика М.І.Костомарова. Вивчаючи дане питання, потрібно з’ясувати вплив на відродження і розвиток національної свідомості українського народу, поетичної творчості Т.Г.Шевченка та літературної діяльності П.О.Куліша.
Бажано ознайомитися з біографічними даними В.Б.Антоновича - видатного історика України, професора Київського університету, засновника Київської школи істориків.
Вивчаючи діяльність цієї школи, слід виділити таких істориків, як М.С.Грушевський, Д.І.Багалій, М.В.Довнар - Запольський,
В.Г.Ляскоронський, О.М.Андріашев, В.Ю.Данилевич.
Важливо також звернути увагу на наукову діяльність .П.Драгоманова, О.М.Лазаревського, О.Я.Єфименка, Д.І.Яворницького.
Завдання для самостійної роботи
1. Складіть схемо-конспект, в якому розкрийте особливості розвитку історичної науки у ХІХ ст., перерахуйте відомих істориків, які вивчали історію України та назвіть їх основні праці, наукові концепції.
2. Підготуйте короткі повідомлення з біографії українських істориків
ХІХ - ХХ ст.
3. Підготуйте презентацію на одну із тем:
«Публіцистична і наукова діяльність М.П.Драгоманова»;
«Д.І.Яворницький - історик запорозького козацтва».
Питання для самоконтролю
1. Дайте характеристику розвитку історичної науки у ХІХ ст.
2. В чому полягає значення діяльності Київської тимчасової комісії для розгляду давніх актів та археографічних товариств в Петербурзі та Львові?
3. В чому суть наукової концепції М.І.Костомарова?
4. Порівняйте історичні погляди Т.Г.Шевченка та П.О.Куліша.
5. Охарактеризуйте діяльність Київської школи істориків, заснованої В.Б.Антоновичом.
6. Проаналізуйте політичні погляди М.П.Драгоманова.
Рекомендована література:3,6,18,19,35,42,43,46,47
ТЕМА 2. НАЙДАВНІШІ ЧАСИ НА ТЕРИТОРІЇ НАШОЇ ДЕРЖАВИ
Питання для самостійного вивчення:
1. Грецька колонізація Північного Причорномор’я.
а) причини еллінської міграції, основні етапи.
б) Державно-політичний устрій, розвиток господарства.
в) Боспорська держава.
Вивчивши скіфо-сарматську добу, слід приступати до вивчення історії, пов’язаної з грецькою колонізацією Північного Причорномор’я.
Перш за все, слід звернути увагу на причини еллінської міграції. Використовуючи атлас з історії України, вивчіть географію розташування міст: Борисфеніди, Ольвії, Тіри, Пантікапея, Херсонесу, Феодосії, Фанагорії. Важливо звернути увагу на те, що основними осередками античної цивілізації в Причорномор’ї стали райони Дніпро-Бузького, Дністровського лиманів, Південно-Західний Крим, Керченський і Таманський півострови, необхідно знати і сучасну назву античних міст. Серйозну увагу слід звернути на причини, а також на періоди грецької колонізації.
В подальшому необхідно перейти до розгляду соціально-економічної та політичної організації полісів, щоб зрозуміти, чому це були не просто античні міста, а міста-держави. Тисячолітня історія античної цивілізації в Північному Причорномор’ї мала надзвичайно серйозні наслідки (їх слід занотувати).
Завдання для самостійної роботи
1. Складіть конспект, в якому розкрийте причини, суть та наслідки грецької колонізації Північного Причорномор’я.
2. Використовуючи атлас з історії, вивчіть географію розташування античних міст, назвіть їх сучасну назву.
3. Підготуйте презентацію на одну із тем:
- «Вивчення античних пам’яток півдня України»;
- «Розвиток господарства та економіки в грецьких містах-державах»;
- «Особливості розвитку культури в античних державах Північного Причорномор’я і Криму».
Значення грецької колонізації Північного Причорномор’я та Криму для подальшої історії України.
Запам’ятайте хронологічні дати
VІІІ - кінець VІ ст. до н.е. - період Великої грецької колонізації.
VІ-ІІІ ст. до н.е. - бурхливий розвиток міст-держав.
V ст. до н.е. - утворення Боспорського царства.
Завдання для самоконтролю
1. Назвіть причини колонізації Північного Причорномор’я та Криму греками.
2. Охарактеризуйте соціально-економічну та політичну організацію полісів.
3. В чому полягало значення грецької колонізації для історії України?
4. Підготуйте презентацію на одну із названих тем:
• "Подорож до стародавньої Ольвії, Херсонесу, Тіри"
• "З історії Боспорського царства"
Рекомендована література:15,22,29, 39, 40, 44
ТЕМА 3. СХІДНІ СЛОВ’ЯНИ
Питання для самостійного вивчення:
1. Основні форми господарської діяльності слов’ян.
2. Суспільний розвиток слов’янських племен.
3. Духовна культура слов’ян.
Приступаючи до вивчення вище перерахованих питань, слід зважити на те, що основу господарської діяльності слов’ян становило землеробство. Про це свідчать письмові джерела, археологічні пам’ятки.
Вивчивши територію розселення слов’ян у VI-VII ст., можна зробити висновок про зв’язок між особливостями розселення та способом господарювання.
В другій половині І тисячоліття слов’яни мали вже добре розвинені землеробство і тваринництво. Землеробство вийшло на якісно новий рівень у ІІІ- IV ст. (черняхівська культура). Поширюються нові прийоми обробітку ґрунту, збільшується асортимент сільськогосподарських знарядь з’являються жорна і плужні ножі - чересла.
Наступний якісний стрибок у розвитку землеробства спостерігається у VII-VIII ст. і він був пов’язаний із запровадженням рала, завдяки якому поглиблюється оранка.
Далі потрібно вивчити найрозвинутіші форми ремесла, розвиток торгівлі.
Особливу увагу слід звернути на суспільні відносини, динаміку їх розвитку та фактори, які впливали на їх еволюцію.
Відносно високого рівня досягли давні слов’яни у розвитку ідеологічної сфери. Вже в перших століттях вони мали язичницьку міфологію. Провідне місце в язичницькому пантеоні посідали божества, пов’язані з аграрним культом: Даждьбог, Перун, Сварог, Велес. Відомо про існування язичницьких культових споруд – храмів, капищ, які використовувалися для молінь та жертвоприношень.
Опрацювавши далі питання можна дійти до висновку, що зміни в суспільному житті східних слов’ян у VI-IХ ст. сприяли створенню фундаменту, на якому в ІХ ст. зросла могутня Давньоруська держава.
Запам’ятайте хронологічні дати
II-VII ст. - Велике переселення народів.
V-VI ст. - Перехід слов’ян від первісно-родового до класового суспільства.
VIII-IX ст. - Об’єднання слов’янських племен, виникнення державних утворень (Куявія, Славія, Артанія).
Опрацюйте історичні джерела
1. З «Історії» Геродота, Книга IV Мельпомена, про племена, які проживали на території нинішньої України (V ст. до н.е.). // Див. Король В.Ю. Історія України. Документи. Матеріали. – К.: Альма-Матер, 2003 – С. 6-9
2. Із книги Иордана „Про походження і діяння гетів” (IV ст.). // Там само. – С. 9
3. Із книги П. Кесарійського «Війни» про життя і побут слов’янських племен. (V-VI ст.). // Там само. – С. 10-11
4. Із книги Маврикія Стратега «Стратегікон» про життя і побут слов’ян
(V-VII ст.). // Там само. – С. 11-12
5. З «Повісті минулих літ». Походження і розселення слов’ян (перші століття нашої ери). // Там само. – С. 12-14
Завдання для самостійної роботи
1. Опрацюйте рекомендовану літературу і складіть конспект або тези.
2. Використовуючи атлас з історії, вивчіть територію розселення східних слов’ян.
3. Детально ознайомтесь з рекомендованими першоджерелами, занотуйте їх. .
4. Підготуйте презентацію на одну із тем: «Характерні риси матеріальної культури східних слов’ян», «Духовна культура східних слов’ян».
5. Відвідайте національний музей історії України, ознайомтесь з експозицією, яка стосується історії слов’янства. Опишіть свої враження.
Питання для самоконтролю
1. Чому у слов’ян традиційними формами господарської діяльності було землеробство і тваринництво?
2. Охарактеризуйте розвиток ремесла і торгівлі у слов’ян.
3. Назвіть характерні ознаки суспільного розвитку слов’янських племен у V-VI ст.
4. Перерахуйте назви богів, які входили до язичницького пантеону. Що уособлював кожний з богів?
Рекомендована література:3,4,5,14,15,18,22,29,30,33,39,44
ТЕМА 4. КИЇВСЬКА РУСЬ ТА ЇЇ МІСЦЕ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА
Питання для самостійного вивчення:
1. Особливості політичного устрою та соціально-економічного розвитку
2. Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі.
3. Походження та суть національного символу-тризуба
4. Розвиток освіти і науки. Літописання та література
Київська Русь - ранньфеодальна держава з монархічною формою правління. На етапі становлення Давньоруської держави утворилася дружинна форма державності. У цей час дружина виконує не тільки роль війська, а й радників. Центральною фігурою цієї форми державності був князь, який більше виявляв себе як воєначальник, а не як державний діяч. У добу піднесення Київської Русі формується централізована монархія: вся повнота влади зосереджується в руках князя, дружина відходить від державних справ.
У період феодальної роздробленості одноосібна монархія поступилася місцем федеративній монархії. Тепер долю Русі вирішувала група найвпливовіших князів так званий "колективний сюзеренітет".
За доби Київської Русі розпочався процес становлення феодальних відносин - формується система приватного землеволодіння, ускладнюється ієрархія панівного класу, інтенсивно відбувається диференціація феодально залежного населення.
Вивчаючи дану тему особливу увагу слід звернути на фактори, які зумовили високий злет культури Київської Русі. Найважливіші з них:
1. Розвиток феодальних відносин;
2. Становлення давньоруської державності;
3. Відокремлення ремесла від сільського господарства;
4. Виникнення міст;
5. Пожвавлення торгівлі;
6. Активізація та розширення міжнародних контактів;
7. Запровадження християнства.
Феномен культури Київської Русі мав такі характерні риси та особливості:
1. Вплив християнської релігії на розвиток матеріальної та духовної культури.
2. Запозичення візантійських традицій, знань та канонів.
3. Існування на Русі дохристиянського культурного середовища - підґрунтя для створення місцевої самобутньої культури.
4. Форсоване піднесення культури, поява нових культурних явищ.
Опрацювавши матеріал підручника, Ви повинні кожне із вищеперерахованих положень вміти пояснити, навести приклади.
Розглядаючи питання про походження та суть національного символу-тризуба, потрібно простежити історію його виникнення. Деякі фахівці вважають, що одне з перших зображень тризуба на нашій території зафіксоване на кам’яній застібці періоду Трипільської культури (ІV-ІІІ тис. до н.е.), у V ст. до н.е. - ІV ст. до н.е. цей символ карбували на своїх монетах правителі Боспорського царства, а у Х-ХІІІ ст. зображення тризуба було поширене на великій території - від Криму до Новгорода, від Кавказу до Франції.
Спираючись на вивчений матеріал, встановіть, в якому літописі збереглась перша письмова згадка про тризуб, як князівський знак.
В подальшому потрібно перейти до розгляду питань про розвиток освіти, науки, літератури, літописання.
Запам’ятайте хронологічні дати
988р. - Прийняття християнства в Київській Русі.
1037р. - Заснування Ярославом Мудрим при Софіївському соборі першої бібліотеки на Русі.
1051р. - Заснування Києво-Печерського монастиря.
1037-1039рр. - Митрополит Іларіон написав і проголосив перший літописний руський звід „Слово про закон і благодать”.
1113р. - Літописний звід Нестора «Повість минулих літ».
1185р. - Створення «Слово о полку Ігоревім».
1187р. - Вперше в літописі згадується назва «Україна».
Опрацюйте історичні джерела
1. Із літопису руського. Охрещення Володимира // Див. Король В.Ю. Історія України. Документи. Матеріали. – К.: Академія, 2001. – С.36-37
2. Із літопису руського. Хрещення Русі // Там само. – С.37-38
3. Із Іпатіївського літопису. Розгром руським військом кочових орд печенігів під Києвом // Там само. – С.38-39
4. Із літопису руського. Будівництво і книгописання за часів Ярослава Мудрого (поч. ХІ ст.) // Там само. – С.40-41
5. Із „Слова про закон і благодать” Іларіона // Там само. – С.41-44
6. Із «Повісті минулих літ». Історія заснування Києво-Печерського монастиря // Там само. – С.44-46
7. З документального дослідження О.Шахматова про заснування Михайлівського Золотоверхого монастиря та про родовід київських князів (кінець ХІ - початок ХІІ ст.) // Там само. – С.46-47
8. З «Повчань» Володимира Мономаха // Там само. – С.47-50
9. Слово про Ігорів похід (1185р.) // Там само. – С.58-60
Завдання для самостійної роботи
1. Опрацюйте рекомендовану літературу, складіть конспект.
2. Вивчіть історичні джерела, занотуйте їх.
3.Запам’ятайте хронологічні дати.
4. Підготуйте тестові завдання різних рівнів складності.
5. Підготуйте презентацію на тему: «Київ - культурний центр Давньоруської держави».
6. Відвідайте національний культурний заповідник «Софія Київська», історичний комплекс Києво-Печерська Лавра, Михайлівський собор, Золоті Ворота, національний музей історії України. Свої враження від побаченого опишіть.
Питання для самоконтролю
1. Назвіть фактори, які зумовили високий розвиток культури.
2. Які характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі?
3. Чи існувала писемність на Русі до прийняття християнства?
4. Охарактеризуйте пам’ятки архітектури Київської Русі, які з них збереглись до наших днів. В якому літописі знаходимо першу писемну згадку про тризуб?
Рекомендована література: 3,4,5,9,12,14,18,27,29,30,34,35,39,40,44
ТЕМА 5. ПОЛІТИЧНА РОЗДРІБНЕНІСТЬ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА БОРОТЬБА З МОНГОЛО-ТАТАРСЬКОЮ НАВАЛОЮ
Питання для самостійного вивчення:
1. Місце Києва і Київської землі в системі розрізнених князівств.
З ХІІ ст. видимих обрисів почало набувати рішення Любецького з’їзду руських князів 1097р., про вотчинний принцип успадкування земель. Внаслідок переходу володінь від батька до сина зміцнювалися місцеві князівські династії та їх найближче оточення.
Децентралізація управлінської системи відкрила нові можливості для прискореного розвитку автономних князівств і земель. Економічні інтереси поступово розводили північно-східні та південно-західні регіони Київської Русі.
В такій ситуації доля Києва залишалась невизначеною, і на нього міг претендувати кожен з нащадків давньокиївського князівського роду. Велика родина Ярослава Мудрого розпалася на дві генеалогічні лінії - Мономаховичів і Святославичів.
Вивчаючи дану тему, слід звернути увагу на князювання у Києві Ярополка (1132-1139рр.). Його князювання можна назвати передднем роздробленості.
Чварами в родині Мономаховичів ( до яких належав і Ярополк) скористався Всеволод Ольгович, який захопив Київ. «І настала смута в усій Руській землі» - так писали літописці про цей час. Згодом у боротьбу за Київ активно втручаються князі з роду галицьких Ростиславичів: Володимирко Володаревич та його син Ярослав.
Далі головне суперництво за Київ звелося до двобою між Ізяславом і Юрієм. З часом, Ізяслав поширив свою владу на Волинську, Переяславську і Смоленську землі, але відтворити централізовану державу на Русі не вдалося.
По смерті Ізяслава, у Києві утвердився суздальський князь Юрій Довгорукий (1155-1157рр.), засновник Москви.
Далі слід звернути увагу на діяльність київського князя Ростислава Мстиславовича (1159-1167рр.) Старійшина руських князів зумів стабілізувати внутрішнє становище Київської Русі без репресій і крові. Цього ніяк не хотів визнавати володимиро-суздальський князь А.Боголюбський (син Ю.Довгорукого) , який об’єднавши дружини 12 руських князів у 1169р. штурмом узяв Київ. Але закріпити свого успіху не зміг, а у 1174р. він був убитий.
Після смерті прибічників Ю.Довгорукого у Києві відновилася корпоративна форма управління: в Києві почали правити 2 князі - Святослав Всеволодович і Рюрик Ростиславович. За їх князювання обстановка в Україні стабілізувалась - припинилися міжусобні чвари. Проте така ситуація збереглася не на довго.
Запам’ятайте хронологічні дати
1132-1139рр. - Князювання у Києві Ярополка Мстиславовича.
кінець ХІ - середина ХІІІст. - Політична роздрібненість Київської Русі.
Терміни та поняття
Децентралізація - управлінська політична система, за якої частина функції центральної влади переходить до місцевих органів самоврядування з метою оптимізації практичного вирішення питань загальнонаціональної ваги.
Опрацюйте історичні джерела
Слово про Ігорів похід (1185р.) // Див. Король В.Ю. Історія України. Документи. Матеріали. – К.: Академія, 2001. - С.58-59
Завдання для самостійної роботи
1. Опрацюйте рекомендовану літератури, зробіть конспект.
2. Запам’ятайте хронологічні дати, терміни.
3. Використовуючи атлас з історії України покажіть межі князівств про які йдеться в тексті.
Питання для самоконтролю
1. Назвіть фактори, які зумовили розпад Київської Русі.
2. З іменем якого князя пов’язують переддень розробленості?
3. Охарактеризуйте боротьбу Ярославичів за Київ.
Рекомендована література:3,8,9,12,13,18,23,29, 30,34,39,40,44
ТЕМА 6. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА - СПАДКОЄМИЦЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Питання для самостійного вивчення:
1. Політичний та соціально-економічний розвиток Галицько-Волинського князівства.
2. Розвиток культури у Галицько-Волинському князівстві.
Нове державне об'єднання Галицько - Волинське князівство утворилося у 1199 р. Майже впродовж півтора сторіччя воно відігравало надзвичайно важливу роль у житті східних слов' ян. Для більш глибокого вивчення цього питання, опрацюйте історію основних етапів історії князівства.
Вивчивши політичну історію Галицько-Волинського князівства, як спадкоємиці Київської Русі, важливо розглянути розвиток її культури.
Особливе місце посідало літописання, яке з’явилося тут рано. «Повість про осліплення Василька», яка ввійшла в «Повість временних літ», життєпис Данила Галицького. Волинська частина літопису починається 1261 роком. В основі вона писалася при дворі володимирського князя Володимира Васильковича.
У культурному житті князівства велику роль відігравали церковні установи - монастирі, єпіскопії, парафії. Про існування шкіл на Волині можна зробити висновок з життя іконописця Петра, згодом митрополита. Його, коли він досяг 7 років, «віддали батьки книг учитись». Освічені люди, знавці іноземних мов працювали в князівських і єпископських канцеляріях. Вони готували тексти грамот, вели дипломатичне листування. У Галичині створена найдавніша східнослов’янська редакція тексту Нового Завіту.
Велика книгописна майстерня була при дворі князя Володимира Васильковича.
Яскравий вияв високого рівня культури - архітектура краю. Будували переважно з дерева, кам’яними спершу були лише храми, рідше князівські палати. Збережений ( в реконструкції) Володимирський Успенський собор (1160 р.) повторює план Успенського собору Києво-Печерської Лаври. У великих містах Галичини було започатковано білокам’яне будівництво церков ( в одному Галичі було близько 30 мурованих монументальних споруд).
Далі слід розглянути розвиток місцевого іконопису, який розвивався під впливом київського. З робіт художників високого професійного рівня збереглись ікона Богоматері (кінець XIII-XIV ст.) з Покровської церкви у Луцьку, ікона святого Юрія - змієборця на чорному коні (зберігається у Львівському державному музеї українського мистецтва).
У культурі Галицько-Волинської доби ще виразніше спостерігається оригінальне поєднання слов’янської спадщини і нових рис, зумовлених зв’язками з Візантією, Західною і Центральною Європою, країнами Сходу.
Опрацюйте історичні джерела
1. З Галицького-Волинського літопису. // Див. Король В.Ю. Історія України. Документи. Матеріали. – К.: Академія, 2001. - С. 68-82
Завдання для самостійної роботи
1. Опрацюйте навчальну і додаткову літературу, складіть план прочитаного.
2. Опрацюйте і коротко занотуйте історичні джерела.
3. Підготуйте презентацію на одну із тем:
- «Галич - культурний центр Галицько-Волинського князівства».
- „Політичний портрет Великого князя - Данила Галицького”
Питання для самоконтролю
1. Назвіть фактори, які зумовили високий рівень розвитку культури Галицько-Волинського князівства.
2. Охарактеризуйте основні етапи політичної історії князівства.
Рекомендована література:3,4,6,8,12,13,14,19,26,29,30,38,40,44
ТЕМА 7. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ
Питання для самостійного вивчення:
1. Поширення назви «Україна».
2. Утворення Кримського ханства та його експансія на українські землі.
3. Піднесення Москви та українські землі.
Важливе місце при вивченні даної теми посідає питання про з’ясування походження етнотопоніма «Україна». Вперше у писемних джерелах ця назва подається в Київському літописі від 1187 року. Із подальшим формуванням і розвитком української народності, ім’я «Україна» спочатку закріпилося за а Середнім Подніпров’ям, а потім стало використовуватися стосовно етнічних українських земель. Поряд із цією назвою, тривалий час зберігалася щодо українських земель назва Русь (Руська земля), а населення Закарпаття і зараз називає себе русинами, а свій край – підкарпатською Руссю.
В XV-XVII ст. назва «Україна» фігурує в багатьох офіційних документах (постановах польського сейму, у мемуарах, художніх творах).
В XIV ст. з’являється ще одна назва - Мала Русь. Вперше з ним стикаємося в грамотах останнього галицько-волинського князя Ігоря Болеслава (1325-1340), що титулував себе «король всієї Малої України». Пізніше ця назва вживалась в офіційних документах.
Вивчаючи питання про експансію Кримського ханства на українські землі, перш за все треба з’ясувати історію його створення. Назва Крим з’явилася лише в XIII ст., коли на півострові осіли татари і назвали Кримом м. Солхат (тепер Старий Крим). Протягом XIV-XV ст. ця назва закріпилася за всім півостровом.
Розпад золотої Орди, призвів до утворення у 1449 році Кримського ханства, з правлячого династією Гіреїдів.
Новостворена кримсько-татарська державність була слабкою і в політичному, і в економічному плані. Достатньо відзначити, що на початку XVI ст. кримські татари не знали осілого землеробства і вели кочовий спосіб життя. Маючи у своєму розпорядженні численну армію (на початку XVI ст. вона налічувала 100 тис. озброєних вершників), кримські хани здійснювали постійні набіги на сусідні землі. Українські землі були одним з основних об’єктів татарських набігів.
Розглядаючи питання про піднесення Москви та її вплив на українські землі, слід відмітити, що в кінці XV - на початку XVI ст. вона посіла провідне місце серед усіх російських князівств. Московські великі князі, а потім і царі стали претендувати на приєднання до своєї держави всіх східнослов’янських - українських і білоруських - земель, які в давні часи входили до складу Київської Русі.
Уже великий князь московський Іван ІІІ, об’єднуючи навколо Москви російські землі, ставив за мету возз’єднати в межах Російської держави всі землі, які входили колись до складу Давньоруської держави, вважаючи українські і білоруські землі, захоплені Латвією і Польщею, своєю «вотчиною», а себе - «государем всея Руси». Часто це мотивувалося захистом православної віри.
Для більш глибокого вивчення питання слід ознайомитися з підсумками війни Російської держави з Литвою (1492-1494 рр.) та повстанням, яке очолив князь М. Глинський.
Запам’ятайте хронологічні дати
1187 р. - Перша літописна згадка назви «Україна».
1385 р. - Кревська унія між Литвою і Польщею.
1449 р. - Утворення Кримського ханства.
Завдання для самостійної роботи
1. Вивчіть матеріал, використавши рекомендовану літературу, складіть конспект.
2. Запам’ятайте хронологічні дати.
Питання для самоконтролю
1. Поясніть коли вперше згадуються назви «Русь» та «Мала Русь».
2. Назвіть причини експансії кримських татар на українські землі.
3. Чим пояснювалось прагнення Московської держави об’єднати в межах своєї держави землі, які входили до складу Київської Русі?
Рекомендована література:3,4,5,8,9,13,14,15,18,30,33,34,35,40,44
ТЕМА 8. УКРАЇНА ПІД ВЛАДОЮ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
Питання для самостійного вивчення:
1. Причини прийняття, зміст та наслідки Люблінської унії 1569 року.
2. Причини прийняття, зміст та наслідки Берестейської унії 1596 року.
Щоб зрозуміти суть Люблінської унії (1569р.) та Берестейської унії (1596р.) потрібно дуже чітко з’ясувати історичну добу та фактори, які передували прийняттю цих документів. В цьому зв’язку слід звернути увагу на те, що розвиток феодального землеволодіння, посилення процесу прикріплення селян до землі сприяли формуванню та зростанню панівної феодальної верстви. У різних країнах ці процеси мали свої особливості. Так, якщо у Польщі ще наприкінці ХІV - на початку ХV ст. в межах привілейованої верстви було ліквідовано різницю між ступенями шляхетства, то в українських землях, які входили до складу Литовської держави, еліта поляризувалася. На одному полюсі - невеличка група великих землевласників - магнатів, що мали широкі права та привілеї, на іншому - перебувала більш багаточисельна група середніх та дрібних землевласників - шляхта. Вона концентрувала у своїх руках (порівняно з магнатами) менші економічні важелі (землі та робочу силу), підлягала юрисдикції місцевих великокнязівських намісників - воєвод та старост, раз по раз потерпала від наїздів магнатів на маєтки дрібних та середніх землевласників. Саме тому українська шляхта Литовської держави із заздрістю дивилась на польську, яка стала для неї омріяним ідеалом.
Ось чому українська шляхта всупереч українським магнатам не тільки не противилась, а й сприяла переходу Волині, Київщини, Брацлавщини та Підляшшя під владу Польщі. 1 липня 1569р. було укладено польсько-литовську унію, яка юридично закріпила появу нової держави Речі Посполитої.
Щоб засвоїти зміст та наслідки прийняття Берестейської унії, необхідно з’ясувати причини її прийняття. Основною з них є форсований наступ католицизму на українські землі, що посилився після укладення Люблінської унії.
Розглядаючи причини прийняття унії, потрібно виділити такий фактор як кризовий стан православної церкви, який створював умови не тільки для поширення ідеї церковного єднання в українському суспільстві, а й для появи в ньому прихильників цієї ідеї.
Церковна криза зумовила втручання в релігійні справи міщанства, організованого в братства. Їх роль в протидії окатоличення та полонізації українців треба серйозно опрацювати.
Запам’ятайте хронологічні дати
1569р. - Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої.
1596р. - Берестейська церковна унія.
Завдання для самостійної роботи
1. Опрацюйте рекомендовану літературу, складіть конспект. Окремо занотуйте причини прийняття уній.
2. На основі вивченого матеріалу заповніть таблицю.
Люблінська та Берестейська унії
| Рік прийняття | Зміст унії | Наслідки унії | |
| Люблінська унія | |||
| Берестейська унія |
3. Запам’ятайте хронологічні дати.
4. З’ясуйте значення термінів: унія, уніат, дискримінація, шляхта, магнати, «посполите рушення», Річ Посполита, братства, церковна ієрархія.
5. Підготуйте презентацію на тему: „Роль братств у національно-культурному піднесенні кінця ХУІ - початку ХУІІст.”
Питання для самоконтролю
1. Назвіть причини прийняття Люблінської унії, Берестейської унії.
2. Розкрийте зміст Люблінської унії та її наслідки для подальшої історії українського народу.
3. Використовуючи набуті знання, доведіть, що Берестейська унія була для Польщі зручною формою посилення своєї влади в українських землях.
4. Порівняйте основні положення Берестейської та Люблінської унії, що у них було спільним, а також назвіть відмінності.
Рекомендована література:3,4,5,8,9,13,14,15,18,30,33,34,35,40,44