Приклад побудови завдань для поточного модульного контролю знань

Варіант завдання по модулю 1.

І рівень (елементарний)

За кожну правильну відповідь 0,5 бала.

1. Київ виник на території племені:

а) деревлян;

б) полян;

в) уличів;

г) тиверців.

Держава східних слов'ян мала назву:

а) Руська держава; в) Київська Русь;

б) Куявія; г).Українська держава

Виберіть твердження з яким ви згодні, коротко обґрунтуйте свою відповідь.

Люблінська унія була:

а) неминучим явищем у відносинах Польщі та Литви;

б) спричинена піднесенням Московської держави;

в) наслідком відсутності української державності.

Співвіднесіть термін (поняття) та його визначення

Вища військова і цивільна адміністрація в Україні за часів козацтва – це:

а) генеральна старшина;

б) полкова старшина;

в) сотенна старшина.

Історик В.Ключевський про гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного: “Шляхтич за походженням, він і на козацтво переніс свої шляхетські поняття”. На підставі яких фактів історик дійшов такого висновку? Чи згодні ви з ним? Якщо так, поясніть, чому.

Установіть причинно-наслідковий зв'язок:

Зборівський мирний договір –– “Березневі статті”;

Руїна –– “Вічний мир”;

Смерть Б.Хмельницького –– Гадяцький договір

Гетьманство І.Мазепи –– зруйнування Запорізької Січі.

Співвіднесіть особу та факт її біографії

І.Виговський; а) Гетьман Правобережної України;

І.Самойлович; б) гетьман Лівобережної України;

І.Брюховецький; в) уклав Гадяцький договір;

П.Тетеря; г) був проголошений гетьманом усієї України.

Встановіть відповідність між подією та датою:

Остаточна ліквідація гетьманства	1793 р.
Другий поділ Речі Посполитої	1783 р.
Впровадження кріпацтва на Лівобережжі	1750 р.
Обрання К.Розумовського гетьманом	1764 р.

Із запропонованих тез оберіть погляди народців:

а) орієнтувались на Росію, як найбільшу слов’янську державу;

б) вважали, що українці – окремий народ, який потребує захисту своїх національних і

політичних прав;

в) виступали за об'єднання західноукраїнських земель з Наддніпрянщиною у складі

Російської імперії;

г) намагалися захищати та розвивати українську мову та літературу;

д) мали багато спільного з українофільством Наддніпрянщини.

ІІ рівень (достатній)

За кожну правильну відповідь 3 бали.

1. Розкрийте теорії походження Русі і аргументуйте їх достовірність. Назвіть причини виникнення держави у східних слов’ян.

2. Обумовте причини введення християнства в Київській Русі та його роль в подальшому розвитку держави. Коли і ким була застосована перша спроба введення християнства і чи вона закінчилася?

3. Дайте характеристику соціально-класової структури Русі.

4. Проаналізуйте причини феодальної роздробленості Давньоруської держави та її наслідки, чому не вдалося зупинити цей процес?

5. Що спричинило утворення Речі Посполитої та якими були особливості перебування під її владою українських земель?

6. Які політичні і економічні зміни відбулися на українських землях після Люблінської унії?

7. Як вплинула на подальшу долю українства Берестейська церковна унія 1596 р.?

8. Які політичні і економічні зміни відбулися на українських землях після Люблінської унії?

9. Заповніть таблицю: Причини виникнення Запорізької Січі

Причини	Їхні прояви
внутрішньополітичні
зовнішньополітичні

10. Як ви розумієте слова історика В.Смолія про те, що козацтво “несло в собі значно вищі потенціальні можливості, пов’язані не з рудиментами минулого, а з перспективою створення нового – буржуазного ладу”?

11. Заповніть таблицю “Причини виникнення козацтва”

причини	Їхні прояви
економічні
соціальні
політичні

12. Історик О.Єфименко про Переяславську раду: “представники українського народу прагнули надати приєднанню характеру договору, представники Московської держави – характеру милості”. Чи згодні ви з такою оцінкою позиції сторін на Переяславській раді? Поясніть свою думку.

13. Що являв собою політико-адміністративний устрій Запорізької Січі?

14. Заповніть таблицю: Запорізька Січ у другій половині ХУІІ ст.

Країна	Сутність відносин
Польща
Туреччина і Крим
Росія

15. Охарактеризуйте особливості зародження та основні ознаки козацької державності на території України

16. Заповніть таблицю “Українсько-московський договір 1654 р.”

Причини укладення
Зміст
Значення

17. Із запропонованої групи питань оберіть одне і дайте відповідь:

18. Дайте оцінку політики Катерини ІІ щодо українських земель. Поясніть, чому переважна більшість козацької старшини майже не чинила опору ліквідації автономного устрою Гетьманщини?

19. Чому, на вашу думку, Катерина ІІ почала ліквідацію української автономії саме з ліквідації гетьманства? Чи сприяло ліквідації гетьманства прохання козацької старшини щодо спадковості титулу гетьмана.

20. Заповніть таблицю: Міжнародні угоди щодо України. Території, що відійшли до інших держав.

угоди	Росія	Польща	Туреччина
Андрусівське перемир’я
Бахчисарайське перемир’я
“Вічний мир”

ІІІ рівень (творчий)

За кожну правильну відповідь 4 бали.

1. Чому в історичній літературі Люблінська та Берестейська церковна унії оцінюються неоднозначно ?

2. Історики В.Семененко і Л.Радченко зазначають: “Демократизм у Запорізькій Січі – це класична охлократія (влада натовпу), небезпечна для укріплення ідей державності”. Чи згодні ви з таким твердженням? Які докази можна навести на підтвердження чи спростування цієї точки зору?

3. Чи були варіанти політичної консолідації Русі у період феодальної роздробленості? Якщо так, то чому вони не здійснилися?

4. Чому панівна українська верства не висунула програми політичного устрою України, а потрапила в залежність спочатку від Литви, а згодом і Польщі. Які перешкоди стояли на шляху України до створення самостійної держави?

5. Доведіть (або спростуйте), що Запорізька Січ була центром консолідації національно-патріотичних сил українства та його духовності.

6. Як ви розумієте слова історика В.Смолія про те, що козацтво “несло в собі значно вищі потенціальні можливості, пов’язані з перспективами створення нового – буржуазного ладу”? Чи згодні ви з такою думкою? Якщо так, то чому ?

7. Історик І.Крип’якевич, характеризуючи соціальний устрій Запорізької Січі, зазначав, що “це була влада химерного натовпу, який не терпів опору і нікому не дозволяв мати самостійні погляди... Одиниця була зв’язана волею громади”? Ви погоджуєтесь з думкою історика? Поясніть власну точку зору. Як співвіднести такий висновок з демократизмом Запорізької Січі?

8. Доведіть, що на межі ХУІ–ХУІІ ст. козацтво дедалі більше заявляло про себе як про впливову силу не тільки в Речі Посполитій, а й на міжнародній арені.

9. Чому період, коли митрополитом Київським був П. Могила (1632–1647 рр.), історики називають “золотим періодом відродження українського православ’я”?

10.Чому Б.Хмельницький, звільнивши Україну від Польщі, не проголосив незалежність, а пішов під протекторат Московської держави? 2)Чи могла в той період існувати незалежна Україна?

11. Чи зберігають свою актуальність ідеї державної розбудови періоду національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького? У чому вони полягають?

12. Чому Б.Хмельницький в останні роки свого життя (1656-1657 рр.) настійливо шукав союзників України серед європейських держав?

13. Чому Б.Хмельницький настійливо проводив лінію на перетворення гетьманської посади з виборної на спадкову?

14. Чи змінилося б становище України, якщо б І.Мазепі вдалося утілити свої плани ?

15. Історик О.Бойко, характеризуючи І.Мазепу, писав, що він “мріяв про створення станової держави західноєвропейського зразка і такою ідеальною моделлю, на його погляд, була Реч Посполита”. Які факти дали підставу зробити такий висновок? Доведіть чи спростуйте це твердження, аргументуючи свою відповідь.

16. Які аргументи ви навели б правителям західноєвропейських держав на місці гетьмана П.Орлика, закликаючи їх до створення антимосковської коаліції?

17. Чи можна вважати зрадою українського народу позицію переважної більшості козацької старшини, яка пішла на службу Російській імперії після ліквідації Гетьманщини і одержала всі привілеї російських дворян?

18. Чи погоджуєтесь ви з ти з тим, що більшість декабристських організацій, запропонувавши прогресивні проекти перетворення суспільства, не приділяли суттєвої уваги національному питанню. Обґрунтуйте свою точку зору.

7.2. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми

дисципліни

1. Витоки державності українського народу. Київське князівство Аскольда.

2. Передумови утворення давньоруської держави. Походження назви “Русь”.

3. Теорії походження Київської Русі.

4. Основні етапи розвитку давньоруської держави та особливості політики київських князів.

5. Соціально-класова структура та державно-політичний лад Київської Русі.

6. Прийняття християнства і його значення для подальшого розвитку Київської Русі. Галицько-Волинське князівство та його роль в історії України.

7. Причини феодальної роздробленості Київської Русі.

8. Статус українських земель у складі Великого князівства Литовського.

9. Політичне становище українських земель в умовах польського панування.

10. Перешкоди на шляху утворення української державності в ХІХ-ХУІ ст. Люблінська та Берестейська (церковна) унії.

11. Передумови та причини виникнення українського козацтва, його соціальна база.

12. Адміністративний та суспільно-політичний устрій Запорізької Січі, ії місце у державотворчому процесі.

13. Причини, рушійні сили та основні етапи Визвольної війни українського народу середини ХУІІ ст., дискусії щодо її характеру.

14. Визволення України від польської шляхти. Формування козацької держави.

15. Входження України під протекторат Московської держави. Рада в Переяславі та ії значення.

16. “Березневі статті” 1654 р. та їх історична оцінка.

17. Криза козацької автономії в період Руїни.

18. Гетьманщина у складі Російської держави. Наступ царизму на автономію України. Політика гетьмана І.Мазепи.

19. Участь України в Північній війні. Полтавська битва та її історична оцінка.

20. Причини ліквідації Гетьманщини і знищення української державності. Зруйнування Запорізької Січі.

21. Подальша доля українського козацтва після зруйнування Запорізької Січі.

22. Українська національно-демократична революція 1917 р. Утворення Центральної Ради, її соціальна база та програма.

23. Суть поглядів М.С.Грушевського на державність України: від культурно-національної автономії до незалежності.

24. Утворення УНР. Програма розбудови України в ІІІ Універсалі.

25. Проголошення радянської влади в Україні у 1917 р.

26. Конфлікт УЦР з Раднаркомом Росії. Проголошення незалежності України.

27. Оцінка умов Брест-Литовського договору 1918 р. і його наслідки для України.

28. Причини поразки Центральної Ради.

29. Державний переворот гетьмана П.Скоропадського. Політика гетьманського уряду (квітень-грудень 1918 р.).

30. Утворення Директорії та її політика по відродженню УНР. Причини поразки Директорії.

31. Особливості національно-визвольного руху в західноукраїнських землях у 1917 – 1918 рр.

32. Суть і значення Акта Соборності України.

33. Україна в період реформ нової економічної політики 1921 – 1925 рр.: основні напрямки та соціально-політичні наслідки.

34. “Автономізація” України у складі СРСР. Історична оцінка цього акта.

35. Політика коренізації: форма і зміст. Українське національно-культурне відродження 20-х рр.

36. Політика форсованої індустріалізації та ії наслідки для України.

37. Примусова колективізація сільського господарства. Голодомор 1932-1933 рр.

38. Утвердження тоталітарно-репресивного режиму влади в Україні: причини, суть, наслідки.

39. Політичні репресії 20-30-х рр.. в Україні.

40. Західноукраїнські землі в системі радянсько-німецьких договорів 1939 року. Українське питання в європейській політиці напередодні другої світової війни.

41. Початок Великої Вітчизняної війни. Україна в планах гітлерівської Німеччини. Причини невдач Червоної Армії.

42. Антифашистський Рух Опору на окупованих землях.

43. Визволення України від німецько-фашистських загарбників. Наслідки Другої світової війни для України.

44. Державне будівництво і національне питання на західноукраїнських землях після закінчення ІІ світової війни. Оцінка діяльності ОУН-УПА.

45. Причини розпаду СРСР та його наслідки. Проголошення незалежної України.

46. Проблеми державного будівництва на сучасному етапі. Незалежна Україна у світовій співдружності.

Приклад побудови екзаменаційного білету

Укоопспілка

Полтавський кооперативний університет споживчої кооперації України

Екзаменаційний білет № 1

з дисципліни “Історія України”

1. Дайте характеристику Люблінської та Берестейської (церковної) уній. Яку роль зіграли вони в колонізації України і підкоренні українського народу?

2. Визначте основні напрямки внутрішньої політики Української держави гетьмана П.Скоропадського.

3. З якими подіями в історії Давньоруської держави пов’язані імена Ольги, Володимира, Ярослава?

4. Дайте визначення терміна (поняття):

а) суверенітет; б) Центральна Рада;

в) Брестський мирний договір УНР; г) Директорія.

5. Назва “Україна” вперше згадується у:

Повісті временних літ”;

“Руській правді”;

“Слові о полку Ігоревім”;

Іпатіївському літописі;

Литовських Статутах.

6. Коли розпочався період Руїни в історії української держави:

– 1654 р.; – 1659 р.; – 1722 р.; – 1663 р.

Порядок проведення іспиту

Загальна кількість балів, необхідна для заліку, чи екзаменаційної оцінки, підраховується методом додавання всіх набраних студентом балів за передбачений програмою період вивчення дисципліни “Історія України”. При умові відповідності суми балів рейтинговим нормативам студент одержує підсумкові екзаменаційні оцінки: „відмінно", „добре", „задовільно" або залік. Ті студенти, які не виконали встановлених нормативів, вважаються такими, що мають академічну заборгованість, яку можуть ліквідувати, склавши заліки та екзамени.

Підсумкові екзаменаційні оцінки виставляються за такими критеріями: „відмінно" - за умови набрання студентом 85 - 100 балів від максимально можливої суми; „добре" - за умови набрання студентом 70 – 84 балів; “задовільно" - за умови набрання студентом 50 –69 балів від максимально можливої суми. Підсумковий залік студент одержує за умови набрання 60 - 100 балів від максимальної можливої суми.

На семестровий екзамен виносяться всі питання, зазначені у програмі курсу “Історія України”. З переліком теоретичних питань, завдань і тестів, внесених в екзаменаційні білети, студенти можуть ознайомитися в даному посібнику або знайти в комп'ютерній мережі університету. Зміст окремих екзаменаційних білетів визначається кафедрою культурології та історії і завчасно студентам не повідомляється.

На екзамені студенти повинні дати відповіді на два запитання теоретичного і три — тестового характеру . Його результати оцінюються від 0 до 40 балів. В разі, якщо відповіді студента оцінені менше 20 балів, він отримує незадовільну загальну підсумкову оцінку. У цьому випадку отримані результати поточного контролю не враховуються.

До залікової екзаменаційної відомості вносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту (загальна підсумкова оцінка).

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у ПУСКУ з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

Шкала нарахування підсумкових балів

Оцінка за системою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в ПУСКУ	Оцінка за національною шкалою	Якісні критерії оцінки знань
А	86 – 100	5 (відмінно)	Глибокі знання, можлива незначна кількість помилок
ВС	71 – 85	4 (добре)	Міцні знання з можливими кількома помилками
ДЕ	60 – 70	3 (задовільно)	Непогані знання, але є значна кількість недоліків
FX	35 – 59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	Недостатні знання, слабо засвоєний матеріал, невміння самостійно викласти його зміст.
F	0 – 34	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	Невміння засвоїти зміст теми і публічно чи письмово представити