Життя – це особлива форма існування і руху матерії що можна розглядати як послідовний, упорядкований обмін речовин та енергії

Доцент Слободкін В.І.

Основні етапи розвитку проблеми БЖД .

Людство було вимушено дбати про безпеку життєдіяльності протягом усієї історії свого існування.

Головною загрозою для первісної людини були переважно природні небезпекиі дикі звірі, а надалі – загрозливі дії інших людей (племен). З тих часів збройні конфлікти переросли у економічні і політичні війни і терористичні акції, які ми спостерігаємо й нині.

З розвитком суспільства й утворення крупних населених місць, міст, держав і торгових зв’язків між ними суттєве значення набули біологічні небезпеки – епідемії та пандемії інфекційних захворювань.

З розвитком цивілізації вже саме людство створило так звані антропогенні небезпеки, пов’язані з розвитком науки і техніки та інтенсивною урбанізацією – техногенні шкідливі чинники: механічні, хімічні, фізичні, біологічні, генетичні, психічні тощо, а також створення різних видів потужної зброї. В таких умовах зросла кількість виробничих травм, професійних захворювань, зниження стійкості організму людини до шкідливих чинників різного ґенезу.

Не менш значимими на сьогодення можна означити й деякі соціальні ризики, пов’язані з нераціональним використанням людиною сучасних матеріальних і комунальних благ, створених, як це не парадоксально, з метою досягнення більшої безпеки (значне зниження фізичного навантаження на людину, обмеження контакту з природою, насичення побуту електронним обладнанням, сучасні технології харчування тощо).

На відміну від цього накопичується навантаження на психіку людини, організм людини перенасичується лікарськими препаратами і харчовими добавками, поширюється застосування тютюну, алкоголю, наркотиків. Зникають цілющі природні зелені масиви і безпечні джерела водопостачання, забруднюється оточуюче середовище людини.

Тобто, виходить так, що з розвитком цивілізації рівень безпеки людей не знижується, а, навпаки, зростає.

І дійсно, як заявив Жан Батист Ламарк ще у 1809 році: «Інколи здається, що призначення людини полягає в тому, щоб знищіти свій рід, попередньо зробивши земну кулю непридатною для життя».

Усе це свідчить про необхідність глобальної переорієнтації соціального, політичного, економічного, технічного, технологічного і культурного розвитку світового співтовариства, що має призвести до зниження техногенно-екологічних ризиків.

Загальні положення безпеки життєдiяльностi

Безпека — стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди

Класичне визначення безпеки життєдiяльностi (БЖД)— це сфера наукових знань, що вивчає небезпеки i засоби захисту людини від них в будь-яких умовах її перебування.

БЖД — це, зрештою, дбайливе ставлення держави до свого головного багатства — людини.

ООН визнає два основні компоненти безпеки особи:

· «захист від несподіваних i згубних порушень нашого повсякденного способу життя» (відомий як «свобода від страху)

· i «захист від постійних загроз голоду, хвороб, злочинів i придушення» (відомий як «свобода від потреби»).

Людина повинна бути вільна від страху i потреб.

Об’єкт вивчення БЖД – людина і людське співтовариство,

середовище, що її оточує,

Процес взаємодії людини з навколишнім середовищем

І небезпеки, які при цьому виникають.

Головна мета дисципліни БЖД – формування в людини свідомого і відповідального ставлення до питань особистої безпеки і безпеки тих, хто її оточує,

навчити людину розпізнавати й оцінювати потенційні небезпеки,

визначати шлях надійного захисту від них,

уміти надавати допомогу в разі потреби собі та іншим,

Оперативно ліквідовувати наслідки прояву небезпек у різноманітних сферах людської діяльності.

Основні поняття, визначення і терміни.

Життя – це особлива форма існування і руху матерії що можна розглядати як послідовний, упорядкований обмін речовин та енергії

Здоров'я – це стан фізичного та психічного благополуччя людини, в тому числі відсутність хвороб i фізичних вад

Життєдіяльність людини – це процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей

Безпека – це стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди (ДСТУ 2293-99 «Безпека»)