Українська державність у ХХ – на початку ХХІ ст.

Семінарське заняття 9:

УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921 рр. (2 год.)

План

1. Період діяльності Центральної Ради. Утворення УНР та її боротьба проти російсько-більшовицької агресії.

2. Встановлення гетьманського режиму. Внутрішня і зовнішня політика П.Скоропадського.

3. Утворення Директорії, її склад та політика.

4. Утворення ЗУНР та її політика. Злука УНР і ЗУНР. Українсько-польська війна 1919 року.

5. Утворення УСРР та більшовицька політика «воєнного комунізму». Денікінський режим в Україні.

6. Боротьба за українську державність у 1920–1921 рр. Холодноярська республіка.

Література

Основна

1. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. – К., 1996.

2. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ ст.: Нарис політичної історії. – К., 1993.

3. Дорошенко Д. Історія України. 1917–1923 рр. – К., 1992. Т. 1–2.

4. Кульчицький С. Українська держава гетьмана Павла Скоропадського // Історія України. – 1998. – №18.

5. Малик Я. Українське селянство за умов гетьманського режиму 1918р. // Історія України. – 1998. – №18.

6. Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття. – К., 1993.

7. Павленко Ю., Храмов Ю. Українська державність у 1917–1919 рр. – К., 1995.

8. Рубльов О.С., Рент О.П. Українські визвольні змагання: 1917–1921 рр. // Україна крізь віки. Т.10. – К., 1999.

9. Удовиченко О.І. Україна в війні за державність: історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил 1917–1921. – К., 1995.

Додаткова

1. Вєтров В. Ставлення до гетьманської держави українських і російських соціалістичних партій // Історія України. – 1998. – №18.

2. Клименко В. Українська Гетьманська держава 1918 року: місце в українській революції // Нова політика. – 1996. – №4.

3. Лозовий В.С. Аграрна політика Директорії УНР // УІЖ. – 1997. – №2.

4. Політичні партії на Україні (1905–1925). – Збірник наук. праць. – К., 1992.

5. Скоропадський П. Спогади: кінець 1917 – грудень 1918 рр. – К., 1995.

Ключові терміни і поняття: Цетнральна Рада, УНР,Гетьманат, державний переворот, ЗУНР, Директорія, злука, анархізм, отаманщина, “Воєнний комунізм”, продрозкладка, націоналізація, воєнна інтервенція, червоний терор, диктатура пролетаріату, денікінський режим.

Теми рефератів:

1. Культурно-освітня політика гетьманату.

2. В.Винниченко та С.Петлюра як політичні діячі.

3. Політичний портрет П.Скоропадського.

4. Причини поразки національно-визвольної революції 1917-1920 рр.

Питання для дискусії:

1. В чому виявилися сильні сторони влади Павла Скоропадського, а в чому нестійкість гетьманату?

2. Обґрунтуйте причини падіння гетьманської влади.

3. Проаналізуйте суперечливість політичного курсу Директорії.

4. Проаналізуйте основи політики “воєнного комунізму”.

5. Що являв собою денікінський режим і яку реакцію з боку українського населення викликало його встановлення?

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте внутрішню і зовнішню політику гетьманату.

2. В якій сфері діяльності урядом гетьмана П.Скоропадського досягнуто найбільших успіхів?

3. Як і з якою метою створювалась Директорія?

4. Охарактеризуйте особливості боротьби за владу в Україні у 1919-1920 рр.?

5. Проаналізуйте політику Директорії УНР у 1918 – на початку 1919 рр.

6. Охарактеризуйте боротьбу за державність в західноукраїнських землях.

7. Президентом проголошеної 13 листопада 1918 р. ЗУНР став … (вкажіть прізвище), а головою Державного секретаріату (уряду) … (вкажіть прізвище).

1) Є.Петрушевич, К.Левицький; 2) К.Левицький, Є.Петрушевич; 3) М.Грушевський, К.Левицький; 4) Є.Петрушевич, М.Грушевський; 5) К.Левицький, М.Грушевський.

8. Коли і в якому місті було підписано мирний договір між Польщею, Радянською Росією та Радянською Україною? Які українські землі приєднувалися за цією угодою до Польщі?

1) 18 березня 1920 р. у Варшаві, Холмщина, Західна Волинь, Західне Полісся; 2) 18 березня 1921 р. у Ризі, Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина і Підляшшя; 3) 18 квітня 1921 р. у Москві, Західна Волинь, Східна Галичина; 4) 18 березня 1922 р. у Ризі, Холмщина, Східна Галичина.

9. Українську Академію Наук було засновано:

1) у 1918 р. за Центральної Ради; 2) у 1918 р. за Гетьманату; 3) у 1919 р. за Директорії УНР; 4) у 1919 р. за Радянської влади в Україні; 5) у 1917 р. за Центральної Ради.

10. З ким довелося воювати Директорії УНР у 1919 р.?

1) з більшовицькою Росією; 2) з Добровольчою армією генерала Денікіна; 3) з Німеччиною; 4) з Антантою; 5) з Румунією; 6) з Польщею.

11. В якій сфері діяльності урядом гетьмана П.Скоропадського досягнуто найбільших успіхів?

1) у зовнішній політиці; 2) в аграрній політиці; 3) у будівництві збройних сил; 4) у національно-культурному будівництві.

12. Відповідно до Варшавської угоди Польща визнавала:

1) існування УНР; 2) існування ЗУНР; 3) акт злуки УНР і ЗУНР.

13. Членами Директорії УНР, утвореної у листопаді 1918 р., були:

1) В.Винниченко, С.Петлюра, С.Квіринг, В.Затонський, К.Левицький; 2) В.Винниченко, С.Петлюра,Ф.Швець, К.Левицький, А.Макаренко; 3) В.Винниченко, С.Петлюра, Ф.Швець, А.Макаренко, П.Андрієвський; 4) В.Винниченко, С.Петлюра, В.Затонський, Х.Раковський, Ф.Швець; 5) В.Винниченко, В.Чехівський, С.Єфремов, М.Грушевський, С.Петлюра.

14. Розташуйте події, які відбулися в Україні протягом квітня 1918 – лютого 1919 р., у хронологічній послідовності:

1) утворення Директорії УНР; 2) акт Злуки УНР та ЗУНР;

3) проголошення Західноукраїнської Народної Республіки;

4) прихід до влади гетьмана П.Скоропадського;

15. Коли був утворений воєнно-політичний союз п’яти радянських республік?

1) у 1921 р.; 2) у 1919 р.; 3) у 1918 р.; 4) у 1922 р.; 5) у 1920 р.

16. Рішенням радянських властей з січня 1919 р. стара назва держави – Українська Народна Республіка – була замінена новою:

1) УСРР; 2) УРСР; 3) УСНР; 4) Українська держава.

17. Політика “воєнного комунізму” включала такі заходи (виберіть необхідне):

1) націоналізація промисловості, фінансів, зв’язку; 2) свобода торгівлі; 3) запровадження продрозкладки; 4) допуск капі-талістичних елементів в економіку; 5) загальна трудова повинність; 6) карткова система.

18. Як називався радянський уряд України:

1) Генеральний Секретаріат; 2) Народний секретаріат; 3) Кабінет Міністрів; 4) Раднарком.

Методичні вказівки

Розглядаючи перше питання, необхідно перш за все розкрити історичні передумови квітневого перевороту 1918 року. Слід відзначити, що в умовах австро-німецької окупації Центральна Рада не могла контролювати становище на місцях і при сприянні німців було здійснено гетьманський переворот. Було б доцільно зупинитися на біографічні Павла Скоропадського, проаналізувати ставлення до гетьмана різних політичних сил, структуру гетьманської держави, визначити форму правління.

Характеризуючи друге питання, варто зупинитися над висвітленням соціальної політики гетьмана, визначити соціальну базу гетьманату, з’ясувати, яким чином П. Скоропадський мав намір вирішити аграрне питання. Військова політика, міжнародні відносини, проблеми національно-культурного відродження – наступні питання, які варто проаналізувати. Далі потрібно зробити висновок щодо наслідків внутрішньої політики П. Скоропадського і прослідкувати появу і розвиток опозиції Гетьманщині, проаналізувати ті політичні сили, які виступили проти гетьмана.

В третьому питанні, потрібно висвітлити умови утворення і програмові засади Директорії, прослідкувати внутрішні суперечності, проблеми зовнішньої політики, соціальну базу Директорії. Далі треба розібратися в природі режиму Директорії, основних етапах її політики і наслідках діяльності. Слід зупинитися на питанні про злуку УНР і ЗУНР, дати оцінку цієї події в історії.

У жовтні 1918 р. почався розпад Австро-Угорщини, яка потерпіла поразку в Першій світовій війні і була охоплена національно-визвольним рухом. 18 жовтня 1918 р. українські політичні діячі та церковні ієрархи Східної Галичини і Буковини утворили у Львові Українську Національну Раду на чолі з Євгеном Петрушевичем. Своєю метою УН Рада оголосила об’єднання західноукраїнських земель в одне ціле – Українську державу. З національною Радою співпрацював військовий комітет, створений офіцерами-українцями австрійської армії. Внаслідок листопадового повстання австрійський намісник передав владу УН Раді, 9 листопада було сформовано західноукраїнський уряд на чолі з Костем Левицьким, а 13 листопада 1918 р. було затверджено державну самостійність Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) зі столицею у Львові. В Західній Україні розпочалися державотворчі процеси. Визначте соціально-економічні та демократичні перетворення уряду ЗУНР.

Однак ЗУНР відразу стала об’єктом агресії з боку Польщі, оскільки поляки прагнули включити західноукраїнські землі до відновленої польської держави. Ситуація ускладнювалася тим, що Польщу підтримували і країни Антанти. Прослідкуйте основні події українсько-польської війни 1919 р., яка призвела до окупації у липні 1919 р. польськими військами Східної Галичини. Уряд ЗУНР переїхав до Кам’янець-Подільського, а в листопаді – емігрував до Відня. Українська Галицька Армія (УГА) перебралася на територію, яку контролювала Директорія і об’єдналася з армією УНР.

Розгляд останнього питання варто почати з характеристики атмосфери, яка панувала в Україні – анархія, свавілля, хаос, партизанщина. На початку 1919 р. розпочався другий наступ більшовиків на Україну. Варто проаналізувати невдалі спроби Директорії врегулювати відносини з більшовиками, сподівання на допомогу Антанти, переїзди Директорії. Слід відзначити, що друга українсько-більшовицька війна закінчилася новим встановленням радянської влади і прослідкувати особливості політики Раднаркому УСРР на чолі з Християном Раковським.

Потрібно вказати на основні риси більшовицького режиму, який всіляко обмежував суверенітет України, розпочав політику червоного терору, розгорнув націоналізацію промисловості і встановлення контролю над економікою України. Важливо чітко визначити основні риси політики “воєнного комунізму” і поширення антибільшовицького повстанського руху.

Далі потрібно відзначити, що боротьба за українські землі наприкінці літа 1919 р. закінчилася перемогою білогвардійського режиму генерала Денікіна. Важливо показати основні риси денікінського режиму як режиму терористичної диктатури, гаслом якої були слова “України не було, нема й не буде”. Варто проілюструвати поширення боротьби народних мас України з білогвардійським режимом, зупинитися над характеристикою селянського повстанського руху Нестора Махна.

Далі слід відзначити, що в цілому боротьба за Україну закінчилася перемогою більшовицьких військ і проілюструвати особливості більшовицького режиму у 1920 р.

В останньому питанні з’ясуйте причини зближення урядів УНР і Польщі, умови Варшавського договору та хід радянсько-польської війни 1920 р. Вона завершилась перемир’ям Радянської Росії і Польщі і укладенням Ризького мирного договору 1921 р., за яким Польща визнавала існування самостійної Радянської України, до Польщі відійшли Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина і Підляшшя.

Семінарське заняття 10: