Зразок типових завдань модульного контролю

Тема 2

Лютнева революція в Росії. Розташування класових и політичних сил в лютому-травні 1917 року.

Діяльність Тимчасового уряду першого скликання. Буржуазні, соціалістичні, націоналістичні партії: еволюція програм. “Квітневі тези” як програма діяльності партії більшовиків. Перша криза Тимчасового уряду.

Тема 3.

Політичні партії в Росії. Їх програми й тактика в лютому 1917 – жовтні 1917

Партії кадетів та октябристів. Есери. Меншовики. Партія більшовиків. Національні партії. Аналіз програм, якісного і кількісного складу. Стратегія і тактика партій у подіях революції. Політичні портрети провідних лідерів

Тема 4

Від буржуазної демократії до пролетарської диктатури. Росія – літо –осінь 1917 року

Коаліційний уряд та зростання соціальної напруженості. Липнева криза – перша репетиція озброєного повстання. Формування другого коаліційного уряду. Корниловський заколот: спроба встановити воєнну диктатуру чи втрачені можливості навести лад у державі.. Більшовизація рад. Демократична нарада та Передпарламент

Тема 5

Революція, переворот, заколот. Жовтнева перемога більшовиків

Курс на озброєне повстання. Роботи Леніна як тактичне підґрунтя озброєного повстання. Вереснева дискусія в ЦК. Створення органів підготовки та проведення повстання, практична реалізація ленінського плану захвату влади. Дискусія в сучасній історичній літературі з приводу оцінки жовтневих подій в Петрограді.

Тема 6

Жовтневі події 1917 року. Другий З’їзд Рад

Підготовка та проведення повстання. Роль ВРК, створеного Петроградської ради. Другий З’їзд Рад. Перші декрети нової влади. Формування Радянського уряду. Перші оцінки жовтневих подій їх сучасниками

Тема 7

Альтернативи історичного розвитку Росії в 1917 на початку 1918 років

Дожовтневі альтернативи. Перша криза Радянського уряду як можливість створення багатопартійної системи. Установчі збори. Сучасна історична література про проблеми альтернатив 1917 року. Причини втілення більшовицької моделі

Тема 8

Російські та українські філософи про Жовтневу революцію

Філософи про готовність Росії до сприйняття марксистських ідей. Філософи про причині та закономірності Жовтневої революції. Філософи про результати та наслідки Жовтневих подій. Сучасний погляд на філософські оцінки

Тема 9

Перетворення більшовизму в державну структуру

Другий всеросійський з’їзд Рад, ідея однорідного соціалістичного уряду. Перші декрети, робітничий контроль, початок націоналізації. Вибори та розгін Установчих зборів. Блок більшовиків з лівими есерами, створення коаліційного уряду. Загальні тенденції та регіональні особливості встановлення радянської влади на місцях, проблема терміна “тріумфальна хода радянської влади” Новітній історіографічний аналіз перших кроків радянської влади.

Тема 10

Брест-Литовська угода та її наслідки

Друга криза радянського уряду, розрив коаліції с лівими есерами. Липневий виступ лівих есерів та вбивство Мірбаха. Німецько-австрійська окупація та початок громадянської війни. Замах на Леніна та запровадження політики “червоного терору”

Тема 11

Громадянська війна

Історіографія проблеми, сучасні дискусії і обговорювання термінологічних питань теми. мемуаристика як важливе джерело вивчення історії громадянської війни. Характеристика білого руху: соціальні, ідеологічні, політичні погляди учасників. Спроби формування єдиного центру опору більшовикам. Червона Армія, Реввоєнрада Республіки, створення фронтів, інститут комісарів. Бойові операції Червоної армії на Південному, Західному, Північному фронтах, наступ Денікіна, поразка Юденича. Війна з Врангелем и Польщею. Причини перемоги більшовиків, причині и наслідки поразки “білого руху”, вплив громадянської війни на судьби народів Росії

Тема 12

Економічна політика Радянської влади в період громадянської війни. “Воєнний комунізм”

Історіографія питання. восьмий з’їзд партії та його рішення. Політика “воєнного комунізму” в промисловості та сільському господарстві, в соціальній сфері. Забастовки, селянський рух як наслідки політики “воєнного комунізму”. Антибільшовицькі повстання: Кронштадт, Тамбов та ін.

Тема 13.

Національно-державне будівництво та утворення СРСР

Історіографія та джерельна база проблеми. Росія та мусульманські регіони країни. Національні рухи та утворення автономій, реалізація права націй на самовизначення – Фінляндія, Польща, більшовицька теорія утворення багатонаціональної держави, дискусії в ЦК, утворення Закавказької федерації, рішення України, Білорусі, ЗССР про з’єднання, розробка Угоди, Декларації та нової конституції СРСР. Невирішені питання та значення створення СРСР

Тема 14

Зовнішня політика СРСР в 20 –ті роки

Теорія мирного співіснування та практичні заходи по її реалізації. Укладання перших рівноправних угод, визнання незалежності країн Балтії,. Участь СРСР в міжнародних конференціях, Німеччина – головний партнер в Європі.

Тема 15

Нова економічна політика ( НЕП).Соціально-економічний розвиток в умовах непу( 1921-1928)

Законодавче оформлення непу, його сутність, цілі

Реалізація непу на селі та в місті, перші ознаки підйому економіки. Соціальна структура суспільства, класові зміни, хлібозаготівельна криза 1927-28 років и політика припинення непу, дискусії з питань непу в сучасній історичній літературі.

Тема 16

Політична боротьба в 20-ті роки

Історіографія питання. Останні праці Леніна – до проблеми політичного заповіту. “Лист до з’їзду». Формування “об’єднаної опозиції” – Троцький, Зіновієв, Камєнєв. Дискусії з питань про перспективи і методи будівництва соціалізму в СРСР. Політичні погляди та політична кар’єра Сталіна, перші кроки до влади. Розгром “правої опозиції” –Бухарін, Риков. Заслання Троцького, перемога Сталіна,

структура влади, партії, практика “висуванства”, зростання бюрократичного апарату

Тема 17

Перехід до планової економіки

Економічні дискусії про цілі та механізми планування. Економічні погляди М. Кондратьєва. С. Струмілін про значення планування. Економічні погляди Г. Кржижановського. Точка зору В. Базарова. План першої п’ятирічки та його коректування. Розгортання системи планового господарства. Процес індустріалізації. «Будівлі віку». Ціна індустріалізації

Тема 18

Колективізація сільського господарства

Курс на колективізацію. Директивні документи. Здійснення колективізації на місцях. Проблема “куркуля” та її вирішення. Опір колективізації. Підсумки колективізації. Голодомор на Україні. Голод в Казахстані та Поволжі. Порівняльна характеристика

Змістовний модуль 2. СРСР в 1930-50-ті роки

Тема 1

Тридцяті роки: інституціалізація тоталітарної системи

Історіографія питань індустріалізації, колективізації, культурної революції, політичної боротьби, суперечки про сутність и цілі політичних процесів, дискусія про жертви сталінізму. Тоталітрізм – теорія и практика, порівняльна характеристика поглядів філософів,соціологів, істориків.

Колективізація – втілення, практичні кроки, теоретичне підґрунтя. Голодомор, чисельність його жертв, наслідки. Індустріалізація, плани перших п’ятирічок. Зростання апарату управління промисловістю та сільським господарством, методи керівництва, “командна економіка”, економічні, соціальні результати індустріалізації та колективізації.

Тема 2

Політичні процеси та карально-репресивна система в 20-30 роки

Історіографія проблеми, партійні та радянські документи як джерельна база теми. Більшовицька теорія “посилення класової боротьби в русі до соціалізму”, категорії ворогів народу в матеріалах лютнево-березневого Пленуму ЦК. Процесс створення репресивно –каральних орагнів: НК, ГПУ,ОГПУ, НКВС, системи ГУЛАГА, керівники та їх діяльність, опір сталінському режиму : Раскольніков, Сирцов, Ломінадзе, Рютін та інші.

Спецеїдівські процеси. «Шахтинська справа. Справа «Промпартії». Справа «Селянської визвольної спілки». Початок репресій проти «національних кадрів». Вибори генерального секретаря на сімнадцятому з’їзді ВКП(б), особистість М.Кірова, “чистки” партії та їх зміст,

«Московські процеси»: сутність, характеристика засуджених, глибинні наслідки. Ягода, Єжов, Берія,Вишинський та співвідношення принципів “соціалістичної законності” та “революційної необхідності”. Політичні процеси над лідерами комсомолу та армії. Репресії в національних республіках та автономних утвореннях

Тема 3

Міжнародне становище СРСР та зовнішня політика СРСР в 30 –ті роки

Міжнародна діяльність комуністичної партії СРСР і співвідношення тези про світову революцію та тези про мирне співіснування систем с різним політичним устроєм. Конгреси Комінтерну, та підтримка комуністичного та робочого руху за кордоном. Радянська дипломатія та теза про “колективну безпеку”, “новий курс” радянської дипломатії. СРСР та війна в Іспанії. Спроба переговорів з Англією та Францією. Радянсько-німецький пакт та секретні протоколи. Зовнішня політика СРСР на Далекому Сході. Розподіл Польщі, війна с Фінляндією. Чи готував Сталін наступальну війну проти Німеччини.

Дискусії в сучасній історичній літературі

Тема 4

Культурні процеси в 20-30 роках

Історіографія та джерела, політика “коренізаціі” та її наслідки. Пролеткульт, РАПП, ЛЕФ – провідні художні установи для запровадження пролетарської ідеології в мистецтві. Еклектика художнього життя в 20 роки. Реформа шкільного та вузівського навчання. Генеральний напрямок розвитку науки. Метод “соціалістичного реалізму” та перший з’їзд Союзу письменників СРСР. Російська художня еміграція. Співвідношення культурних цінностей ,складених в руслі ідеології та поза нею. Особистості в культурі, їх стосунки з владою. Політичні процеси в середовищі “старої інтелігенції”. Результати та наслідки культурної революції

Тема 5

СРСР та війна із фашизмом

Характеристика джерельної бази, нові підходи до веріфікації документів та матеріалів з історії другої світової війни. Історіографія проблеми, дискусії сучасних дослідників, їх політичний зміст. План “Барбароса”: успіх та провал бліцкригу. Битва за Москву та військові поразки СРСР влітку 1942 року. Конверсія радянської економіки та її наслідки. Сталінград і Курськ – вирішальні перемоги СРСР. Соціальний консенсус. Тил. Окуповані території. Проблема колабораціонізму. Геноцид і холок ост. Партизанські та підпільні організації в тилу. Великий наступ 1944, битва за Берлин. Міжнародні конференції в Тегерані. Ялті, Потсдамі. Історичне значення перемоги в другій світовій війні

Тема 6

Відновлення країни в 1945-1953 роках. Переможний сталінізм

Історіографія та джерела, дискусія про основні напрямки розвитку країни, нездійснені реформи та повернення до передвоєнної економіки. «Фронтовики» - новий соціум країни. Дискусія щодо проблеми «неодекабрізму». Національна політика СРСР, великодержавний російський шовінізм. Нові політичні процеси та апогей системи ГУЛАГА, «ждановщина». Справа Єврейського антифашистського комітету. Боротьба проти “безрідних космополітів”. “Ленінградська справа”. Ідеологічні кампанії в культурі на науці. Депортація народів СРСР.

ГУЛАГ в економічному та політичному житті країни. Біполярізація світу та “холодна війна”. Формування соціалістичного табору, розрив відносин з Югославією. Трансформація влади, специфіка структур управління, смерть вождя

Тема 7

Риси політичного портрету В.І. Леніна та І.В. Сталіна

Історіографія проблеми. Дитинство та юнацтво Леніна та Сталіна. Перші спроби політичної боротьби і діяльності. Ленін, Сталін і партія.

Духовний світ Леніна і Сталіна, сім’я, друзі. Рух до тоталітаризму як особистий шлях Леніна і Сталіна: до питання суперечок в сучасній літературі. Технологія відносин з людьми, концепція соціалізму очами Леніна та Сталіна. Діти та нащадки.

Модуль 3.

Змістовний модуль 3. СРСР в сер.1950-1991 роках

Тема 1. СРСР в 1953-1964 роках: спроби десталінізації, «хрущовська відлига»

Історіографія та джерела. Боротьба за сталінську спадщину як боротьба за напрямки розвитку карїни: Берія, Маленков, Хрущов. Липневий 1953 року Пленум ЦК. Реорганізація структур влади, кадрові зміни. Економічні та політичні дискусії – народження реформи. Три пріоритетних напрямки. 1957 рік – спроба усунення Хрущева та її наслідки. ХХ з’їзд – початок керованої десталінізації. Межі культурної відлигою Міф про комунізм та ХХП З’їзд з новою програмою партії. Пенсіонер союзного значення. Жовтневий Пленум 1964 року. Причини поразки курсу реформ. Наслідки і результати «відлиги»

Тема 2

Міжнародні відносини СРСР з країнами світу у 1953-194 роках

Зовнішня політика СРСР – від примирення з Югославією до придушення Угорської революції та прикордонних інцидентів на Далекому Сході. СРСР та країни соціалізму. СРСР у західноєвропейському міжнародному просторі. СРСР та США: від державних візитів до та Карибської кризи. Пошуки нових методів керівництва міжнародним комуністичнім та робочим рухом

Тема 3

Економічний розвиток країни в роки “ хрущовської відлиги”

Економічні реформи Маленкова ( 1953-1955). Три програми Хрущова

а) реорганізація управління промисловістю, б) спроби реформування сільського господарства, в) нова соціальна політика. Цілина. Кукурудза. Новочеркаські події 1962 року. Кризові явища и соціальні протиріччя: механізм формування. Підсумки господарчого розвитку країни.

Тема 4

Освіта, наука, література та ідеологія в 1953-1964 роках

Історіографія питання. Мемуари та художня література як джерело вивчення проблеми. Спроба реформування середньої освіти.Закон про школу 1958 року. Організація наукової роботи в країні, продовження «лисенковщини» в біології, освоєння космосу. Література та мистецтво. Зустрічі партійного керівництва з творчою інтелігенцією та їх наслідки, червневий 1963 року Пленум ЦК КПРС,

Журнал “Новий мір” та художня опозиція нащадкам сталінізму.

Держава та церква: еволюція відносин

Тема 5

СРСР в 1965-1970 роках. Політичний консерватизм. Спроби економічних реформ

Історіографія та джерельна база. Кадрові зміни та кадрова політика на місцях після жовтневого 1964 року Пленуму. Реорганізація раднаргоспів. О. Косигін та основні риси реформи, зіткнення консервативних та реформаторських начал. СРСР та події в Чехословаччині, кінець відлиги у внутрішній та зовнішній політиці. Демографічні зміни, урбанізація, криза організації праці,

Причині невдалості косигінської реформи. Механізми формування тіньової економіки. Основні підсумки господарчого розвитку країни. Особливості розвитку економіки у національних і автономних утвореннях

Тема 6

СРСР та світ в 1970-1985 роках

Історіографія та джерельна база. СРСР та соціалістичній табір. Події у Чехословаччині та Польщі. Розрядка напруженості та її межі. Афганська війна.

Радянська присутність в світі та кінець розрядки

Тема 7

Суспільно-політичне життя СРСР в сер.60-сер.80 років

Основні риси політичного портрету Л.І.Брежнєва та його оточення. Бюрократизація суспільства та політичної системи. Підготовка та прийняття Конституції 1977 року. Оновлення законодавства та його кодифікація. Корупція. Державна діяльність Ю.Андропова та К.Черненка. Соціально-політичний протест в СРСР. Зародження та ровзиток руху дисидентів. Розвиток та роль “самвидаву”. “Гельсінські групи”, еміграція, влада и боротьба з інакомисленням.

Тема 8

Національне питання та національні відносини в країні ( сер.1960-сер.1980)

Історіографія проблеми. Розрив в економічному рівні союзних республік. Ідеологічні підходи до національних цінностей. Національний рух опору : загальні риси, особливості. Релігійне життя СРСР: мусульманське питання

Тема 9

Соціально-економічний розвиток СРСР в початку 70-сер.80 років.

Історіографія проблеми. Від економічної реформи до адміністративного диктату. Промислове будівництво, створення ТПК. Бригадний підряд та бюрократична машина. Продовольча програма 1982 року. Соціальна політика держави. Рівень життя к 1985 року,

Загальні підсумки розвитку економіки до 1985 року

Тема 10

Суспільно-політичне життя країни в другій половині 80-тих на початку 90 –тих років

Історіографія питання. Демократизація “ суспільства – теоретичні та практичні кроки, “гласність”. Х1Х Всесоюзна партійна конференція КПРС про реформу політичної системи. ХУ111 з’їзд КПРС. Економічні реформи. Приватна ініціатива. Госпрозрахункові механізми на державних підприємствах. Результати економічних перетворень: падіння рівня життя и початок страйкового руху.

Зовнішня політика. Політичні перетворення. Питання про існування ведучої ролі КПРС в суспільстві. Серпневий путч 1991 року, розпад СРСР

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

лаб

інд

с.р.

лаб

інд

с.р.

Змістовий модуль 1. Революція 1917-1920 років. СРСР в 1920-ті роки ХХ століття Назва

Тема 1.Методологічні проблеми вивчення історії СРСР

Тема 2. Лютнева революція в Росії. Розташування класових и політичних сил в лютому-травні 1917 року.

Тема 3 Політичні партії в Росії. Їх програми й тактика в лютому 1917 – жовтні 1917.

Тема 4 Від буржуазної демократії до пролетарської диктатури. Росія – літо –осінь 1917 року

Тема 5 Революція, переворот, заколот. Жовтнева перемога більшовиків.

Тема 6 Жовтневі події 1917 року. Другий З’їзд Рад.

Тема 7Альтернативи історичного розвитку Росії в 1917 на початку 1918 років.

Тема 8 Російські та українські філософи про Жовтневу революцію.

Тема 9 Перетворення більшовизму в державну структуру

Тема 10 Брест-Литовська угода та її наслідки.

Тема 11 Громадянська війна

Тема 12 Економічна політика Радянської влади за часи громадянської війни. “Воєнний комунізм

Тема 13 Національно-державне будівництво та утворення СРСР

Тема 14 Зовнішня політика СРСР в 20 –ті роки

Тема 15 Нова економічна політика (НЕП).Соціально-економічний розвиток в умовах непу( 1921-1928)

Тема 16 Політична боротьба в 20-ті роки

Тема 17 Перехід до планової економіки

Тема 18 Колективізація сільського господарства

Разом за змістовим модулем 1

Змістовий модуль 2. СРСР в 1930-50-ті роки

Тема 1. Тридцяті роки: інституціалізація тоталітарної системи

Тема 2. Політичні процеси та карально-репресивна система в 20-30 роки.

Тема 3 Міжнародне становище СРСР та зовнішня політика СРСР в 30 –ті роки

Тема 4 Культурні процеси в 20-30 роках.

Тема 5. СРСР та війна із фашизмом

Тема 6 Відновлення країни в 1945-1953 роках. Переможний сталінізм.

Тема 7 Риси політичного портрету В.І. Леніна та І.В. Сталіна

Разом за змістовим модулем 2

Змістовний модуль3. СРСР в сер.1950-1991 роках

Тема 1 СРСР в 1953-1964 роках: спроби десталінізації, «хрущовська відлига».

Тема 2 Міжнародні відносини СРСР з країнами світу у 1953-1964 роках

Тема 3 Економічний розвиток країни в роки “ хрущовської відлиги”.

Тема 4 Освіта наука та література в 1953-1964 роках

Тема 5. СРСР в 1965-1970 роках. Політичний консерватизм. Спроби економічних реформ

Тема 6 СРСР та світ в 1970-1985 роках.

Тема 7 Суспільно-політичне життя СРСР в сер.60-сер.80 років.

Тема 8 Національне питання та національні відносини в країні ( сер.1960-сер.1980).

Тема 9 Соціально-економічний розвиток СРСР в початку 70-сер.80 років.

Тема 10 Суспільно-політичне життя країни в другій половині 80-тих на початку 90 –тих років

Разом за змістовим модулем 3

Усього годин

5. Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Лютнева революція і її найважливіші підсумки.
	Жовтнева революція і її найважливіші підсумки.
	Причини і початковий етап громадянської війни в Росії.
	Міжнародні відносини та зовнішня політика в 1920-ті роки
	Нова економічна політика в СРСР
	Причини формування радянського типу тоталітаризму
	«Московські процеси» 1936-1938 рр.
	Міжнародна спільнота напередодні світової війни
	Метод соцреалізму та розвиток освіти у СРСР
	Корінний перелом в ході війни. Дискусійні простори вивчення Другої світової у сучасній літературі
	Ідеологічні кампанії 1940-1950-тих років
	Політичні портрети більшовицької республіканської верхівки
	Ідеологічні дискусії: відступи та наступи на інтелігенцію
	СРСР та країни Заходу: від примирення до протистояння
	Сільгосподарчі кампанії Микити Хрущова та їх наслідки
	Освітянська реформа: причини, проведення, результати
	Косигінська реформа: сутність, проведення, результати
	Афганська війна в сучасній історіографії
	Дисидентський та націоналістичний рух у республіках СРСРС
	Національні конфлікти у другій половині 1980-тих років
Усього

Теми практичних занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Не передбачені

...

Теми лабораторних занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Не передбачені

...

8. Самостійна робота

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Розстановка сил при зреченні Миколи Другого. Робота із мемуарами..
	Політичні програми партій. Вивчення позицій по національному та аграрному питаннях Конспект
	Персональний склад СНК. Словник біографій
	Сценарії інших можливостей розвитку Росії у точках біфуркакації
	М. Бердяєв, П. Сорокін, Ф. Степун. Конспект головних ідей
	Географічна карта розподілу земель Російської імперії після Брестської угоди
	Мемуари очільників Білого Руху. Конспект
	Створення хронологічної таблиці визнання СРСР в світі
	«Новий курс» Л. Троїцького та його критика: конспект подій
	Дискусії щодо Голодомору у сучасній світовій історичній науці
	Ознайомлення із політичними працями Сталіна 1920-1930-тих років. Конспект
	Позиція обвинувачення та спроби захисту політичних ворогів Сталіна
	Політична біографія А. Гітлера та інших лідерів фашизму
	Матеріали 1 з’їзду спілки письменників. Основні рішення
	Повсякденне життя під час окупації
	Спогади сучасників про Сталіна та Леніна. Основні ідеї і характеристики
	«Хрущови» як феномен епохи
	СРСР та космічна епопея. Словник персоналій
	Національні лідери дисидентського руху. Біографії
	Проблема ісламу та інших не християнських конфесій в СРСР. Робота із статистичними даними
	«Щелкінський експеримент»: причини невдачі
	Політична біографія М. Горбачева

	Разом

9. Індивідуальні завдання

1. Написання «листів з м минулого»\

Тематика «Листів з минулого»

1. Лівий есер з Москви у липні 1918 року.

2. Англійський журналіст зі ставки Колчака березень 1919 р.

3. Грузинський меншовик (Тбілісі, лютий 1921 р.)

4. Прибиральниця ВНК – нареченому на фронт (1919 р.)

5. Більшовик з Єкатеринбургу (липень 1918 р.)

6. Кремлівський повар 1932-1933 р.

7. Моряк з Кронштадту (березень 1921)

8. Дружина «білого генерала» матері у Москву (Крим, 1929 р.)

9. Дружина «червоного комісара» брату у Москву (Царицин, 1918 р.)

10. Моряк з «філософського пароплаву»

11. Боєць Першої Кінної армії матері на село.

12. Мішечник, затриманий заградзагоном.

13. Художниця-символістка у Нарком прос (1918 р.)

14. Робкор у газету «Диктатура труда» (1924 р.)

15. Сількор у газету «Правда» (1928 рік)

16. Господар ресторану в Одесі брату у Париж (1923 р.)

17. Козачий отаман з Новочеркаська – сину у московську в’язницю.

18. Письменник-емігрант з Туреччини (1924 р.)

19. Засновник комуни у Поволжі (1918 р.)

20. Господар млина – дітям з заслання (1929 р.)

21. Учасник альтернативної демонстрації з приводу 10-ти річчя Жовтня – дружині.

22. Лікар-психоаналітик – своєму колезі у Вену (1917 р.)

23. Співробітник Держплану своєму другу (1925 р.)

24. Співробітник міліції – в уряд (1927 р.)

25. Білоруський більшовик про утворення СРСР.

26. Листи-скарги тов. Сталіну.

27. Листи з фронту (1941 р.)

28. Листи з заслання (1935 р.).

29. Листи політв’язнів (1938 р.).

30. Листи з еміграції (1924-1925).

2. Написання реферетів

Тематика рефератів

Внутрішня та зовнішня політика Тимчасового уряду ( лютий – жовтень 1917 року).
Російські філософи про причини та наслідки жовтневих подій.
Історичній портрет М. Бердяєва.
Демократичні й соціалістичні партії Росії напередодні жовтневих подій.
Історичний портрет О.Корнилова.
Партія соціалістів-революціонерів: від коаліції до знищення.
Аграрна політика більшовиків в Донбасі ( 1917 – 1921 р.р.).
Церква і влада в Росії ( лютий – жовтень 1917 року).
Міжнародна допомога і голод в Росії в 1921 році. Політичний аспект.
Національні рухи в Білорусії та країнах Балтії ( 1917-1921). Порівняльна характеристика.
Історіографія іноземної інтервенції в Росії (1918-1922).
Депутати Установчих зборів : життя після розгону.
Створення Червоної Армії – загальноросійський та регіональний аспекти.
Ліві есери коаліційного уряду – історичний нарис життєвого шляху.
Більшовицький фемінізм – до постановки питання.
Російська еміграція у Франції 20-30 роки.
Національна політика більшовиків в мусульманських регіонах країни (1917-19220.
М.Фрунзе – політичний портрет.
Урбанізація Росії за часи індустріалізації: соціальний аспект.
Формування радянської школи в Донбасі в 20-ті роки.
Радянська бюрократія: формування та діяльність в 20-30 роки.
Історична наука і влада в 30 роки.
Суспільні організації молоді в 20-30 роки.
“Архіпелаг ГУЛАГ” О.Солженіцина як джерело вивчення репресивної системи в СРСР.
Влада и церква за часи війни з фашизмом.
Репресії серед творчої та наукової інтелігенції Донбасу в 30 роки.
Матеріали лютнево-березневого Пленуму 1937 року як джерело вивчення ідеології тоталітаризму.
Депортація народів підчас другої світової війни.
Піраміда влади та соціальна структура радянського суспільства в 30 роки.
Формування тоталітарної свідомості в 20-30 роки.

Конспектування монографій

ПИТАННЯ ДО КОНСПЕКТУВАННЯ МОНОГРАФІЙ.

Питання до конспектування монографії Д.Волкогонова “Ленін. Політичний портрет”.- В 2 –х книгах. – М.: Вид. “Новости”, 1994 р.

- в чому полягає феномен більшовизму,

- чи мав місце так званий “німецький ключ” в російської революції,

- як слід оцінювати липневі події 1917 року,

- яке суспільство створювали більшовики,

- Ленін і Керенський – два шляхи розвитку Росії?

- особисті риси вождя “світового пролетаріату”,

- терор як ідеологія і практика білшовизму,

- найближче оточення Леніна, політичні погляди та особисті риси соратників,

- маніпулювання ленінською спадщиною.

Питання до конспектування монографії П.Вайля и О.Геніса “60-е: Мир советского человека”. Изд. 2-е испр.М.: Новое литературное обозрение, 1998.

- під впливом яких факторів формувався тип “шістдесятників”,

- в чому полягала утопічність характеру перетворення свідомості радянської людини під час “відлиги”,

- як здійснювався вплив західної цивілізації и культури на радянське суспільство,

- принципи формування та діяльності радянської “богеми”,

- моральні зміни в суспільстві: від західної культури до пошуків російського минулого,

- об’єктивні та суб’єктивні фактори русифікації,

- самоідентифікація євреїв як «розкриття останньої тайни» СРСР.

Питання для конспектування монографії Л.Троцького “Моя жизнь”. Т.т. –1,2. –М.: Панорама, 1991 г.

- оцінка партією и Троцьким політики Тимчасового Уряду протягом липня –жовтня 1917 року,

- роль Троцького в організації озброєнного повстання в Петрограді в ніч з 25 на 26 жовтня 1917 року,

- що таке троцькізм з точки зору засновника течії та його суперників в боротьбі за владу,

- Брестська угода з точки зору “лівих”, Леніна та Троцького. Наслідки ії для нової держави,

- Військово-стратегічні суперечки Троцького та Сталіна з приводу громадянської війни. Оцінка подій в Свіяжську,

- Що таке “змова епігонів” в трактовці автора монографії,

- Боротьба за владу внутрі партії та ії наслідки для країни,

- Діяльність Троцького в еміграції.

Питання для конспектування монографій С.Коена “Бухарин –политическая биография.1888-1931”.( М.,1988г.), “Переосмысливая советский опыт. Политика и история с 1917 года». ( Вермонт, 1986 год).

- принципи розподілення радянського суспільства на “реформаторів” та “консерваторів”,

- чому “сталінське питання” носить історичний, соціальний, політичний, та етичний характер,

- оцінка С.Коеном кампанії проти корупції в 1983 році,

- що таке “бухарінська доктріна” – механізми и принципі конструкції у С.Коена,

- зіткнення косервативних та реформаторських сил в період “відлиги”,

- Сталін и Бухарін – два напрямки побудови нового суспільства,

- -оцінка національного питання в Росії за часи радянської влади.

Методи навчання

Лекції, семінарські заняття, самостійне опрацювання літератури, консультації.

Методи контролю

Оцінювання якості знань студентів, в умовах організації навчального процесу за кредитно-модульною системою здійснюється шляхом поточного, модульного (проміжного), підсумкового (семестрового) контролю. Підсумковий вид контролю – іспит.

Поточний контроль

Поточний контроль – це оцінювання знань студента під час семінарських занять, якості виконання домашніх завдань, самостійної та індивідуальної роботи.

Форми участі студентів у навчальному процесі, які підлягають поточному контролю:

- Виступ з основного питання семінару.

- Усна наукова доповідь.

- Самостійне опрацювання навчального питання

- Доповнення, запитання до виступаючого, рецензія на виступ.

- Участь у дискусіях

- Заповнення та захист словників персоналій

- Заповнення контурних мап

- Візуальна робота щодо розпізнавання пам’яток культури

- Складання таблиць та їх захист

- Конспектування статті.

- Письмові завдання (тестові, контрольні роботи тощо).

- Реферат

Результати поточного контролю заносяться до журналу обліку роботи академічної групи. Позитивна оцінка поточної успішності студента за відсутності пропущених і невідпрацьованих семінарських занять, позитивні оцінки за модульні роботи є підставою допуску до підсумкової форми контролю – іспиту.

Модульний контроль

Модульний контроль (МК) проводиться один раз за семестр, відповідно до графіка навчального процесу.

Контрольні заходи модульного контролю з «Історії СРСР» проводяться під час семінарських занять в академічній групі відповідно до розкладу занять.

Контрольні заходи модульного контролю проводяться у вигляді письмових контрольних робіт. До контрольного заходу відповідного модульного контролю студент допускається незалежно від результатів поточного контролю.

На консультаціях студент може відпрацювати пропущені семінарські заняття, захистити індивідуальні завдання, реферати, а також ліквідувати заборгованості з інших видів навчальної роботи.

Зразок типових завдань модульного контролю

1 варіант (модуль)

1. Назвіть столиці союзних республік після проведення остаточного територіального регулювання СРСР

Білорусь Литва Туркменія Киргизія

2. Які ключові події є пов’язаними за наступними датами (дати подані за старим стилем)

- 2 березня 1917 року

- 18 квітня 1917 року

- 1 вересня 1917 року

- 25 жовтня 1917 року

3. Розшифруйте поняття

Петросовет

Комбед

РВС

СНК

4. Яку інформацію ви можете вкласти про

М. Спірідонову

Л. Троцького

Л. Корнілова

П. Врангеля

2 варіант (модуль 2)

«Росія напередодні Жовтня»

1. Назвати головні політичні партії Росії, що визначали політичну ситуацію в країні в лютому жовтні 1917 року.

2. Які партії репрезентували національні інтереси народів Росії. Хто були їх лідери. В чому полягали програмні вимоги.

3. Яку посаду та в якому уряді обіймав Корнілов? Які сили підтримали його влітку 1917 року? До яких наслідків привів виступ Корнілова.

4. Що таке “коаліційний уряд”? Скільки таких урядів було сформовано в Росіі?

5. Проаналізуйте “квітневі тези” більшовиків. Чому вони викликали обурення серед інших політичних партій.

6. Що ви знаєте про Парвуса та Ганецького. Проаналізуйте роль “німецького ключа” в російських подіях.

7. Які рішення були прийняті на Державної та на Демократичної нарадах?

ВАРІАНТ 2

“СРСР в двадцятих роках двадцятого сторіччя”.

1. Що таке продподаток? Чим він відрізнявся від режиму “продовольчої диктатури”?

2. Хто був головним теоретиком НЕПу?

3. Чим був викликаний голод 1921 року? Якими силами голод був припинений?

4. Як складалися стосунки між більшовицькою владою та церквою в 1920-1921 роках?

5. Яким був соціальний склад населення Росії після громадянської війни?

6. Які національні держави були утворені на території колишньої Російської імперії? Як складалися її стосунки с РСФСР?

7. Назвіть автономні області, края, республіки в складі РСФСР?

8. Які плани створення єдиної держави були підготовлені протягом 1921-1922 років?

9. Назвіть членів Радянського уряду. Які посади обіймали Сталін, Троцький, Риков, Бухарін, Каменєв, Зіновьєв?

10. Що таке “робітнича опозиція”?

11. Коли було прийнято та затверджено першу Конституцію СРСР?

12. Пригадайте перші дипломатичні успіхи СРСР? Ії чиїм ім’ям вони були пов’язані?

13. Як впроваджувався НЕП в народному господарстві? Які результати ця політика мала в середині двадцятих років?

14. В яких документах був зафіксований курс на індустріалізацію?

15. Хто був автором концепції планування господарства?

16. Яка складався план першої п’ятирічки?

17. Коли цей план був затверджений?

18. Що таке “хлібозаготівельна криза 1927-1928 років”?

19. Чи відбувалися в країні репресії? Проти кого вони були спрямовані на початку и в кінці двадцятих років?

20. Що уявляло із себе культурне життя країни? Що таке “Смена вех”? Хто був автором цієї концепції?

Які зміни в соціальному складі населення відбулися наприкінці 20-х років?

3 варіант (модуль 3)

1 варіант

Уважно прочитайте тексти. Поясніть сутність гумористичної ситуації, відтворивши хронологічні і фактологічні контексти її виникнення. Наведіть дати, документи, події, на які посилаються в історіях.

1. Ленин и Луначарский на выставке художников-футуристов. Ленин: "Ничего не понимаю!" Луначарский: "Ничего не понимаю!"
Это были первые и последние советские вожди, которые ничего не понимали в искусстве.

2. - Какая страна самая большая?
- Украина. Ее границы в Карпатах, ее столица
в Москве, ее тюрьмы в Сибири, ее церкви в Канаде.

3.- Почему царский герб - двуглавый орел?
- Одна голова - по промышленности, другая - по сельскому хозяйству

4. - За что сняли Хрущева?
- За семь "к": культ, комунизм, кукурузу, Китай, кубинский кризис и кузькину мать

5. Встречаются два одноклассника через 20 лет.
- Ну как ты, где работаешь?
- В КГБ.
- Ух ты, ни разу не видел живого кагэбэшника. Чем вы хоть там занимаетесь?
- Коротко: теми, кто недоволен советской властью.
- А что, есть довольные?
- Есть, но ими занимается ОБХСС.

Питання до іспиту

ПИТАННЯ З ІСТОРІЇ СРСР

1. Діяльність Тимчасового уряду першого скликання.

2. Кризи Тимчасового уряду.

3. Загострення загальнонаціональної кризи влітку та восени 1917 року.

4. Розстановка політичних сил у березні – жовтні 1917 р.

5. Підготовка та здіснення Жовтневого озброєного повстання.

6. Тактика партії більшовиків у березні – жовтні 1917 р.

7. Економічні перетворення. Створення нового державного апарату (жовтень 1917 – березень 1918).

8. Національно-державне будівництво в 1918-1922 роках.

9. Перші виступи проти більшовиків у 1917 р. Формування озброєних сил Півдня Росії.

10. Громадянська війна в 1918 році.

11. Воєнні події громадянської війни у 1919 році.

12. Громадянська війна в 1920 році.

13. Політика “воєнного комунізму”.

14. Економічна та політична криза кінця 1920-го – весни 1921-го років та пошуки шляхів ії вирішення.

15. Утворення СРСР та прийняття союзної Конституції.

16. Нова економічна політика у промисловості.

17. Нова економічна політика у сільському господарстві.

18. Нова економічна політики у галузі фінансів.

19. Політична боротьба в 20-ті роки. Криза НЕПу та перемога прихильників адміністративно-командної системи.

20. Міжнародне становище та зовнішня політика СРСР в 20-ті роки.

21. Дискусії про економічний розвиток країни в середині 20-х років.

22. 1-й п’ятирічний план: коректування, здійснення, підсумки.

23. Колективізація сільського господарства.

24. “Спеціїдовські процеси” кінця 20-х – початку 30-х років.

25. Партійні чистки в 30-ті роки.

26. Політичні процеси в 30-ті роки.

27. Опір сталінізму в 30-ті роки.

28. Культурне будівництво в СРСР у 20-30-х роках.

29. Зовнішня політика СРСР в 1933-1938 роках.

30. «Подвійна гра» Сталіна: англо-франко радянські переговори та зближення з Німеччиною.

31. Участь СРСР у «четвертому поділі Польщі». Радянсько-німецькі договори 1939 рр.

32. Радянсько-фінська війна.

33. СРСР та країни Балтії у 1939-1940 рр.

34. Операція «Стрибок на південно-захід».

35. План “Барбаросса”: успіх та поразка.

36. Радянський тил в 1941-1943 роках.

37. Створення антигітлерівської коаліції. Відношення СРСР із союзниками в 1941-1945 роках.

38. Битва за Москву

39. Фашистка “східна політика”.

40. Військові операції весни-літа 1942 року. Сталінградська битва.

41. Операції весни-літа 1943 року. Курська битва.

42. Військові операції 1944- 1945 рр.

43. Економіка СРСР в післявоєнний період.

44. Посилення ідеологічного тиску та поновлення репресій в 1945-1953 роках.

45. Ідеологічні кампанії в науці та культурі ( 1945-1953).

46. Політична біографія Й. Сталіна

47. Економічні перетворення 1953-1955 років.

48. Економічні реформи 1956-1964 років.

49. Зовнішня політика СРСР в 1953-1964 роках.

50. Боротьба Хрущова за владу у 1953-1957 рр.

51. Політичний розвиток СРСР в 1956-1964 роках.

52. Загострення кризових явищ в економічній, соціальній, культурній сферах в першої половині 60-х років.

53. Спроби прийняття нової Конституції

54. Хрущовська «відлига».

55. Міжнародне становище та зовнішня політика СРСР в середині 60-х-середине 80-х років.

56. Суспільно-політичне життя в СРСР в середині 60-х середині 80-х років. Інакомислення.

57. Економічний розвиток СРСР ( середина 60-х –середина 80-х).

58. Економічний розвиток СРСР в середині 80-х- на початку 90-х.

59. Дисидентський рух

60. Суспільно-політичний розвиток країни під час перебудови. Розпад СРСР.

Приклад екзаменаційного білета

Донецький національний унiверситет

Історичний факультет

Спецiальнiсть 7.03.03.01 - “Історiя”

Білет 22

1. Розкрийте змiст поняття “хрущовська вiдлига”.

2. Розкажіть про спроби реформування в радянськiй економiцi у 1987-1991 рр.

3. Доведіть, що у другiй половинi 40-х - на початку 50-х рокiв система ГУЛАГу досягла апогею свого розвитку.

Методи контролю

Підсумковий (семестровий) контроль

Позитивна оцінка поточної успішності за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих семінарських занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.

З дисципліни «Історія СРСР» передбачена така форма звітності, як іспит. Протягом семестру студент може набрати до 50 балів. На іспиті – максимально 50 балів.

12. Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для екзамену

Поточне тестування та самостійна робота

Загальна кількість

Іспит

Загальна кількість балів

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Заліковий модуль 3

Семінари

Індивіуальне завдання

Конспектування статті

Творче завдання

МК

Семінари

Індивіуальне завдання

Конспектування статті

Творче завдання

МК

Семінари

Індивіуальне завдання

Конспектування статті

Творче завдання

МК

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності	ОцінкаECTS	Оцінка за національною шкалою
для екзамену,курсового проекту (роботи), практики
90 – 100	А	відмінно
80-89	В	добре
70-79	С
60-69	D	задовільно
50-59	Е
29-49	FX	незадовільно з можливістю повторного складання
0-29	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Методичне забезпечення

1. Плани семінарських занять з курсу, методичні вказівки щодо підготовки до семінарів.

2. Перелік тем рефератів.

3. Конспект лекцій.

4. Хрестоматія з історії СРСР.

Питання для підсумкового контролю

14. Рекомендована література

Базова

1) Барсенков А.С., Вдовин А.И. История России 1917-2004. – М., 2005

2) История России в новейшее время. 1945-2001 / под ред. А.Б. Безбородова. – М., 2001

3) История России. ХХ век / Отв.ред. В.П. Дмитренко. – М., 1996.

4) Соколов А.К., Тяжельникова В.С. Курс советской истории. 1941-1001. – М., 1999

5) Щетинов Ю.А. История России ХХ век. – М, 1999

6) Боффа Д. История Советского Союза. В 2-х томах. М., 1990

7) Верт Н. История Советского Союза. 1900-1991. М., изд. 2-е, доп., испр., 1998.

8) Даниленко В.М., Касьянов Г.В., Кульчицький С.В. Сталінізм на Україні: 20-30-ті роки. К.,1991.

9) История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки истории Советского государства. М, 1991.

10) История России. С древнейших времен до конца ХХ века .В 3-х томах/ Под ред. А.Н. Сахарова, В.П. Дмитренко и др. Т. З. История России ХХ век, М., 1996.

11) История России. Учебное пособие. В 2-х томах / Под ред. А.А. Данилова. Т.2. Россия в ХХ веке. М., 1995.

12) Политическая история : Россия – СССР - Российская Федерация. В 2-х томах. М., 1996.

Допоміжна