Кримінально правова характеристика ухилення від сплати податків , зборів

Безпосередній об'єкт цього злочину – суспільні відносини у сфері державного регулювання оподаткування і формування прибуткової частини державного бюджету.

Предметом цього злочину є податки, збори (обов’язкові платежі), що сплачуються як юридичними, так і фізичними особами.

Об'єктивна сторона цього злочину полягає в ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах (ч. 1), у великих розмірах (ч. 2) або в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 212 КК України). Ухилення як ознака об'єктивної сторони цього злочину виражене в бездіяльності (наприклад, неподання податкових декларацій і розрахунків, незважаючи на те, що таке подання є обов'язковим). Способи ухилення можуть бути різними, наприклад, внесення до поданих податкових декларацій, розрахунків завідомо помилкових відомостей про доходи і видатки, приховання або заниження об'єктів оподаткування, просто відмова сплатити податок тощо. Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром – суми, які в три тисячі та більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а під особливо великим розміром – суми, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують той самий мінімум (примітка до ст. 212 КК України).

Злочин вважається закінченим з моменту ненадходження зазначених сум до бюджету або цільового фонду (матеріальний склад).

Суб'єктивна сторона цього злочину – прямий умисел. Мотиви та мета не є обов’язковими ознаками.

Суб'єкт злочину – службові особи підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, на які покладені обов'язки щодо ведення і подання документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою обов'язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів, а також фізичні особи, якщо вони мають ознаку платника податків, у тому числі ті, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи.

Фіктивне підприємство.

Фіктивне підприємництво – це створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Безпосередній об’єкт – встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності. Додатковим може бути встановлений порядок оподаткування, право власності.

Об'єктивна сторона цього злочину виражається у 1) створенні або 2) придбанні суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб).

Створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) полягає в його державній реєстрації. Дії винного мають зовні цілком законний вигляд: подаються документи на державну реєстрацію, іноді і на ліцензування; з дотриманням необхідної процедури приймається рішення про реєстрацію (та ліцензування). Однак, ще до офіційного створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) винний знає, що підприємство створюється ним для прикриття незаконної чи забороненої діяльності.

Під придбанням суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) слід розуміти отримання будь-яким способом права власності на цю юридичну особу як в цілому, так і на визначену його частину, що дозволить здійснювати контроль над ним.

Злочин вважається закінченим з моменту створення або придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) незалежно від того, чи досяг винний поставленої мети (формальний склад злочину).

Суб'єктивна сторона цього злочину – прямий умисел, що поєднаний із спеціальною метою – прикриття незаконної або забороненої підприємницької діяльності.

Суб'єкт злочину – будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

У частині 2 ст. 205 КК України встановлена відповідальність за ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам (розмір шкоди визначений приміткою до статті).