Систематичний - систе-матизбваний - системний
Систематичний.Побудований, упорядкований за певною системою; який спирається на певну систему; постійний. Вж. зі сл.: заняття, тренування, прогулянки, рейси, контроль, недоїдання, боротьба; набирати систематичного характеру.
Систематизований.Приведений до системи. Вж. зі сл.: виклад, думка, збірник, матеріал, інструкція.
СІЯ
Системний.Який стосується системи; входить до неї; який ґрунтується на системі. Вж. зі сл.: аналіз, виклад, зв'язок, опис, підхід, характер, цикл, одиниця, дослідження, планування.
СИТИЙ - СИТНИЙ
Ситий. 1.Який не відчуває голоду; добре вгодований; багатий, заможний; родючий (про землю): ситі й голодні, ситий кінь, ситі люди, сита земля.Пох.: ситість, сито.— Хоч і добрі в мене діти, але не сито мені, бо нема в них зайвого шматка(3.Тулуб).
2. Те саме, що ситний:сита страва, сите сало.
Ситний.Який добре насичує; тривний (про їжу): ситний корм, ситний обід. Розітре в макітерці й усе те, пахуче та ситне, змочене кип яченою водою, зав 'язувала в чистеньку шмату й совала в писочок дитині (А.Гудима).
СИТУАТИВНИЙ - СИТУАЦІЙНИЙ
Ситуативний.Викликаний певними умовами; який виникає за певних умов: ситуативне значення слова, ситуативний характер емоцій. Пох. си-туатйвність.
Ситуаційний.У геодезії — який стосується ситуації — зображення на карті або плані рельєфу місцевості: ситуаційний план.
СИФ,-у. Вид договору купівлі-продажу щодо товарів, які транспортуються морськими шляхами.
сівбадив. сіяння.
СІЄСТА - ФІЙСТА
Сієста.В Іспанії, Італії, країнах Латинської Америки — післяобідній відпочинок.
Фієста.Релігійне свято в Іспанії.
СІЛЬ...Перша частина складних слів, що відповідає слову сільський;
пишеться разом: сільвиконком, сільмаг.
СІЛЬСЬКИЙ - СЕЛЯНСЬКИЙ
Сільський.Прикм. від село.
Селянський.Прикм. від селянин.
сільцедив. сильце.
сільчаниндив. селянин.
СІРІТИ - СІРІТИСЯ - СІРІШАТИ
Сіріти.Ставати сірим, сірішим; виділятися сірим кольором, видніти-ся (про щось сіре). Небо почало сіріти (О.Маковей); Надворі дедалі дужче сіріло (І.Багряний); Як почало сіріти, вони вже вийшли з хати (Вас. Шевчук); Під парканами ще сіріють шматки талого льоду (П.Колесник); За вікнами все темнішало й темнішало, і в парку великою купою сіріли старі дуби(М.Лазорський).
Сірітися.Виділятися сірим кольором, виднітися (про щось сіре). Зорані сугроби сірілися перепаленими, сухимискибами (І.Франко).
Сірішати.Ставати сірішим. Сірішає ковиль (3.Тулуб).
СІРЧАНА КИСЛОТА - СІРЧИСТА КИСЛОТА
Сірчана кислота.Двоосновна сильна неорганічна кислота, що утворюється від взаємодії сірчаного ангідриду з водою.
Сірчистакислота. Слабка двоосновна кислота; сульфітна кислота.
СІЯННЯ - СІВБА - ПОСІВ
Сіяння.Дія за знач, сіяти.
Сівба. 1.Сіяння зерна, насіння в ґрунт: весняна сівба, сівба озимини, закінчити сівбу.
2. Час, коли сіють: працювати в полі всю сівбу.
СКА
Посів,-у. 1.Те саме, що сівба 1: посів урожайних культур, провадити посів, насіння для посіву.
2. Посіяне зерно, насіння; засіяна ділянка: обробляти посіви, підживлення посівів.
3. Вміщення мікроорганізмів у поживне середовище для розмноження: посів на дизентерійні палички.
скаутизмдив. бойскаутизм.
...СКАФ.Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "судно", "апарат для підводних досліджень": батискаф, піроскаф.
СКАЧУВАТИ - СКОЧУВАТИ
Скачувати, -ую,-уєш, скачати.Надавати чомусь округлої, кулястої форми, згортати в трубку, валик тощо: скачувати тісто, скачувати сир, скачати килим.
Скочувати, скотити. 1.Спускати вниз по похилій поверхні; зрушувати з місця щось: скочувати воза, скотити камінь з гори.
2. Те саме, що скачувати:скочувати сніг.
СКЕПТИЦИЗМ - СКЕПСИС
Скептицизм,-у. 1.Ідеалістична філософська концепція, яка піддає сумніву можливість пізнання об'єктивної дійсності.
2. Недовірливе ставлення до чого-небудь, сумнів у можливості або істинності чогось: дух скептицизму.
Скепсис,-у. Те саме, що скептицизм 2: старечий скепсис.
СКЕТЧ - СКОТЧ
Скетч,-у, ор. -ем. Невелика п'єса жартівливого характеру для двох, рідше трьох виконавців.
Скотч,-а. Спеціальна клейка стрічка, яку використовують для склеювання чого-небудь.
СКЛАДАЛЬНИЙ- ЗБИРАЛЬНИЙ
Складальний.Призначений для складання машин, устаткування тощо: складальний цех.
Збиральний.Який стосується збирання сільськогосподарських культур, призначений для цього: збиральні роботи, збиральний інвентар.
СКЛАДАНИЙ.Який можна складати і розкладати завдяки рухомому поєднанню частин. Вж. зі сл.: будиночок, метр, ніж, стіл, стілець, гумовий човен, драбина, ложка, крісло, ліжко; меблі. Цілими годинами вона просиджує на складаному стільчику передмольбертом (Б.Антоненко-Давидович).
СКЛАДУВАТИ,-ую, -уєш. Поміщати в склад для зберігання.
СКЛЕРО...Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "затвердіння", "ущільнення"; пишеться разом: склерометр, склеропротеїни.
СКОЛІОЗ,-у. Викривлення хребта у людини. Пох. сколібзний.
...скбп, ...скопїчний, ...ско-
ПІЯ.Кінцеві частини складних слів, що вказують на зв'язок з поняттям "спостереження": фоноскоп, стереоскопічний, бронхоскопія.
скородив. швидко.
СКОРОМНИЙ - СКРОМНИЙ
Скоромний. 1.Виготовлений з м'яса або молока та заборонений церковними правилами для вживання в пісні дні. Дашкович, Каломері й інші слов 'яни їли в пости скоромне — ковбаси, сало, масло (І.Нечуй-Левицький); Терентій відразу насупився, але нічого не казав, уминаючи скоромні товченики (М. Стельмах).
2. перен. розм. Непристойний, цинічний; масний. / регіт, і вигуки, і
СЛА
скоромні вигадки, і дзенькіт склянок, і цокіт ножів — все змішалось у галас безладний та дикий (М.Старицький).
Скромний.Який не любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства тощо; стриманий у поводженні; вихований; простий, звичайний; незначний: скромна людина, скромні діти, скромне вбрання, скромна страва, скромний подарунок, скромні бажання.
скотчдив. скетч.
скочуватидив. скачувати.
СКРАЮ - З КРАЮ
Скраю,присл. На межі, на кінці чогось, на початку ряду; в знач, прийм. А на хуторі я знаю Хату бідну, Хату скраю (Т.Шевченко); Стаю я скраю в перший ряд в струнких і рівних лавах (Н.Забіла); Іван скинув весла у перший скраю човен (М.Коцюбинський); Я живу не скраю, А з якогось боку. Як мала крижина, Мій балкон високий (Г.Чубач).
З краю,ім. з прийм. Треба укладатись, треба хапатись, щоб вихопитись з краю, бо я тут не встою із військом (І.Нечуй-Левицький); [Русалка Польова:] Глянь, моя сестро, ще хвиля гуляє з краю до краю (Леся Українка); — Не з кінця починати будеш, а з краю (А. Головко).
СКРИЖАЛЬ,-і, ор. -ллю, книжн. 1. Плита, дошка, переважно з культовим, священним написом. — Скрижалі знайшов Мойсей кам 'яні трьома мовами (П.Загребельний).
2. переважно в мн. перен. Те, що зберігає пам'ятні події, імена тощо. Лишу я пісню про красу, Забуду власні жалі І з гір високих понесу Народові скрижалі (О.Олесь).
скринькадив. ящик.
скромнийдив. скоромний.
СКРУЧЕНИЙ - СКРЮЧЕНИЙ
Скручений.Звитий, сплетений; відокремлений тощо: скручений мотузок, скручене перевесло, скручене листя на дереві, скручена гайка.
Скрючений.Зігнутий, скорчений: скрючені пальці, скрючене тіло, скрючені руки.
СКУЛЬПТУРА - СТАТУЯ
Скульптура. 1.Вид образотворчого мистецтва: антична скульптура, твори скульптури.
2. Твір цього виду мистецтва — статуя, бюст, барельєф тощо.
Статуя, -ї, ор. -єю. Скульптурне зображення людини або тварини (переважно на повен зріст).
СЛАВА - НЕСЛАВА
Слава.1. Широка популярність як свідчення загального схвалення, визнання чиїхось заслуг, таланту, доблесті; репутація; чутка тощо. Не для слави, — для вас, мої браття, Я свій скарб найдорожчий ховав (Леся Українка); Кімната вийшла на славу (О.Гончар); По цей час живе в народі добра слава про Василя Трубенка (О.Довженко); Одійде в морок підле і лукаве, Холуйство у минувшину спливе, І той ніколи не доскочить слави, Хто задля неї на землі живе (В.Симоненко).
2. розм. Поговір; пересуди; неслава. Ріс парубок — росла й нехороша слава про нього. Люди звали його злодієм (М.Коцюбинський); Не минула слава тая, Не марне пішла. Удовиця у м'ясниці Сина привела (Т.Шевченко); — Ой не ходи, Козаче, до мене: Буде слава На тебе й на мене (пісня).
Неслава.Погана думка, недобра слава про чиїсь дії, вчинки тощо. На вовка неслава, а їсть овець Сава (приказка); Дивуюсь: і чого про їх така хо-
СЛА
дить неслава, що це непевні люди? (С.Васильченко).
СЛАВИТИ - НЕСЛАВИТИ
Славити,-влю, -виш. 1.Звеличувати, прославляти, оспівувати когось, щось тощо. Вони всі скачуть, радіють, всі славлять Бога (М.Коцюбинський); Поети славили в піснях віддавна Україну (Леся Українка); Пташиний хор співає і славить у піснях тих сонце золоте (М.Рильський).
2. розм. Те саме, що неславити.А що найпуще, так-от тії зовиці/ті вже по усім-усюдам підуть славити, що невістка не зуміла хороше паски вичинити і не приглядала, як вона пеклась(Г.Квітка-Основ'яненко); Хівря славить Пріську на всю Мар 'янівку: і сяка, і така, і нетіпанка, і нечепуруха!(Панас Мирний).
Неславити.Поширювати погані думки про когось, щось; ганьбити. В сусіда жінка язиката Мене неславить!(І.Франко); [Тоня:] Ага! Так вам і треба. Чесних людей неславите, а самі чужі речі берете(І.Кочерга); — Ой, що це ви, люди добрі, — забідкалася Уляна. Хіба так можна нашу хату неславити? (В. Кучер).
слідкуватидив. стежити.
СЛОВЕНЦІ - СЛОВІНЦІ -СЛОВЕНИ
Словенці,-ів, мн. (одн. словенець, -нця). Південнослов'янський народ, що становить основне населення Словенії.
Словінці,-ів, мн. (одн. словінець, -нця). Західнослов'янська етнічна група, що живе в Польщі.
Словени,-ів, мн. (одн. словен, -а). 1. Застаріла назва слов'ян.
2. Назва деяких східнослов'янських племен (ільменські слов'яни).
СЛОВОТВІР - СЛОВОТВОРЕННЯ - СЛОВОТВбРЧІСТЬ
Словотвір,-твору. 1. Творення нових слів у мові, а також способи їх творення: словотвір іменників, морфологічний словотвір.
2. Новоутворене слово.
3. Галузь мовознавства, що вивчає будову слів іспособи їх творення.
Словотворення.Те саме, що словотвір 1.
Словотворчість,-чості, ор. -чістю. Творення нових слів: народна словотворчість.
СЛЮСАРНИЙ - СЛЮСАРСЬКИЙ
Слюсарний.Який стосується ручної або механічної обробки металів, складання машин іустаткування, ремонту металевих виробів: слюсарний інструмент, слюсарні роботи, слюсарна справа, слюсарна майстерня.
Слюсарський.Прикм. від слюсар;належний слюсареві: слюсарська робота, слюсарське ремесло, слюсарська кваліфікація, слюсарський розряд.
СМАЖЕННЯ, СМАЖІННЯ -СМАЖЕНЯ
Смаження, смажіння.Дія за знач. смажити. Щоб м 'ясо було ніжним, потрібно його перед смаженням, приблизно за годину, густо змазати гірчицею (з журналу); — Я ненавиджу те смажіння та печіння (І.Нечуй-Левиць-кий).
Смаженя,-і, ор. -ею. Страва із смажених яєць; яєчня. Гнат зразу ж дістав гроші і дав матері, щоб купила яєчка й зробила смаженю (С.Чорно-бривець).
сол
СМАКОВИЙ - СМАЧНИЙ
Смаковий.Який стосується смаку, пов'язаний з ним. Вж. зі сл.: аналізатор, букет, нерв, подразник, подразнення, продукт, рецептори, речовина, відчуття, властивості, якості.
Смачний.Приємний на смак (також про запах їжі тощо); переносно — який свідчить про задоволення, насолоду від чогось. Вж. зі сл.: борщ, виноград, мед, сік, торт, хліб, вечеря, їжа, страва, каша, олія, підлива, масло, м 'ясо, сон, сміх.
СМАЛЕЦЬ,-льцю, ор. -льцем. Жир, витоплений переважно із свинячого здору, а також з птиці: свинячий смалець, гусячий смалець.
смачнийдив. смаковий.
смерекадив. ялина.
СМЕРТЕЛЬНИЙ - СМЕРТНИЙ
Смертельний. 1.Який призводить до смерті (про рану, хворобу тощо); який загрожує смертю; який супроводить смерть. Вж. зі сл.: вогонь, удар, укус, доза, зброя, отрута, рана, хвороба, захворювання, загроза, небезпека, муки, страждання, хропіння, випадок. Бій може звалитись на Теслю гарячий,смертельний (В.Земляк).
2. Те саме, що смертний 1: смертельне ложе.
3. перен. Невимовний, тяжкий; сильний. Вж. зі сл.: біль, голод, страх, холод, втома, образа, тривога, туга (також смертельний ворог). В ті дні я мав смертельну рану і сам від себе я тікав (О.Олесь); І ще б не приїхав додому, коли б не смертельна нудьга і бажання за всяку ціну побачити своїх стареньких і свій дім (І.Багряний).
Смертний. 1.Який не живе вічно; призначений для вмираючого або мертвого: смертна людина, смертна постеля, смертний медальйон.
2. Те саме, що смертельний 1:смертні рани, смертна година, смертний крик, смертні муки.
3. Який позбавляє життя: смертний вирок, смертна кара, смертнийгріх (найтяжчий гріх; найбільша провина). Криві турецькі ятагани Ще свідчать тут про смертні рани, Що діставалися боями (Г.Чупринка).
СНІГОВИЙ - СНІЖНИЙ
Сніговий. 1.Прикм. (переважно як відносний) від сніг;який утворився зі снігу, зроблений зі снігу; який несе сніг; вкритий снігами; схожий на сніг тощо. Вж. зі сл.: межа, гора, гірка, вода, намет, стіна, баба, зима, пороша, буря, буран, колір, людина, плуг.
2. Як складова частина ботанічних і зоологічних назв. Вж. зі сл.: кальвіль, подорожник, плісень, барс, чайка.
Сніжний.Прикм. (переважно як якісний) від сніг;який несе сніг, укритий снігами, схожий на сніг тощо. Вж. зі сл.: зима, вітер, курява, рівнина, поле, полотно.
соленийдив. солоний.
СОЛЕЦИЗМ - СОЛІПСИЗМ
Солецизм,-у. Граматично неправильний зворот, синтаксична помилка в художньому творі.
Соліпсизм,-у. Крайній суб'єктивізм.
СОЛОНИЙ - СбЛЕНИЙ
Солоний. 1.Який містить у собі сіль, насичений сіллю, який має смак солі тощо: солона вода, солоне озеро, солоні бризки, солоний огірок.
2. перен. розм. Виразний, дотепний, але грубий, непристойний: солоні дотепи, солоні жарти, солона лайка.
Солений.1. Дієприкм. від солити: круто солене сало.
сон
2. прикм. Виготовлений солінням: солена риба, солені огірки.
сольдодив. сальдо.
СОНЯЧНИЙ - СОНЦЕВИЙ
Сонячний. 1.Який стосується сонця, пов'язаний із сонцем: сонячне проміння, сонячний диск, сонячна спека, сонячна електростанція, сонячний годинник, сонячний удар.
2. З сонцем; світлий, яскраво-жовтий тощо; переносно — привітний, радісний: сонячний цвіт, сонячна усмішка. Дівчина., все дивилась услід жіночій постаті, яка віддалялась і меншала в повені сонячного дня (Є.Гуцало).
Сонцевий,зрідка. Те саме, що сонячний 1: сонцевий вогонь.
сортамент — сортиментдив. асортимент.
СОСИСКА - САРДЕЛЬКА
Сосиска,р. мн. -сок. Невелика ковбаска, яку перед уживанням відварюють.
Сарделька1, р. мн. -льок. Товста коротка сосиска.
Сарделька2.Невелика морська риба; тюлька.
СОТЕ,невідм., с. Страва під соусом.
СОФІЗМ - СУФІЗМ
Софізм,-у. Навмисне хибно зроблений умовивід, який має видимість істинного; словесне плетиво, що вводить в оману.
Суфізм,-у. Містична течія в ісламі, яка проповідує злиття людини з богом через аскетизм і внутрішнє самовдосконалення.
...СОФІЯ.Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "вчення", "мудрість": філософія, теософія.
СОЦ...1. Перша частина складних слів, що відповідає слову соціалістичний;пишеться разом: соцкраїна.
СОЦ...2. Перша частина складних слів, що відповідає слову соціальний; пишеться разом: соцзабезпечення, соцстрах.
СПАДКОВІСТЬ - СПАДЩИНА, СПДДОК - СПАДКУВАННЯ
Спадковість,-вості, ор. -вістю. Сукупність природних властивостей організму, одержаних від батьків, попередників: закони спадковості, добра спадковість.
Спадщина,рідше спадок, -дку. 1. Майно, що переходить після смерті власника до іншої особи: одержати {дістати) в спадщину, батьківська спадщина.
2. Явища культури, науки, побуту тощо, що залишилися від попередніх діячів: культурна спадщина, літературна спадщина, одержати (дістати) в спадщину.
Спадкування.Одержання спадщини від когось; перехід майна померлого до спадкоємців тощо: право спадкування.
СПАЛЕНИЙ - СПАЛЕННИЙ
Спалений. 1.Дієприкм. від спалити. Де-не-де на схилах яру жовтіли прогалини спаленої сонцем трави (О.Донченко); / знов доми, дощенту стерті і двічі спалені в огні, наперекір пітьмі і смерті, зійшли, як трави навесні (М.Упеник).
2. прикм. Який зазнав дії вогню, сонця тощо; згорілий. По дорозі до землянки, викопаної неподалік спаленої хати, він угледів ще одну групу полонених (О.Довженко); Засмерділо спаленим бензином (Є.Гуцало).
Спаленний.Здатний згоріти, згоряти; горючий.
Сш
СПЕКТРО...Перша частина складних слів, що відповідає словам спектр, спектральний;пишеться разом: спектрогеліограф, спектрофотометр.
СПЕКУЛЯТИВНИЙ - СПЕКУ-
лянтський
Спекулятивний.Який стосується спекуляції, ґрунтується на ній; умоглядний; схильний до спекуляції: спекулятивні операції, спекулятивні розрахунки, спекулятивна теорія, спекулятивна філософія, спекулятивний розум.
Спекулянтський.Який стосується спекулянта: спекулянтські ціни, спекулянтські здібності, спекулянтська торгівля.
СПЕЛЕО...Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "печера"; пишеться разом: спелеотуризм, спелеофауна.
СПЕЦ...Перша частина складних слів, що відповідає слову спеціальний; пишеться разом: спецавтоклуб, спец-література.
СПИНАТИСЯ - СПИНЯТИСЯ
Спинатися, сп'ястися / зіпнутися, зіпнуся, зіпнешся.Тягнучись угору, намагатися щось дістати, поставити, побачити тощо; підніматися на пальцях ніг, спиратися на щось і т. ін. Сину мій, дрібна моя пташино, Ти зіп 'яв-ся в шибку заглядати(М.Рильський); Жук бряжчав ланцюгом, спинався на задні лапи і голосно гавкав (В.Кучер); — Мамо, а, мамо, чи ви спите?-— гукає тихенько Оксана, спинаючись на лікоть (Грицько Григоренко); Гарбузи в уються поміж картоплею, спинаючисьна вишні (Є.Гуцало).
Спинятися, спинитися,-нюся, -ни-шся. Зупинятися, ставати; перестава-
ти працювати, функціонувати; зосереджувати увагу на комусь, чомусь тощо. У неділю коло Колісникової квартири знай спинялися карети, коляски (Панас Мирний); Карпо добіг до води та й спинивсь (І.Нечуй-Левицький); На годиннику, на стінці знов спинились стрілки /я/7 (Н. Забіла); Кулемети спинилися, коли завдання було виконано (Ю.Яновський).
СПІВ...Перша частина складних слів, що вказує на спільність (іноді одночасність) у чомусь (в існуванні, володінні, звучанні тощо) кого-, чого-небудь з кимсь, чимсь; пишеться разом: співавтор, співавторство, співавторський, співвітчизник, співжиття, співзвучний, співіснування, співмножник, співпереживання, співпрацівник, співпрацювати, співпраця, співпричетність, співредактор, співробітник, співробітництво, співробітниця, співрозмовник, співучасть. Інших значеньця частина слова не має, отже: замість співпадати, співпастиукраїнською мовою треба збігатися, збігтися;замість співставляти, співставити, співставлений, співставнйй — зіставляти, зіставити, зіставлення, зіставнйй(або порівнювати, порівнятитощо).
СПІВАК - СПІВЕЦЬ
Співак,-а. Той, хто вміє і любить співати; вокаліст; виконавець пісень. Вж. зі сл.: естрадний, оперний, обдарований, професіональний, самобутній, самодіяльний, талановитий.
Співець,-вця, ор. -вцем. 1. Народний виконавець вокальної імпровізації: безіменний співець, народний співець.
2. (кого, чого) перен. Поет в урочистому, піднесеному мовленні; митець, який прославляє когось, щось у літе-
Сш
ратурі, музиці, живопису. Вж. зі сл.: братерства, весни, дружби народів, краси, миру, природи, свободи. Я не співець свого народу — Він сам поет своїх страждань, Я славлю небо, славлю вроду І пал душевних поривань (Г.Чупринка).
СПІВУЧИЙ - СПІВОЧИЙ Співучий. 1.Який уміє і любить співати, багато співає (про людину); сповнений співу, а також переносно: співуна дівчина, співучий край, співучий настрій.
2. Схожий на спів, мелодійно-протяжний; який видає мелодійні звуки, сповнений таких звуків: співучий голос, співучий речитатив, співучі дроти, співучий ранок.
3. Те саме, що співочий2: співуча пташка, співучий жайворонок.
Співочий. 1.Який стосується співу, співів; який складається із співаків тощо: співоча культура, співоча капела, співочий гурток, співоча школа.
2. Який уміє співати, мелодійно свистіти тощо (про птахів): співочий дрізд.
3. зрідка. Те саме, що співучий 1: співоча вдача, співочий струмок.
СПІЗНЯТИСЯ - СПІЗНАТИСЯ Спізнятися, спізнитися,-нюся, -нишся. Запізнюватися (до кого, -чого, куди). Ніхто з братів.. На північні відправи не спізнявся (І.Франко); — Пора, запрягайте, — чути було голоси, — щоб не спізнитись нам на станцію! (С.Васильченко).
Спізнатися,док. 1. (з чим). Зустрітися з чим, зазнати на власному досвіді; пережити щось. Хто раз спізнається з почуттям страху, не скоро зможе відкараскатися від нього...(М.Коцюбинський); 3 сирітським лихом добре я спізнався(В.Мисик).
2. (з ким). Зустрітися зкимсь, вперше побачити кого-небудь; познайомитися, зійтися зкимось. Розкажу вам, як ще у двадцятих годах спізнався я з тим дідуганом(О.Сторо-женко); 3 оцими-то злодійкуватими ледацюгами, гультіпаками спізнався Чіпка (Панас Мирний).
СПІЛКА. 1.Тісне єднання; зв'язок: братерська спілка, творча спілка, спілка однодумців.
2. Об'єднання людей, пов'язане спільними умовами життя, спільною метою, товариство; громадське об'єднання: видавнича спілка, спілка молоді, гончарська спілка, торговельна спілка, спілка письменників, професійна спілка, спілка композиторів.
спільнийдив. загальний.
спільнокореневийдив. однокорене-вий.
СПІЛЬНбТА.Об'єднання людей зі спільними умовами життя, інтересами, єдиною метою тощо; співтовариство: європейська спільнота, історична спільнота людей.
СПІРАНТ,-а. У мовознавстві — приголосний звук, що утворюється тертям видихуваного повітря в щілині між зближеними органами мовлення; фрикативний приголосний.
СПІРИТИЧНИЙ - СПІРИТСЬКИЙ
Спіритичний.Який стосується спіритизму: спіритичний сеанс.
Спіритський.Який стосується спірита, спіритів: спіритський гурток.
Сплата див. оплата.
СПЛАЧУВАТИ,-ую, -уєш. На відміну від багатозначного платити,вживається в значенні "вносити плату за щось, на відшкодування чогось, платити установлений збір": сплачу-
спо
вати за хату, сплачувати податок, спланувати борги.