Тривалий - тривкий -тривний

Тривалий.Який довго тривав або триває: тривалий час, тривала пауза, тривала боротьба.

Тривкий.Який важко зіпсувати, зруйнувати; якого не можна легко зламати, розбити, порвати і т. ін.; міцний, стійкий, витривалий тощо: тривка броня, тривке дерево, тривка опора, тривкий мур, тривке яблуко, тривке щастя.

Тривний.Поживний, ситний, який добре вгамовує голод (про страву). Поки перепрягали коні, старенька се-лянка-бабуся внесла нам обід, тривний, смачний і недорогий (Ї.Нечуй-Левиць-кий); Ложки сходяться колом над мискою, цокаються злегка одна об одну і ворушаться в мисці, загрібаючи тривної гущі (І.Микитенко).

ТРИ

ТРИВАТИ - СТРИВАТИ -СТРІВАТИ

Тривати.Відбуватися протягом певного відрізку часу; існувати, бути. Ще тиждень тривала тиша в Бориславі (І.Франко); Так далі тривати не може (О.Довженко); А пауза тим часом тривала (І.Багряний); Йому раптом до болю захотілося, щоб мир у його душі тривав (Вал. Шевчук).

Не варто в цьому значенні надуживати словом продовжуватися: боротьба продовжувалася, обговорення продовжувалося, стосунки продовжувалися, не може так довго продовжуватися.

Стривати.Уживається тільки наказовий спосіб стривай, стривайтеяк прохання не поспішати з чимось, почекати певний час, не робити чого-небудь, а також як нахваляння, погроза тощо. — Стривай/ — не дала вона йому казати (Б.Грінченко); — Стривайте, мамо, не спішіть. Розкажіть краще, що в нас там дома робиться (О.Гончар); [Кирило:] Стривай, дадуться вони[відьми] коли-небудь тобі взнаки! (М.Кропивницький).

Стрівати, стріти/ стрінути.Зустрічати, стрічати. Стрівають їх знайомі, становляться, розпитують (Панас Мирний); Вона була переповнена радістю і обдаровувала нею всіх, кого тільки стрівала (О.Копиленко).

тривкий — тривнийдив. тривалий.

ТРИДЦЯТЕРО,-тьбх, -тьом, нисл. збірн.Вж. зі сл.: козаків, школярів, селян. Пор. двоє.

ТРЙЛЕР,-у. Пригодницький кінофільм чи художній твір, який використовує специфічні засоби вираження (затягування пауз, натуралістичні деталі та ін.) для збудження сильних емоцій (тривожного очікування, не-

спокою, страху тощо); оповідь провадиться від імені жертви, злочинця.

ТРИМАРАН,-а. Судно, яке складається з трьох з'єднаних у верхній частині паралельних корпусів.

ТРИМЕСТР,-у. Частина навчального року (три місяці) у вищих навчальних закладах деяких країн.

ТРИПЛАН,-а. Літак з трьома площинами крил, розміщеними паралельно одна над одною.

ТРИПЛЕКС,-у. 1.Матеріал, що складається з трьох шарів силікатного або органічного скла і склеювального шару (як правило, з полівініл-бутиралю).

2. Будь-який пристрій або процес, що складається з трьох самостійних частин.

3. У поліграфії — спосіб трибарвного репродукування однобарвних напівтонових оригіналів.

ТРИПЛЕТ,-у. 1.Система, що складається з трьох частин — наприклад, сукупність трьох близьких за своїми властивостями елементарних частинок.

2. Третій примірник якоїсь речі.

3. У більярдній грі — удар, при якому куля влучає в ціль, відскочивши від двох бортів.

ТРИПТИХ,-а. Композиція з трьох картин, малюнків, барельєфів тощо, об'єднаних спільною темою, мотивом і т.ін.: хореографічний триптих.

ТРИФТОНГ,-а, лінгв. Поєднання трьох голосних звуків в одному складі.

ТРІЄР - ТРІЄРА

Трієр,-а. Машина для очищування та сортування насіння.

Трієра.Судно з трьома рядами весел у давніх греків.

ТРУ

тріод - тріодь

Тріод,-а, н. Трьохелектродна електронна лампа; трьохелектродний напівпровідниковий прилад (транзистор).

Тріодь,-і, ор. -ддю, ж. Книга церковних пісень і молитов — трипісен-них канонів.

ТРІУМФАЛЬНИЙ - ТРІУМФА-ТОРСЬКИЙ

Тріумфальний.Який стосується тріумфу; переможний, урочистий. Вж. зі сл.: марш, похід, хід, вЬд, вхід, успіх, шлях, арка, ворота, брама, клич.

Тріумфаторський.Який стосується тріумфатора — переможця: тріумфаторський погляд, тріумфаторська радість.

ТРОЄ,трьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: ведмедів, дядьків, коней, купців, мисливців, партизанів, слуг, хлопців, вікон, літ, полотен, голів, дівчат, дітей, людей, саней; на дорогу вийшло троє, всі троє побігли, нас було троє, відер з троє. Пор. двоє.

ТРОЇТИ - ТРУЇТИ

Троїти,трою, троїш. 1.Ділити натроє.

2. Збільшувати втроє; потроювати.

Труїти,трую, труїш. Винищувати отрутою; отруювати; переносно — позбавляти когось душевного спокою, рівноваги тощо.

ТРОМБ¹,-у. Кров'яний згусток, що утворився в кровоносній судині або в порожнині серця.

ТРОМБ²,-у. Руйнівної сили атмосферний вихор у вигляді темного стовпа діаметром десятки й сотні метрів.

ТРОМБЇН - ТРОМБОН -ТРОМБОЗ

Тромбїн,-у. Фермент, який зумовлює зсідання крові.

Тромбон,-а. Мідний духовий інструмент, що характеризується різким звуком.

Тромбоз,-у. Процес утворення тромбів у судинах або в порожнині серця.

ТРОП,-а. Слово або вислів, вживаний у переносному значенні для досягнення якнайбільшої виразності (метафора, метонімія, гіпербола, епітет тощо).

ТРОПОСФЕРА.Нижня частина атмосфери, що переходить у стратосферу.

...ТРОФЇЯ, ...ТРОФНИЙ.Кінцеві частини складних слів, що вказують на зв'язок з поняттями "їжа", "живлення": гіпертрофія, гетеротрофний.

ТРОФО...Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "живлення"; пишеться разом: трофолак-сис, трофоневроз.

ТРУБОУКЛАДАЛЬНИК - ТРУБОУКЛАДАЧ

Трубоукладальник, -а. Робітник, який укладає труби в траншеї.

Трубоукладач, -а, ор. -би. Пересувний підйомний кран для укладання труб у траншеї.

труїтидив. троїти.

ТРУНОК,-нку. 1. Напій (переважно алкогольний); відвар трав, коріння, призначений для лікувальних та інших потреб. Не жалуйте, діти, Трунку дорогого, Із двора не випускайте Тверезим нікого (П.Куліш); Чого там не було: вареники, мнишки, жарений дрохвич, смажені в сметані карасі, а трунків — не перелічиш: наливки, запіканки і біломорські вина (Ю.Стороженко); — Угорське, шам-

ТРУ

пан благородний, портвейн, бордо — то мої трунки (М.Коцюбинський); [Маруся:] Бабусю, дайте мені привороту! Я вам чим хочете віддячу... [Баба:] Не треба мені нічого... ось тобі дві пляшечки: в одній червоний трунок, у другій зелений (М.Старицький).

2. діал. Шлунок. Чи я ззів чого такого недоброго, чи води холодної напивсь: щось на трунку погано (Словник Б.Грін-ченка); Я випити вип ^ую, бо щось мене в трунку млоїть (І.Франко).

ТРУПА.Колектив артистів театру або цирку: балетна трупа, гастрольна трупа, мандрівна трупа, трупа теат-

РУ-

ТРЬОХ...- ТРИ...

Вживаються як двох... і дво... (див.).

Трьох...: трьохадресний, трьохелектродний, трьох'ярусний (і триярусний), трьохтисячний (і тритисячний), п ятдесятитрьохкілометровий, трьохсотлітній.

Три...: тризначний, тричленний.

ТРЮМО,невідм. с. 1. Високе стояче (спочатку простінкове) дзеркало. Просто проти неї велике на всю стіну стояло трюмо (А.Головко).

2. Простінок між вікнами, звичайно оздоблений орнаментом.

ТУМАН¹, -у. Скупчення в атмосфері конденсованої водяної пари (дрібних крапельок води, кристаликів льоду або їх суміші).

ТУМАН², -а. Іранська золота монета, яку чеканили з кінця XVIII до початку XX ст. Тепер використовують в Ірані як одиницю великого рахунку (1 туман дорівнює 100 ріалам).

ТУПАТИ - ТЮПАТИ

Тупати.Стукати ногами об щось тверде; іти, ходити. Тупає [Лісовик] з злості ногою (Леся Українка); Танцював він, втягши голову в плечі, тупав

ногою на одному місці або дриґав то назад, то вперед (Григорій Тютюнник); Ніхто не грюкав так дверима, не тупав черевиками, як Горбенко (Я.Гри-майло); Каленик тупав на місці (М.Коцюбинський).

Тюпати.Бігти, нешироко ступаючи; бігти швидко або помалу маленькими кроками. Конячка весело форкала, тюпала (Ю.Збанацький); Іде по воду молодиця, За нею тюпає хлоп'я (М.Рильський).

ТУПИТИ - ТУПІТИ - ТУПІШАТИ

Тупити,-плю, -пиш, перех. Робити тупим. Шаблюку свою Козак Мамай гострив щодня. Гострив щодня, бо й тупив щодня (О.Ільченко).

Тупіти,неперех. Ставати тупим, тупішим.

Тупішати.Ставати тупішим.

ТУР¹, -у. 1. Один оберт по колу в танці: тур вальсу. Лише три тури протанцювала Лора з Васютою (Ю.Шов-копляс).

2. Частина якогось змагання, конкурсу: останній тур шахового турніру.

3. Етап на багатоступеневих виборах: перший тур виборів.

4. Мандрівка, подорож для відпочинку й ознайомлення з визначними пам'ятками якої-небудь країни, міста тощо.

ТУР², -а. 1. Вимерлий дикий бик. — Ганялись наші діди, коли правда, що співають у піснях, і за золоторогими турами на Дніпрових борах (П.Куліш).

2. Гірський кавказький козел. На скелястій верховині Турів вистежив юнак (Л.Первомайський).

ТУР...Перша частина складних слів, що відповідає слову туристський;пишеться разом: турбаза, турпохід.

ТЮР

ТУРБО...Перша частина складних слів, що відповідає слову турбінний;пишеться разом: турбогвинтовий, турбокомпресор.

ТУРИСТИЧНИЙ - ТУРИСТСЬКИЙ

Туристичний.Який стосується туризму: туристичний довідник, туристичне бюро, туристичний похід.

Туристський.Який стосується туриста, туристів: туристський намет, туристський автобус, туристський похід (похід туристів), туристський сезон, туристський табір, туристська база, туристська група, туристська подорож, туристська путівка.

турки, туркменидив. тюрки.

ТУРНЮР,-а, заст. Модна наприкінці XIX ст. частина жіночого туалету у вигляді подушечки, яка підкладалася під сукню нижче талії для надання постаті пишності, а також широка спідниця, призначена для носіння з такою подушечкою.

ТУШ¹, -і, ор. -шшю, ж. Рідка або густа фарба, звичайно чорного, дуже стійкого кольору, яку вживають для креслення, малювання пензлем або пером тощо. На стінах висіло кілька добрих малюнків, виконаних тушшю (Ірина Вільде).

ТУШ², -у, ор. -ем, ч. Невелика музична п'єса, що виконується як урочисте привітання під час ушанування, вручення нагород тощо: оркестр заграв туш. Молоді встали з воза, ..музики вдарили туш (В.Кучер).

ТУШКУВАТИ - ТУШУВАТИ

Тушкувати,-ую, -уєш. Варити м'ясо, овочі в закритому посуді на слабкому вогні у власному соку: тушкувати баклажани. Пох.: тушкований, тушкування.

Тушувати, затушувати.Накладати тіні на щось, покривати тушшю: тушувати фотографію.

ТЬМЯНІТИ - ТЬМЯНІШАТИ

Тьмяніти.Ставати тьмяним, тьмянішим; виділятися невиразно, нечітко; бути позбавленим блиску, яскравості. Зорі тьмяніли від спалаху ракет, блиску гарматних залпів і пожеж (М.Ю.Тарновський); Сонце зайшло. Рудий край тьмяніє, охолоджується (В.Бабляк); Віддалік ледь помітно тьмяніли гори (Д.Ткач); В руках моїх стертим глянцем тьмяніє фотокартка (П.Колесник).

Тьмянішати.Ставати тьмянішим. Раптом день став тьмянішати (З.Ту-луб); На Ніниному обличчі поступово згасала жвавість, воно немов замерзало, тьмянішало (Є.Гуцало).

ТЮЛЬКА- КАМСА, ХАМСА

Тюлька.Дрібна морська промислова риба родини оселедцевих.

Камса, хамса.Дрібна морська промислова риба родини анчоусових ряду оселедцеподібних.

тюпатидив. тупати.

ТЮРБО,невідм., с. Донна хижа риба родини камбалових, що має промислове значення. Поширена в Середземному морі та в Атлантичному океані.

ТЮРКИ - ТУРКИ - ТУРКМЕНИ

Тюрки,-ів, мн. (одн. тюрок, -рка). Велика група споріднених за мовою народів, до яких належать татари, узбеки, азербайджанці, казахи, киргизи, башкири, туркмени, якути, каракалпаки, турки тощо. Пох. тюркський.

Турки,-ів, мн. (одн. турок, -рка). Нація, основне населення Туреччини. Пох. турецький.

тяг

Туркмени,-ів, мн. (оди. туркмен, -а). Нація, основне населення Турк-меністану. Пох. туркменський.

ТЯГОВИЙ - ТЯГЛОВИЙ

Тяговий.Призначений для переміщення чого-небудь: тягова машина, тяговий трос, тяговий пристрій, тяговий електродвигун.

Тягловий.Який використовується для роботи в сільському господарстві (про коней, худобу тощо): тяглова сила, тяглове господарство.

тяжкийдив. важкий.

ТЯЖКОПОРАНЕНИЙ, ВАЖКОПОРАНЕНИЙ - ТЯЖКО (ВАЖКО) ПОРАНЕНИЙ

Тяжкопоранений, важкопоранений,-ого, ім. Той, хто має тяжке поранення. Над полем висів тягучий стогін залишених тяжкопоранених (П.Кочура); Костецький дивився, як зносять у човен важкопоранених (Л.Первомайський).

Тяжко (важко) поранений,присл. з

У¹. Як назва літери вживається в с. р.: мале у\ як назва звука вживається в ч. р.: довгий у.

У² — В, прийм. Вж. у словосп.: у (в) десять разів більше, у (в) селі (і на селі) працювати, у (в) село (і на село) поїхати, у службових справах, вода перетворюється в пару (і на пару), зошит в одну лінійку, покласти в кишеню (і до кишені), поїхати в місто (і до міста), вступити в університет (і до університету), ходити в школу (і до школи).

Прийменник у(як і початкове не-наголошене ув багатьох словах сучас-

дієприкм. Не один з них кинув на важкому шляху вбитих і тяжко поранених товаришів і братів (О.Довженко); Сергій показав, що гість був дуже тяжко поранений на війні (Григорій Тютюнник); Упав важко поранений Пахомов (О.Довженко).

ТЯЖКОХВОРИЙ, ВАЖКОХВОРИЙ - ТЯЖКО (ВАЖКО) ХВОРИЙ

Тяжкохворий, важкохворий,-ого, ім. Дуже важко хвора людина. Євген Вікторович закінчив свій щоденний обхід тяжкохворих (І.Ле); Переді мною лежав тяжкохворий (О.Донченко); Безбородько вибрався до лікарні нібито екстрено відвідати одного важкохворого (Ірина Вільде); Обличчя його було жовте і спите, а очі запалені, мов у важкохворого (А.Дімаров).

Тяжко (важко) хворий,присл. з діє-прикм. — Він тяжко хворий (М.Стельмах); [Юрій:] Я чув — цей чоловік тяжко хворий (Л.Смілянський).

ної української мови) чергується з в(у нескладовим): а) між приголосними, щоб уникнути їх збігу, а також незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф та перед сполученнями приголосних звичайно вживається у: наш учитель, прибув у Львів тощо; б) між голосними, щоб уникнути їх збігу, як правило, пишеться в: ми були в Одесі, хата стояла в яру; в) після голосного перед приголосним або після приголосного перед голосним, залежно від швидшого чи повільнішого темпу мови,

УГО

від ритму її, вживається і в, і у: ми були в саду— ми були у саду, наша вчителька — наша учителька; г) на початкуречення, після паузи вживається, як правило, у, а перед голосними також в.

У — вніколи не чергуються в словах, що вживаються тільки з вабо тільки з у: влада, вплив, увага, узбережжя, указ, умова, установа, уява табагато інших. Слід мати на увазі, що від початкового уі взалежить семантика ряду слів, пор.: удача і вдача, укладі вклад, управа і вправа. Слова, вяких відбувається чергування початкового уз в, іноді не мають повної семантичної тотожності, напр.: вкладати і укладати в багатьох значеннях рівноцінні, але словники, угоди, плани і т. ін. переважно укладати. Не чергуються у— ву власних назвах і словах іншомовного походження та похідних від них: Власенко, Врубель, Угорщина, угорський, Урал, уральський, увертюра, ультиматум, ультимативний, утопія, утопічний.

убачатидив. вбачати.

убік — у бікдив. вбік.

убрід — у бріддив. вбрід.

УВАГА - УВАЖНІСТЬ

Увага.Зосередження думки або зору, слуху на якомусь об'єкті; прихильне, доброзичливе ставлення до когось, чогось тощо: брати до уваги, відвертати увагу, загострювати увагу, мати на увазі, оточити увагою, знаки уваги до когось. Смугляве личенько розчервонілося, повні вуста розтулилися — вся увага її була звернена нароботу (М.Коцюбинський).

Уважність,-ності, ор. -ністю. Вияв уваги; уважне ставлення до когось, чогось: робота потребує уважності,

уважність до людей. [Хуса:] Я безмірно вдячний за уважність до мене й до звичаїв мого люду (Леся Українка).

уверх — у верхдив. вверх.

увідив. вві.

увік — у вікдив. ввік.

увісьмох — у вісьмохдив. ввісьмох.

уволю — у волюдив. вволю.

углиб — у глибдив. вглиб.

углибині — у глибинідив. вглибині.

углибину — у глибинудив. вглибину.

угодадив. договір.

уголос — у голосдив. вголос.