Бори́с іллі́ч олійник

Український поет, перекладач, дійсний член НАНУ, голова Українського фонду культури. Почесний академік Академії мистецтв України. Член правління Національної спілки краєзнавців України. Відомий державний діяч.

Народився 22 жовтня 1935 р. у с. Зачепилівка на Полтавщині.

Після закінчення десятилітки в 1953 р. вступив на факультет журналістики Київського Шевченкового держуніверситету, який закінчив у 1958 р.

У 1958 р. працював завідуючим відділу республіканської газети “Молодь України”. 1962 - 1973 рр. працював в журналі “Ранок”. Пройшов шлях від простого кореспондента до головного редактора. З 1971 по 1974 рр. – заступник голови правління Спілки письменників України. У 1999 р. – Голова Комітету з Державних премій України імені Т.Г. Шевченка в галузі літератури, журналістики і мистецтва при Раді Міністрів України.

1980 - 1991 рр. обирався депутатом Верховної Ради УРСР 10-го і 11-го скликань, голова Комісії Верховної Ради з питань освіти і культури. З 1989 по 1991 рр. – голова Комісії зв’язків ВР СРСР з громадськістю. З 1992 по 1994 рр. - народний депутат Верховної Ради України. 1994 - 1998 рр. - народний депутат Верховної Ради України 2-го скликання. 1995 - 2006 рр. - Голова Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї Ради Європи. З 1996 по 2006 рр. - віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи. 2002 - 2006 рр. - обраний народним депутатом Верховної Ради України 4-го скликання.

У 2005 р. Борису Олійнику присвоєно звання Героя України.

Борис Олійник — автор понад 40 книг, віршів, есе, статей, які друкувалися в усіх республіках СРСР, перекладались російською, чеською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. Лауреат всеюгославської премії «Лицарське перо». Найвідоміші твори - «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Стою на землі» (1973), «Заклинання вогню» (1978), «Сива ластівка» (1979), «У дзеркалі слова» (1981), «Поворотній круг» (1989), «Таємна вечеря» (2000).

16 січня 2009 р. за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства Б. Олійника нагороджено орденом Свободи.

11 квітня 2012 р. за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної культури, збереження культурно-мистецької спадщини українського народу, багаторічну сумлінну працю Б. Олійника нагороджено Орденом князя Ярослава Мудрого III ст.

____________________________________________________________

53. Сивоконь Г. Поэма: опыт и движение. Заметки о творчестве Бориса Олейника/ Г.Сивоконь //«Дружба народов». –1974. – № 1. – С.31-45

54. Федоровська Л. По-земному – про високе: Літ.-крит. Нарис (про Б.Олійника) / Л. Федоровська. – Київ, 1985. – С.164-185

55. Шевченківські лауреати 1962—2007: Енциклопедичний довідник. – Київ, 2007. – С. 439-442.