Поточно-модульний контроль

Розподіл і затвердження за кожними видом роботи балів поточно-модульного контролю здійснюється з урахуванням наступних підходів.

Кількість балів, що припадає на поточно-модульний контроль (100 або 75 балів), розподіляється відповідно по модулях відповідно до їх кількості і змісту згідно з робочою програмою навчальної дисципліни.

У межах кожного модулю кількість балів розподіляється по змістових модулях за різними видами навчальної діяльності студента і на модульну контрольну роботу.

В межах змістового модулю кількість балів розподіляється за такими видами навчальної діяльності студента:

– усна відповідь на семінарських заняттях та колоквіумах;

– поточні контрольні роботи;

– тестування;

– публікації у наукових виданнях;

– участь у наукових гуртках та проблемних групах;

– участь у розробці навчально-методичних матеріалів;

– підготовка рефератів, доповідей;

– розв’язання завдань;

– самостійна та індивідуальна робота із змістового модулю;

– доповіді та повідомлення на наукових конференціях різного рівня.

Модульна контрольна робота проводиться у письмовій формі після вивчення всіх змістових модулів у формі опитування, тестування, поточних контрольних робіт тощо. Форма і зміст модульної контрольної роботи визначається кафедрою.

Певну кількість балів студент одержує за виконання завдань самостійної та індивідуальної роботи з окремого модулю і підготовку відповідного звіту про її виконання.

Бали за відвідування занять не нараховуються, водночас зменшується кількість балів за пропуск занять без поважних причин.

2.2. Підсумковий контроль

Підсумковий контроль є обов’язковим окремим модулем у навчальних дисциплінах, для яких навчальним планом передбачено проведення екзамену. Загальна кількість балів, яка виділяється на підсумковий контроль становить 25 балів.

3. Організація і порядок проведення поточно-модульного і підсумкового контролю

Загальний порядок оцінювання знань студента за кредитно-модульною системою, порядок розподілу балів, форми і види завдань, критерії оцінювання знань тощо для кожної навчальної дисципліни доводяться викладачем до відома студентів на початку навчального семестру.

3.1. Організація і проведення поточного контролю

Поточно-модульний контроль передбачає перевірку стану засвоєння визначеної системи елементів знань та вмінь студентів з того чи іншого модулю.

Оцінювання знань з того чи іншого змістового модулю проводиться за результатами проведення семінарських занять, виконання студентами самостійної роботи та інших завдань, передбачених робочою навчальною програмою та обов’язкового виконання студентом модульної контрольної роботи.

Результати поточно-модульного контролю виставляються в журналах обліку роботи академічних груп.

3.2. Організація і проведення модульної контрольної роботи

До модульної контрольної роботи допускаються студенти у разі виконання ними усіх передбачених видів робіт і завдань, передбачених робочою навчальною програмою для даного модулю, в тому числі завдання самостійної роботи, реферати, контрольні роботи, тестування тощо.

Модульні контрольні роботи проводяться у письмовій формі.

У разі, коли студент не з’явився на проведення модульної контрольної роботи без поважних причин, він отримує нуль балів.

Перездача модульної контрольної роботи допускається у строки, які встановлюються викладачем.

3.3. Організація і проведення підсумкового контролю

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали усі модульні контрольні роботи, передбачені для навчальної дисципліни і за рейтинговим показником набрали не менш як 35 балів (з 75 балів).

У разі, коли рейтинговий показник з навчальної дисципліни (за поточно-модульним контролем) не менш ніж 61 бал, студент має право не складати підсумковий контроль з навчальної дисципліни. Рейтинговий показник студента при цьому виставляється відповідно до набраної кількості балів.

За результатами підсумкового контролю рейтинговий показник з навчальної дисципліни не може бути зменшений.

3.4. Визначення рейтингового показника з навчальної дисципліни

Підсумковий рейтинговий показник студента з навчальної дисципліни, для якої навчальним планом передбачено екзамен встановлюється як сума набраних студентом балів під час вивчення та контролю знань з усіх модулів дисципліни і підсумкового контролю за встановленою шкалою розподілу балів.

Підсумковий рейтинговий показник студента з навчальної дисципліни, для якої навчальним планом передбачено залік встановлюється як сума набраних студентом балів за поточно-модульним контролем.

Якщо студент не погоджується з результатами контрольних заходів, він може протягом двох днів після ознайомлення з результатами, звернутися з апеляцією до завідувача кафедри. Завідувач кафедри протягом трьох днів разом з викладачем, розглядає апеляцію і приймає остаточне рішення, про яке повідомляється студент.

За результатами апеляції кількість виставлених балів не зменшується.

Якщо у підсумку студент отримав за рейтинговим показником оцінку “FX”, то він допускається до повторного складання підсумкового контролю з дисципліни. Студент, допущений до повторного складання підсумкового контролю зобов’язаний у терміни, визначені деканатом, перездати невиконані (або виконані на низькому рівні) завдання поточно-модульного контролю, виконати модульні контрольні роботи і скласти підсумковий контроль. Рейтинговий показник студента з навчальної дисципліни при цьому визначається за результатами повторного складання підсумкового контролю і не впливає на загальний рейтинг студента.

У разі отримання студентом за рейтинговим показником оцінки “F”, то він повинен пройти повторний курс вивчення цієї дисципліни протягом наступного семестру (навчального року) за графіком, встановленим деканатом. Бали, отримані студентом при вивченні дисципліни у попередній період, анулюються.

Розподіл балів при оцінюванні знань студентів.

№ п/п	Об’єкт контролю	Оціночні нормативи в балах	Примітки
1.	Робота на семінарських заняттях: - виступ   - доповнення	«відм.» – 5 балів «добре» – 4 бали «задов.» – 3 бали «незадов.» – 0 балів 1 – 2 бали
2.	Поточні контрольні роботи: - контрольні роботи - тестування	«відм.» – 5 балів «добре» – 4 бали «задов.» – 3 бали «незадов.» – 0 балів
3.	Модульний контроль: - Контрольні роботи	«відм.» – 10 балів «добре» – 8 бали «задов.» – 6 бали «незадов.» – 0 балів
4.	- Підготовка та захист рефератів	«відм.» – 8 балів «добре» – 6 бали «задов.» – 4 бали «незадов.» – 0 балів	Враховується використання джерел та наукової літератури. За оригінальність судження можливе заохочення до 5 балів.
5.	Самостійна та індивідуальна робота	«відм.» – 5 балів «добре» – 4 бали «задов.» – 3 бали «незадов.» – 0 балів
6.	Доповіді та повідомлення на наукових конференціях різного рівня	5 – 25 балів
7.	- Публікації в наукових виданнях	25 балів
8.	Участь в наукових гуртках та проблемних групах	6 – 10 балів
9.	Участь у розробці навчально-методичних матеріалів	10 балів

Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання з навчальної дисципліни для якої передбачено підсумковий контроль екзамен.

І семестр

Підсумковий контроль (екзамен) – 50 балів.

	Модуль № 1	Модуль № 2	Модуль № 3
Кількість балів за модуль
Змістовні модулі (ЗМ)	ЗМ 1 – 1	ЗМ 1 – 2	Модульна контрольна робота № 1	ЗМ 2 – 1	ЗМ 2 – 2	Модульна контрольна робота № 2	ЗМ 3 – 1	ЗМ 3 – 2	Модульна контрольна робота № 3
Кількість балів за ЗМ
В т.ч. за видами робіт: семінари реферати самостійна робота

ІІ семестр

Підсумковий контроль (екзамен) – 50 балів.

	Модуль № 4	Модуль № 5
Кількість балів за модуль
Змістовні модулі (ЗМ)	ЗМ 4 – 1	ЗМ 4 – 2	ЗМ 4 – 3	Модульна контрольна робота № 1	ЗМ 5 – 1	ЗМ 5 – 2	ЗМ 5 – 3	Модульна контрольна робота № 2
Кількість балів за ЗМ
В т.ч. за видами робіт: семінари реферати індивідуальна робота самостійна робота повідомлення звіт за монографію

5. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

Джерала

1. Агрикультура в памятниках западного средневвковья. Пер. и коммент. Под ред. О. А. Добиаш-Рождественской и М. И. Бурского. М. ; Л., 1936.

2. Византийская Книга Эпарха Вступит. статья, пер., коммент. М. Я. Сюзюмова. М., 1962.

3. Заборов М. А. История крестовых походов в документах и материалах. М., 1977.

4. Салическая правда Пер. Н. П. Грацианского. Под ред. В. Ф. Семенова. М., 1950.

5. Сборник документов по социально-экономической истории Византии. М., 1951.

6. Социальная история средневековья Под ред. Е. А. Косминского и А. Д. Удальцова. М.; Л., 1927, т. 1–2.

7. Средневековье в его памятниках Под ред. Д. Н. Егорова. М., 1913.

8. Хрестоматия по истории средних веков Под ред. Н. П. Грацианского . и С. Д. Сказкина. 3-е изд., М., 1953, т. 1: М., 1950, т. 2 и 3.

9. Хрестоматия по истории средних веков Под ред. акад. С. Д. Сказкина, М., 1961–1963, т. 1–2.

10. Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы. Под ред. В. М. Корецкого. М.., 1961.

11. Гай Юлий Цезарь. Записки о галльской войне. – В кн.: Древние германцы: Сб. док. Вводная ст. и ред. А. Д. Удальцова. М., 1937.

12. Публий Корнелий Тацит. Германия.–В кн.: Древние германцы. Сб. док. Вводная ст. и ред. А. Д. Удальцова. М., 1937.

13. Капитулярий о поместьях. – В кн.: Хрестоматия по истории средних веков. Под ред. С. Д. Сказкина, т. 1. М., 1961, с. 437–446.

14. Из Сен-Жерменского полиптика. – В кн.: Хрестоматия по истории средних веков. Под ред. С. Д. Сказкина, М., 1961, т. 1, с. 446–452.

15. Земледельческий закон. – В кн.: Хрестоматия по истории средних веков. Под ред. С. Д. Сказкина, М., 1961, т. 1, с. 344–351.

16. Первое городское право Страсбурга. В кн.: Хрестоматия по истории средних веков. Под ред. С. Д. Сказкина, М., 1963, т. 2, с. 459–472.

17. Регистры ремесел и торговли города Парижа. Пер. Л. И. Киселевой, под ред. и с предисл. А. Д. Люблинской. В кн.: Средние века, М., 1957, вып. 10; М., 1958, вып. 11.

18. Великая Хартия Вольностей. – В кн.: Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы. Под ред. В. М. Корецкого. М., 1961, с. 128–139.

19. Восстание 1381 года в Англии. Из анонимной хроники, принадлежащей аббатству, св. Марии в Йорке. В кн.: Хрестоматия по истории средних веков. Под ред. С. Д. Сказкина, М., 1963, т. 2, с. 324–336.

20. Документы Крестьянской войны в Германии: «Двенадцать статей», «Письмо–тезисы», «Гейльброннская программа». – В кн.: Хрестоматия по истории средних веков. Под ред. Н. П. Грацианского и С. Д. Сказкина; М., 1950, т. 3, с. 122–126, 126–128, 129–133.

21. Требования крестьян, восставших под предводительством Кета (1549). – В кн.: Хрестоматия по истории средних веков. Под ред. Н. П. Грацианского и С Д. Сказкина, М., 1950, т. 3, с. 261–263.

22. Из Политического завещания Ришелье. – В кн.: Хрестоматия по истории средних веков. Под ред. Н. П. Грацианского и С. Д. Сказкина, М., 1950, т.3, с.179–182.

5.2. Навчальна література

1. История средних веков. В 2-х т. Под общей ред. С.Д. Сказкина. М., 1977.

2. Гутнова Е. В. Историография истории средних веков (середина XIX в.– 1917 г.). М., 1974.

3. Гутнова Е. В. Основные проблемы истории средних веков в трудах К. Маркса и Ф. Энгельса. Уч.-метод. пособие. М.,1977.

4. Косминский Е. А. Историография средних веков. V в.–середина XIX в. М.,1963.

5. Сапрыкин Ю. М. История средних веков. Уч.-метод. пособие. М., 1980.

6. Сапрыкин Ю. М. Основные проблемы истории феодального общества в трудах В. И. Ленина. М.., 1977.

5.3. Монографії і науково-популярні праці

1. Барг М. А. Исследования по истории английского феодализма в XI–XIII вв. М., 1962.

2. Барг М. А. Проблемы социальной истории в освещении западной медиевистики. М., 1973.

3. Баткин Л. М. Данте и его время. Поэт и политика. М., 1965.

4. Бессмертный Ю. Л. Феодальная деревня и рынок в Западной Европе XII-- XIII веков. По северофранцузским и западнонемецким материалам. М., 1969.

5. Брагина Л М. Итальянский гуманизм. Этические учения XIV– XV веков. М., 1977.

6. Грацианский Н. П. Из социально-экономической истории западноевропейского средневековья. Сб. статей. М., 1960.

7. Гуковский М. А. Итальянское Возрождение. Л., 1947–1961, т. 1–2.

8. Гутнова Е. В. Возникновение английского парламента. (Из истории английского общества и государства XIII века). М., 1960.

9. Данилова А. И. Проблемы аграрной истории раннего средневековья в немецкой историографии конца XIX–начала XX в. М„ 1958.

10. История Византии. М., 1967, 1–3.

11. Коноктин А. В. Очерки по аграрной истории Северной Франции в IX–XIV веках.–Ученые записки Ивановск. пед. ин-та. 1958,-т. 16. Ист. науки.

12. Корсунский А. Р. Готская Испания. (Очерки социально-экономической и политической истории). М., 1969.

13. Корсунский А. Р. История Испании IX–XIII веков. (Социально-экономические отношения и политический строй Астуро-Леонского и Леоно-Кастильского королевства). М., 1976.

14. Корсунский А. Р. Образование раннефеодального государства в Западной Европе. М., 1963.

15. Косминский Е. А. Исследования по аграрной истории Англии XIII в. М.; Л., 1947.

16. Косминский Е. А. Проблемы английского феодализма и историографии средних веков. Сб. статей. М., 1963.

17. Котельникова Л А Итальянское крестьянство и город в XI– XIV вв. По материалам Средней и Северной Италии. М., 1967.

18. Кудрявцев А. Е. Испания в средние века. Л., 1937.

19. Курбатов Г' Л. Основные проблемы внутреннего развития византийского города в IV–VII вв. (Конец античного города в Византии). Л., 1971.

20. Левицкий Я. А. Города и городское ремесло в Англии в Х–XII вв. М.; Л., 1960.

21. Литаврин Г. Г. Византийское общество и государство в Х–XII вв. М., 1977.

22. Люблинская А. Д. Франция в начале XVII века (1610–1620 г г ). Л., 1959.

23. Люблинская А. Д. Французские крестьяне в XVI–XVIII вв. Л., 1978.

24. Люблинская А Д. Французский абсолютизм в первой трети XVII в. М . ; Л., 1965.

25. Майер В. Е. Деревня и город Германии в XIV–XVI вв. (развитие производительных сил)-. Л., 1979.

26. Мильская Л. Т. Очерки из истории деревни в Каталонни X–ХП вв. М., 1962.

27. Мильская Л. Т. Светская вотчина в Германии VIII–IX вв. и ее роль в закрепощении крестьянства. (По материалам источников Южной и Юго-Западной Германии). М., 1957.

28. Неусыхии А. И. Возникновеинс зависимого крестьянства как класса раннефеодального общества в Западной Европе vi–VIII вв. М., 1956.

29. Неусыхин А. И. Судьбы свободного крестьянства в Германии в VIII–ХП вв. М., 1964.

30. Осиновский И. Н. Томас Мор: утопический коммунизм, гуманизм, реформация. М., 1978.

31. Поршнев Б. Ф. Феодализм и народные массы. М., 1964.

32. Ревякина Н. В Проблемы человека в итальянском гуманизме второй половины XIV–-первой половины ХV в. М., 1977.

33. Рутенбург В. И. Италия и Европа накануне нового времени. Очерки. Л., 1974.

34. Рутенбург В. И. Народные движения в городах Италии. XIV– начало XV века. М.; Л., 1958.

35. Рутенбург В. И. Очерк из истории раннего капитализма в Италии. Флорентийские компании XIV века. М.; Л., 1951.

36. Рутенбург В. И. Титаны Возрождения. Л., 1976.

37. Сапрыкин Ю. М. Социально-политические взгляды английского крестьянства в XIV–XVII вв. М., 1972.

38. Сванидзе А. А. Средневековый город и рынок в Швеции XIII– XV вв. М., 1980.

39. Семенов В. Ф. Огораживания и крестьянские движения в Англии XVI века. Из истории обеземеления крестьян в Англии. М.; Л., 1949.

40. Сидорова Н. А. Очерки по истории ранней городской культуры во Франции. (К вопросу о реакционной роли католической церкви в развитии средневековой культуры). М„ 1953.

41. Сказкин С Д. Очерки по истории западноевропейского крестьянства в средние века. М., 1968 или в кн.: Сказкин С. Д. Избранные труды по истории. М., 1973.

42. Смирин М. М. Германия эпохи Реформации и Великой Крестьянской войны. Пособие для учителей. М., 1962.

43. Смирин М. М. К истории раннего капитализма в германских землях. (XV–XVI вв.). М., 1969.

44. Смирин М. М. Народная реформация Томаса Мюнцера и Великая Крестьянская война. М., 1955.

45. Смирин М. М. Очерки истории политической борьбы в Германии перед Реформацией. М., 1952.

46. Смирин М. М. Эразм Роттердамский и реформационное движение в Германии. Очерки из истории гуманистической и реформационной мысли. М., 1978.

47. Стам С. М Экономическое и социальное развитие раннего города . (Тулуза XI–XIII веков). Саратов, 1969.

48. Стоклицкая-Терешкович В. В. Основные проблемы истории средневекового города Х–XV веков. М., 1960.

49. Стоклицкая-Терешкович В. В. Очерки по социальной- истории немецкого города в XIV–XV веках. М.; Л., 1936.

50. Удальцова 3. В. Идейно-политическая борьба в ранней Византии (по данным историков IV–VІІ вв.). М..,1974. Удальцова 3. В. Италия и Византия в VI веке. М., 1959.

51. Хачатурян Н. А. Возникновение Генеральных Штатов во Франции. М., 1976.

52. Хвостова К. В. Особенности аграрно-правовых отношений в поздней Византии. (XIV–XV вв.). (Историко-социологический очерк). М., 1968.

53. Хоментовская А. И. Лоренцо Валла – великий итальянский гуманяст. М.; Л., 1964

54. Чистозвонов А. Н. Нидерландская буржуазная революция XVI века. М., 1958.

55. Чисдозвонов А. Н. Реформационное движение и классовая борьба в Нидерландах в первой половине XVI века. М., 1964.

56. Штекли А. Э. .«Город Солнца»: утопия и наука. М., 1978.

57. Штекли А. Э. Джордано Бруно. М., 1964.

58. Штекли А. Э. Кампанелла. М., 1966.

59. Штокмар В. В. История Англии в средние века. Л., 1973.

60. Штокмар В. В. Очерки по истории Англии XVI века. Л., 1957.

5.4. Літературні пам’ятки.

1. Абеляр П. История моих бедствий. М., 1959. (Лит. памятники).

2. Баллады о Робин Гуде. Разные издания.

3. Бедье Ж. Роман о Тристане и Изольде. М., 1955.

4. Бернарт де Вентадорн. Песни. М., 1979.

5. Боккаччо Д. Декамерон. М., 1970. (Б-ка всемир. лит.).

6. Себастьян Брант. Корабль дураков. Эразм Роттердамский. Похвала Глупости. Навозник гонится за орлом. Разговоры запросто. Письма темных людей. Ульрих фон Гуттен Диалоги. М., 1971. (Б-ка всемир. лит.).

7. Данте Алигьери. Новая жизнь. Божественная комедия. М., 1967. (Б-ка всемир. лит.).

8. Европейская новелла Возрождения. М., 1974. (Б-ка всемир. лит.).

9. Исландские саги. Ирландский эпос. М., 1973. (Б-ка всемир. лит.).

10. Ленгленд У. Видение Уильяма о Петре Пахаре. М.; Л., 1941.

11. Макьявелли Никколо. История Флоренции. (Памятники истор. мысли). Л., 1973.

12. Младшая Эдда. Л., 1970. (Лит. памятники).

13. Мэлори Томас. Смерть Артура. М., 1974. (Лит. памятники).

14. Песни трубадуров. М., 1979.

15. Песнь о Нибелунгах. Л., 1972.

16. Песнь о Роланде: Старофранцузский героический эпос. М.; Л., 1964. (Лит. памятники).

17. Песнь о Сиде. Староиспанский героический эпос. М.; Л., 1959. (Лит.памятники).

18. Петрарка Ф. Избранная лирика. Разные издания.

19. Поэзия вагантов. М., 1975.

20. Поэзия трубадуров. Поэзия миннезингеров. Поэзия вагантов. М., 1974. (Б-ка всемир. лит.).

21. Поэты французского Возрождения. Антология. Л., 1938.

22. Хрестоматия по зарубежной литературе. Сост. Б. И. Пуришев и Р. О. Шор. М., 1953. Литература средних веков.

23. Зарубежная литература средних веков. Латинская, кельтская, скандинавская, провансальская, французская литературы. Сост. Б. И. Пуришев. –М., 1974.

24. Зарубежная литература средних веков. Немецкая, испанская, итальянская, английская, ... литературы. Сост. Б. И. Пуришев. М„ 1975.

25. Хрестоматия по зарубежной литературе. Сост. Б. И. Пуришев. М., 1959–1962, т. 1–2. Эпоха Возрождения.

26. Рабле Ф. Гаргантюа и Пантагрюэль. М.,1973. (Б-ка всемир. лит.).

27. Ронсар П. Лирика. М., 1963. (Сокровища лирич. поэзии).

28. Саккетти Ф. Новеллы. М.; Л., 1962. (Лит. памятники).

29. Сервантес М. Дон Кихот. Разные издания.

30. Сервантес М. Назидательные новеллы. М„ 1966.

31. Средневековый роман и повесть. М., 1974. (Б-ка всемир. лит.).

32. Старшая Эдда. Древнеисландские песни о богах и героях. М.; Л., 1963. (Лит. памятники).

33. Утопический роман XVI–XVII веков. Томас Мор. Утопия.

34. Кампанелла. Город Солнца. Френсис Бэкон. Новая Атлантида. М., 1971, стр. 41–227. (Б-ка всемир. лит.).

35. Чосер Д. Кентерберийские рассказы. М., 1973. (Б-ка всемир. лит.).

36. Шекспир В Трагедии. Сонеты. М.,1968. (Б-ка всемир. лит.).

37. Шекспир В. Ричард III. Генрих IV. Генрих V. Разные издания.

5.5. Перелік наочних та інших посібників, методичних вказівок і методичних матеріалів до технічних засобів навчання.

1. Політична карта світу.

2. Атлас «Історія середніх віків».

3. Хрестоматія із історії середнії віків.

4. Карти з курсу: «Хрестові походи», «Великі географічні відкриття» та ін.

5. Тематичний роздатковий матеріал.

6. Тексти з хрестоматій.

6. ПОГОДЖЕННЯ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ

З ІНШИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

НА 200__/200__ Н.Р.

№№ з/п	Найменування дисциплін, вивчення яких спирається на дану дисципліну	Кафедра	Пропозиції про зміни матеріалу, порядку викладання тощо	Дата внесення й обговорення пропозицій	Підпис завідувача кафедри
	Історія України	історії України
	Історія країн Західної Європи і Північної Америки нового часу	всесвітньої історії
	Історія країн Азії, Африки та Латинської Америки в середні віки	всесвітньої історії