Тема: «ДІМ НА ГОРІ» У КОНТЕКСТІ ТВОРЧОСТІ В. ШЕВЧУКА

1. В. Шевчук: житомирський / всеукраїнський письменник-шістдесятник у дзеркалі слави. Біографізм і провінційність як «колорит» творчості.

2. Жанрово-стильова еволюція В. Шевчука-прозаїка на тлі художніх пошуків української літератури 60-80-х рр. Філософічна споглядальність і відступи-рефлексії героя (наративне «talking») як ознака авторського стилю.

3. Життєподібність і вторинна умовність, історичне й позачасове у сюжеті повісті-преамбули роману-балади «Дім на горі».

4. Інтертекстуальність і притчевість як риси інтелектуальної прози у творах В. Шевчука:

– історія Іллі Турчиновського («Три листки за вікном»)

– біблійна міфологія, національні фольклор і демонологія в авторській модифікації (на прикладі оповідань із частини другої «Дому на горі» – циклу «Голос трави»)

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

А. Тексти В. Шевчука:

1. Шевчук В. Дім на горі: Роман-балада / Валерій Шевчук. – К.: Рад. письменник, 1983. – 487 с.

2. Шевчук В. Три листки за вікном: Роман-триптих / Валерій Шевчук. – К.: Рад. письменник, 1986. – 587 с. (частина перша)

Крім читаного в школі, із «Дому на горі» (циклу «Голос трави») обов’язково прочитати оповідання «Швець» і «Самсон»

B. Постать В. Шевчука:

1. Житомирський феномен: Спецвипуск часопису “Світло спілкування”. – Житомир: М. Косенко, 2007. – 416 с.

2. Захарченко А. Валерій Шевчук: «Те, що роблю, за мене не зробить ніхто» [Електронний ресурс] / Артем Захарченко. – Режим доступу : http://litakcent.com/2010/12/24/valerij-shevchuk-te-scho-roblju-za-mene-ne-zrobyt-nihto/

3. Тема. Валерій Шевчук. Життя й творчість митця. Повість – преамбула до роману «Дім на горі» : Конспект уроку української літератури 11 клас (урок 59) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.pedpresa.ua/4771-tema-valerij-shevchuk-zhyttya-j-tvorchist-myttsya-povist-preambula-do-romanu-dim-na-hori.html

4. Шевчук В. Сад житейських думок, трудів та почуттів: Автобіографічні замітки / Валерій Шевчук / Стежка в траві. Житомирська сага: У 2-х. т. – Т. 1. – Харків: Фоліо, 1994. – С. 49-76.

С. Аналіз / інтерпретація творчості В. Шевчука:

1. Білоус П. Давня українська література у творчості Валерія Шевчука // Історико-філологічний збірник з регіональних проблем «Волинь-Житомирщина». – 2004. – Випуск 12. – С. 10-18.

2. Жулинський М. …І сповіщає нам голос трави / Микола Жулинський / Дім на горі: Роман-балада. – К.: Рад. письменник, 1983. – С. 468-486.

3. Історія української літератури ХХ століття : у 2 кн. / за редакцією В.Г.Дончика. – К. : Либідь, 1995. – Кн. 2. – Частина друга (1960—1990-ті роки).

4. Кравченко А.Є. Художня умовність в українській радянській прозі. – К.: Наукова думка, 1988.

5. Приліпко І. Л. Системотворчі моделі ідіографії Валерія Шевчука : автореф. дис. … канд. філолог. наук : 10.01.01 «Українська література» / Ірина Леонідівна Приліпко. – К., 2007.

6. Юрчук О. У тіні імперії. Українська література у світлі постколоніальної теорії : монографія / О. Юрчук. – К. : Академія, 2013.

ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Прокоментуйте рефлексії В. Шевчука:

У літературній богемі я брав найактивнішу участь, був головою студій СІЧ та «Молодь». Загалом, шістдесятництво – це був суспільний рух, а не «тусовка». Він не мав організаційного оформлення, бо відразу був би розгромлений, але мав з’єднання духовне – це саме та Горня республіка, яку пропагував Г. Сковорода, і я був плоть от плоті того руху, входячи в його серцевину. Але в ньому були свої течії: політична і мистецька, в декого це поєднувалося, в декого – ні. Політично шістдесятники стояли на антитоталітарних і національних визвольних позиціях; ті з них, що ступили на цей шлях (дехто і не раз) пройшли жахливі російські концтабори, в яких також між собою єдналися. Митці-шістдесятники відкидали в своїй творчості соцреалізм, а творили явище пізнього модернізму … Я ніби не займався політикою, але брав активну участь у читанні та поширенні самвидаву; мій брат дістав за це п’ять років концтаборів, і я їздив його відвідувати, писав туди часті листи, слав книги, які читали тамтешні українці … Від означення «шістдесятник» я ніколи не відрікався і вважаю ношення його за честь.

Я чистої води модерніст і цілком негативно ставлюся до постмодернізму, бо він руйнує той метод, яким я все життя користувався. На жаль, сучасна критика вельми змізерніла в інтелектуальному, естетичному й освітньому рівні, натомість це своє змізерніння затемнює формалізмом, епатажністю, — таким собі гранням у крем’яхи. Пояснюю це ослабленням чоловічого начала в літературі й посиленням фемінізму, як явища естетичної та суспільної деформації.

Тестові завдання:

1. За який твір В. Шевчук удостоєний Шевченківської премії 1987 р.?

A. «Дім на горі»

B. «Три листки за вікном»

C. «На полі смиренному»

D. «Тіні зникомі»

E. «Сповідь»

2. Ліричні відступи у творах В. Шевчука виявляють:

A. схильність до інтровертного «заглибленого рефлектування», філософізм

B. активну громадянську позицію, полемічність

C. іронічне осмислення наратором вагомих історичних подій

D. осуд моральних вад антагоніста

E. авторський коментар проблем соціальної боротьби

3. Спільними рисами «Дому на горі» В. Шевчука й «химерної прози» є:

A. лірико-гумористична нарація, спрямована до читача як співрозмовника

B. настанова на розважальність, зокрема комізм характерів і ситуацій

C. розлогі відступи-рефлексії героя (наративне «talking»)

D. вторинна умовність і гетерогенна інтертекстуальність (н-д, фольклорна й біблійна)

E. образ книжника-самітника з погордою до жіноцтва і «плотських» утіх

4. Ілля Турчиновський – герой роману В. Шевчука:

A. «Дім на горі»

B. «Мор»

C. «Три листки за вікном»

D. «На полі смиренному»

E. «Птахи з невидимого острова»

5. Оберіть твір, у якому створений В. Шевчуком образ книжника-творця не має стосунку до реальних драматичних доль визначних діячів української культури:

A. «Диявол, якого нема»

B. «Чарівник»

C. «Постріл»

D. «Дім на горі»

E. «Полиновий тлін»

6. І. Приліпко доводить, що використання гротеску й бурлеску в прозі В. Шевчука є ознакою:

A. поетики «химерної прози»

B. впливу В. Земляка

C. поетики необароко

D. впливу Бориса Тена

E. соцреалізму

7. «По тому обізвався Микола, сидів доти мовчки в кутку» (В. Шевчук «Швець»), – хто такий Микола?

A. син

B. лісник

C. брат

D. домовик

E. святий Миколай

8. У якому оповіданні В. Шевчука із циклу «Голос трави» «левова шкіра пахла сонцем, так само пах сонцем і він. А ще травою, що зелено коливалася в них перед очима, коли отак возилися вони, борючись»?

A. «Швець»

B. «Панна сотниківна»

C. «Відьма»

D. «Самсон»

E. «Голос трави»

9. Традиційний сюжет в оповіданні В. Шевчука «Швець»:

A. бісівське кохання

B. угода з нечистою силою

C. втрата волосся як втрата сили

D. братовбивство

E. ініціація-перетворення

10. «Патли! Ріжте йому патли!», – в інтерпретації біблійного сюжету В. Шевчуком це голос:

A. Даліли

B. Мотрі

C. панни сотниківни

D. пана сотника

E. голос трави

11. В оповіданні В. Шевчука «Швець» головний герой «задивився на свою Марійку: чиста й біла. І м'яка». Хто така Марійка?

A. дружина

B. коханка

C. малолітня донька

D. дівка на виданні

E. чужа молодиця

12. У якому оповіданні в помешканні головного героя «піч помальована чудними квітами й тваринами, застелений обрусом стіл, а на ньому — хлібина й грудка солі. Але не було образів, і пан сотник одзначив це»?

A. «Панна сотниківна» В. Шевчука

B. «Відьма» В. Шевчука

C. «Самсон» В. Шевчука

D. «Швець» В. Шевчука

E. «Конотопська відьма» Г. Квітки-Основ’яненка