Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.

«І йде пшениця за сіль, хутра - за оксамит, мед – за коней, віск – за рибу.Пускають в хід гривну й куни, рези й драхми, диргени й динари».

В уривку йдеться про торговельні операції часів

а) Боспорського царства;

б) Антського царства;

в) Київської Русі;

г) Великої Скіфії.

65. Першим давньоруським писаним зведенням норм світського права, укладеним за князювання Ярослава Мудрого, вважають:

а)„Повість минулих літ”; б) „Руську правду”;

в) „Покон вірний”; г) „Слово про закон і благодать”.

66. Смерди у ХІ-ХІІ ст.:

а) займалися землеробством і тваринництвом на державній землі, сплачуючи князеві певні податки продуктами, а згодом – грошима та відробляючи повинності;

б) займалися сільським господарством, працювали лише для сім’ї, на потреби общини виділяючи частину продуктів та свого часу;

в) на власних землях і спільних угіддях займалися землеробством та промислами, сплачуючи князеві данину за „опіку”;

г) займалися приселищним тваринництвом на общинних угіддях, віддаючи общині частину продуктів.

67. Рядовичі – це в Київській Русі:

а) люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору;

б) люди, які перебували у повній особистій залежності від боярина чи князя;

в) люди, які взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця;

г) люди, які складали службовий апарат боярських вотчин.

68. Закупи – це в Київській Русі:

а) люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору;

б) люди, які перебували у повній особистій залежності від боярина чи князя;

в) люди, які взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця;

г) люди, які складали службовий апарат боярських вотчин.

69. Холопи та челядь – це в Київській Русі:

а) люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору;

б) люди, які перебували у повній особистій залежності від боярина чи князя;

в) люди, які взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця;

г) люди, які складали службовий апарат боярських вотчин.

70. Віче – так на Русі називали:

а) зібрання дорослих чоловіків – глав родин, які проживали в містах;

б) службовий апарат боярських вотчин;

в) керівництво давньоруського війська;

г) державний апарат.

71. Основною тенденцією політичного розвитку Київської Русі наприкінці ХІ ст. – у ХІІ ст. було:

а) ослаблення влади великого київського князя і зростання політичної самостійності удільних князів;

б) зростання ролі ради бояр при великому київському князеві;

в) зростання ролі міського київського віча в політичному житті Русі;

г) посилення централізації управління та зосередження абсолютної влади в руках великого київського князя.

72. Причини політичного роздроблення Київської Русі (виберіть неправильну відповідь):

а) розвиток вотчинного землеволодіння;

б) зростання політичної ролі боярства;

в) втручання у внутрішні справи Русі держав, які прагнули її військового і політичного ослаблення;

г) великі розміри держави, що утруднювало економічні зв’язки та культурну консолідацію її населення.

73. З’їзду князів у Любечі 1097 р.:

а) припинив усобиці між князями – нащадками Ярослава;

б) забезпечив зосередження влади в Руській землі у руках великого князя київського;

в) закріпив поділ Русі на удільні князівства, які стали власністю окремих родин нащадків Ярослава;

г) згуртував князів для спільної боротьби проти зовнішнього ворога.

74. Завоювання монголо-татарами території Південно-Західної Русі відбувалося у:

а) 1236-1237 рр.; б) 1237-1238 рр.;

в) 1239-1242 рр.; г) 1240-1243 рр.

75. На монеті часів Київської Русі зображено княжий знак:

а) Святослава Хороброго; б) Володимира Великого;

в) Ярослава Мудрого; г) Володимира Мономаха

76. Укажіть риси, властиві розвиткові Київської Русі кінці X – середини XI ст.:

а) вихід держави на міжнародну арену, початок її дипломатичної діяльності;

б) неконсолідованість території держави, постійний місцевий племінний сепаратизм;

в) поява писаного права;

г) зосередження уваги та сил держави переважно на зовнішній політиці.

77. Особливостями встановлення золотоординського іга на Русі було (виберіть неправильну відповідь):

а) відсутність постійно діючого адміністративного апарату завойовників;

б) толерантне ставлення золотоординців до християнства та православного духовенства;

в) включення Руських земель безпосередньо до складу Золотої Орди;

г) сприяння князівським міжусобицям.

78. Ханських намісників в руських землях, які повинні були стежити за збереженням та зміцненням системи залежності називали:

а) тіунами; б) баскаками;

в) старостами; г) посадниками.

79. Ярлик – це:

а) грамота-дозвіл хана Золотої Орди руським князям на право князювання;

б) офіційний дозвіл ординських баскаків на збирання данини з руських земель;

в) офіційне запрошення хана Золотої Орди руським князям на курултай;

г) офіційна назва листа хана Золотої Орди руським князям з вимогою надати йому військову допомогу.

80. Галицьку та Волинську землі в єдину державу вперше об’єднав:

а) Роман Мстиславович у 1199 р.;

б) Ярослав Осмомисл у 1202 р.;

в) Мстислав Удатний у 1205 р.;

г) Данило Галицький у 1208 р.

81. Які землі не входили до складу Галицько-Волинського князівства:

а) Холмщина; б) Київщина;

в) Чернігівщина; г) Закарпаття.

82. Коронація Данила Галицького відбулася у:

а) Львові 1256 р.; б) Холмі 1245 р.;

в) Володимирі 1238 р.; г) Дорогочині 1253 р.

83. Серед наведених тверджень про результати внутрішньої політики Данила Галицького виберіть неправильне:

а) здолав боярську опозицію і зміцнив князівську владу;

б) запровадив нові повинності і збільшив залежність селян від великих землевласників;

в) розбудував існуючі і заснував нові міста, заселивши їх “заходними людьми” (іноземцями);

г) прийняв королівську корону від Папи Римського, погодившись на церковну унію.

84. Столицею своєї держави Данило Галицький обрав місто:

а) Галич; б) Холм; в) Львів; г) Перемишль.

85. Назва „Україна” вперше вживається в літописі у:

а) 1187 р.; б) 1189 р.; в) 1204 р.; г) 1210 р.

86. Як вважають історики, Галицько-Волинська держава припинила своє існування у:

а) 1340 р.; б) 1349 р.; в) 1389 р.; г) 1439 р.

87. За оцінками українських вчених, метою політики польських королів у землях Галичини в ХІV-ХV ст. було:

а) утвердження її статусу як автономного „королівства Руського” в складі Польської держави;

б) перетворення її в одну з провінцій Польської держави – Руське воєводство;

в) залучення її до військового союзу у боротьбі проти Литви;

г) використання її як провідного центру транзитної торгівлі зі Сходу на Захід.