Структура і функції політичної системи. Політична система складається з ряду елементів — державних і громадських організацій та інститутів, що беруть участь у державному і суспільно-політичному

Політична система складається з ряду елементів — державних і громадських організацій та інститутів, що беруть участь у державному і суспільно-політичному житті країни. Для того, щоб вірно визначити структуру політичної системи, необхідно виділити певні критерії характеристики її елементів. При цьому основними вимогами буде внутрішня упорядкованість (організаційний критерій), політична спрямованість діяльності (політичний критерій), яка повинна виражатися нормативно у відповідних статутах, програмах, положеннях, що відображають мету створення політичної організації, основну сферу діяльності, характер її основних завдань та функцій, особливості їх реалізації, специфічні принципи організації і діяльності тощо (програмний критерій). Критерій програмності дає можливість визначити ступінь участі тієї чи іншої організації у політичному житті країни, зафіксувати її політичні цілі і завдання, тобто включити у політичну систему суспільства.

З позицій організаційного критерію, політична система характеризується внутрішньою упорядкованістю: компоненти управляючої системи державно-організаційного суспільства зв'язані відносинами влади.

Політичний критерій означає здатність, по-перше, виражати політичні інтереси певного класу, групи чи будь-якої іншої соціальної спільноти; по-друге, бути учасником політичного життя і носієм політичних відносин; по-третє, мати безпосереднє чи опосередковане відношення до державної влади — її завоювання, організації чи використання.

Політична система складається з підсистем, які взаємопов'язані одна з одною і забезпечують функціонування публічної влади. До них слід віднести такі підсистеми:

1. Інституціональну (держава, партії, групи тиску, засоби масової інформації, церква тощо).

2. Нормативну (політичні, правові, моральні норми, звичаї, традиції, символи). Через них політична система здійснює регулятивний вплив на діяльність інститутів, поведінку громадян.

3. Комунікативну (форми впливу влади, суспільства й індивіда як усередині системи, так і з політичними системами інших держав).

4. Культурну (система цінностей, релігія, ментальність).

5. Функціональну (засоби і способи реалізації влади, до яких належать злагода, примус, насильство, авторитет тощо). Вона складає основу політичного режиму, діяльність якого спрямована на забезпечення функціонування, перетворення і захист механізму здійснення влади в суспільстві. Політична система виконує певні функції. У теорії систем під функцією розуміють будь-яку дію, спрямовану на підтримання системи в стійкому стані і забезпечення її життєдіяльності. Термін «функція» використовується у різних значеннях. Одні автори зазначають, що дане поняття виражає взаємозалежності різних факторів. Інші — під функцією розуміють спрямування у рамках об'єкта дослідження. Її також можна визначити як результат певної соціальної дії, процесу, явищ. Слово «функція» означає сукупність усіх (як очікуваних, так і непередбачуваних) наслідків, процесів, явищ, їх роль у суспільній системі. Найчастіше це поняття застосовується для позначення основних, найважливіших для соціальної системи процесів. Функціями політичної системи є наступні: політичної соціалізації; реагування; регуляції; екстракційна; дистрибутивна; адаптації.

Політична система суспільства представляє органічну єдність держави та інших соціальних елементів, що об'єктивно мають різні політичні функції, але об'єднані цілями та ідеалами, пануючими у даному суспільстві щодо завоювання, утримання і використання влади.

Вона забезпечує проведення внутрішньої і зовнішньої політики, формує, виражає та захищає інтереси класів, соціальних груп. Її характер (тип, види) визначаються головним чином тим соціальним середовищем, у якому виникає і функціонує політична система.

Політична система може мати різні додаткові характеристики та особливості залежно від конкретних історичних обставин, духовного життя суспільства, національних традицій, психології, менталітету.

До її складу можуть входити як формальні, так і фактичні соціальні інститути, що формують соціальні цілі й ідеали життя суспільства, які перетворюються потім у конкретні політичні функції.