США в 90-х роках XX ст. €

Мета:охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику аме­риканських адміністрацій в 90-х pp. XX ст. — на початку XXI ст., описувати роль провідних американських політичних діячів цього періоду, визначати особливості українсько-американських відно­син, висловлювати судження про необхідність розвитку взаємовід­носин між двома країнами на сучасному етапі; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, висловлювати власну думку, критично мислити, працювати з різноманітними історичними джерелами; виховувати в учнів зацікавленість історією.

Тип уроку:комбінований.

ХІД УРОКУ І. Організаційний момент уроку

Тема 2. США та Канада у 1945 р.— на початку XXI ст.



II. Актуалізація опорних знань

Історичний диктант

1. «Нових рубежів» прагнув досягнути___ .

2. «Уотергейтський скандал» пов'язаний з президентом____ .

3. Подолати бідність намагався___ .

4. Карибська криза припадає на період президента___ .

5. Агресія США проти В'єтнаму розпочалась за президента___ .

6. Назвіть ім'я президента США, убитого 1963 року.

7. Коли американські астронавти висадилися на Місяці?

8. Назвіть ім'я лідера руху афроамериканців США в 1950-1960-ті pp.

9. Яку назву мала економічна програма президента Р. Ніксона?

10. Назвіть ім'я президента США, який започаткував політику «розрядки» у відносинах з Радянським Союзом.

11. Хто з американських президентів назвав СРСР «імперією зла»?

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Наприкінці XX — на початку XXI ст. роль США у світі докорінно змінюється. Після розпаду СРСР вони залишились єдиною наддержавою. Відповідно, вся їхня політика, як внутріш­ня, так і зовнішня, продиктована і спрямована на підтвердження цього статусу.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

►► «Нова економічна філософія» Б. Клінтона

Учитель. Позитивні зрушення в житті США були закріпле­ні після приходу до влади республіканця Джорджа Буша (1988-1992).

За правління Дж. Буша в міжнародних відносинах було до­сягнуто нових домовленостей з Радянським Союзом (згодом з Ро­сією, Україною, Казахстаном, Білорусією) про скорочення ядерних озброєнь, було остаточно розв'язане німецьке питання (у 1990 р. Німеччина об'єдналася). Дж. Буш санкціонував агресію амери­канських військ у Панаму під приводом боротьби з наркоманією (1989 p.). Найбільшим його досягненням стала перемога у війні з Іраком 1991 року (операція «Буря в пустелі»).

Проте в американців почали з'являтися сумніви щодо політи­ки республіканців, особливо щодо їх нібито надмірного захоплення зовнішньополітичними проблемами, і новим президентом у 1993 р. став лідер демократичної партії Б. Клінтон, навколо якого було



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

США в 90-х роках XX ст. € - student2.ru США в 90-х роках XX ст. € - student2.ru створено імідж такої собі «людини з натовпу», яка живе інтересами пересічного американця.

Перші кроки нової адміністрації в царині економіки свідчили про відхід Клінтона від рейганоміки. До посилення державного регулювання підштовхнули труднощі та спад в економіці, що на­мітилися в момент приходу Клінтона до влади. Нова адміністрація вдалася до збільшення податків на великий бізнес, боролася про­ти монополізму. Водночас надавалися субсидії транспорту, впро­ваджувалися наукомісткі технології. За допомогою економічних важелів становище вдалося виправити. Американська економіка почала розвиватися досить інтенсивно.

Зусилля дипломатії СІЛА були спрямовані на ядерне роззброєння та інтеграцію в демократичний світ колишніх тоталітарних країн.

На наступних президентських виборах, що відбулися у листо­паді 1996 p., знову переміг Б. Клінтон. Діяльність адміністрації Клінтона виявилася настільки ефективною, що її не змогли затьма­рити скандальні історії, пов'язані з президентом, які в іншому ви­падку призвели б до імпічменту.

Робота з таблицею

ПРЕЗИДЕНТСТВО БІЛЛА КЛІНТОНА 1992-2000 pp.

Внутрішня політика Зовнішня політика

План «економічного відродження» СІЛА Головна увага приділялась

та зростання добробуту американців: проблемам боротьби з теро-

створення нових робочих місць за ризмом, наркобізнесом.

рахунок державних інвестицій у роз- Проводилися «миротворчі

виток інфраструктури; операції» в «гарячих точках»

охорона навколишнього середовища; планети (Югославія, Сомалі,

будівництво житла; Камбоджа, Близький Схід)

реформа систем освіти та охорони з метою забезпечення націо-

здоров'я; нальних інтересів СІЛА.

безперервне зростання економіки Процес налагодження від-

США. Профіцит бюджету. носин з новими незалежними

Виникають проблеми, пов'язані з особис- державами, які виникли на

тим життям президента. Це спричинило теренах колишнього СРСР та

ініціацію процедури імпічменту Югославії

Учитель. Вибори 2000 р. були особливими в історії США: во­ни стали випробуванням для американської демократії, зокрема системи виборів. За кандидата від демократів Ела Гора було подано на півмільйона більше голосів, але, враховуючи специфіку перед­баченої конституцією двоступеневої процедури обрання президен-

Тема 2. США та Канада у 1945 р.— на початку XXI ст.



та, переможцем було оголошено кандидата від Республіканської партії Джорджа Буша (молодшого).

Відносне економічне благополуччя дало змогу адміністрації Дж. Буша-молодшого основну увагу зосередити на зовнішній по­літиці. Проте активне втручання США в усі осередки політичного напруження, що виникали у світі, зумовило наростання антиаме-риканських настроїв.

11 вересня 2001 р. стало переломним у житті США і світу: став­ся терористичний акт, у результаті якого було зруйновано Світо­вий торговий центр у Нью-Йорку і пошкоджено будівлю Пентагона (Міністерства оборони США). США були поставлені перед необхід­ністю розгорнути широкомасштабну боротьбу з тероризмом. Для цього утворилась антитерористична коаліція держав світу на чолі із США. Першою серйозною акцією США стало втручання у внут­рішні справи Афганістану на боці сил, що вели боротьбу із рухом Талібан (рух підтримував діяльність терористичної мережі Аль-Каїда на чолі з Бен Ладеном, на яку було покладено відповідаль­ність за теракт 11 вересня 2001 р. та цілу низку терористичних ак­тів). Узимку 2002-2003 pp. США розгорнули масову антиіракську кампанію з метою повалення президента Саддама Хусейна.

Війна в Іраку викликала невдоволення всередині США. Цим скористалася Демократична партія, яка 2006 р. перемогла на вибо­рах до конгресу США. Проте адміністрація Дж. Буша-молодшого продовжувала проводити жорсткий курс.

Робота з історичними джерелами

«Ірак: війна та її наслідки». А. Гувер, керівник Центра стратегічного розвитку Російської Федерації «Одночасно з підготовкою антитерористичної операції проти режиму талібів і структур Аль-Каїди в Афганістані було прийнято рішення про поширення дій за напрямками і територіями, що яв­ляють стратегічний інтерес для США. Іран та Ірак є особливо цін­ними як джерела величезних запасів вуглеводородної сировини. Вони мають вигідне геостратегічне положення, але їх не контролює Вашингтон. Події 11 вересня надали Вашингтону історичний шанс для того, щоб під приводом боротьби з тероризмом спробувати взя­ти під свій контроль ці країни незалежно від того, чи стосуються вони діяльності Аль-Каїди, чи ні».

Алісон Бейлс, директор Стокгольмського інституту вивчення проблем світу (Міжнародні відносини. — 2004. — № 5.) «Історія з Іраком показала світові, що сьогодні США має уні­кальну військову і політичну міць. Американці змогли швидко, без



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

особливих втрат окупувати велику і далеку країну, використовую­чи незначну допомогу союзників. Жодна із сусідніх з Іраком країн не насмілилася висунути претензії чи протидіяти. Країни, що були незадоволені такими діями США так і не спромоглися примусити США змінити чи відкласти свій план дій.

Але існують докази і того, що міць США не безкінечна. Амери­канські війська, що так швидко захопили Ірак, не змогли встано­вити і зберегти мир. Методи управління післявоєнним Іраком ви­явилися заплутаними і непослідовними. Не все добре і в політичній сфері США: США і Великобританія так і не спромоглися отримати дозвіл ООН перед нападом. їх військова операція була підтримана невеликою коаліцією прибічників США. її не підтримала жодна організація, в тому числі і НАТО. У США почало наростати невдо­волення курсом адміністрації».

Андрій Шитов, журналіст, Вашингтон

(Зхо планетьі. — 2004. — № 13, квітень)

«Довіра до Америки значною мірою підірвана. Піддано сумніву й ті мотиви, якими керується Вашингтон у боротьбі з тероризмом. В Європі наростають настрої на користь посилення ролі ЄС у галузі безпеки і зовнішньої політики для створення реального механізму стримування США. Відкрита неприязнь до Америки і симпатії до її супротивників зберігаються в мусульманському світі...»

Запитання

1. Якого характеру набула війна в Іраку для США?

2. Яку роль відіграють США в сучасному світі? Чи здатні вони ви­конувати роль світового лідера?

3. Як висловлюються про зовнішню політику США у світі?

Учитель. Початок нового тисячоліття приніс також і еконо­мічні проблеми для США. Країною прокотилася хвиля банкрутств великих компаній. Сталося значне падіння акцій компаній, пов'язаних з «новою економікою» (цифрові технології і програм­не забезпечення), які в попередньому десятилітті засвідчували феноменальні темпи зростання. Отже, адміністрація Дж. Буша-молодшого опинилася перед загрозою економічної кризи.

У 2008 р. новим президентом США було обрано Барака Обама.

Народився 4 серпня 1961 р. у м. Гонолулу, штат Гавайї. З 2005 р. сенатор від Демократичної партії. Представляв штат Іллінойс. Це п'ятий сенатор афроамериканець за всю історію США. У 2008 р. виграв вибори президента США, перемігпіи республіканця Джона Маккейна. Став 44 президентом США. У своїй доповіді вже після

Тема 2. США та Канада у 1945 р.— на початку XXI ст.



перемоги заявив, що його успіх на виборах — свідчення того, що в США людина, якщо має бажання, може досягти всього.

Двома основними пріоритетами офіційної зовнішньополітичної програми адміністрації Б. Обами є:

1) відновлення довіри до США та їх авторитету в мусульмансько­му регіоні і світі загалом;

2) реалізація нового підходу до політики на Близькому Сході (у то­му числі щодо Іраку та Ірану) з метою розв'язати затяжну гео-політичну кризу в регіоні.

Протягом двох років правління Барака Обами відносини з Ро­сійською Федерацією змінилися на краще, більш стриманою стала політика щодо Ірану.

Проте на перші роки президентства Барака Обами припала сві­това економічна криза, що завдала відчутного удару по США і при­звела до значного зниження життєвого рівня американців. Також йому закидають досить м'яку зовнішню політику, що зумовило па­діння авторитету американського президента.

►► Перспективи розвитку українсько-американських відносин Робота з текстом

Незалежна Україна посідала різне місце у політиці адміністра­цій президентів США. Бачення ними молодої держави змінювало­ся, еволюціонувало залежно від подій та становища на міжнарод­ній арені, внутрішнього життя України та власне від особливостей підходу американських адміністрацій. Часто визначальним факто­ром місця України в зовнішньополітичній стратегії США було те, наскільки Україна «вписувалася» чи не «вписувалася» в неї.

До кінця 1993 р. нова політика США щодо України та налаго­дження двосторонніх переговорів заклали основу для порозуміння між двома державами. Врешті-решт, вона призвела до підписання президентами Б. Клінтоном, Л. Кравчуком та Б. Єльциним 14 січ­ня 1994 року у Москві тристоронньої угоди про знищення Україною всієї ядерної зброї, розташованої на її території, протягом 7 років. Ядерні боєголовки перевозилися до Росії, де їх мали дезактивува­ти протягом 10 місяців. Згідно з Угодою, Україна повинна була приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як без'ядерна держава, що вона і зробила у жовтні 1994 року. Значен­ня Угоди полягало в тому, що, окрім «ядерних положень», вона налагоджувала тристоронню основу для розв'язання економічних питань та питань безпеки.



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

Українська громада — діаспора в США є однією з найбільш згуртованих і найбільш численних. Неабияку роль українська діа­спора відіграє у налагодженні контактів та співробітництва США з Україною.

Стратегічне значення України посилюється ще й тим, що вона розглядається як один із можливих транзитних шляхів енергопос­тачання з Центральної Азії.

Завдання

Висловити судження про необхідність розвитку взаємовідносин між США та Україною.

V. Узагальнення та систематизація знань

Учитель. Колишній Держсекретар США Г. Кессінджер у кни­зі «Дипломатія» стверджує: «Кінець «холодної війни» породив ще більшу спокусу переробити світ за американським зразком і подо­бою... Завершення «холодної війни» створило ситуацію, яку чис­ленні спостерігачі називають «однополюсним», або «мононаддер-жавним», світом. Але Сполучені Штати насправді перебувають не в такому блискучому становищі, щоб в односторонньому порядку диктувати глобальну міжнародну діяльність».

Завдання

Які події останніх років можуть стати ілюстрацією до висновків Г. Кессінджера?

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

УРОК 11

Канада у другій половині XX ст. — на початку XXI ст.

Мета: охарактеризувати особливості політичного та соціально-економічного розвитку Канади в другій половині XX — на початку XXI ст., визначити суть проблеми Квебеку, висловлювати суджен­ня щодо необхідності розвитку українсько-канадських відносин на сучасному етапі; розвивати вміння встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, аналізувати, порівнювати, висловлювати влас­ні судження, критично мислити; виховувати в учнів зацікавленість історією.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Тема 2. США та Канада у 1945 р.— на початку XXI ст.



ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. На чиєму боці виступала Канада в Другій світовій війні? Чому?

2. Які правові та економічні відмінності були притаманні Канаді порівняно з іншими колоніями Великої Британії?

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Канада — конституційна монархія, федеративна країна, входить до співдружності країн, яку очолює Велика Бри­танія. Глава держави — британський монарх, у Канаді його пред­ставляє генерал-губернатор, а генерал-лейтенанти — у провінціях, з яких складається ця держава. Найвищий законодавчий орган — двопалатний парламент (сенат і палата громад). Виконавчу владу здійснює уряд на чолі з прем'єр-міністром. Столиця — м. Оттава. За владу борються ліберальна та прогресивно-консервативна партії.

Канада, яка була англійським домініоном, взяла активну участь у Другій світовій війні на боці Антигітлерівської коаліції. Війна дала поштовх економічному зростанню Канади: країна пере­творилася на індустріальну державу. Економічне піднесення, що розпочалось у роки війни, тривало і в повоєнний період. Стимулом до цього стало швидке зростання кількості населення (в основно­му за рахунок емігрантів), а відповідно, і збільшення внутрішнього ринку, освоєння території.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

►► Наслідки Другої світової війни для Канади. Політичний та соціально-економічний розвиток у другій половині XX — на початку XXI ст.

Учитель. У ході Другої світової війн, під час якої Канада не зазнала важких втрат, національний дохід країни зріс удвічі, і вона вийшла на третє місце серед промислово розвинених країн, перетво­рившись на високорозвинену індустріальну державу, активного учас­ника міжнародної політики. Скориставшись послабленням Великої Британії, Канада фактично домоглася національної незалежності, хоча в економічному плані ставала дедалі більш залежною від США. Так, протягом 1945-1956 pp. США збільшили свої довгострокові ка­піталовкладення в Канаді більш ніж в 2,5 раза — до 13 млрд доларів.



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

США в 90-х роках XX ст. € - student2.ru США в 90-х роках XX ст. € - student2.ru Робота зі схемою

Загибель 42 тис. канадських вояків

США в 90-х роках XX ст. € - student2.ru США в 90-х роках XX ст. € - student2.ru США в 90-х роках XX ст. € - student2.ru США в 90-х роках XX ст. € - student2.ru Наслідки

Другої

світової

війни

Збережено формальну залежність Канади (у вигляді домініону) від Великої Британії

Зміцнення позицій США в економіці Канади

Посилення політичної залежності від США

Посилення канадсько-американської інтеграції

Динаміка політичного життя ...-1948 р. — М. Кінг (ліберал) 1948-1957 pp. — Л. Сен-Лоран (ліберал) 1957-1963 pp. — Д. Дифенбейкер (консерватор) 1963-1968 pp. — Л. Пірсон (ліберал) 1968-1979 pp. — П. Е. Трюдо (ліберал) 1979 р. — Д. Кларк (консерватор) 1980-1983 pp. — П. Е. Трюдо (ліберал) 1984-1993 pp. — Б. Малруні (консерватор) 1993-2003 pp. — Ж. Кретьєн (ліберал) 2003-2006 pp. — П. Мартін (ліберал) З 2006 р. — С. Гарпер (консерватор)

Робота зі схемою

Політичне життя визначалося протистоянням двох партій: ліберальної

і консервативної, при цьому більпіу частину часу при владі перебувала

ліберальна партія. За її правління:

І

І

І

І



1947 р. було при­йнято закон про ка­надське грома­дянство


1949 р.  
Верхов- 1964 р.
ний суд затвер-
Канади джено
отримав сучас-
статус ний
вищої канад-
апеля- ський
ційної прапор
інстанції  

1982 р. розпочато конституційну реформу з метою встановлення пов­ного суверенітету Канади. У березні 1982 р. англійський парламент схва­лив рішення про припинення своїх повноважень щодо домініону Канади. 17 квітня 1982 р. канадський пар­ламент приймає нову конституцію (доповнення стосувались демокра­тичних прав і свобод, зв'язків між федеральним урядом і провінціями)

Тема 2. США та Канада у 1945 р.— на початку XXI ст.



► Особливості економічного розвитку

Учитель. Багата на корисні копалини (нафту, газ, нікель, уран), провідні галузі промисловості — нафтова, газова, лісова.

Має високий рівень ефективності сільського господарства (на­приклад, може забезпечити продовольством 100 млн осіб, тобто в 4 рази більше ніж населення Канади на початку 90-х pp.).

Має тісні економічні зв'язки зі США: 70 % експорту припадає на США, відбувається економічна інтеграція — домовленість про вільну торгівлю між Канадою, США і Мексикою.

Проте спостерігається нерівномірність розвитку між процвіта­ючими західними провінціями (Альберта, Британська Колумбія) і бідними східними (Нью-Брансвік, Нова Шотландія).

Канада входить до «Великої сімки» економічно розвинених держав і має великі потенційні можливості для подальшого еконо­мічного розвитку (2 % світового виробництва).

У зовнішній політиці тримає курс на зміцнення атлантичної солідарності в рамках НАТО (з 1949 р. Канада членом цієї ор­ганізації). Проте Канада з деяких питань має відмінну від США думку. Так, Канада відмовилася вступити до Організації амери­канських держав (ОАД), не припинила дипломатичні й торго­вельні відносини з Кубою, підтримала вимогу визнання КНР. На початку 1960-х pp. у канадському суспільстві спалахнула гостра дискусія щодо розміщення американської ядерної зброї в кра­їні і перебування канадських військ в Європі. Прем'єр-міністр Д. Дифенбейкер виступив категорично проти, але більшість мі­ністрів його Кабінету висловилась «за». Це спричинило урядову кризу.

Із 1993 р. при владі в країні перебували ліберали, які здійсни­ли ряд реформ, спрямованих на оздоровлення фінансової системи країни. Починаючи з 1998 р. фінансовий рік завершувався з про-фіцитом бюджету. Додаткові кошти було спрямовано на різнома­нітні програми і погашення боргів. На період правління лібералів припадає й завершення структурної перебудови економіки Ка­нади — створення наукомістких галузей виробництва за рахунок скорочення сировинних галузей. Поглибились інтеґраційні проце­си із США, основу яких складає Північноамериканська згода про вільну торгівлю (НАФТА) (США, Канада, Мексика). Обіг канадо-американської торгівлі найбільший у світі — 1 млрд дол. на день. Успіхи Канади в розвитку економіки вражаючі: на сьогодні за рівнем економічного розвитку вона посідає сьоме місце, за рівнем життя — перше.



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

Запитання та завдання

1. Як змінилося становище Канади після Другої світової війни?

2. Назвіть провідні партії Канади.

3. Коли країна остаточно здобула суверенітет?

4. Дайте характеристику зовнішньополітичного курсу Канади.

►► Проблема Квебеку

Учитель. У 60-ті pp. XX ст. провінція Квебек почала претен­дувати на збільшення своєї частки в політичному та економічному житті Канади. У провінції з'явилися сепаратистські організації, які виступали за відокремлення Квебеку від Канади. Деякі із се­паратистських організацій діяли терористичними методами. Най­яскравішим проявом сепаратистських настроїв населення Квебе­ку стало бойкотування візиту британської королеви Єлизавети II 1964 року. Частково проблему Квебеку намагався розв'язати лідер ліберальної партії франко-канадець П. Трюдо, якого 1968 р. було обрано прем'єр-міністром Канади. З його ініціативи 1969 р. парла­мент ухвалив закон про надання французькій мові статусу другої державної на федеральному рівні.

Значно більше франко-канадців ставали державними служ­бовцями. На потреби розвитку провінції почали виділяти додат­кові кошти. Сьогодні «квебекський націоналізм» здебільшого має «лінгвістичну» спрямованість і цілком позбавлений ксенофобсько-го, расового відтінку.

Складання тез за розповіддю вчителя

У Канаді проживає 44 % англомовного населення і 28 % франкомовного населення, переважна частина франкомовного населення проживає у провінції Квебек (82 % населення про­вінції);

провінція економічно розвинена, але існує чимало проблем (безробіття серед франкомовного населення, перевага в бізнесі належить англомовному населенню);

1968 р. була створена Квебекська партія, метою діяльності якої є вихід Квебеку із Канади, було утворено Фронт визволення Квебеку, який здійснює терористичні акти проти урядовців та англомовного населення;

1980 р. було проведено 1-й референдум (40 % проголосувало за вихід із Канади);

Канадський уряд іде на поступки, здійснює дуже гнучку по­літику, акцентуючи зусилля на запровадженні двомовності у провінції. Тому 1982 p., коли в державі відзначали свято Кон-

Тема 2. США та Канада у 1945 р.— на початку XXI ст.



ституції, де були відсутні положення про рівноправ'я франко-канадців та англо-канадців, у Квебеку були приспущені прапо­ри на знак трауру;

1995 р. було проведено 2-й референдум (49,4 % проголосували за вихід із Канади), але виникли проблеми — індіанці та ескі­моси, які живуть у Квебеку, загрожують виділити свої резерва­ції в разі виходу провінції зі складу Канади.

►► Українсько-канадські відносини

Учитель. Українська діаспора в Канаді — одна з найчислен-ніших (понад 1 млн чоловік). У 90-ті роки українсько-канадська діаспора збільшилася за рахунок притоку нових емігрантів, а та­кож через те, що чимало громадян Канади після проголошення не­залежності України уперше визнали своє українське походження. Найбільше жителів українського походження проживає у провін­ціях Британська Колумбія, Саскачеван, Онтаріо, Альберта, Мані-тоба, Квебек. Після розпаду СРСР Канада вітала утворення нових незалежних держав. Однією з перших — 2 грудня 1991 р. — вона визнала незалежність України та встановила з нею дипломатичні відносини. У січні 1999р. прем'єр-міністр Канади Жан Кретьєн відвідав Україну. Візит завершився підписанням семи двосторон­ніх угод та меморандумів.

Представники української діаспори утворили ряд своїх органі­зацій:

Конгрес українців Канади (КУК) — національна координацій­на рада, що об'єднує більшість українських політичних, гро­мадських і церковних організацій;

Товариство об'єднаних українських канадців (ТОУК) — гро­мадсько-політичний координаційний орган.

У Канаді 47 % української діаспори — православні, 32 % — гре­ко-католики, 21 % —римо-католики. Тут виходять українські газе­ти і журнали: «Український голос», «Новий шлях», «Життя і сло­во», «Батьківщина». Після проголошення незалежності з'явилося чимало нових можливостей для розширення культурно-освітніх, наукових зв'язків канадських українців з Батьківщиною. Налаго­джуються зв'язки бізнесменів Канади з Україною, українськими економічними центрами.

У Канаді встановлено пам'ятники М. Шапікевичу, І. Франку, Т. Шевченку, Лесі Українці, В. Стефанику, жертвам Голодомору, Чорнобилю, писанці.



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

Метод «Прес»

Висловіть судження щодо необхідності розвитку українсько-канадських відносин на сучасному етапі

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Як би ви розв'язали проблему Квебеку?

2. Як можна покращити українсько-канадські відносини?

Висновок.У повоєнні роки Канада пройшла шлях від англій­ського домініону до суверенної держави, яка забезпечує гідний рівень життя для своїх громадян. Увійшовши до сімки найбільш розвинених краї світу, Канада щороку відіграє дедалі відчутнішу роль у світі.

І хоча країні не вдалось уникнути серйозних внутрішніх про­блем, головною з яких є національна (проблема Квебеку), завдяки енергійним діям урядів більшість проблем вдалося розв'язати.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника та конспект.

Тема З

КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ (1945 Р. — ПОЧАТОК XXIСТ.)

УРОК 12

Наслідки Другої світової війни для країн Західної Європи. Німеччина в другій половині XX ст. — на початку XXI ст.

Мета:проаналізувати внутрішню та зовнішню політику провід­них країн Західної Європи у другій половині XX ст. — на початку XXI ст.; визначити причини, суть і наслідки реалізації плану Мар­піалла; схарактеризувати сутність німецького «економічного дива», передумови та наслідки об'єднання Німеччини, інтеґраційні процеси в Європі; дати оцінку ролі окремих особистостей в історії на прикладі Г. Коля; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, встановлюва­ти причиново-наслідкові зв'язки, критично мислити, висловлювати власні судження, виховувати зацікавленість історією.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Робота за картою

1. Які країни Європи було визволено від гітлерівської окупації ра­дянською армією?

2. Які країни було визволено військами союзників?

3. Де проходила лінія, що розділила територію Європи «залізною завісою» 1946року?

Бесіда

Які наслідки для Німеччини мала Друга світова війна?

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Після Другої світової війни країни Західної Євро­пи швидко відновили економіку за допомогою кредитів, наданих США згідно з планом Марпіалла, прийнятим 1948 року. Долаючи



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

труднощі і кризи, Великобританія, Франція, Німеччина, Італія зміцнювали ринкову економіку, демократичні і правові засади державного ладу. На міжнародній арені країни Західної Європи ви­ступали як союзники США, прибічники «холодної війни» з СРСР, активні члени НАТО, учасники європейської інтеграції.

Наши рекомендации