Нюховий аналізатор
Нюх - це здатність сприймати запахи. Ця здатність здійснюється через нюховий аналізатор. Рецептором нюхового аналізатора є нервові клітини, розташовані в слизовій оболонці верхнього та частково середнього носових ходів.
Абсолютний поріг нюхових відчуттів у людини вимірюється частками міліграмами на літр повітря.
Приємні запахи сприяють покращенню самопочуття людини, а неприємні можуть пригнічувати, викликаючи негативні реакції. Вони здатні змінювати температуру шкіри, викликати відразу до їжі, підвищувати чутливість нервової системи, викликати пригніченість, дратівливість. Виявлення, що запах бензолу покращує слух, запах толуолу підвищує гостроту зору в сутінках, запах камфори підвищує чутливість очей до зеленого кольору і знижує до червоного.
Смаковий аналізатор.
Смак - це відчуття, котре виникає під впливом певних хімічних речовин, розчинених у воді, на смакові рецептори, розташовані на різних ділянках язика. В фізіології та психології поширена чотирикомпонентна теорія смаку, згідно з котрою існує чотири елементарні смакові відчуття: солодкого, гіркого, кислого, соленого. Всі інші смакові відчуття є їх комбінацією. Різні ділянки язика мають різну чутливість до смакових відчуттів.
Абсолютний поріг смакового аналізатора, виражений величинами концентрації розчину, в 10 000 разів вищий, ніж нюхового.
Дотик.
Дотик - складне відчуття, яке виникає при подразненні рецепторів шкіри, зовнішніх слизових оболонок та м'язового суглобового апарату. Зовнішні механічні, температурні, хімічні та інші подразники сприймаються перш за все шкірним аналізатором.
Шкірний аналізатор складається з тактильних, температурних, больових та рухових відчуттів.
Температурна чутливість притаманна організмам, котрі мають постійну температуру тіла, забезпечується терморегуляцією.
Температура шкіри нижча, ніж температура тіла загалом, і на окремих ділянках складає, °С:
- чоло - 34-45 °С;
- обличчя - 20-25 °С;
- живіт - 34 °С;
- ноги - 25-27 °С
Середня температура ділянок шкіри, які не вкриті одягом, - 30-32 °С
Больова чутливість. Відчуття болю виникає внаслідок подразнення чутливих нервових закінчень, розташованих в органах та тканинах тіла. Характер больових відчуттів залежить від особливостей органа, котрий зазнав больового впливу та сили цього впливу.
За місцем виникнення розрізняють два види симптоматичного болю:
1) вісцеральний біль виникає при ураженні патологічним процесом внутрішніх органів. Цей біль характеризується широкою іррадіацією, коли при ураженні внутрішнього органа біль відчувається в іншій частині тіла;
2) соматичний біль виникає при патологічних процесах в шкірі, кісках, м'язах. Цей вид болю точно локалізований.