Держава і право України на сучасному етапі розвитку (2000 р. €

Українське державо- та правотворення на початку третього тисячолітті (2000 р. – наш час.).

«Кучмізм». Наступ на свободу слова. «Справа журналіста Гонгадзе», «плівки майора Мельниченка». Всеукраїнська громадська акція «Україна без Кучми» (15.12.2000 р. –квітень 2001 р.). Фальсифікація виборів президента України 2004 року. Помаранчева революція 2004 р. як соціальний вибух-протест проти діючого політичного режиму та її результати: демократизація суспільного життя і європейсько-інтеграційні прагнення України. Сепаратистські спроби розколу України. Відміна Верховним Судом України результатів виборів, призначення третього туру та обрання законного президента.

Світова економічна криза 2008 р. в Україні. Наступ реваншистів. Підкуп народних депутатів. Політична криза 2007 р. Позачергові парламентські вибори. 2010 рік – встановлення диктатури олігархів та повернення до методів «кучмізму». Політичні репресії. Харківські угоди 2010 р. Зміни до Конституції 01.02.2011 р.: збільшення каденції Верховної Ради України та місцевих рад з 4 до 5 років.

Зміни в державному устрої. Конституційні зміни 2004 року: перетворення України з президентсько-парламентської в парламентсько-президентську країну. Скасування змін в Конституцію у 2010 р., повернення до президентсько-парламентської форми правління.

Правова система. Основні зміни в українському законодавстві. Кодифікація українського права.

Матеріальне право. Цивільний кодекс України 2003 р. Сімейний кодекс України 2002 р. Зміни у трудо­вому законодавстві. Аграрне законодавство. Мораторій на продаж землі. Земельний кодекс 2001 р. Криміналь­ний кодекс 2001 р. Бюджетний кодекс 2001 р. Митний кодекс 2002 р. Господарський кодекс 2003 р. Митний кодекс 2002 р. Податковий кодекс 2010 р.

Процесуальне право. Зміни у кримінально-процесуальному законодав­стві та кримінально-виконавчому праві. Цивільний процесуальний Кодекс (2004 р.), Арбітражний процесуальний кодекс України (1991 р.) (2001 р. перейменовано в Господарський процесуальний кодекс України), Кодекс адміністративного судочинства України 2005 р., Кримінально-виконавчий кодекс (2003 р.), Кримінально-процесуальний кодекс (2012).

Судова система. «Справа судді Зварича» як демонстрація дійсного стану в судочинстві. Реформування судової системи. «Мала судова реформа» 2001 року: перетворення обласних судів в апеляційні, арбітражних – в господарські; розширення повноважень суду в кримінальному процесі. ЗУ «Про судоустрій» (2002 р.). Створення адміністративних судів. ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» (07.07.2010 р.): створення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, обмеження повноважень Верховного Суду України.

Перспективи і прогнози подальшого державно-правового розвитку незалежної України.

ВИСНОВКИ

На сьогоднішньому етапі розвитку України необхідно підвищувати рівень державно-правової свідомості як частини самосвідомості народу. Без глибокого осмислення минулого, яким би складним і суперечливим воно не було, неможливо розбудовувати нову державу.

Наша історія свідчить про тісний взаємозв’язок держави і права. Право – це основа держави та частина духовної культури народу.

Отже, мета курсу “Історія держави і права України” полягає в орієнтуванні майбутніх юристів у витоках українського державо- і правотворення, на ґрунті узагальнення й аналізу досвіду минулого допомогти збагнути сутність нової системи права в державі, де має утвердитися верховенство закону. Сучасна історико-правова наука намагається подолати однобокість в оцінках і висвітленні минулого. Лише за таких умов вона буде наукою, а не “політикою, спрямованою в минуле”. Відхилення від історичної правди небезпечне тим, що воно неминуче слугує соціальному протистоянню.

Тема 2. Варварські родоплемінні протодержавні утворення на території України (ХХХ ст. до н.е. – Х ст. н.е.).