Стратегічний аналіз політики; стратегічний аналіз на рівні регіонів

Стратегічний аналіз завжди є комплексною процедурою, що складається з досить великого набору приватних аналізів.

Як правило, в цей набір входить наступне: • Аналіз політичної та економічної ситуації, який повинен дати відповіді на питання: - Ступінь державного втручання; - Рівень і тенденції інфляції; - Екологічна обстановка (стан законодавства, активність громадських рухів і т.п.); - Постачання сировиною і енергією (гарантії поставок, стабільність цін, поява нових матеріалів і джерел тощо). • Дослідження ринків, яке зазвичай проводиться за двома основними напрямками: - Привабливість даного замовника для конкретної організації; - Переваги даної організації для конкретного замовника щодо організацій-конкурентів. При цьому в якості критеріїв вибору розглядаються: - Обсяг і можливість розширення конкретного ринку; - Рентабельність галузі; - Етап життєвого циклу товару; - Особливості ціноутворення в даній галузі і на даному ринку; - Можливість інвестицій та їх обсяги; - Обсяги і тенденції можливих продажів; - Можливості виходу на інші ринки; - Загроза появи товарів-конкурентів; - Загроза появи організацій-конкурентів. • Дослідження конкурентоспроможності організації, яке зазвичай ведеться за напрямками: - Частки ринку, займані окремими організаціями, і тенденції їх зміни; - Фінансові, виробничі, ресурсні, енергетичні та інформаційні можливості організації; - Можливі напрями і темпи зростання організації; - Можливі інновації і вартість їх впровадження; - Рентабельність діяльності організації; - Імідж організації; - Переваги місця розташування організації; - Особливості поставок сировини, енергії і комплектуючих елементів; - Особливості замовників та методи роботи з ними.

СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПОЛІТИКИ НА РІВНІ РЕГІОНІВ

Прийняття рішень для досягнення політичних цілей на регіональномурівні по.ребует попередньої оцінки комплексу чинниківуспішності стратегій в конкретному регіоні. До цього комплексувідносяться:•••••

•ресурсні можливості реалізації стратегії;

групи влади в регіоні;

демографія регіону;

політичні установки населення регіону

;стан економіки регіону;

політичні ризики в регіон

ОЦІНЮВАННЯ

Оцінювання політики – це заключний етап процесу вироблення державної політики. ЇЇ виробники намагаються з’ясувати, чи досягла певна політика або програма встановлених перед нею цілей, якою ціною, хто виграв або програв у результаті її здійснення, які вона має очікувані і неочікувані наслідки для суспільства.

Традиційно державна політика оцінюється зусиллями депутатів парламенту, груп інтересів, державних і приватних дослідницьких інститутів, мас-медіа, а іноді і окремими громадянами.

Дієвість процесу оцінювання полягає у його систематичності, тобто в чіткому, об’єктивному, науково обґрунтованому дослідженні поточних і довгострокових наслідків державної політики для цільових та нецільових ситуацій або груп клієнтів, а також в оцінці співвідношення поточних і довгострокових витрат до будь-яких вигід, що були ідентифіковані.

Отже, оцінювання державної політики виконує функцію зворотного зв’язку, ідентифікуючи нові проблеми, що , власне, і є початком нового кола процесу вироблення державної політики

Одним из основных элементов государственной политики, на который не обращают, к сожалению, достаточного внимания политические и государственные руководители, является ее оценка, так как очевидно, что должна быть система получения информации и обеспечения контроля за результатами и последствиями принимаемых решений и всей политики в целом. Оціночні дослідження можуть проводитися на всіх етапах розвитку державної політики, в тому числі і до початку її реалізації. У цьому випадку вони носять прогностичний характер. Дані дослідження дозволяють перевірити теоретичні основи та передумови розробки програми, процес, що зв'язує вхід і вихід програми, ефективність всіх елементів програми і результативність альтернативних варіантів

Всі форми оціночних досліджень можна розділити на дві групи.

1. Наукові дослідження. При цьому використовуються різні наукові методики, застосовувані при вивченні різноманітних соціальних явищ. Вони дозволяють отримати достовірну та повну інформацію, але вимагають багато часу, грошей і залучення кваліфікованих фахівців. Найчастіше застосовуються наступні методи: Соціологічні опитування (анкетування та інтерв'ювання);Спостереження (відкрите і приховане);Експертні оцінки; Моделювання; Застосування контрольних груп; Проведення експериментів та ін

2. Традиційні форми. У реальному житті найчастіше застосовують традиційні форми оцінок, які близькі до політичного чи адміністративному контролю за ходом прийнятих рішень. До таких методів відносяться:Парламентські слухання; Звіти державних керівників; Контрольні комісії; Державний аудит;Розробка бюджету, та ін В цілому процес проведення оціночних досліджень включає декілька етапів і передбачає розробку спеціальної програми, яка включає:· Вибір оцінюваної державної програми у певній сфері; Визначення програмних цілей дослідження та оціночних показників; Вибір стратегії проведення дослідження, методів і засобів оцінки; Підготовку бази даних, збір інформації та вимір; Оцінку результатів програми чи політики у певній сфері, її аналіз; Підготовку звіту; Подання висновків і рекомендацій. Одним з методів оцінки результативності вирішення проблеми і ефективності проведених заходів є вивчення двох об'єктів: контрольної та експериментальної груп. Контрольна група представляє обраний соціальний об'єкт, який не був охоплений заходами, а експериментальна група випробувала безпосередній вплив даної програми чи політики. Порівняння цих груп дозволяє більш-менш точно оцінити вплив проведеної політики. В якості основних показників вибирають час дослідження (до чи після програми), кількість об'єктів (контрольні та експериментальн