Прояви лібералізації в українському музичному мистецтві, живописі, театрі, архітектурі

Процеси лібералізації торкнулися й мис­тецького життя республіки. Важливим і конкретним їх виявом стала постанова ЦК КПРС від 28 травня 1958 року, що відки­нула попередні відверто тенденційні звину­вачення щодо опери В. Мураделі «Велика дружба» та творів українських композиторів К. Данькевича «Богдан Хмельницький» і Г. Жуковського «Від щиро­го серця». У документах зазначалося, що вади, помічені у творчості цих митців, не були «вели­кими ідейними пороками». Вони не заслугову­вали на такий занадто серйозний осуд, якого за­знали в часи «ждановщини».

Керівництво Компартії України також пере­глянуло свої несправедливі попередні оцінки творчості ряду українських композиторів, водно­час наголосивши на необхідності й надалі вести рішучу боротьбу проти удаваного «новаторства», зараженого впливом реакційного буржуазного мистецтва.

Проте, усупереч «партійним рекомендаціям», творчість композиторів України стає більш плід­ною й багатогранною. У цей час українське музич­не мистецтво збагачується новими творами С. Людкевича, А. Кос-Анатольського, братів Г. і П. Майбород, А. Штогаренка. Величезну популярність в Україні мали композитори О. Білаш, А. Філіпенко та І. Шамо. Творчим новаторством відзначалася авангардна музика Л. Грабовського, В. Сильвестрова, В. Загоруєва та ін.

В українському образотворчому мистецтві також відчува­ються творчі новації і зміни. З музеїв, виставок, галерей стали вилучати численні полотна й скульптури, присвячені «вождю всіх народів».

Митці України вдалися до пошуків нових форм в образо­творчому мистецтві, виходячи за «встановлені» межі со­ціалістичного реалізму. Своїми працями в цей час істотно збагатили вітчизняну художню скарбницю М. Божій, М. Дерегус, В. Касіян, К. Трохименко, М. Бойчук. Декора­тивно-ужитковий напрям яскраво представляли праці К. Білокур та М. Приймаченко.

Новими творчими здобутками засяяв у цей час талант прекрасної ху­дожниці Т. Яблонської. Ще в 50-х pp. вона здобула визнання й авторитет завдяки своїм чудовим полотнам «Весна», «Ранок», «Хліб» та ін. У 60-х pp.

Т. Яблонська демонструє новий стиль створення синтетичних образів на основі давніх традицій українського народного живопису. Разом з В. Зарецьким вона засновує фольклорний напрям в українському образотвор­чому мистецтві.

Під впливом хрущовської «відлиги» новими ідеями збага­тили свою творчу діяльність і скульптори.

З нагоди відзначення 150-річчя від дня народження Тара­са Шевченка в Москві споруджено пам'ятник Великому Кобзарю (автори М. Грисюк, Ю. Сінкевич, А. Фуженко). Того ж 1964 року у Львові відкрито пам'ятник І. Франку (автори В. Борисенко, Д. Крвавич, Е. Мисько та ін.). Оригі­нальні твори станкової скульптури створили М. Рябінін і В. Сколоздра («Олекса Довбуш»), Г. Петрашевич («Дитино моя») та інші митці.

У зазначений період в Україні зростає зацікавлення людей театральним мистецтвом. Попри зменшення загальної кіль­кості театрів (з 80-ти в 50-х pp. до 60-ти в середині 60-х pp.), кількість театральних глядачів за цей час помітно збільшу­ється, їх приваблювала блискуча гра справжніх майстрів сценічного мистецтва — А. Бучми, В. Добровольського. Ю. Лаврова, Н. Ужвій, Ю. Шумського.

Умілими послідовниками творчих традицій Л. Курбаса ста­ли режисери Г. Юра, М. Крушельницький, В. Скляренко та ін.

Помітний крок уперед у цей час зробила українська архітекту­ра. У першій половині 50-х pp. збудовано цілу низку оригі­нальних споруд, серед них Будинок техніки у Ворошиловграді, драматичний театр у Тернополі, кінотеатр «Київ» у столиці України, Будинок культури в Новій Каховці. Трива­ла забудова центральної магістралі Києва — Хрещатика, зруйнованого перед німецько-фашистською окупацією.

З другої половини 50-х pp. основним напрямом радянської архітектури стало типове проектування, яке давало змогу швидше й повніше втілювати в життя соціальні й естетичні завдання архітектури, виявляти в ній риси нового стилю.

Для заохочення творчої діяльності українських митців у республіці з 1962 року встановлено щорічну Шевченківську

премію, що присуджувалася за високі здобутки в галузі літератури, журналістики, мистецтва та архітектури.

...