Закриті МО – не можуть вільно війти держави

Поняття міжнародної організації

План

1. Історичні передумови винекнення МО

2. Визначення поняття МО

3. Класифікація МО

4. Право МО, як галузь сучасного МП

5. Міжнародна правосуб’єктність МО

6. Статут МО – міжнародний договір особливого роду

1.

Тимчасові міжнародні конференції ad hoc – скликалися для обговорення конкретного питання та завершували свою роботу, як тільки досягалася конкретна угода, якщл угода не досягалася – складався меморандум або протокол конференції.

За результатом конференції ad hoc було укладено Вестфальский договір 1648р. Також Віденський конгрес 1815р., Версальський мирний договір 1919р.

Конференції ad hoc скликалися такоє для Гаазький конференції миру 1899 -1907р (Перелік конвенцій укладених під час 2-ї конференції миру 1907р.?????)

Система конференцій ad hoc мала свої обмеження, що стосувались, як кола питань, що могли бути винесені на обговорення, так і якості самої конференції. Основними недоліками були:

ü Для обговорення кожного окремого питання потрібно було скликати окрему конференцію (за ініціативою зацікавленої держави, або держав)

ü Конференції слугували як платформи для проведення зовнішньої політики держав, а ніж як форми обговорення та вирішення проблем ( наприклад, як сучасні органи системи ООН, або як органи Ліги нації) в наслідок чогоефективність переговорів часто втрачалась

ü Коференції проводилися за ініціативою і на запрошення держави або держав, що фінансували проведення конференції, через що нівелювався принцип членства держав, що передбачає наявність обов’язків і зобов’язань, а також права бути представленим

ü Найвадливішим є те, що в основі системи міжнародної конференції ad hoc був покладений принцип рівності, це означало, що будь-яке питання могло бути ухвалине лише одностайно і не могло бути ухваленно на основі рішення більшості

ü Конференції ad hoc перед усім розглядалися як механізми для обговорення політичних питань, а не для обговорення юридичних

ü З рештою, конференції виявилися неспроможними вирішувати політичні питання, а також взаємодії громадян

Панамериканські коференції проводились періодично і стали основою створення американських держав. Внесок панамериканських конференцій на розвиток сучасної концепції міжнародних організацій:

§ Конференції проводилися не за ініціативою і не за запрошенням будь-якої конкретної держави. Місце і час проведення наступної конференції визначалося на попередній

§ Порядок денний конференції (agenda) готувався керівним органом постійного адміністративного органу – Панамериканським Союзом, створеним у 1912році.

§ Завдяки цьому виникало більше можливостей для проведення підготовчої роботи, перед кожною конференцією, а ніж перед конференцією ad hoc.

Імовірно першою міжнародною конференцією приватного характеру за результатми якої було створенно міжнародну асоціацію стала конференція щодо розробки всесвітньої конвенції проти рабства. С того часу було створенно безліч міжнародних неурядових асоціацій,серед яких: Міжнародний комітет Червоного Хреста 1863р, Асоціація міжнародного права 1889р, Міднародна торгівельна палата 1919р. З метою координації діяльності таких асоціацій у 1910 році було створено Союх міжнародних організацій. Такі приватні об’єднання дали імпульс для розвутку міжнародних організацій публічного характеру. В свою чергу міжнародні організації що виникали в той час стали аміністративними союзами. Міжнародні адміністративні союзи – діяли відносно постійно і займалися неполітичною діяльністю технічного характеру, на від міну від неурядових організацій до їх складу входили уряд держав (держави). Приклади адміністративних союзів: Комісія, щодо судноплавства по міжнародних річка – зокрема по річках Найт, Ельба, По. Першою ймовірно яскравим прикладом – була комісія щодо судноплавства по річці Рим.

Інші численні адміністративні союзи виникали у багатьох сферах відповідно до потреб:

o Всесвітньо телеграфний собз 1865р

o Всесвітній поштовий союз 1874р

o Міжнародний союз залізничних вантажних перевезень 1890р

o Міжнародне бюро промислової власності 1883р

o Та інші

В рамках таких собзах проходили переіодичні зустрічі представників держав членів, рішення приймалися одностайно, а постійний секретаріат виконував адміністративні функції. Незвичайним внеском стало те, що вони внесли до міжнародної практитки елемент інституційності. Інституційність забезпечувалась за постійний секретаріат. Іноді в рамках існував дорадчі або законодавчі ради (органи): при всесвітньо поштовому або телеграфному союзах.

В рамках цих асоціацій вперше використовувалося поняття більшості голосів, а не одностайності. Це дало поштов для створення сучасних МО.

Надзвичайно можливим стало розмежування різних видів рішень міжнародних організацій. Так виділяли конвенції, що містили загальні правила та регламенти, що детально врегульовували питання щодо виконання загальних положень конвенцій.

Особливість технічних регламентів: вони могли бути змінені за більш простою процедурою.

У 1919р після підписання Версальського мирного договору були здійснена перша спроба створити політичну організацію відкритого і універсального характеру – Ліга Націй. Кульмінацією МО стало створення ООН.

19 століття – ера підготовки МО. Цей період розпочався в 1815 році і завершився у 1914р.

Після 1914року - ера заснування міжнародних організацій – все 20 століття.

2.

Відповідно до резолюціїЕКОСОР288 (римстких 10) від 27 лютого 1950 рокубудь-яка МО, що не була створенна відповідно до міжнародної угоди має розглядатися як не урядова. Відповідно конвенції ООН з Морського права 1982 року міжнародна організація означає міжурядову організацію утворенну державами. (стаття 1 додатку 11)

Міжнародна організація – це створенне відповідна до міжнародного договору організація покликана на постійній основі координувати діяльність держав членів, згідно з наданими їй повноваженнями.

Закриті МО – не можуть вільно війти держави