РОЗДІЛ VII. Світовий політичний процес
Геополітика
Від початку XX ст. існує нова теорія міжнародної політики -геополітика.
Засновниками й активними розробниками цієї теорії є американські, англійські та німецькі вчені - Ф. Ратцель, А. Хаусхофрер й інші.
На їхню думку, місце конкретних держав у світовій політиці прямо залежить від їхнього географічного положення, промислового потенціалу, природних ресурсів і військової моці.
Геополітика - доктрина, що абсолютизує роль географічного середовища в житті держави.
В історії геополітика виникає як спроба теоретично обґрунтувати загарбницькі амбіції агресивних держав: здобути вихід до моря, заволодіти нафторесурсами тощо.
Німецький учений Фридрих Ратцель (1844-1904 рр.) розглядав народи та держави як живі організми й поширював на них біологічні закони боротьби за "життєвий простір". Власне Ф. Ратцель не був ані фашистом, ані шовіністом, навпаки, цінував внесок кожного народу в розвиток світової культури.
Ідеї Ф. Ратцеля було використано в політиці А. Гітлера.
У сучасних політичних контекстах уживання терміна "геополітика" вже не пов'язується з агресивними намірами, загарбницькою політикою чи переглядом кордонів. Сьогодні цим терміном позначають питання якомога доцільнішого сполучення територіальних і соціально економічних ресурсів.
Розробники цієї доктрини виходили з того, що географічне розташування країн впливає на їхній політичний розвиток.
Так, вони стверджували, що існує давнє протистояння між державами, розташованими на материках (Європа, Азія, Африка) й острівними, морськими державами (Америка, Англія, Австралія, Японія та ін.). Нестійкість геополітичної структури світу робить важко прогнозованими появу та розвиток міжнародних криз, а також співвідношення політичних сил, які на них впливають.
Отож можливе блокування міжнародним співтовариством угруповань, які змагаються, для усунення загрози миру, що виникає від їхнього протистояння, утворення тимчасових коаліцій, нових військово-політичних конфігурацій.
Отже, можлива асиметрична відповідь на загрози, що походять від держав, які претендують на світову першість.
Постає також класичне геополітичне питання про співвідношення між центрами континентальної та морської потужності.
У зв'язку з цим усе більшого поширення набувають "плюралістичні" гео-політичні концепції. Однією з них є концепція багатоиолярного світу на противагу теорії одиополярного.
Звісно, жодна з перерахованих теорій міжнародних відносин не може претендувати на абсолютну істину. Кожна з них має позитивні аспекти та недоліки.
Міжнародна політика
Міжнародна політика - це зовнішньополітична діяльність держави, міжнародних організацій, партій, груп і лідерів. її основу становить міждержавна взаємодія на міжнародній арені, що може бути як дво- так і багатосторонньою. Для міждержавних політичних відносин характерні два види контактів: співробітництво та суперництво.
Співробітництво держав прагне розширити політичні зв'язки між ними на взаємовигідній основі, зумовленій спільністю геополітичних інтересів, взаємодоповнешшм економіки, однотипністю політичних систем, культур та іншими факторами.
Співробітництво взаємопов'язаних держав веде до їх інтеграції в різних формах, які постають як важливі суб'єкти світової політики.
Протиборства держав породжені економічними, політичними, ідеологічними, геополітичними суперечностями.
Крайня форма такого протиборства - конфронтація, що охоплює бойкоти, санкції, блокади, котрі можуть призводити до конфліктів.
Наприкінці XX - на початку XXI століть під упливом процесів інтернаціоналізації та глобалізації міжнародних відносин, а також у зв'язку із загостренням глобальних проблем сфера міжнародної політики розширилася.
Сучасна міжнародна політика працює над питаннями збереження балансу сил, гарантування військової безпеки, регулювання економічних відносин, а також над іншими економічними, продовольчими, демографічними, культурними й іншими глобальними проблемами.
Важливу роль у цьому відіграють міжнародні організації та інститути, що узагальнюють державні інтереси, трактують їх як загальнолюдські. Міжнародна політика—важливий фактор, який впливає на міжнародні відносини.