V. Спрощення в групах приголосних. 1. Спрощення не відбувається у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим –СТ–. А Б В хвастнути

1. Спрощення не відбувається у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим –СТ–.

А Б В
хвастнути компостний аванпостний

2. Спрощення відбувається у власне українських словах.

А Б В
хустка тижня чесний

3. Лише у вимові відбувається спрощення.

А Б В
форпостний туристський пропускний

VI. Правопис префіксів

1. Перед голосними та дзвінкими і сонорними приголосними.

А Б
стемніти зробити

2. У словах зі значенням приєднання, наближення, часткової дії, результату дії.

А Б
премудрий приборкати

3. Якщо корінь слова починається двома (трьома) приголосними.

А Б
зірвати обміркувати

VII. Правопис власних назв

1. Перше слово і всі власні імена пишуться з великої літери у назвах центральних установ та організацій, міністерств, їх головних управлінь.

А Б В
Демократична партія України Державна дума Фабрика “Киянка”

2. Перше слово і всі власні імена пишуться з великої літери у назвах релігійних свят і постів.

А Б В
Андріївська церква Великдень Різдво

3. З малої літери пишуться прикметники, що означають місцезнаходження об’єкта

А Б В
гордіїв вузол дніпровські кручі персидський шах

VIII. Правопис складних іменників

1. Через дефіс пишуться складні іменники, що означають протилежні за змістом поняття/

А Б В
хліб-сіль купівля-продаж інженер-економіст

2. Через дефіс пишуться складні іменники, утворені з двох іменників без сполучних голосних на позначення казкових персонажів.

А Б В
Зайчик-Побігайчик гриб-паразит людино-день

3. Разом пишуться складні іменники, якщо одна з основ дієслівного походження, а інша – іменникового

А Б В
перекотиполе землероб чистотіл

IX. Правопис відмінкових закінчень

1. Закінчення –А/-Я мають українські за походженням суфіксальні слова-терміни.

А Б В
сантиметра відмінка чисельника

2. Закінчення –А/-Я мають географічні назви з наголошеним закінченням.

А Б В
Києва Дністра Харкова

1. Закінчення –У/-Ю мають назви явищ природи.

А Б В
сорту грому піску

X. Правопис складних прикметників

1. Через дефіс пишуться прикметники, утворені від складних іменників, які пишуться через дефіс.

А Б В
історико-культурний віце-президентський воєнно-стратегічний

2. Разом пишуться прикметники, утворені від сполучення дієслова з іменником.

А Б В
вищеназваний десятиповерховий машинобудівний

3. Через дефіс пишуться прикметники, між частинами яких встановлюється сурядний зв’язок.

А Б В
північно-східний навчально-виховний унтер-офіцерський

XI. Правопис прислівників

1. Окремо пишуться прислівники, утворені від іменника з прийменниками БЕЗ, В, ДО, З, НА, ПІД, ПО

А Б В
на зло одним одна по іншій

2. Через дефіс пишуться прислівники, у яких повторюються основи.

А Б В
по-перше зроду-звіку коли-не-коли

3. Разом пишуться прислівники,утворені з кількох основ.

А Б В
внічию чимало насамперед

XII. Правопис службових частин мови

1. Разом пишуться складні сполучники.

А Б В
обабіч зате таки

2. Разом пишуться складні прийменники, утворені з двох простих.

А Б В
нібито поперед якщо

3. Окремо пишуться складені сполучники.

А Б В
через те що спочив би так що

XIII. Правопис НЕ, НІ з різними частинами мови

1. НЕ пишеться окремо з дієприкметниками і прислівниками, які є присудком.

А Б В
справа не завершена не малюючи не лише

2. НЕ пишеться разом з іменниками, прикметниками , займенниками, прислівниками, якщо вони в сполученні з НЕ означають одне поняття.

А Б В
недоказаний невисокий недобачити

3. НІ пишеться разом у заперечних займенниках і прислівниках.

А Б В
нічий нікчемний нічліг

Вибрати правильне пояснення орфограм у наведених словах

I. Правопис апострофа

1. Сім’я

А Б В
Після букв Б, П, В, М, Ф, які передають на письмі тверді губні приголосні звуки, якщо перед ними немає кореневого приголосного (крім Р) На межі частин складних слів після букв, що позначають тверді приголосні звуки Після префіксів, що закінчуються на приголосний  

2. Довір’я

А Б В
Після Р в кінці складу   У складних словах, перша частина яких закінчується на приголосний Після Р, що позначає м’який приголосний на початку складу

Дзвякнути

А Б В
Після Р в кінці складу Після К у слові Лук’ян та похідних від нього   Після букв Б, П, В, М, Ф, якщо перед ними стоїть інший приголосний (крім Р), що належить до кореня

II. Правопис м’якого знака

Тихесенько

А Б В
Після букв Д, Т, З,С, Ц, Л, Н в кінці та в середині слів перед буквами, що позначають тверді приголосні звуки Після букви н у суфіксах –ЕНЬК–, –ОНЬК–, –ЕСЕНЬК–, –ІСІНЬК–, –ЮСІНЬК–   Після букв, що позначають губні та шиплячі звуки  

Сьомий

А Б В
У буквосполученнях ЛЬЦ, НЬЦ, ЛЬЧ, НЬЧ, що походять із ЛЬК, НЬК   У середині складу перед О   Після букви Л перед буквами, що позначають м’які приголосні звуки  

Студентство

А Б В
У прикметникових суфіксах –СЬКИ(ИЙ), –ЦЬК(ИЙ), –ЗЬК(ИЙ) У буквосполученнях ЛЦ, НЦ, ЛК, НК, які походять від ЛК, НК Після Н перед шиплячими та суфіксами –СЬК(ИЙ), –СТВ(О)  

III. Подвоєння та подовження приголосних

1. Незрівнянний

А Б В
Н у прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів –АН–, –ИН–, –ІН–   У наголошених прикметникових і прислівникових суфіксах –ЕНН–, –АНН–, (–ЯНН–)   При збігові двох однакових букв на межі морфем  

2. Зібраний

А Б В
Ну прикметниках: шалений, жаданий, довгожданий, насильствений, буквений, потомствений Н у суфіксах дієприкметників Н у прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів –АН–, –ИН–, –ІН–  

Життя

А Б В
Приголосні звуки [Д’], [Т’], [З’], [С’], [Л’], [Н’], [Ц’], [Ж’], [Ч’], [Ш’], що стоять між голосними Після Р у кінці слова та складу Між двома м’якими приголосними — м’якість першого з них виникає як результат впливу наступного м’якого приголосного

IV. Правопис слів іншомовного походження

Медальйон

А Б
Після м’яких приголосних Д, Т, З, С, Л, Н перед Я, Ю, Є, Ї, ЙО Після Л перед наступним приголосним (відповідно до вимови)

Тонна

А Б
Виняток Подвоєння відбувається при збігові однакових приголосних префікса й кореня, якщо в українській мові слово існує без цього префікса

3. голландці

А Б
Виняток У власних назвах і похідних від них словах подвоєння зберігається, якщо воно є у тій мові, з якої запозичене

Наши рекомендации