Лексикографічна практика періоду нової літературної мови
Від кінця XVIII ст. розпочався новий етап у розвитку лексикографії, який був також зумовлений важливою подією в історії України – приєднанням правобережних українських земель до Росії.
Словникарська робота зосередилася на нову українську літературну мову. Лексикографічна практика приділяла увагу збору щонайбільшої кількості української лексики. На підставі виниклих реєстрів були укладені перші українсько-російські словники. Також було утворено перший повний український словник. Пізніше, у 30-х роках ХІХ ст. лексикографічна робота поширилася також на західну Україну. Там, у зв’язку із географічною позицією, орієнтувалися на німецько-українські та польсько-українські роботи. Підсумовуючи, можна про цей період говорити, як про продуктивний та визначний етап у формуванні української лексикографії.
Подальший розвиток української лексикографії знову пов’язаний із політичними та соціальними умовами тієї доби. Україна з середини ХІХ ст. до 1917 р. знаходилася під гнобленням царизму. Розвиток української культури і науки було припинено, навіть якщо й виникали словники українською мовою, то часто не було можливості їх випускати.
Українська лексикографія пожовтневого періоду
Після Жовтневої революції Україна зазнала істотних змін. По-перше, Україна проголосила свою незалежність. По-друге, українська культура звільнилася від російського впливу та почала розвиватися власним напрямком. Українська лексикографія дійшла не тільки до якісного збагачення, але були докладніше розпрацовані теоретичні засади укладання словників. Виходили різні види словників – від перекладних, термінологічних, по словники синонімів, мови окремих авторів тощо.
Від 40-х років посилився тиск з боку СРСР та українська інтелігенція була практично ліквідована. Під нечуваним тиском українські мовознавці відхилилися від народної мови та почалися орієнтуватися на російську. Саме тому виникали переважно українсько-російські або термінологічні словники. З кінця 50-х років ситуація на Україні покращилася. Виходили великі перекладні словники, вчені зосередили свою увагу також на термінологічні словники та словники для середніх шкіл. Словникарська робота в 2-ій половині ХХ ст. підтримувалась різними науковими організаціями. Значних успіхів здобула українська лексикографія в галузі методології лексикографічної роботи.
Витворені праці стали важливим підґрунттям для подальшої лексикографічної роботи в новому періоді після набуття незалежності України.
Сучасна лексикографія
Кінець ХХ ст. характеризується значними змінами. Україна зрештою стала незалежною державою. У зв’язку з цим, українська мова узаконена єдиною державною мовою України. За сучасної доби українська лексикографія розвивається без національних обмежень і стає більш різноманітною, намагаючись задовольняти потреби суспільного життя.
Тематичні словники
Велику роль у створенні першого тематичного словника мав П. М. Роже, який при укладанні “Тезауруса” намагався охопити весь лексичний фонд англійської мови. Простежується одна важлива риса цієї праці – її дидактична спрямованість, таким чином Роже намагався підвищити рівень володіння мовою, збагатити лексичний запас її носіїв, показати їм, наскільки англійська мова багата різноманітними лексичними засобами вираження думок. Саме ця ідея “Тезауруса” Роже – приносити велику навчальну користь – має своє продовження у такому типі ідеографічного словника, як тематичний словник, який зараз активно використовується у навчальному процесі. За словами сучасних дослідників, вивчення слів за темами є набагато ефективнішим, ніж вивчення ніяк непов’язаних між собою слів.
Основною ознакою тематичного словника, як свідчить сама його назва, є тематичне розташування слів певної мови з урахуванням навчальної спрямованості посібника. При цьому такий словник зазвичай є перекладним, оскільки значна їх більшість подає тематично згруповану лексику однієї мови з одночасним перекладом іншою мовою. Тематичний словник може мати різний об’єм, це залежить від задуму укладачів. Він може бути або дуже великим з максимальною кількістю лексичних одиниць даної мови, або може бути укладений і на основі лексичного мінімуму, але при цьому в ньому буде наведена найважливіша лексика для оволодіння мовою. Тематичний словник являється словником активного типу, в який включено комунікативний матеріал. Це означає, що користувач може одночасно з його допомогою вивчати розмовну мову. Тематичне групування дає можливість вивчати лексику системно, що сприяє її кращому запам’ятовуванню. Тематичні словники призначені для користувача, який вже має основні знання з даної мови, на відміну від орфографічних або орфоепічних словників, які ставить собі за мету подавати детальну інформацію з галузі граматики. Саме тому значна частина тематичних словників не містять граматичних особливостей, а також відмінювання того чи іншого слова. Подається лише наголос та неспівпадіння у роді, числі тощо, що необхідне для правильного вживання певного слова. У світовій лексикографії існує велика кількість варіантів цих словників. Узагальнено їх можна згрупувати так: 1) неперекладні–перекладні (одномовні–багатомовні); 2) ілюстративні–неілюстративні; 3) лексичні мінімуми–великі за обсягом; 4) друковані на папері–комп’ютерні; 5) за способом розташування лексики всередині тематичних груп; 6) за характером рівнів мови, представлених для опрацювання у словнику.
Щодо сучасної слов’янської тематичної лексикографії, то тут ми спостерігаємо певне відставання. За кількістю виданих тематичних словників першість належить польській та російській лексикографіям, в активі яких є чимало різних варіантів тематичних словників. При цьому потрібно зазначити, що наприклад, російська тематична лексикографія зародилась ще у Середньовіччі, коли у староросійській лексикографії стали популярними словники-розмовники, що їх активно видавали у Московській Русі у XV–XVII ст. Як стверджує дослідниця староросійської лексикографії Л.Ковтун, тематичне об’єднання лексики наявне у таких словниках, як “Ръчь жидовськаго языка” та “Ръчь тонкословия греческаго”. Найпоширенішим варіантом тематичного словника у сучасній слов’янській лексикографії є перекладний (переважно двомовний) тематичний словник навчального типу, який подає тематично згруповану лексику однієї мови з її одночасним перекладом іншою мовою. . Типовими перекладними тематичними словниками є словники, створені на матеріалі польської мови. Це “Słownik tematyczny rosyjsko-polski”, “Słownik tematyczny języka niemieckiego”, який є фактично польсько-німецьким, хоча це і не відображено в його назві, “Rosyjsko-polski słownik tematyczny”, а також тематичні словники, створені на базі української мови – “Українсь- ко-англійський тематичний словник”, “Базовий тематичний німецько-український словник”, “Базовий тематичний словник з іспанської мови”. Трапляються також, хоча і значно рідше, одномовні тематичні словники, які призначені для кращого засвоєння рідної мови її носіями. До такого типу належить наприклад “Систематски речник српскохрватскога jезика”, який містить оновлений і доповнений з часу першого видання словника у 1940 р. лексичний матеріал, згрупований у майже 4 тис. тематичних розділів.
Ілюстрований тематичний словник є також цікавим видом тематичного словника. В ньому всі слова семантизуються малюнками. . Це, з одного боку, обмежує можливості добору лексичного матеріалу (в межах 2–3 тис. лексичних одиниць), оскільки важко зобразити за допомогою малюнків, наприклад, абстрактні поняття. З іншого боку, малюнки є важливим засобом унаочнення, подають більшу інформацію про предмет. При вивченні іноземної мови наявність прямого зв’язку між назвою предмета і його зображенням дають незаперечний позитивний результат, стимулюючи розвиток образного мислення користувача.
Переважна більшість тематичних словників налічує в середньому 9–12 тис. слів, відібраних із основного словникового складу мови. Це дає можливість досить глибоко засвоїти мову в рамках вимог навчальних програм. Можна виділити декілька варіантів тематичного словника залежно від того, яким способом розміщенний лексичний матеріал у тематичних розділах. Частіше за все слова у тематичних розділах і групах розташовані асоціативно (попереднє слово ніби “тягне” за собою наступне). Можливе і розташування слів за алфавітом, але воно не відповідає самій ідеї тематичності словника і трапляється у навчальних тематичних словниках досить рідко. Наступним варіантом є розташування словникового матеріалу за частинами мови. Цей принцип використаний і польськими лексикографами при створенні “Słownikа tematycznеgo języka niemieckiego” та болгарськими при роботі над “Тематичен руско-български речник”.
Тематичні словники можуть відрізнятися і оформленням. Окрім традиційних, друко- ваних на папері, існують комп’ютерні тематичні словники. Перевагою такого виду тематичних словників є те, що комп’ютерна версія дає можливість постійно поповнювати тезаурус словника. Таким оригінальним явищем комп’ютерної лексикографії є “Англо- русский тематический словарь”, який можна знайти у мережі Internet за адресою: http://www.anriintern.com/eng.
Тематичний принцип організації словникового матеріалу є зручним не лише для лексики. Як свідчать нові розробки у сучасній слов’янській лексикографії, тематичний принцип успішно застосовано у фразеологічних словниках при класифікації синтактичних одиниць – словосполучень і речень. Тематичне групування фразеологізмів дає змогу виявити і показати системний характер фразеологічного багатства певної мови, підійти до його вивчення комплексно, таким чином сильно підвищуючи ефективність словника, розкрити варіантність фразеологізмів окремої семантичної групи. З цього приводу заслуговує на особливу увагу “Slovník české frazeologie a idiomatiky”, який відрізняється від інших тлумачних фразеологічних словників способом розміщення матеріалу, оскільки фразеологізми, об’єднані загальним значенням, згруповані до ширших тематичних розділів. За способом організації фразеологізмів близький до чеського видання і “Словарь образных выражений русского языка”, котрий можна охарактеризувати як тлумачно-тематичний фразеологічний словник активного типу, що сприяє ефективному засвоєнню фразеологіч- ного багатства мови завдяки наявності прикладів вживання фразеологічних одиниць у мовленні. Вказані словники являються одномовними, тобто вони мають за мету систематизувати і пояснити значення фразеологізмів однієї мови. Та цей принцип доцільний і при вивченні іноземної фразеології у двомовних словниках, адже організація словникового матеріалу навколо певної теми скеровує користувача до системного вивчення фразеологічного складу даної мови. З цього приводу на особливу увагу заслуговує “Русско-болгарский тематический словарь фразеологизмов”. Цікавим з точки зору вибору словникового матеріалу є “Тематический словарь сокращений современного русского языка” (містить близько 20 тис. сучасних ско- рочень російської мови). Але цей словник не претендує на всю повноту охоплення мовного матеріалу, оскільки утворення скорочень у мові – процес безперервний , який особливо активізується в період політичних і соціально-економічних змін. Саме тому будь-який словник є лише відображенням певного етапу розвитку мови. Складність і своєрідність класифікації такого лексичного прошарку мови, як скорочення, вимагала чітко продуманої схеми добору тем і підтем, яких у словнику налічується 84, та способу розміщення мовного матеріалу всередині тем та підтем. Автор вирішив це питання, розташувавши всі скорочення в тематичних групах в алфавітному порядку. Отже, представлені типи тематичного словника розкривають їх розмаїття, а також їх важливу роль у навчальному процесі і вирішенні багатьох проблем, пов’язаних із вибором способу організації мовного матеріалу, представленого для опрацювання у словнику. Тематичний принцип класифікації матеріалу – найбільш зручний і доцільний для комплексного вивчення різних рівнів лексичної системи даної мови. Саме тому сучасна слов’янська лексикографія повинна розвивати цей напрям ідеографічної лексикографії, доповнюючи його новими підходами та варіантами.
Створення нових словників зумовлено і постійними змінами у суспільному житті, які відразу ж знаходять своє відображення у мові. До таких видань належатиме і “Українсько-болгарський тематичний словник”, проект якого розробляють викладачі кафедри слов’янської філології Львівського національного університету імені І.Франка. Словник, відображаючи нові процеси в усіх сферах суспільного життя, має на меті заповнити прогалину в українсько-болгарській лексикографії, оскільки наявне видання не задовольняє потреб користувачів української і болгарської мов. Останнім часом почали виходити українсько-західноєвропейські тематичні словники. Але беручи до уваги наявність великої кількості перекладних українсько-західноєвропейських та інших типів словників, поява тематичних словників не внесе таких значних змін, які були б очевидними при створенні українсько-інослов’янських тематичних словників. . Це пояснюється передовсім незадовільним станом українсько-інослов’янської лексикографії, яка розвивається вкрай повільно і представлена у деяких випадках одиничними виданнями. Таким чином, на сьогодні актуальною є проблема створення українсько-інослов’янських тематичних словників, які можна використовувати одночасно і як звичайні перекладні словники, і як навчальні посібники чи додатки до навчальних програм.
Тематичний словник
Людина
бакенбарди, баки - bokombardy
блондин -blondín
блондинка - blondína
борода – brada
борода довга–dlhá brada
борода коротка – kratká brada
брови - obočie
брюнет – brunet, tmavovlasý
брюнетка – btunetka, tmavovlaska
вага - váha
вигляд (зовнішній) - výzor
виглядати втомленим–vyzerať unavene
виглядати добре – vyzerať dobre
виглядати погано – vyzerať zle
вираз (обличчя) – výraz
високий – vysoký
вії - riasy
вії довгі – dlhé riasy
вії короткі – kratké riasy
волосся - vlasy
волосся каштанове–hnedé vlasy
волосся кучеряве – kučeravé vlasy
волосся руде – ryšavé vlasy
волосся світле – svetlé vlasy
волосся сиве – šedivé vlasy
волосся чорне – čierné vlasy
вуса – fúzy
вухo - ucho
глухонімий – hluchonemý
глухота - hluchota
голова - hlava
голос - hlas
горб - hrb
горбатий - hrbatý
губи - pery
губи товсті - hrubé pery
губи тонкі – tenké pery
далекозорий – ďalekozraký
дальтонізм – farbosleposť
дитина - dieťa
дитинство - detstvo
дошкільний вік – predškolský vek
жінка - žena
загибель – záhuba, smrť
загибель передчасна – predčasná smrť
загибель трагічна – tragická smrť
заїка – jachtavý, koktavý človek
заїкання - koktanie
зір – zrak
зір добрий – dobrý zrak
зір поганий – zlý zrak
зрілість – zrelosť
зріст – vzrast, poszaba
зріст високий – človek vysokej postavy
зріст низький – človek nízkej postavy
зріст середній–priemerná výška
інвалід - invalid
інвалідний візок - invalidný vozík
кінчик носа – konček nosa
колір волосся – farba vlasov
колір очей – farba očí
короткозорий – krátkozraký
косоокий – škuľavý
косоокість– škúlenie
костиль – skobový klinec
крематорій– kremátorium
кремація–kremácia
кульгавий – kuľhavý, chromý
кульгати – kuľhať, krívať
лисий – plešivý, holohlavý
лисина – lysina, plešina
лисіти – plešivieť
лупа (у волоссі) – lupiny
менструація - menštruácia
eešteeee trebaa doplnit!
Тіло людини
aорта – aorta, srdcovnica
апендикс – slepé črevo
артерія – tepna
бік – strana, bok
брова– obočie
бронхи– priedušky
будова тіла–stavba tela
вена – žila, véna
волосся – vlasy
вухо – ucho
гіпофіз- hypofýza
голова– hlava
головний мозок – mozog
голосові зв’язки – hlasivky
горло – hrdlo
горлянка – hrtan
гормон – hormón
гортань – hrtan
груди – prsia
грудна клітка – hrudník
губа – pera
долоня – dlaň
дотик – dotyk
живіт – brucho
жовч – žlč
жовчний міхур – žlčník
зад(грубе) – zadnica
залоза – žľaza
залоза вилочкова - týmus, brzlík
залоза грудна/молочна - prsná/mliečna žľaza
залоза надниркова – nadoblička
залоза підшлункова – podžalúdková žľaza
залоза щитовидна – štítna žľaza
зіниця – zrenica, zornička
зір – zrak
зуб – zub
кадик, адамове яблуко – ohryzok
кал – výkal, trus
кишечник товстий – hrubé črevo
кишечник тонкий – tenké črevo
кишка – črevo
кишка пряма - konečník
коліно – koleno
кора головного мозку – mozgová kôra
кришталик – šošovka
кров – krv
кровообіг – krvný obeh
кров’яний тиск – krvný tlak
легені – pľúca
литка – lýtko
лопатка – lopatka
маківка (голови) – temeno hlavy
матка - maternica
мигдалик – mandľa
мозкові клітини – mozgové bunky
мозок – mozog
мозочок – mozoček
м’язи – svaly
наднирник – nadobličky
нерв – nerv
нирка - oblička, ľadvina
ніготь – necht
ніс – nos
нога – noha
нюх – ňuch, čuch
обличчя –tvár
око – oko
орган – organ
орган слуху – sluchový organ
органи дихання – dýchadlá
органи мовлення – rečové organy
органи статеві – genitálne organy
органи травлення – zažívacie ústroje
очі – oči
палець – prst
палець безіменний - prstenník
палець середній – prostredník
палець великий – palec
палець вказівний – ukazovák
палець мізинний – malíček
пеніс – penis
передпліччя – predlaktie
перенісся – koreň nosa
печінка – pečeň
півкулі мозку – polovice mozgu
підборіддя – brada
піднебіння – podnebie
піхва – pošva
плазма – plazma
плече – rameno
потилиця – tylo, zátylie, zátylok
пуп – pupok
п’ята – päta
райдужна оболонка – dúhovka
рот – ústa
ротова порожнина – ústna dutina
рука – ruka
селезінка – slezina
серце – srdce
сеча – moč
сечовий міхур – močový mechúr
сечовід – močovod
сідниця – pol zadku
скроня – spánok
слина – slina
слух – sluch
смак – chuť
сперма – sperma
сперматозоїд – spermatozoid
спина – chrbát
спинний мозок – miecha
статевий член – pohlavný úd
статеві органи – pohlavné organy
стегно – stehno
стравохід – pažerák
ступня – chodidlo
тім’я – temeno
травлення – trávenie
трахея – priedušnica
тулуб – trup
чоло – čelo
шия – krk
шкіра – koža
щелепа – horná čeľusť, dolná sánka
щелепа верхня - čeľusť
щелепа нижня - sánka
щока – líce
яєчко – semenník
яєчник – vaječník
язик – jazyk
ясна – ďasno
Сім’я – rodina
бабуся – babka, stará mama
багатодітний – mnohodetný
батьки – rodičia
батько – otec
брат – brat
вітчим – otcim, nevlastný otec
двоюрідна сестра, кузина – sesternica
двоюрідний брат, кузен – bratranec
дитина – decko
дівчина – dievčina, dievča
дівчинка – dievčatko
дідусь – deduško, dedko
діти – deti
дочка – dcéra, dcérka
дружина – manželka
дружина брата, невістка – švagriná
дружина сина, невістка – nevesta
дядько з батьківської сторони – strýc, strýko
дядько з материної сторони – ujo, ujec
жінка –žena
зовиця – švagriná
мати – matka, mať
мачуха – macocha, nevlasná matka
наречена – nevesta, snúbenica
наречений – ženích, snúbenic, verenec
невістка – nevesta, synova manželka
немовля – dojča, bábä
неповнолітній – neplnoletý, nedospelý
онук – vnuk
онука – vnučka
опікун – poručník, tútor
опікунство – poručenstvo
племінник, небіж (син брата) – synovec
племінник, небіж (син сестри) – synovec
племінниця, небіж (дочка брата) – neter
племінниця, небіж (дочка сестри) – neter
подружжя – mazželstvo
прабабуся – prababka, prastará mama
прадід – praded
прийомна дитина – zverenec
прийомна мати – pestúnka
рідня – príbuzní, rodina
родичі близькі - blízki príbuzníродичі далекі – vzdialení príbuzní
родич – príbuzný
свояк – švagor
сестра – sestra
сирота – sirota
тато – otecko
тітка – teta, tetka
тітка по батькові – teta z otcovej strany
тітка по матері – teta z materinej strany
удівець – vdovec
удова – vdova
усиновлення – adoptovanie
холостяк – slobodný
хлопець – chlapec
хлопчик – chlapček
хрещена мати – krstná mať
хрещений батько – krstný otec
чоловік – muž, manžel
юнак – mládenec