Інші учасники кримінального провадження

Заявником – є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або

повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади,

уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

Заявник має право:

1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її

прийняття і реєстрацію;

2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій

кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано

майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним

правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової

шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред‘явила цивільний позов.

Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання

позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені КПК для потерпілого,

в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати

цивільний позов або відмовитись від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для

ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті

процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного

позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для

інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.

Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або

юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану

злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної

особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний

позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

Права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання

позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Цивільний відповідач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для

підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а

також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти

нього. Цивільний відповідач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в

кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії

у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та

надіслання копій процесуальних рішень підозрюваному, обвинуваченому.

Представником цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному

провадженні може бути:

- особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;

- керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими

документами, працівник юридичної особи за довіреністю – у випадку, якщо

цивільним позивачем, цивільним відповідачем є юридична особа.

Повноваження представника цивільного позивача, цивільного відповідача на

участь у кримінальному провадженні підтверджуються:

1) документами, передбаченими статтею 50 КПК, якщо представником

цивільного позивача, цивільного відповідача є особа, яка має право бути захисником

у кримінальному провадженні;

2) копією установчих документів юридичної особи – якщо представником

цивільного позивача, цивільного відповідача є керівник юридичної особи чи інша

уповноважена законом або установчими документами особа;

3) довіреністю - якщо представником цивільного позивача, цивільного

відповідача є працівник юридичної особи, яка є цивільним позивачем, цивільним

відповідачем.

Представник користується процесуальними правами цивільного позивача,

цивільного відповідача, інтереси якого він представляє.

Якщо цивільним позивачем є неповнолітня особа або особа, визнана в

установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, її

процесуальними правами користується законний представник.

Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що

підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для

давання показань.

Не можуть бути допитані як свідки:

1) захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного

відповідача, законний представник потерпілого, цивільного позивача у

кримінальному провадженні  про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з

виконанням функцій представника чи захисника;

2) адвокати – про відомості, які становлять адвокатську таємницю;

3) нотаріуси – про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;

4) медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних

або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та

їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи – про відомості, які

становлять лікарську таємницю;

5) священнослужителі  про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

6) журналісти – про відомості, які містять конфіденційну інформацію

професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела

інформації;

7) професійні судді, народні засідателі та присяжні – про обставини

обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового

рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею

(суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали;

8) особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в

кримінальному провадженні, – про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з участю

в укладенні та виконанні угоди про примирення;

9) особи, до яких застосовані заходи безпеки, – щодо дійсних даних про їх

особи;

10) особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані

заходи безпеки, – щодо цих даних.

Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право

дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв

– без згоди представника дипломатичної установи.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перед допитом осіб, зазначених у абзаці

першому цієї частини, зобов'язані роз'яснити їм право відмовитись давати

показання.

Права свідка:

1) знати, у зв'язку з чим і в якому кримінальному провадженні він

допитується;

2) користуватися під час давання показань та участі в проведенні інших

процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого

підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу;

3) відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї

сім'ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним,

близькими родичами чи членами його сім'ї кримінального правопорушення, а також

показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього Кодексу не

підлягають розголошенню;

4) давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і

користуватися допомогою перекладача;

5) користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих

випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей,

які йому важко тримати в пам'яті;

6) на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для давання показань;

7) ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про

внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі

доповнення і зауваження;

8) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених

законом;

9) заявляти відвід перекладачу.

Свідок зобов'язаний:

1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

2) давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового

розгляду;

3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які

безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій,

що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв'язку з

виконанням його обов'язків.

Особа, яку залучають до проведення процесуальних дій під час досудового

розслідування як понятого або яка стала очевидцем таких дій, зобов'язана на вимогу

слідчого, прокурора не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії.

За завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, слідчому судді чи

суду або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, слідчому судді чи

суду, крім випадків, передбачених КПК, свідок несе кримінальну відповідальність.

За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду

свідок несе відповідальність, установлену законом.

Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими,

технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону

України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено

провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини

вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають

під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.

Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій

залежності від сторін кримінального провадження, потерпілого або які раніше були

ревізорами в цьому ж кримінальному провадженні.

Експерт має право:

1) знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються

предмета дослідження;

2) заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та

вчинення інших дій, пов'язаних з проведенням експертизи;

3) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються

предметів та об'єктів дослідження;

4) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості,

які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були

поставлені питання;

5) ставити питання, що стосуються предмета та об'єктів дослідження, особам,

які беруть участь у кримінальному провадженні;

6) одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат,

пов'язаних із проведенням експертизи і викликом для давання пояснень чи показань,

у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов'язком особи, яка залучена

як експерт;

7) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених

законом;

8) користуватися іншими правами, передбаченими Законом України "Про

__________судову експертизу".

Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для

проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо

поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього

обов'язків. Заява про відмову має бути вмотивованою.

Експерт зобов'язаний:

1) особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний

письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності -

роз'яснити його;

2) прибути до слідчого, прокурора, суду і дати відповіді на питання під час

допиту;

3) забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов’язане з

повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей,

експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта;

4) не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка

його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням

обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду

про хід проведення експертизи та її результати;

5) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.

Експерт невідкладно повинен повідомити особу, яка його залучила, чи суд, що

доручив проведення експертизи, про неможливість проведення експертизи через

відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт

невідкладно заявляє клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що

доручив її проведення, щодо його уточнення або повідомляє про неможливість

проведення експертизи за поставленим запитанням або без залучення інших осіб.

За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від

виконання покладених обов'язків у суді, невиконання інших обов'язків експерт несе

відповідальність, передбачену законом.

Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними

знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати

консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що

потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної

допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для

проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час

досудового розслідування і судом під час судового розгляду.

Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду

заявляти клопотання про залучення спеціаліста або використання його пояснень і

допомоги.

Спеціаліст має право:

1) ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони

кримінального провадження, яка його залучила, чи суду;

2) користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним

обладнанням;

3) звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або

суду на характерні обставини чи особливості речей і документів;

4) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і

подавати до них зауваження;

5) одержувати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат,

пов'язаних із його залученням до кримінального провадження;

6) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених

законом.

Спеціаліст зобов'язаний:

1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, суду і мати при собі необхідні

технічне обладнання, пристрої та прилади;

2) виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його

залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених питань;

3) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті

кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються

(здійснювалися) під час нього, і які стали відомі спеціалісту у зв'язку з виконанням

його обов'язків;

4) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.

У разі неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про

причини неприбуття на спеціаліста судом покладаються всі витрати, пов'язані з

оголошенням перерви в судовому засіданні.

У разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень,

показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи

суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

Перекладач має право:

1) ставити запитання з метою уточнень для правильного перекладу;

2) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і

подавати до них зауваження;

3) одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат,

пов'язаних із його залученням до кримінального провадження;

4) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених

законом.

Перекладач зобов'язаний:

1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

2) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом;

3) здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність

перекладу своїм підписом;

4) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які

безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій,

що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі перекладачу у

зв'язку з виконанням його обов'язків.

Перед початком процесуальної дії сторона кримінального провадження, яка

залучила перекладача, слідчий суддя чи суд пересвідчуються в особі і

компетентності перекладача, з'ясовують його стосунки з підозрюваним,

обвинуваченим, потерпілим, свідком і роз'яснюють його права і обов'язки,

За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від

виконання покладених на нього обов'язків перекладач несе відповідальність,

передбачену законом.

Секретар судового засідання:

 здійснює судові виклики і повідомлення;

 перевіряє наявність та з'ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано

до суду, і доповідає про це головуючому;

 забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними

засобами;

 веде журнал судового засідання;

 оформляє матеріали кримінального провадження в суді;

 виконує інші доручення головуючого в судовому засіданні.

До участі в кримінальному провадженні головуючим у судовому засіданні

може залучатися судовий розпорядник.

Судовий розпорядник:

1) забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї

учасників кримінального провадження;

2) оголошує про вхід суду до зали судового засідання і вихід суду із неї;

3) стежить за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового

засідання;

4) приймає від учасників кримінального провадження та передає документи і

матеріали суду під час судового засідання;

5) виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги свідка,

експерта;

6) виконує інші розпорядження головуючого, пов'язані із забезпеченням умов,

необхідних для здійснення судового провадження.

Вимоги судового розпорядника, пов'язані із виконанням обов'язків,

передбачених цією статтею, є обов'язковими для всіх осіб, присутніх у залі судового

засідання.

У разі відсутності в судовому засіданні розпорядника його функції виконує

секретар судового засідання.

Поняті. Слідчий, прокурор зобов'язаний запросити не менше двох

незаінтересованих осіб (понятих) для пред'явлення особи, трупа чи речі для

впізнання, огляду трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, слідчого

експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного

відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть

бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор

вважатимуть це за доцільне.

Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи

здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від

застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого

і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в

результатах кримінального провадження.

Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки

проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.