Форми здійснення функцій держави

Діяльність держави і його органів по реалізації функцій держави здійснюється в різних формах. Існує кілька кла­сифікацій форм здійснення функцій держави.

Звичайно виділяють правові та організаційні форми здійснення функцій держави. Правові форми — це діяль­ність органів держави, пов'язана з ухваленням і виданням правових актів, а саме: правотворча, правозастосовча, пра­воохоронна, правоінтерпретаційна.

Організаційні форми здійснення функцій держави — поточна технічна, господарська, статистична діяльність, спрямована на розв'язання конкретних завдань.

Кожна функція держави здійснюється одночасно і в правових, і в організаційних формах. Наприклад, щоб провести в життя функцію охорони правопорядку, потріб­но видати відповідні законодавчі акти (правотворча форма діяльності держави), забезпечити їх виконання (правоза­стосовча форма), притягати до відповідальності порушників (правоохоронна форма). В той же час, наприклад, у про­цесі ухвалення закону, необхідна певна організаційна ро­бота (складання проекту, скликання засідання парламенту, робота рахункових комісій у процесі голосування за зако­нопроектом тощо), в чому й виражаються організаційні форми діяльності держави.

З урахуванням розподілу владивиділяють такі форми здійснення функцій держави:

1) законодавча — полягає у виданні представницькими законодавчими органами законів, які формулюють цілі та напрями державної діяльності, визначають засоби та мето­ди досягнення цих цілей;

2) управлінська (виконавчо-розпорядча) — є оператив­
ною, Повсякденною реалізацією органами виконавчої вла­
ди приписів законів і підзаконних актів у різних сферах
державного управління;

3) судова — судові органи беруть участь у реалізації
функцій держави шляхом здійснення правосуддя;

4) контрольно-наглядова — контрольно-наглядові ор­
гани держави (органи конституційного контролю, проку­
ратура, органи галузевого нагляду) спостерігають за точним
та однаковим виконанням і застосуванням законів.

Питання, завдання та тести для самоконтролю

1. Дайте визначення держави та охарактеризуйте її озна-

ки.

2. Складіть порівняльну таблицю «Організація влади в первісному суспільстві та держави».

Характеристики	Первісне суспільство	Держава
Організація населення
Носій влади
Наявність органів примусу
Соціальне регулювання

3. Які вам відомі сучасні підходи до вивчення держави?

4. Дайте характеристику сутності держави.

5. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Основ­
ні наукові концепції сутності держави».

1. Елітарна	А. Консенсус інтересів усіх соціальних шарів
2. Технократична	Б. Державна влада здійснюється в інтересах та під контролем народу
3. Демократична	В. Держава є знаряддям класового панування
4. Теорія держави загального благоденства	Г. Державна влада належить олігархії
5.Марксистська	Д. Держава як менеджер

6. Складіть схему «Функції держави», використовуючи
відомі вам критерії.

7. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «При­
клади реалізації функцій держави».

1. Економічна функція	А. Опублікування постанови уряду
2. Природоохоронна фун­кція	Б. Проведення фіналу конкур­су «Евробачення»
3. Правозахисна функція	В. Прийняття закону про встановлення податкових пільг
4. Соціальна функція	Г. Проведення догляду речей в аеропорту
5. Культурна функція	Д. Призначення пенсії громадянину
6. Інформаційна функція	Е. Створення регіонального ландшафтного парку
7. Правоохоронна функція	Є. Ратифікація міжнародного договору про захист прав національних меншин

8. Охарактеризуйте основні форми здійснення функцій
держави.

9. Користуючись текстом Конституції України, визначте
функції Української держави на сучасному етапі.

Нормативні джерела

Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.// Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141.

Про внесення змін до Конституції України: Закон Укра­їни від 8 грудня 2004 р.// Відомості Верховної Ради Укра­їни. — 2005. — № 2. — Ст.44.

Додаткова література

Бляхман Б.Я. О социальной ценности государства // Сибирский юридический вестник. — 2003. — № 4. (нахо­дится на сайте www.law.edu.ru)

Джураєва О.О. Поняття та ознаки функцій сучасної держави // Актуальні проблеми політики: Зб.наук.праць.-Одеса: Юрид.літ., 2005. — Вип.25. — С.143-149.

Любашиц В.Я. Современное государство в глобализи­рующемся мире: проблемы теории // Правоведение. — 2004. — № 4. — С. 203-221.

Лощихін О. Економічна функція у системі функцій су­часної держави: деякі питання теорії // Право України. — 2006. — №8. — С.29-34.

Марченко М.Н. Государственный суверенитет: проблемы определения понятия и содержания // Правоведение. — 2003. — №1. — С. 186-197.

Морозова Л .А. Влияние глобализации на функции госу­дарства // Гос. и право. — 2006. — №6. — С.101-107.

Наливайко Л.Р. Поняття та основні ознаки функцій держави // Правова держава. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2005. — Вип.16. — С.177-191.

Просвирнин Ю.Г. Информационная функция государ­ства // Журнал российского права. — 2002. — № 3. — С. 29-35.

Рабінович П., Лобода Ю. Соціальна сутність держави: теоретико-методологічні засади дослідження // Право України. — 2001. — № 8. — С.41.

Чиркин В.Е. Государствоведение. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Юрист, 2000. — 382 с

Шидловская О. Социальная сущность Украинского го­сударства // Актуальні проблеми держави і права. 36. наук, праць. — Одеса: Юрид.літ., 2004. — Вип.22. — С.283-288.

Розділ 4 ФОРМИ ДЕРЖАВИ

4.1. Форма держави: поняття, <

Структура, значення

Поняття форми держави традиційно перебувало в центрі уваги юридичної науки з моменту її зародження. Сьогодні під формою держави розуміють спосіб організації та здій­снення державної влади. Поняття форми держави необхід­не для відповіді на питання: як створюються вищі органи держави, як вони взаємодіють між собою і населенням, як територіально побудована державна влада, якими метода­ми здійснюється державна влада.

Форма держави — це державно-правова конструкція, що складається з трьох елементів: форми правління, форми державно-територіального устрою, форми державного ре­жиму. Типологія держав залежно від їх форми здійснюєть­ся відповідно до цих елементів:

1) залежно від форми правління розрізняють монархіч­
ні і республіканські держави;

2) залежно від форми державно-територіального устрою
розрізняють унітарні, федеративні, конфедеративні і
регіоналістські (регіональні) держави;

3) залежно від форми державного режиму розрізняють
демократичні, авторитарні і тоталітарні держави.

Широкий підхід до форми держави привів до того, що, спираючись на традиційні елементи форми держави, запро­поновано виділяти три основні форми держави: монокра-тичну (моністичну), сегментарну та полікратичну (плюра­лістичну)¹ .

Монократична форма держави має високий рівень централізації. Державну владу зосереджує одна особа або

'Чиркин В.Е. Указ.соч. — С.132-136.

орган, ні розподіл влади, ні автономія в територіальному устрої, ні місцеве самоврядування фактично не допуска­ються. Ця форма пов'язана з обов'язковою ідеологією, одержавленням економіки, соціальної сфери та культури, украй елітарним характером державної влади. Демократич­ні інститути, парламент, самоврядування використовують­ся в демагогічних цілях.

Сегментарна форма держави значною мірою носить олігархічний характер, посідаючи проміжне становище між монократичною і полікратичною формами держави. Тут допускається розподіл компетенції між різними орга­нами державного управління, елементи автономії та місце­вого самоврядування. Домінує виконавча влада.

Полікратична форма держави реально використовує розподіл влади, систему стримувань і противаг, кілька центрів влади в державі (президент, парламент, суд), авто­номію в територіальному устрої, розвиток місцевого само­врядування, демократичні методи здійснення державної влади. У багатьох полікратичних країнах існує монархічна форма правління (парламентарна монархія). Вона сумісна з президентською, парламентарною, змішаними республі­ками, може бути унітарною державою або федерацією.