Українознавство як наука і навчальна дисципліна
(2 год.)
Тематичний план:
1. Об’єкт та предмет українознавства
2. Структура курсу українознавства та його основні функції
3. Місце і роль українознавства у формуванні національної свідомості
4. Характеристика та типологія українознавчих джерел
Основні поняття теми: українознавство, україністика, українство, Україна, українці, українськість, міждисциплінарний підхід та інтегративний підхід, українознавчі джерела.
Лекція 2
Становлення та основні етапи розвитку українознавства
(2 год.)
Тематичний план:
1. Накопичення знань про Україну й українців
2. Етапи розвитку українознавства як наукового знання
3. Базові чинники формування цілісності українознавства
Основні поняття теми: український світ, український простір, інституювання.
Лекція 3
Україна як цілісність: територіальний та етнонаціональний виміри
(4 год.)
Тематичний план:
1. Походження назв «Україна» і «українці».
2. Природні межі, особливості рельєфу, клімату, гідрологічної структури, ґрунтів та ландшафтів
3. Поняття етнічної території і державних меж та їхнє співвідношення
4. Формування території сучасної української держави.
5. Місце України у світовому геополітичному просторі.
Основні поняття теми: геополітична реальність, геокультурний образ, господарсько-культурний тип, екологічна культура, етнічна територія.
СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ
Семінарське заняття 1
Українознавство як наука і навчальна дисципліна.
(2 год.)
План заняття (перелік питань для обговорення):
1.Об’єкт та предмет українознавства
2.Структура курсу українознавства та його основні функції
3.Місце і роль українознавства у формуванні національної свідомості
4.Характеристика та типологія українознавчих джерел
Рекомендована література:
Винар Л. Михайло Грушевський: історик і будівничий нації (Статті і матеріали). – К., 1995.
Воропаєва Т. Проблема розвитку поняттєвого апарату українознавства // Українська перспектива: свідомісні та соціокультурні виміри. – К., 2005. – С. 289–307.
Горбань Т. Концептуальні засади та періодизація українознавства в дослідженнях українознавців ХХ ст. // Україна, українці, українознавство у ХХ ст. в джерелах і документах: Зб. наук. праць. У 2-х ч. – К., 1999. – Ч. 1. – С. 58–66.
Дорошенко Д. Розвиток науки українознавства у ХІХ – на поч. ХХ ст. та її досягнення // Українська культура:Лекції за редакцією Дмитра Антоновича. – К., 1993. – С. 26–39.
Жмир В. Українознавство // Політологічні читання. – 1994. – № 2. – С. 276–278.
Ісаєвич Я. Українознавство – україністика – українські студії: обсяг понять і їх суспільний контекст // Покликання університету: Зб. наук. пр. – К., 2005. – С. 266–278.
Калакура Я. Методологічний інструментарій українознавця // Зб. наук. праць. НДІУ. – Т. І. – К., 2003. – С. 174–181.
Кононенко П. Українознавство. Підручник для вищих навчальних закладів. – К., 2006. – C. 17–26.
Мейс Дж. Українознавство в контексті світової науки // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія: Українознавство. - Вип. 2. – К., 1997. – С. 136–138.
Семінарське заняття 2
Становлення та основні етапи розвитку українознавства
(2 год.)
План заняття (перелік питань для обговорення):
1. Накопичення знань про Україну й українців
2. Етапи розвитку українознавства як наукового знання
3. Базові чинники формування цілісності українознавства
Рекомендована література:
Атаманенко А. Українське Історичне Товариство: 1965-2005 // Український історик. – 2005. – № 2–4. – С. 50–89.
Дзюба І.Академія наук України // Енциклопедія сучасної України. К., 2001. – Т. 1. – С. 250-287.
Дорошенко Д. Огляд української історіографії / НАН України; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського / Ю. Пінчук (упоряд. та нарис), Л. Гриневич (упоряд. та нарис). – К., 1996.
Крисаченко В. Образ України у світовій культурі: природні та духовні виміри. Вид. друге, доповнене і виправлене. – Луцьк, 2007.
Піскун В. Українознавство в системі вищої освіти України: проблеми, підходи, перспективи // Українознавство в системі вищої освіти: Збірник наукових праць. – К., 2001. – С. 5–13.
Семінарське заняття 3