Рушійні сили революції гідності

Саме молоді люди, каже Олександр Шевченко, стали рушійною силою революції гідності в Україні та перетворень в суспільстві. Тому вони, як ніхто інший, заслуговують жити у новій демократичній і цивілізованій державі.

"Без глобальних змін в політикумі не можливо змінити і щось в житті молоді. Важливо зрозуміти і усвідомити одне – без створення належного інвестиційного клімату, без залучення і створення робочих місць, що в сумі дасть загальне підвищення заробітних плат та рівня життя, не буде жодних соціальних проектів і перспектив у студентів", – наголосив під час зустрічі Олександр Шевченко.

Питань у студентства було чимало. Одні з головних це працевлаштування та житло. Тут молодь чекає на відповідні дії від керівництва держави. Що ж до реалізації цікавих проектів – запалу вистачає, а от підтримки шукати нема де, бідкаються активісти. Молодь очікує допомоги від Олександра Шевченка, але й він покладає неабиякі надії на нинішніх студентів.

"Студентство є рушійною силою перетворень в суспільстві, проте лише в тандемі з досвідом можливо досягнути максимального результату. Переконаний, що ми разом зможемо забезпечити щасливе і вільне майбутнє нашої країни", – підсумував Олександр Шевченко.

15.Охарактеризувати лідерські якості порошенка і яценюка(ораторське мистецтво, відданість ідеї, освіта, досвід)

Порошенко.Йому притаманна дуже висока мобільність, працездатність, а також лідерські якості. Як і кожен "Дипломат", буде виявляти велику гнучкість у боротьбі, у перемовинах як зі Сходом, так і Заходом, з відкритого протистояння він буде переключати всіх на взаємовигідну економічну співпрацю.

Вроджена висока амбітність "Цезаря" допоможуть Порошенку належним чином представити Україну у світі. Він зможе на рівних розмовляти з ведучими бізнесменами світу, приволікаючи в країну все нові й нові інвестиції. Порошенко, як вроджений новатор, буде висувати багато реформаторських ініціатив по вдосконаленню економіки та суспільного життя України.

Яценюк з самого початку своєї кар’єри звик до того, що його “ведуть”, вчасно підставляють плече і вчасно забезпечують “дах”. У цьому плані він дуже подібний до Віктора Ющенка: та ж астенічна натура (швидко втомлюється, не любить перенапружуватися, контакт з людьми сприймає як вимушений крок тощо), той самий “комплекс пошуку батька”, те ж саме потрапляння в залежність — емоційну та інтелектуальну — від сильніших за нього, та ж схильність до месіанства… Яценюка дуже легко вивести з себе, якщо переводити дискусію з теоретичної площини у практичну. Він починає губитися і робити помилки. У червні 2010 року на програмі Савіка Шустера Яценюк багато і розлого говорив про місцеві вибори, закон Єфремова і про те, як влада намагається встановити контроль над громадами. Тут же він почав патетично проповідувати захист інтересів представників місцевого самоврядування від сваволі центру. І раптом один із громадських діячів, одесит Олексій Гончаренко задав йому питання: “Арсене Петровичу! Це все чудово. Але чому ви не голосували за жоден документ, пов´язаний з функціонуванням місцевого самоврядування? Я підняв усі документи, що голосувалися протягом роботи цієї Верховної Ради і які стосуються функціонування місцевих органів влади. Всюди: Яценюк — не голосував, Яценюк — відсутній і т.д.”. Арсеній Петрович одразу ж був нокаутований. Він не мав що відповісти, почав нести відверті дурниці і програв. Тримати удар йому важко. Він не здатен на ефектні експромти — він майстер домашніх заготовок.

16.Приклади конформізму і радикалізму в Україні( Шевченко нонконформіст)

Конформí́зм (від пізньо лат. conformis — «подібний», «схожий») — морально-політичний термін, що означає пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання існуючого стану речей, законів, норм, правил, безумовне схиляння перед авторитетами, ігнорування унікальності поглядів, інтересів, уподобань естетичних та інших смаків окремих людей і т. д.

Конформізм означає відсутність власної позиції домінантності, безпринципна і некритична покора певній моделі, що володіє найбільшою силою тиску (думка більшості, визнаний авторитет, традиція).