| Розподіл годин за навчальними темами | Назва теми, зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів | |
| Вступ. 2 год | Ознайомлення учнів із завданнями та структурою курсу. Зміст та структура підручника з предмета, інші джерела інформації (додаткова література, електронні ресурси). Критерії тематичного та підсумкового (семестрового та річного) оцінювання. Ознайомлення учнів із завданнями та структурою курсу. Зміст та структура підручника з предмета, інші джерела інформації (додаткова література, електронні ресурси). Критерії тематичного та підсумкового (семестрового та річного) оцінювання. Економічні, соціальні та політичні перетворення у повоєнному світі та основні тенденції суспільного розвитку у др. пол. ХХ - поч. ХХІ ст. Світові інтеграційні та глобалізаційні процеси, їх спричиненість, прояви та наслідки | Учень/учениця: Показує на карті території провідних країн світу. Визначає та порівнює основні тенденції розвитку людства у другій половині ХХ ст. – на початку ХХІ ст. Описує світові інтеграційні та глобалізаційні процеси, їх спричиненість, прояви та наслідки. - | |
| Тема № 1. Друга світова війна. Військові події на території СРСР (Велика Вітчизняна війна) 12 год | Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Характеристика стратегії і тактики протиборних сторін та її реалізація на основних театрах воєнних дій в Європі, Південно-Східній Азії та Тихому океані, Північній Африці та Західній Європі. План «Барбаросса». .Напад Німеччини на СРСР. Перебіг подій на радянсько-німецькому фронті у 1941-42 рр.. План «Ост». Рух опору в СРСР. Сталінградська битва. Розгром німецьких військ на Орловсько-Курській дузі. Наступальні операції Червоної Армії. Визволення території СРСР, перенесення військових дій у Центральну та Східну Європу. Дипломатичні відносини, процес формування антигітлерівської коаліції. Особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях, його політична орієнтація та форма боротьби. Зміна ролі чоловіка і жінки в повсякденному житті в умовах війни. Завершальний період війни в Європі та Азії . Роль визначних військових, державних та політичних діячів в перемозі над нацизмом та фашизмом. | Учень/учениця: Визначає причини, характер, періодизацію Другої світової війни Залучаючи історичну карту, характеризуєта співвідноситьстратегічні плани протиборних сторін та їх реалізацію на основних театрах воєнних дій Південно-Східній Азії та Тихому океані, Північній Африці та Західній Європі. На основі аналізу історичних джерелдає оцінкудипломатичним відносинам періоду Другої світової війни, процесу формування антигітлерівської коаліції Аналізує особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях, його політичну орієнтацію та форми боротьби. Висловлює судження щодо зміни ролі чоловіка і жінки в умовах війни Складає політичні портрети визначних військових і політичних діячів: У. Черчілль, Ф. Д. Рузвельт, Ш. де Голль, Д. Ейзенхауер, Б. Монтгомері, Е. Манштейн, Г. Гудеріан, Е. Ромель Називаєхронологічні межі періодів Великої Вітчизняної війни, її головні військові події. Характеризуєосновні військові події 1941-1944 рр. на радянській території. Порівнюєформи Руху опору в Радянському Союзі та інших окупованих країнах. Пояснює причини переходу військової ініціативи до радянських військ у 1943 р. Складає політичні портрети визначних військових і політичних діячів: Й. Сталін, Г. Жуков, О. Василевський, К. Рокоссовський. Висловлює судження про різні напрями Руху опору на території СРСР, цілі їх боротьби з окупаційним режимом. Застосовує, тлумачить, та співвідноситьпоняття і терміни: Друга світова війна, Велика вітчизняна війна, блискавична війна, “новий порядок”, Рух Опору, Голокост, антигітлерівська коаліція, Другий фронт, “Велика трійка”, колабораціонізм, корінний перелом. | |
| Тема № 2. Світ після Другої світової війни. 6 год | Зміни у світі внаслідок Другої світової війни. Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу. Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини. Сан-Франциська конференція та створення ООН. Нюрнберзський та Токійський процеси над воєнними злочинцями. | Учень/учениця: Визначає та співвідносить політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу На основі аналізу історичних документів характеризуєумови мирних договорів з Німеччиною та її союзниками. Пояснюєпричини створення ООН. Висловлює судження про політичні, економічні та світоглядні наслідки Другої світової війни. | |
| Урок узагальнення 2 год | | | |
| Тема № 3. США та Канада у 1945 – на поч. ХХІ ст. 12 год | Утвердження США як провідної країни повоєнного біполярного світу світу. США у 1945-1960 рр. Провідні доктрини зовнішньої політики США. «Ера Ейзенхауера». Посилення внутрішньополітичної реакції. Маккартизм. Масовий негритянський рух в 60-х рр. США в 60-70 рр. ХХ ст. “Нові рубежі” Дж. Кеннеді та “Велике суспільство” Л. Джонсона. Внутрішня та зовнішня політика адміністрації Р. Ніксона . Економічна криза 1974 – 1975 рр. та перехід до неоконсервативних важелів регулювання економіки. США у 80-90 рр. ХХ ст. Рейганоміка. “Зоряні війни”. “Нова економічна філософія” Б. Клінтона у 90-х рр. ХХ ст. Сучасні внутрішньополітичні та зовнішньополітичні вектори американських президентів ХХІ ст. Перспективи розвитку українсько-американських відносин . Канада у ІІ пол.. ХХ ст. – на поч.. ХХІ ст. Проблема Квебеку. Українсько-канадські відносини. | Учень/учениця: Характеризуєстановище країн Північної Америки у повоєнний період, спів ставляє особливості їх економічного, соціального та політичного розвитку. Пояснюєпричини утвердження США як провідної країни повоєнного світу, . Аналізує та порівнюєвнутрішню та зовнішню політику американських адміністрацій в 40-х роках ХХ ст. – на початку ХХІ ст. Описує роль провідних американських політичних діячів цього періоду, надає власну оцінку їх програмам розвитку країни Висловлює судження щодо сучасної зовнішньої політики США, методів боротьби зі світовим тероризмом та її наслідків. Доводить необхідність розвитку українсько-американських відносин на поч. ХХІ ст. Застосовує, тлумачить та співвідноситьпоняття і терміни: маккартизм, пентагон, доктрина Трумена, доктрина стримування, “Нові рубежі”,“Велике суспільство”,Уотергейтська справа, “рейганоміка”,“Зоряні війни”,неоконсерватизм, ПРО, наддержава, військово – промисловий комплекс,“Нова економічна філософія”,проблема Квебеку, діаспора. | |
| Урок узагальнення 1 год | | | |
| Тема № 4. Країни Західної Європи у1945 – поч. ХХІ ст. 16 год | Наслідки Другої світової війни для провідних країн Західної Європи. План Маршалла. Початок європейської економічної інтеграції. Німеччина. Політика організаційної влади в західних зонах окупації в 1945 – 1949 рр. Створення ФРН і НДР в 1949 р. Німецьке “економічне диво”. Доктрина соціального ринкового господарства Л. Ерхарда. Передумови, хід та наслідки об’єднавчих процесів в Німеччині 1989 – 1990 рр. Г. Колль. Політичні, економічні, соціальні та психологічні проблеми єдиної Німеччини. “Рожево-зелена ” коаліція Г. Шредера. Зовнішня політика ФРН на рубежі ХХ – ХХІ ст. Велика Британія. Внутрішня і зовнішня політика лейбористських та консервативних урядів у 40 – 70-х рр. ХХ ст. Трансформація Британської колоніальної імперії. Прихід до влади неоконсерваторів. Тетчеризм. Еволюція лейбористської партії в 90-х рр. ХХ ст. “Третій шлях” Т. Блера. Основні пріоритети зовнішньої політики Великої Британії на рубежі ХХ - ХХІ ст. Франція. Соціально-економічний та політичний розвиток Четвертої Республіки, причини її кризи та падіння. Становлення П’ятої Республіки (1958 р.). Травневі події 1968 р. Відставка Ш. де Голля. Особливості соціально-економічного та політичного розвитку країни в 70 – 90-х рр. Зовнішньополітичні орієнтири Франції наприкінці ХХ – поч. ХХІ ст. Італія. Проголошення республіки. Італійське “економічне диво”. Державна програма боротьби з мафією. Соціально-економічний і політичний розвиток країни наприкінці ХХ- на поч. ХХІ ст. Інтеграційні процеси в Європі наприкінці ХХ- на поч ХХІ ст. – здобутки та невдачі. | Учень/учениця: Показує на карті території провідних європейських держав, зони окупації Німеччини. Визначає особливості окупаційної політики в західній і східній зонах Німеччини у 1945 – 1949 рр. Порівнює процес розбудови держави у ФРН і НДР, сутність німецького та італійського “економічного дива”, внутрішню і зовнішню політику лейбористських та консервативних урядів Великої Британії у 40 – 70-х рр. ХХ ст. , зовнішньополітичні орієнтири країн Західної Європи наприкінці ХХ – поч. ХХІ ст. . Пояснює передумови, хід та наслідки об’єднавчих процесів в Німеччині 1989 – 1990 рр. , політичні, економічні, соціальні та психологічні проблеми єдиної Німеччини, причини трансформації Британської колоніальної імперії , причини встановлення П’ятої Республіки. Надає власну оцінку діяльності провідних західноєвропейських політиків: Ш. де Голля, Ж. Ширака, М. Тетчер, Т. Блера, Г. Колля, Г. Шредера, А. Меркель. у внутрішній та зовнішній політиці. Тлумачить сутність неоконсерватизму, виділяє причини приходу до влади неоконсерваторів. Визначає основні складові тетчеризму, неоконсерватизму, еволюції лейбористської партії в 90-х рр. ХХ ст.. , «третього шляху» Т. Блера. Висловлює судження щодо соціально-економічного і політичного розвитку країн регіону наприкінці ХХ - на поч. ХХІ ст., реалій процесу євро інтеграції. Доводить необхідність загальноєвропейських інтеграційних процесів та участі в них України . Застосовує, тлумачить та співвідноситьпоняття і терміни: план Маршалла, економічне диво, соціальне ринкове господарство, лейборизм, тетчеризм, “третій шлях,” неолібералізм, мафія, радикалізм. , ЄС, Маастрихтський договір, монетаризм. | |
| Урок узагальнення 2 год | | | |
| Тема № 5. СРСР. Нові незалежні держави 10 год | Наслідки Другої світової війни. Відбудова економіки. Продовження репресій сталінського режиму у 1945 – 1953 рр. Завершення епохи Сталіна. Загострення політичної боротьби після смерті Сталіна. “Хрущовська відлига”. Формування антихрущовської опозиції. Роки “брежнєвського застою”. (1964 – 1985 рр.). Зниження темпів економічного розвитку. Суспільно-політичне життя країни. Дисидентський рух. Від “перебудови” до розпаду СРСР 1985 – 1991 рр. Лібералізація суспільного та політичного життя. Посилення політичної боротьби в СРСР та національно-визвольного руху. Антидержавний путч 1991 р. Розпад СРСР. Росія 1991 – поч. 2000-х рр. Нові незалежні держави Балтії. Закавказзя та Середньої Азії, Білорусь, Молдова. Початок самостійного життя, особливості шляхів історичного розвитку. | Учень/учениця: Показує на карті кордони новоутворених держав. Характеризуєнаслідки Другої світової війни., політичне, соціально-економічне , повсякденне та культурне життя в СРСР на різних етапах історичного розвитку СРСР від завершення епохи Й. Сталіна до “перебудови” М. Горбачова. Висловлює критичну оцінкудіяльності радянських лідерів різних епох. Аналізуєвнутрішньополітичну ситуацію та зовнішньополітичні пріоритети нових незалежних держав, сучасні напрями їх політичного та економічного співробітництва , участь у європейському та світовому інтеграційних процесах. Висловлює судження про причини розпаду СРСР та протистояння колишніх союзних республік, можливі варіанти їх співпраці, місце і роль нових незалежних держав у сучасних міжнародних відносинах. На основі аналізу із сучасними джерелами інформації складаєполітичний портрет С.Хрущова, Л.Брежнєва, М. Горбачова, Б. Єльцина, В. Путіна, Д.Мєдвєдєва, О. Лукашенко, М. Саакашвілі, С.Ніязова, Н Назарбаєва та ін. Застосовує, тлумачить та співвідноситьпоняття і терміни: тоталітаризм, відлига, «застій», перебудова, путч, волюнтаризм, гласність, Біловезька угода, СНД, Дума. | |
| Урок узагальнення 1 год | | | |
| Тема № 6. Країни Центральної та Східної Європи у 1945 – поч. ХХІ ст. 10 год | Основні фактори, напрямки становлення прорадянських режимів у Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині, Югославії. Утворення системи світового соціалізму. Кризові явища 60 – 70-х рр. ХХ ст. Демократичні революції , особливості їх здійснення. Політичні, економічні та соціальні трансформації посткомуністичного суспільства, основні тенденції внутріполітичного розвитку. Роль країн Центральної та Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах. | Учень/учениця: Пояснює основні фактори та напрямки становлення прорадянських режимів у країнах регіону. Показує на карті території країн соціалістичного табору, зміни в політичній карті Європи внаслідок революційних змін кінця 80-х – поч.. 90-х рр ХХ ст.., кордони нових незалежних держав, що виникли після розпаду СРСР. Описуєкризові явища в політичному, соціальному та економічному житті країн Центральної та Східної Європи у у 60 – 70-х рр. ХХ ст. Аналізуєдемократичні революції , методи їх здійснення. Виокремлюєособливості внутрішньополітичного розвитку країн регіону напр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст. Показує на карті кордони нових центрально- та східноєвропейських держав , що утворилися після розпаду соціалістичної системи. Визначаєроль країн регіону в сучасних інтеграційних процесах світу.Застосовує, тлумачить та співвідноситьпоняття і терміни: соціалістичний табір, РЕВ, Берлінський мур, самоврядування, “оксамитова революція”, Солідарність, “шокова терапія”, реприватизація | |
| Урок узагальнення 1 год | | | |
| Тема № 7. Розвиток провідних країн Латинської Америки у 1945 – на початку ХХІ ст. 6 год | Прискорення розвитку латиноамериканських країн після війни. Країни «великої четвірки».Військові перевороти та диктаторські режими. Варіанти революційного розвитку країн регіону Кубинська революція. Революція в Чилі. Встановлення конституційного ладу в ряді країн регіону. Проблеми економічного розвитку латиноамериканських країн у 80-90 рр. ХХ ст.. Інтеграційні процеси в країнах Латинської Америки. Українці в країнах регіону. | Учень/учениця: Виокремлює та аналізує передумови прискорення розвитку латиноамериканських країн після війни, Називаєпрояви нестабільності політичного життя в регіоні Пояснює передумови процесу ліквідації диктаторських режимів в країнах Латинської Америки, нерівномірності економічного розвитку латиноамериканських країн у 80-90 рр. ХХ ст.. Порівнюєпроцес відновлення конституційного ладу в ряді країн регіону, Характеризує інтеграційні процеси в країнах регіону., створення економічних союзів в латиноамериканському регіоні. Висловлює судження щодо результатів революційних перетворень в ряді країн регіону, кубинський варіант розвитку. Аналізуєстановище українців в країнах регіону. Дає оцінку діяльності політичних лідерів регіону: А. Самоси, Ф. Кастор, А. Піночета. Застосовує, тлумачить та співвідноситьпоняття і терміни: латифундизм, військово-диктаторський режим, хунта, НАФТА. | |
| Тема № 8. Країни Азії та Африки в др. пол. ХХ - на поч. ХХІ ст. 14 год. | Розпад світової колоніальної системи. Етапи деколонізації. Шляхи розвитку незалежних держав. Нові індустріальні країни. Культурно-цивілізаційні блоки та міжнародні об’єднання країн Азії та Африки. Японія. Повоєнне реформування країни. Японське “економічне диво”. Внутрішня та зовнішня політика Японії наприкінці ХХ - на поч. ХХІ ст. Китай. Проголошення КНР. Соціально-економічні експерименти китайських комуністів. Культ особи Мао Цзедуна. Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ на поч. ХХІ ст. Індія. Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність. Курс Дж. Неру та І. Ганді у внутрішній та зовнішній політиці. Розвиток Індії наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. Країни Південно-Східної Азії. Національно-визвольний рух у країнах регіону у повоєнний час. Американо - в’єтнамська війна. “Червоні кхмери” у Камбоджі та їня модель комунізму. Країни Африки.. Здобуття незалежності народами континенту. Крах апартеїду на Півдні Африки. Економічний та політичний розвиток Африки наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. Найважливіші події повоєнного розвитку Ірану, Афганістану, Пакистану. Радянсько-афганський конфлікт. Утворення держави Ізраїль. Близькосхідна проблема та шляхи її врегулювання. | Учень/учениця: Використовуючи історичну карту, аналізує процес утвореннянових незалежних держав у Азії і Африки. Хронологічно співвідносить та характеризує етапи деколонізації . Пояснюєпередумови тапричини розпаду світової колоніальної системи., проблеми економічного та політичного розвитку нових держав регіону. Співвідносить шляхи розвитку незалежних держав азійського та африканського регіонів . Виокремлюєособливості розвитку нових індустріальних країн Сходу. Пояснює причини японського “економічного дива” Аналізуєвнутрішню та зовнішню політику Японії наприкінці ХХ - на поч. ХХІ ст. Описує процес проголошення КНР, процес утворення держави Ізраїль. Характеризує соціально-економічні експерименти китайських комуністів. Надає власну оцінку культу особи Мао Цзедуна. Аналізувати причини та процес реформування економіки Китаю наприкінці ХХ на поч. ХХІ ст. Характеризуєборотьбу народів Індії за незалежність та їх перемогу . Показує на карті держави, що утворилися після розпаду колонії. Аналізуєкурс Дж. Неру та І. Ганді у внутрішній та зовнішній політиці Індії. Надавати власну оцінку їх діяльності. Описує розвиток Індії наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. Характеризує процес здобуття незалежності народами континенту. Показує на карті нові незалежні держави Африки, зони арабо- ізраїльських військових конфліктів. Пояснюєпричини краху апартеїду на Півдні Африки,витокиблизькосхідної проблеми, висловлює судження щодо можливих варіантів її врегулювання. Застосовує, тлумачить та співвідноситьпоняття та терміни: японське економічне диво, «великий стрибок», «культурна революція», рух неприєднання, деколонізація, модернізація, шлях «соціалістичної орієнтації», рух неприєднання, “червоні кхмери, ”Палестинська проблема. | |
| Урок узагальнення 1 год | | | |
| Міжнародні відносини у другій пол. – на поч.. ХХІ ст.. 10 год | Виникнення і розгортання “холодної війни”. Створення військових блоків. Міжнародні кризи і конфлікти у 40 –80-х рр..ХХ ст. Спроби роззброєння: Договір про заборону випробувань ядерної зброї; нарада з питань безпеки і співробітництва в Європі. Кінець “холодної війни”. Нове політичне мислення. Перехід від конфронтації до співробітництва. Внесок України в поліпшення загальної атмосфери безпеки у світі. | Учень/учениця: Показує на карті місця міжнародних військових конфліктів, які відбувалися у 40-80-х рр. ХХ ст. Аналізуєпричини виникнення, хід та наслідки “холодної війни”,Створення військових блоків. Характеризуєрух за мир та безпеку, спроби обмежити гонку озброєнь, внесок України в поліпшення загальної атмосфери безпеки Пояснює суть нового політичного мислення, причини переходу від конфронтації до співробітництва. Тлумачить та застосовуєпоняття та терміни: холодна війна, НАТО, Варшавський договір, Берлінська криза,СЕНТО, Карибська криза, розрядка, нове політичне мислення, Гельсінська угода . | |
| Урок узагальнення 1 год | | | |
| Тема № 8. Розвиток культури (1945 – поч. ХХІ ст.) 8 год | Основні напрямки НТР в другій. пол. ХХ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина. Наукові відкриття, поява нових галузей науки, високих технологій, інтеграція науки і виробництва. Зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються. Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства. Гуманітарні науки, їх розвиток і роль в утвердженні загальнолюдських цінностей. Основні тенденції і течії розвитку світової філософії, літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту. | Учень/учениця: Характеризує основні напрямки НТР в др. пол. ХХ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина. Описуєнаукові відкриття, нові галузі науки, високі технології, інтеграцію науки і виробництва. Аналізуєзміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються. Пояснюєпричини становлення постіндустріального (інформаційного ) суспільства. Співвідносить основні тенденції і течії розвитку світової філософії, літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту та аналізує їх вплив на утвердження загальнолюдських цінностей. | |
| Тема 9. Світ на початку ХХІ ст 7 год | Загальна характеристика глобальних проблем сучасності та шляхи їх розв’язання. Оптимальні шляхи подолання екологічної, демографічної, соціально-економічних проблем людства, проблеми збереження енергоресурсів. | Учень/учениця: Визначає основні глобальні проблеми сучасності, причини їх появи. Пропонує власні варіанти можливих шляхів їх вирішення Застосовує, тлумачить та співвідноситьпоняття та терміни: глобальні проблеми людства, екологічна криза, демографічна криза. . | |
| Урок узагальнення 1 год | | | |
| Підсумкове узагальнення 2 год | | | |
| Резервний час 15 год | | | |
| | | | | |
