Зв’язок ІДПУ з іншими науками

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

ДПСУ

Ім. Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ

Навчальний посібник

Частина 1

За редакцією і доповненнями О.І.Журко

Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри

____________________2013,прот.№_________

Хмельницький

АННОТАЦІЯ

Пропонований навчальний посібник для вивчення дисципліни “Історія держави і права України” цілісно та системно висвітлює державно-правові процеси, що відбувалися на території України, починаючи з найперших державних утворень до наших днів. Зокрема, розглядаються інституалізації державних структур, історичної еволюція норм і інститутів права, досліджуються загальні закономірності державно-правових явищ, особливості їх функціонування в послідовній історичній періодизації.

Навчальний матеріал викладений у доступній для сприйняття формі і може використовуватись як основна, так і допоміжна література в ході вивчення історія держави і права України.

Даний посібник розрахований на студентів і викладачів історії та права вищих навчальних закладів, коледжів, гімназій, ліцеїв, загальноосвітніх шкіл та тих, хто цікавиться історією українського державного будівництва та правотворення.

Автор висловлює щиру подяку всім, хто причетний до підготовки цього видання.

ВСТУП

Вивчення історії української державності і права є невід’ємною складовою частиною юридичної освіти. Цей предмет викладається на першому курсі й має підвести студентів-юристів до вивчення галузевих юридичних дисциплін. Дисципліна «Історія держави і права України» вивчає розвиток української державної традиції, зародження й еволюцію державно-правових категорій та інститутів, правового становища населення, джерел права та правової системи в їх історичній конкретності та хронологічній послідовності.

Навчальний посібник для вивчення дис­ципліни «Історія держави і права України» складається з тем, які побудовані і викладені у відповідності з загальноприйнятими підходами і концепціями щодо аналізу розвитку державно-правових інститутів, національної державно-правової традиції.

Хронологічні рамки матеріалу, що викладається, охоплюють період: з моменту виникнення державності на території України в добу родоплемінних відносин (ХХХ ст. до н. е.) до сучасного українського державотворення в умовах незалежності на нинішньому історичному етапі в третьому тисячолітті. Існуючий стан державності і правової системи більш детально вивчається, як правило, в курсах галузевих юридичних дисциплін.

Кожна тема посібника складається з окремих питань, які спрямовані: на розкриття взаємозв’язків у функціонуванні державних структур (органів влади, судових інстанцій, органів управ­ління тощо) в той або інший історичний період, правових інститутів (окремих норм, галузей законодавства тощо), на вивчення правової культури українського народу.

Для з’ясування значення наведених у навчальному посібнику основних понять, термінів, окремих слів студентам рекомендується звертатися до відповідних словників чи енциклопедій юридичного чи історичного характеру. Також для більш успішного засвоєння навчального матеріалу рекомендується звертатися до історичних першоджерел, що, як правило, містяться у відповідних хрестоматіях.

Тема 1. Вступ.Предмет і методологія курсу.

Заняття 1. Історія держави і права України як наука та навчальна дисципліна.

ВСТУП

В період становлення і розвитку соціальної, демократичної, правової української держави її історичне минуле відіграє важливу роль. Історія нашої державності була складною і суперечливою. В цьому звязку, особливо цінним є наш історичний досвід державно-правового процесу.

Проголошення 24 серпня 1991 р. незалежності України продовжило багатовікову традицію державності нашого народу. Природно, що у незалежній Україні велика увага повинна приділятись підготовці висококваліфікованих фахівців здатних продовжити традиції державності, основні моменти вивчаються у навчальному курсі «Історія держави і права України».

Історія держави та права України (далі – ІДПУ) посідає важливе місце в системі юридичних наук. Вона досліджує і вивчає державно-правові явища в різні періоди розвитку і функціонування українського суспільства на території нинішньої незалежної України. Її вивчення формує у слухачів знання щодо розвитку держави i права на різних історичних етапах минулого українського народу, виховує у них почуття патріотизму i гордості за свою Батьківщину, допомагає засвоїти правові традиції i культуру нації. Опора на історичний досвід допоможе майбутньому спеціалісту зайняти стійку громадянську і фахову позицію у складностях сучасного життя.

Як одна з найбільш важливих навчальних дисциплін для формування фахового юриста, історія держави та права України вивчається в усіх без виключення навчальних закладах юридичного профілю.

Питання 1. Методологічні основи історії держави та права України.

На нинішньому етапі політичного й соціально-економічного розвитку України в нашій державі необхідно підвищувати рівень державно-правової свідомості як частини самосвідомості народу. Без глибокого осмислення минулого, яким би складним і суперечливим воно не було, неможливо творити нову державу та її серцевину – право.

Історія свідчить про тісний взаємозв’язок держави і права. Право – це основа держави, частина духовної культури народу. Яскравим прикладом тому є могутні держави минулого, в яких існувало високорозвинене право, що надавало неабиякого значення питанням особистості, народові й державі. І навпаки: держави, де панував правовий хаос, були приречені; їх не змогли врятувати навіть “великі ідеї”, що намагалися піднятися над законом.

Поняття ІДПУ

Одним з важливих напрямків дослідження вітчизняної юридичної науки є питання виникнення, розвитку і функціонування держави і права в Україні. Для цього необхідно, насамперед, ґрунтовне дослідження:

• еволюцію української державної традиції в цілому;

• розвиток механізмів державної влади в Україні;

• зародження та функціонування правової системи в цілому і окремих галузей права України.

Розвязати ці проблемні питання якраз і покликана «Історія держави і права України». При цьому, ІДПУ, що досліджує ці важливі проблеми, як і будь-яку галузь знань, можна розрізняти як наукову, так і навчальну дисципліну. Важливим при цьому є те, що ІДПУ вивчає історію державних і правових феноменів в певних часових, і просторових рамках. Такими часовими рамками виступає період від виникнення державності до характеристики теперішнього стану державної і правової системи. Хронологічно цей період охоплює час від Ш тис. до н.е. до початку XXІ ст. Просторовими рамками дослідження ІДПУ єтериторія, яку займала Україна протягом усього історичного часу. Таким чином, можна дати визначення ІДПУ.

Історія держави і права України як наукова дисципліна це система знань, теорій, гіпотез, практичних узагальнень та прикладів щодо виникнення і функціонування державно-правових явищ у різні періоди розвитку українського суспільства. Як навчальна дисципліна, вона постає в якості навчального курсу, що за допомогою відповідної системи дидактико-методичних прийомів, покликана довести її важливі наукові результати слухачам.

Історія держави і права України є важливою складовою історії нашого на­роду. Опора на історичний досвід має допомогти майбутньому юристу зайняти тверду громадянську позицію, сформувати свідомість у ставленні до історичного минулого нашого народу та нашої держави.

Загальними і специфічними науковими методами ІДПУ виявляє закономірно­сті розвитку державотворчих процесів та правових систем. При цьому, вона охоплює розвиток усіх аспектів еволюції державного механізму і системи права в їх єдності на українській території. Виходячи із цих особливостей, ІДПУ за предметним спрямуванням є:

- суспільно-політичною дисципліною, оскільки вивчає такі суспільно-політичні явища як держава і право;

- юридичною дисципліною, оскільки вивчає правові аспекти суспільного життя;

- історичною дисципліною, оскільки вивчає державно-правові явища в їхньому історичному розвитку.

Особливості історії держави і права полягають у тому, що їй доводиться враховувати певні чинники, які впливали на розвиток державно-правових явищ і змінювали їх сутність: а) етнічні (українські, російські, литовські, польські, турецько-татарські, австрійські); б) релігійні (православні, католицькі, уніатські); в) регіональні (Волина, Галичини, Закарпаття, Північної Буковини, Бессарабії, Новоросії, Наддніпрянщини, Криму, Слобожанщини).

Визначення поняття та основного змісту ІДПУ дозволяє визначити її об’єкт та предмет.

Об’єкт та предмет ІДПУ

Безпосередня сутність будь-якої дисципліни розкривається через з’ясування її об’єкта та предмета.

Як відомо, під об’єктом зазвичай розуміють конкретні прояви, сфери, сторони об’єктивної дійсності. Під предметом дисципліни розуміють чітко визначене коло явищ та закономірностей, які вивчаються.

Об’єктом історії держави і права України є держава і право в їх історичній ретроспективі.

Предметом дослідженнянаукиісторії держави і права України у вузькому розумінні є процес виникнення та розвитку державно-правових систем, що історично існували на тери­торії України.

В більш розширеному плані предмет ІДПУ визначається як процес виникнення, становлення, розвитку, змін типів та форм держави і права, функціонування державно-правових систем, державних установ та інститутів права, що історично існували на тери­торії України, а саме особливості формування: української державної традиції, правових категорій, джерел права, правового становища населення, правоохоронної системи, судоустрою та судочинства в їхній історичній конкретності, закономірності та хронологічній послідовності, наукові систематизації та періодизації.

Розглядаючи в рамках одного предмета два соціальні феномени – державу й право, історія держави і права України виходить з того, що у своєму історичному розвитку політичні й правові явища тісно взаємопов’язані. Досвід минулого переконливо свідчить, що державно-політичні відносини як складова відносин соціальних стимулюють вдосконалення правових норм в суспільстві, а з іншого боку норми права регулюють, впорядковують усі сфери суспільних відносин, зокрема, і ті, що визначають функціонування держави.

Функції ІДПУ

Під функціями науки розуміють основні напрями її теоретичного, методологічного, пізнавального та практичного призначення, які вона реалізує у суспільстві з метою його удосконалення та подальшого прогресивного перетворення.

Функції історії держави і права України наступні:

а) онтологічна, тобто пізнання і пояснення історії державно-правових явищ;

б) прогностична – прогнозування стійких тенденцій подальшого державно-правового розвитку. Незнання свого минулого ставить під загрозу будь-яку спробу належно діяти у теперішньому та майбутньому. Історико-правова наука, вивчаючи й узагальнюючи досвід минулого, виконує також і прогностичну функцію, допомагаючи уникати повторення помилок;

в) наукова – формування таких, що ґрунтуються на наукових дослідженнях, знань про минуле держави і права;

г) виховна – виховання національно-державницької свідомості у слухачів;

д) ідеологічна – розробка фундаментальних ідей про сутність української державності і права, їх національну вартість, провідні, фундаментальні засади;

е) евристична – відкриття нових фактів і закономірностей розвитку державницьких і правових тенденцій в українському суспільстві;

є) навчально-прикладна – застосування здобутків нації у навчальній практиці, в ознайомленні з минулим, у його вивченні, у формуванні світогляду;

ж) дидактична – розвиток мовлення, мислення, умінь та навичок у процесі навчання та наукової праці.

Мета вивчення ІДПУ

Як і кожна навчальна дисципліна, історія держави і права України виконує певну мету, тобто на неї покладаються відповідні завдання. Метою вивчення курсу “Історія держави і права України” є:

1) навчальна:

- поглиблене вивчення, пізнання та пояснення історії українського державотворення та історичних традицій правотворення в Україні;

- допомога у розумінні сутності системи права в державі, тенденцій, закономірностей розвитку історико-правових явищ через узагальнення й аналіз досвіду нашого минулого;

- набуття вміння ефективного сучасного державомислення та правової самосвідомості;

- формування навичок прийняття правильних та юридично виважених правових рішень при здійсненні ними своєї майбутньої професійної юридичної діяльності.

2) загальноосвітня:

- підвищення правової культури та ерудиції майбутніх спеціалістів-юристів.

3) виховна:

- формування гордості за співпричетність до сучасного процесу державо- та правотворення на засадах багатовікових українських ідей справедливості, істини, добра, законності, почуття відповідальності перед суспільством, державою і людиною, звички сумлінного виконання приписів правових законів;

- формування високих моральних і правових цінностей, національної свідомості, гордості за свою Батьківщину, поваги до минулого українського народу та віри в його майбутнє.

Результати вивчення ІДПУ

В результаті вивчення дисципліни iсторiї держави та права України слухачі повинні:

1) знати:

- iсторiю розвитку держави i права України від перших державних утворень до сьогоднішнього часу;

- основні етапи, особливості і проблеми розвитку держави i права в Україні;

- розбудову елементів державності, суспільного ладу та правової системи України на різних етапах історичного розвитку;

- виникнення, функціонування та розвиток судових і правоохоронних органів України, їх структуру і напрямки діяльності;

- основні закономірності напрямків розбудови і функціонування української держави і права на сучасному етапі.

2) вміти:

- застосовувати одержані знання для проведення аналізу поточних суспільно-політичних та державно-правових явищ як в нашій державі, так і в інших країнах світу;

- оперувати основними категоріями та володіти загальнодержавними термінами для пояснення розбудовчих процесів в Україні та ін. країнах світу;

- робити доповіді, повідомлення, вести дискусії з питань основних закономірностей виникнення, функціонування та розвитку таких явищ українського суспільства як держава і право;

- самостійно працювати та вирішувати як теоретичні так і практичні завдання при виконанні своїх посадових обов’язків, спираючись на існуючу українську історичну традицію.

3) ознайомитись: з перспективами подальшої розбудови української держави та права.

Джерела ІДПУ

Джерелами науки історії держави і права України, тобто її історіографією, є: а) наукові праці вчених істориків і юристів; б) підручники, посібники, методичні матеріали; в) архівні матеріали про державу і право; г) юридична практика органів держави та реалізації права.

Методи ІДПУ

Метод – слово грецького походження та означає вивчення чогось, шлях до чогось. В науковому плані, це є конкретний засіб, прийом дослідження. Методика – це сукупність конкретних прийомів, засобів збору та аналізу інформації. Методологія – вчення про напрями, шляхи, методи – в даному випадку викладання дисципліни.

Методологія науки “Історія держави і права України”, як і будь-якої іншої, залежить від предмету й об'єкту дослідження.

Методи дослідження історії держави і права України – це способи пізнання конкретних історико-правових явищ історії держави і права України. ІДПУ використовує філософські, загальнонаукові та спеціально наукові засоби дослідження.

Серед основних філософських методів ІДПУ виділяють закони і категорії діалектики. Так, закон боротьби протилежностей застосовується при дослідженні переходу від одного типу держави і права до іншого.

Також при дослідженні державно-правових об’єктів в їх історичній ретроспективі активно використовується й інші філософські методи: онтологічний (досліджувані явища розглядаються як закономірні явища буття), гносеологічний (аналізується процес та результати пізнання) та герменевтичний (відбувається безпосередня інтерпретація явищ, зокрема, за допомогою так званого «герменевтичного кола», в якому ціле пізнається за допомогою частин, а частини пізнаються за допомогою цілого).

До загальнонаукових методів дослідження державно-правових явищ в історії України слід віднести: а) історичний; б) порівняльний; в) логічний; г) соціологічний; д) прогностичний тощо.

Спеціальними методами дослідження історії держави і права України є методичні засоби: а) теорії держави і права; б) юридичної соціології; в) юридичної статистики та ін. Зокрема, найбільш поширеними серед них виступають:

- порівняльно-історичний метод – дає змогу виявити загальні закономір­ності розвитку держави і права у різних народів, що населяли українські землі в різні історичні епохи;

- метод правової аналогії – найчастіше застосовується у разі, коли відомос­ті про певні явища не збереглися у первісній формі або є фрагментарними. Запо­внити прогалини пізнання можна шляхом співставлення їх з іншими подібними фактами та подіями;

- статистичний метод – стає в нагоді при дослідженні кількісних сторін іс­торичного процесу, коли для об’єкта пізнання характерні значні числові показники. Історія держави і права України використовує також формально-логічний, системно-структурний та деякі інші методи наукового аналізу, які в комплексі допомагають глибше засвоїти дану навчальну дисципліну.

Окремо слід зазначити, що для сучасної історико-правової науки характерне подолання однобокості в оцінках і висвітленні минулого. Дотримання цього правила дозволяє їй не відхилятися від історичної правди та не перетворюватися в “політику, спрямовану в минуле”.

Зв’язок ІДПУ з іншими науками

Історія держави і права України посідає важливе місце в системі соціально-гуманітарних, українознавчих дисциплін, які вивчають усе розмаїття взаємин людей (виробничих, соціальних, духовних та ін.). Водночас як самостійний об´єкт вона досліджує державно-правові явища в їх історичному розрізі, зокрема:

- організацію й діяльність органів державної влади, центрального та місцевого управління, судочинства;

- джерела права, кодифікації, еволюцію галузей права, зміст найважливіших юридичних норм (право власності, злочин, кара та ін.);

- взаємозв’язки державних органів та правових інститутів.

В зв’язку з цим, як наука, історія держави і права тісно пов’язана з іншими галузевими, спеціальними та прикладними дисциплінами, зокрема, з історією народного господарства, культури, політики, науки та іншими галузями людської діяльності.

Зважаючи на те, що в орбіті досліджень ІДПУ державо-правотворчі процеси, які відбувалися на теренах України, то на цьому тлі дана наука має першочерговий тісний зв'язок з історією України. Але, на відміну від неї, історія держави і права України має справу лише з такими суспільними категоріями, як держава, право, судочинство.

Історія держави та права України перекликається з історією держави та пра­ва зарубіжних країн, вирішуючи притаманні обом дисциплінам завдання. Як од­на, так і інша застосовують спільні методи дослідження, виконують аналогічні функції, використовують спільний категоріально-понятійний апарат, проте роз­різняються за предметом дослідження.

Історія держави і права України має важливий методологічний звязок з теорією держави і права (далі – ТДП). Вони разом досліджують ґенезу держави і права. Як одна з фундаментальних державно-правових дисциплін, що вивчає правові аспекти суспільного життя в історичному руслі, історія держави і права України тісно пов’язана з ТДП в тому сенсі, що вона використовує розроблені теорією держави і права результати узагальнень, категорії й понятійний апарат. З іншого боку ІДПУ надає ТДП конкретний історичний державно-правовий матеріал для таких узагальнень. Водночас, принципова відмінність між ними полягає в тому, що теорія держави і права вивчає та досліджує типові риси, загальні закономірності виникнення і розвитку певних типів держави й правових технологій, дає найзагальніші визначення, абстрагуючись від конкретики, то історія держави і права України, спираючись на встановлені теорією загальні закономірності, – здійснює вивчення виникнення й розвиток конкретних державно-правових систем, їхні характерні особливості й інститути в тих чи інших конкретних історичних умовах України.

Історія держави і права України тісно пов’язана з філософією права, історією політичних і правових вчень, адже предметом вивчення історії держави і права України є основні закономірності становлення, будівництва української державності і права та їхніх інститутів на різних етапах розвитку Української держави.

В рамках цієї навчальної дисципліни вивчається виникнення різних галузей права та його джерел, роль права в розбудові української державності на різних етапах історичного розвитку. В зв’язку з цим, насамперед, існує тісний зв'язок історії держави і права України з конституційним правом, адже ІДПУ, в першу чергу, детально досліджує та аналізує історію конституційного процесу і державного правового розвитку в Україні.

Крім того, вивчаючи державні й правові інститути практично аж до сьогодення, ця наука стикується з іншими галузями чинного права, зокрема, адміністративним, цивільним, кримінальним, земельним, процесуальним та ін. (які зосереджують основну увагу на вивченні принципів та інститутів сучасного діючого права, конкретних нормативних матеріалів і на практиці їх застосування), допомагаючи таким чином певною мірою зрозуміти сутність чинного законодавства, позитивні та негативні сторони, тобто як досягнення, так і недоліки, а також орієнтири для його вдосконалення.

Питання 2. Історична періодизація розвитку української держави та права.

Періодизація курсу дослідження та вивчення «Історії держави і права України» має важливе значення для опанування її предметом.

В сучасній історико-правовій науці представлені різні підходи до періодизації. Рекомендована в підручниках та посібниках періодизація історії держави і права України є достатньо умовною, на чому постійно наголошують їх автори. Разом з тим, в центрі уваги даної науки незалежно від історичного періоду, виступають п’ять центральних елементи розвитку державно-правової системи: 1) загальний історичний огляд; 2) суспільний устрій; 3) державний устрій; 4) правова система; 5) судова система.

Виокремлення певного історичного періоду відбувається з врахуванням існуванням у часі завершеності формування певної державної-правової системи з притаманниим тільки їй специфічними особливостями.

На сьогодні, найбільш прийнятною системою історичної періодизації ІДПУ, з врахуванням наявного досвіду на основі принципів історизму, системності й розвитку, є наступна.