Поняття види та значення кваліфікації злочинів

Поняття, значення та система Особливої частини кримінального права.

Особлива частина КК - це система норм, що встановлюють, які саме конкретні суспільно небезпечні діяння (дія чи бездіяльність) є злочинами, та які види покарань і в яких межах можуть бути застосовані до осіб, які їх вчинили. В ОЧ КК наводиться вичерпний перелік злочинів, які заборонені кримінальним законом під загрозою покарання.

Значення Особливої частини полягає насамперед в тому, що вона встановлює законодавчі межі криміналізації суспільне небезпечних діянь, забезпечуючи тим самим реальні підстави додержання законності та прав людини. Крім того, в ОЧ законодавець диференціює кримінальну відповідальність за конкретні злочини з урахуванням їх тяжкості, тобто характеру і ступеня суспільної небезпеки. Це створює ефективні можливості для здійснення цілеспрямованої кримінальної політики і проведення її в суворих рамках закону.

Система ОЧ побудована головним чином за родовими об'єктами злочинів. Родовий об'єкт - це певна група суспільних відносин, що відрізняються своєю однорідністю. Цій групі суспільних відносин відповідає і певна група однорідних злочинів, які посягають на ці відносини. Норми ОЧ розташовані у окремих розділах КК за певною системою та у певній послідовності. Всі норми ОЧ КК за своїм змістом можна поділити на три групи: заборонні, роз'яснювальні та заохочувальні. Заборонні норми - забороняють певні вчинки людей (злочинна дія або злочинна бездіяльність) під загрозою застосування особливого виду державного примусу -кримінального покарання.

Заборонні норми за своєю структурою поділяються на диспозиції і санкції. Роз'яснювальні норми пояснюють певні поняття, розкривають зміст термінів, що вживаються у КК. Сутність заохочувальних норм полягає в тому, що за певних умов особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності з урахуванням її посткримінальної поведінки.

Поняття види та значення кваліфікації злочинів.

Кваліфікація злочину є центральним питанням вирішення будь-якої кримінальної справи. Відповіді на питання, який саме злочин вчинено, хто його вчинив, винний він у цьому чи невинний, якого заслуговує покарання, можна одержати тільки в результаті правильної кваліфікації.

Кваліфікація злочинів - це результат кримінально-правової оцінки діяння органами дізнання, попереднього розслідування (досудового слідства), прокуратури й суду, внаслідок чого констатовано, що скоєне є злочином, визначено норму (и) кримінального закону, яка (і) передбачає(ють) відповідальність за скоєне, і встановлено відповідність між юридично значущими ознаками посягання й ознаками злочину, передбаченими законом, та процесуально закріплено висновок про наявність такої відповідності.

Кваліфікація являє собою певний розумово-логічний процес, що здійснюється за законами формальної логіки з використанням таких прийомів і методів, як індукція й дедукція, аналіз і синтез, сходження від абстрактного до конкретного.

Під кваліфікацією злочинів розуміють точне встановлення відповідності вчиненого винним суспільно небезпечного діяння складу конкретного злочину, закріпленого в кримінальному законі.

Кваліфікуючи злочин, ми визначаємо ту статтю КК, в якій закріплений склад вчиненого злочину. Тим самим за допомогою кваліфікації дається точна юридична і соціальна характеристика вчиненого діяння.

Правильна кваліфікація злочинів - необхідна умова забезпечення законності в боротьбі зі злочинністю. В свою чергу неправильна кваліфікація веде до порушення прав і законних інтересів як держави, так і окремих громадян, перешкоджає нормальному здійсненню правосуддя, підриває авторитет органів розслідування і суду, а в кінцевому підсумку — авторитет держави. Така кваліфікація може призвести до притягнення невинного до кримінальної відповідальності або призначення винному покарання, що не ґрунтується на законі. Точно так помилкова кваліфікація може призвести до необґрунтованого звільнення винного від відповідальності або відповідного покарання. Тому вирок суду, що ґрунтується на неправильній кваліфікації, підлягає зміненню або скасуванню.

Кожен злочин має безліч ознак, однак далеко не всі вони враховуються при кваліфікації. При кваліфікації необхідно в конкретному діянні встановити (відібрати) ті юридично значущі об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що входять до складу конкретно вчиненого злочину. Причому склад утворює тільки вся сукупність передбачених законом ознак. Відсутність хоча б однієї з необхідних ознак свідчить про відсутність у діянні особи складу конкретного злочину.

Кожен злочин, як і будь-яке інше діяння людини, завжди виявляється як певна єдність об'єктивного і суб'єктивного. Причому об'єктивні ознаки будь-якого злочину завжди виступають у єдності з його суб'єктивними ознаками. Сам же процес кваліфікації виражається в послідовному встановленні точної відповідності об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта і суб'єктивної сторони вчиненого злочину об'єкту, об'єктивній стороні, суб'єкту і суб'єктивній стороні складу злочину, закріпленого законом.

Кваліфікація злочинів базується на таких принципах: 1) законності; 2) офіційності; 3) об'єктивності; 4) точності; 5) індивідуальності; 6) повноти; 7) вирішення спірних питань на користь особи, дії якої кваліфікуються; 8) недопустимості подвійного інкримінування; 9) стабільності.

Залежно від того, хто здійснює кваліфікацію злочинів (залежно від конкретних суб'єктів, які здійснюють кримінально-правову оцінку скоєного), вона буває двох видів:/) офіційна (легальна) - це кваліфікація злочину, яка здійснюється уповноваженими на те державою особами (працівниками органів дізнання, слідчими, прокурорами та суддями), закріплюються в процесуальних документах та породжує певні юридичні наслідки, що мають обов'язковий характер; 2) неофіційна (доктринальна) - це відповідна правова оцінка, яка дається окремими громадянами, адвокатами, журналістами, науковцями у наукових статтях, монографіях, підручниках, навчальних посібниках, у виступах на наукових конференціях тощо (така кваліфікація не має обов'язкового характеру, але може враховуватися суб'єктами офіційної кваліфікації, впливати на розвиток науки кримінального права та законодавчу діяльність, формувати правові погляди суспільства).

Структурукваліфікації злочинів утворюють такі елементи: а) об'єкт кваліфікації - це діяння, що підлягає кримінально-правовій оцінці; б) суб'єкт кваліфікації - це органи, що здійснюють кримінально-правову оцінку діяння; в) зміст кваліфікації - це те, що складає її сутність, у зв'язку з чим розпочинається та заради чого здійснюється певна діяльність, тобто це оцінка скоєного з погляду кримінального закону як злочину чи незлочинної поведінки.

Отже, залежно від елементів складу злочину кваліфікація поділяється на чотири види: кваліфікація за об'єктом злочину; кваліфікація за об'єктивною стороною злочину; кваліфікація за суб'єктом злочину; кваліфікація за суб'єктивною стороною злочину.

Залежно від стадій вчинення умисного злочину виділяють два види кваліфікації: кваліфікація незакінченого злочину (кваліфікація попередньої злочинної діяльності), що поділяється на два підвиди:кваліфікація готування до злочину;кваліфікація замаху на злочин;кваліфікація закінченого злочину.

Залежно від дій співучасників злочину виокремлюють кваліфікацію чотирьох видів: кваліфікація дій виконавця (співвиконавця); кваліфікація дій організатора; кваліфікація дій підбурювача; кваліфікація дій пособника.

Залежно від виду множинностііі злочинів є три види кваліфікації злочинів: кваліфікація повторності злочинів; кваліфікація сукупності злочинів; кваліфікація рецидиву злочинів.

Залежно від конкретної групи злочинів, передбаченої відповідним розділом Особливої частини КК України, вирізняють 20 видів кваліфікації: кваліфікація злочинів проти основ національної безпеки України; кваліфікація злочинів проти життя та здоров'я особи; кваліфікація злочинів проти волі, честі та гідності особи; кваліфікація злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; кваліфікація злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; кваліфікація злочинів проти власності;кваліфікація злочинів у сфері господарської діяльності; кваліфікація злочинів проти довкілля; кваліфікація злочинів проти громадської безпеки; кваліфікація злочинів проти безпеки виробництва; кваліфікація злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту; кваліфікація злочинів проти громадського порядку та моральності; кваліфікація злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення; кваліфікація злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; кваліфікація злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян; кваліфікація злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку;кваліфікація злочинів у сфері службової діяльності; кваліфікація злочинів проти правосуддя; кваліфікація злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військових злочинів); кваліфікація злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.