Найважливіші методи дослідження
ô | Пошук необхідної літератури, укладання бібліографії з теми дослідження | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() | s Систематичні каталоги за галуззю знань. s Алфавітні каталоги. s Предметний каталог з проблеми. s Посилання в підручниках, монографіях, енциклопедичних словниках. s Internet – видання. | ||||
Вивчення літератури зі спеціальності і її систематизація | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() | s Монографії. s Навчальні посібники. s Періодичні видання. s Література іноземною мовою. s Нормативна література. |
v Критерії передового педагогічного досвіду
ô | s Новизна в діяльності вчителя, що проявляється в широкому діапазоні: від розробки нових положень до ефективного втілення вже відомих досягнень педагогічної науки та реалізація окремих сторін навчально-виховного процесу. | ||||
s Висока результативність і ефективність якості знань, рівень володіння предметом, розвитком учнів. | |||||
s Відповідність сучасних досягнень педагогічної науки та методики (досвід не є передовим, якщо підвищення показників досягається за рахунок перевантаження учнів, збільшення годин і інше). | |||||
s Стабільність, тобто стійкість позитивних результатів при деяких перемінних умовах і під час певного відрізку часу. | |||||
s Можливість творчого застосування досвіду іншими педагогами, що свідчить про відсутність впливу особливостей стилю роботи автора на позитивні результати. |
ô | ![]() | s ![]() ![]() ![]() | ü Спостереження. | ||||||
ü Опитування. | |||||||||
ü Вивчення документації. | |||||||||
![]() ![]() | s Класифікація провідних спостережень результатів, використання інших методів. | ||||||||
s Аналіз і осмислення одержаних матеріалів. | |||||||||
![]() |
ІІІ етап
ô ![]() | це цілеспрямоване сприймання фактів, процесів або явищ, які можуть здійснюватися | ![]() ![]() | s Безпосередньо з допомогою почуття спостерігача. |
s Непрямим шляхом, які базуються на інформації, одержаній від різноманітних пристроїв і засобів спостереження, а також від осіб, які безпосередньо проводять спостереження. |
ô | s Чітке виділення об’єкта. | ||||
s Постановка мети. | |||||
![]() | s Визначення системи спостереження. | ||||
s Визначення засобів фіксації. | |||||
s Визначення термінів спостереження. |
ô | s ![]() ![]() | ü Безперервні. | |||||
ü Дискретні. | |||||||
s ![]() ![]() | ü Широкі. | ||||||
ü Вузькоспеціальні. | |||||||
s ![]() ![]() | ü Невключені (відкриті). | ||||||
ü Включені (скриті). |
ô ![]() ![]() ![]() ![]() | s Протокольні записи (фотографії процесу, який спостерігається). | |
s Фраґментарні записи окремих елементів уроку. | ||
s Щоденники спостереження. | ||
s Записи за допомогою схем, таблиць, матриць. |
ô | s Дослідження, побудоване переважно на ерудиції та педагогічній інтуїції вчителя, який здійснює науковий пошук. | ||||
s Вчитель спирається на особистий досвід, здійснює пошук, завдяки якому підтверджується або спростовується висунене припущення, яке спрямовано на вдосконалення окремих аспектів процесу навчання ІМ. | |||||
s У пробному навчанні досліджується первинна робоча гіпотеза (евристичний підхід). | |||||
s План дослідження та етапи його проведення визначаються за умов значного скорочення добору можливих варіантів навчання. | |||||
s Це найбільш доступний метод дослідження для вчителів шкіл, оскільки він простий в своїй реалізації, результати просто отримуються і легко обробляються |
ô | s Випереджати практику | ||||
s Розробляти нові ефективні шляхи і засоби досягнення мети | |||||
s Перевіряти одержані дані досвідним шляхом | |||||
s Втілювати результати на практиці |
· Експеримент | ![]() ![]() | ![]() | s Активне втручання в різні сторони об’єкта для вивчення | |
![]() | s Науково-проведений досвід, пов’язаний зі спостереженням явищ, які досліджуються в умовах, які створюються і які контролюються |
· ![]() ![]() | ![]() ![]() | s Широко використовується в точних науках. | ||
s Дослідник сам викликає явище, яке досліджує, повторюючи його стільки, скільки потрібно. | ||||
![]() ![]() | s Сам дослідник створює і змінює умови, при яких це явище відбувається. | |||
s Проводиться у звичайних умовах, до яких звикли ті, кого досліджують. |
![]() ![]() ![]() | s Конкретний | ü Проводиться на початку дослідження і має на меті визначити стан явища на момент початку експерименту | ||
s Перевіряючий | ||||
s Контрольний | ||||
![]() ![]() ![]() ![]() | s Розвідувальний (попередній) | |||
s Уточнюючий | ||||
s Дублюючий |
· | ![]() ![]()
| ![]() ![]() | ![]() | ![]() | Відмінність за єдиним показником, який належить експериментальній перевірці. Прийом роботи, характер матеріалу, організація матеріалу – це і може складати гіпотезу дослідження | |||||||
![]() | ![]() | ![]() | ||||||||||
![]() | ![]() | |||||||||||
![]() | ![]() | |||||||||||
![]() | ![]() | |||||||||||
![]() | ![]() | ![]() | ||||||||||
![]() | ![]() |