Про що розмовляти з «важким» підлітком?

1. Навчання – улюблені й не дуже предмети, причини неуспіху, взаємини з учителями, участь у громадській роботі, випадки порушень дисципліни.

2. Плани на майбутнє щодо продовження навчання, вибору професії, здатність ураховувати майбутні труднощі й тверезо оцінювати свої можливості.

3. Взаємини з однолітками: перевага одного близького друга або компанії приятелів, становище серед товаришів («душа компанії», «переслідуваний», «ізгой», «незалежний одинак» тощо), причини вибору приятелів з певними особистими якостями, за спільністю захоплень тощо.

4. Захоплення сьогодні й у минулому (під чиїм впливом було зроблено вибір, які досягнуті результати, чому захоплення забуто та ін..).

5. Взаємини з батьками, внутрішньо сімейні стосунки: склад родини (хто названий першим, про кого забув згадати, хто займався його вихованням, найбільш близький член родини, з ким у родині конфліктні взаємини. Причина конфлікту). Якщо родина розпалася, необхідно з’ясувати, у якому віці був підліток, коли це сталося, його ставлення до розлучення батьків, чи підтримує контакт із тим з них, хто пішов із родини.

6. Порушення поведінки в минулому: прогули занять, дрібне хуліганство, паління, уживання алкоголю, знайомство з різними наркотичними засобами, втечі з дому, чи був затриманий або взятий на облік міліцією.

7. Найскладніші події в минулому й реакція на них. Наявність колись у минулому суїцидних думок. Перенесені захворювання: як вони позначилися на навчанні й на становищі серед однолітків. Наявність сьогодні або в минулому порушень сну, апетиту, самопочуття та настрою.

8. Сексуальні проблеми (спочатку підлітку треба пояснити, що вчителя ці питання цікавлять не самі по собі, а з метою з’ясувати можливе переживання із цього приводу й одержати більш повне уявлення про його характер; необхідно попередити, що всі повідомлювані учнем відомості без його згоди нікому з рідних, знайомих не будуть передані):

· Перша закоханість і пов’язані із цим психічні травми;

· Самооцінка своєї привабливості;

· Початок статевого життя та потайливе побоювання із приводу своєї сексуальної неповноцінності.

Пам’ятка вчителям «Робота із учнями, що слабо встигають»

I. Під час опитування

1. Учневі пропонується приблизний план відповіді.

2. Дозволяється користуватись планом, складеним удома.

3. Відводиться більше часу для підготовки до відповіді біля дошки.

4. Можна робити попередні записи.

5. Користуватись наочністю.

6. Створювати ситуацію успіху.

7. Періодично перевіряти засвоєння матеріалу за темами.

8. Виробляти позитивне ставлення.

II. Під час вивчення нового матеріалу

1. Концентрувати увагу на найбільш важливих і складних розділах.

2. Частіше звертатись із запитаннями.

3. Залучати учнів як помічників.

4. Стимулювати питаннями, підтримкою у разі виникнення труднощів.

III. У ході самостійної роботи

1. Давати завдання, спрямовані на усунення помилок, допущених під час відповідей чи письмових робіт.

2. Зазначати позитивні моменти для стимулювання.

3. Допомагати під час усунення типових помилок поясненнями.

4. Допомагати частково.

IV. Під час організації домашньої роботи

1. Підбирати завдання щодо усвідомлення та виправлення.

2. Проводити попередній інструктаж про порядок виконання домашньої роботи, про можливі ускладнення.

3. Розподілити навантаження, аби уникнути перевантаження школярів.

Рекомендації батькам щодо виховання дітей схильних

До девіантної поведінки.

Ви повинні знати:

· З ким приятелює ваша дитина.

· Де проводить вільний час.

· Чи не пропускає занять в школі.

· В якому вигляді або стані повертається додому.

Ви зобов’язані помітити і відреагувати, коли:

· В домі з’явилися чужі речі (з’ясуйте, чиї вони).

· В домі чути запах паленої трави або синтетичних речовин (це може свідчити про куріння сигарет із наркотичними речовинами).

· В домі з’явилися голки для ін’єкцій, часточки рослин, чимось вимащені бинти, закопчений посуд (це може свідчити про вживання наркотичних речовин).

· В домі з’явилися ліки, які діють на нервову систему і психіку (з’ясуйте, хто і з якою метою їх використовує).

· В домі надто часто чути запах виробів побутової хімії – розчинників, ацетону тощо (це може свідчити про захоплення дітей речовинами, які викликають стан одурманювання).

· Відбулася швидка зміна зовнішнього вигляду та поведінки дітей: порушилась координація рухів, підвищилась збудженість або в’ялість, з’явилися сліди від уколів на венах, розширення зіниць тощо (це може свідчити про вживання дитиною наркотичних речовин).

Не дозволяйте дітям та підліткам:

· Йти з дому на довгий час.

· Ночувати у малознайомих для вас осіб.

· Залишатися надовго вдома без нагляду дорослих родичів на тривалий час вашої відпустки.

· Знаходитися вночі і пізно ввечері на вулиці, де вони можуть стати жертвою насильницьких дій дорослих.

· Носити чужий одяг.

· Зберігати чужі речі.

Рекомендації батькам щодо стримування агресивної поведінки підлітків:

· Виявляти до підлітка більше уваги, любові та ласки.

· Батьки повинні стежити за своєю поведінкою в сім'ї. кращий спосіб виховання дітей – єдність їхніх дій.

· Не застосовувати фізичні покарання.

· Допомагати підлітку знаходити друзів. Заохочувати розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме завзятості, активності, ініціативності, перешкоджати її негативним рисам, зокрема ворожості, скутості.

· Пояснювати підлітку наслідки агресивної поведінки.

· Враховувати у вихованні та навчанні особистісні властивості підлітка.

· Надавати підлітку можливість задовольнити потреби в самовираженні й самоствердженні.

· Обмежувати перегляд відеофільмів та комп’ютерних ігор зі сценами насильства.

· Спрямувати енергію підлітка у правильне русло, наприклад, заняття у спортивних секціях; заохочувати його до участі в культурних заходах.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бэрон Р., Ригардсон Д. Агрессия. - СПб: "Питер", 1999 – 352 с.

2. Бютнер К. Жить с агрессивными детьми. – М.: Педагогика", 1991.

3. Вайзман И. Реабилитационная педагогика. – М.: "Наука", 1996. – С. 140-141.

4. Василькова Ю.В., Василькова Т.А. "Социальная педагогика". – М.: "Академия", 1999.

5. Демичева А.В. "Девиантное поведение в современном украинском обществе" - 1999. - № 2. – С. 94-98.

6. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. –М.: Педагогика, 1989.

7. Зинкевич-Евстигнеева Т., Пестовская И., Пискунов А. Рождение личности. // Школьный психолог. – №4, 2000 г., / – 175 с.

8. История социальной педагогики: Хрестоматия – учеб.: Учеб.пособие/ Под ред.М.А.Галагузовой.- М.: Гуманит.изд. центр ВЛАДОС, 2000

9. Калошин В.Ф. Позитивне мислення: щастя, здоров’я,успіх. – Вид. група «Основа», 2008. – 256 с.

10. Кондратьев Н.Ю. "Психолого-педагогическая работа со школьниками девиантами" //Психологическая наука и образование. – 1999. - № 3-4. - С. 46-65.

11. Корнилова Т.В. и др. Факторы социального и психологического неблагополучия подростков в показателях методик стандартизированного интервью и методов наблюдения // Вопросы психологии. - 2001. - № 1. - С. 107.

12. Майерс Д. Социальная психология. - СПб: Издательство "Питер", 1999. - С. 483-532.

13. Маліхіна Т. Психолого - педагогічна робота з попередження аморальної поведінки підлітків // Рідна школа. - 1999. - № 9. - С.50-53.

14. Манушин Э.А. // Педагогика. – 1996. – №1.С. 125)

15. Нагаев В.В., Толстых В.Г. "Основные направления социально-психологической, терапевтической и правовой реабилитации подростков девитантов" //Вестник психоциальной работы. - 2001. - № 3. - С. 40 - 47.

16. Оржеховська В.М.Профілактика правопорушень серед неповнолітніх/Навчально-методичний посібник.-К.,1996.

17. Павлютенков Є.М.. Орієнтуватися на життєву компетентність людини. Школа життєтворчості особистості: Науково-методичний збірник / Ред.кол. В.М.Доній (голова), Г.М.Несен (заст.голови), І.Г.Єрмаков (наук.ред.) та ін. – К.: ІСДО, 1995.– 480с.

18. Превентивная педагогика: Учебное пособие КондрашоваЛ.В.. – К.: Вища школа, 2005.

19. Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности //Психологический журнал. - 1996. - №5. - С. 3-18.

20. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. – М.: издательство ВЛАДОС, 2000. - Кн. 1 - 384 с.

21. Саранулова С. "Неординарна та девіантна поведінка дітей" //Світло. - 2001. - №1. - С. 43-45.

22. Семенюк Л.М. "Психологические особенности агрессивного поведения подростков и условия его коррекции". – М.-Воронеж: НПО "Модэк" 1996. - 96с.

23. Столяренко А. Д. Основы психологии: Практикум. - Ростов: изд. "Феникс", 2000. - 576с.

24. Тагирова Г.С. Психолого-педагогическая коррекционная работа с трудними подростками.- Педагогическое общество России, 2003

25. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості та детермінанти його побудови // Мистецтво життєтворчості особистості: У 2 ч. Ч.1. Теорія і технологія життєтворчості: Наук.-метод. Посібник. – К, 1997. – С, 206-227.

26. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: структурно-генетичний підхід: Автореф. дис... д-ра психол. наук. – К.,1 994.

27. Фіцула М.М. Педагогічні проблеми перевиховання учнів. Видання друге, доповнене, перероблене.-Тернопіль, 1999.

ДОДАТКИ.