Розв’язання прямої геодезичної задачі
Номер дії | Позначення та формули | Контурна точка - СП | СП - ціль 1 |
АВ | |||
![]() | 17-32 | 30-87 | |
15-00 – R | 2-32 | 14-13 | |
R | +2-68 | 0-87 | |
![]() | |||
![]() | -47 | -1819 | |
![]() | |||
![]() | |||
![]() | +190 | -166 | |
![]() |
71 Обчислення приросту координат на логарифмічній лінійці проводять в такому порядку:
- встановлюють початок (кінець) шкали движка проти відстані АВ на шкалі ;
- риску візира встановлюють на значення кута 15-00-R по шкалі sin або S i T залежно від величини кута 15-00-R;
- знімають по шкалі значення ∆Х;
- переводять риску візира на величину R і знімають по шкалі значення ∆У.
72 Для обчислення приросту координат на обчислювачі СТМ потрібно:
- встановити початок шкал рухомого кола проти відстані АВ на шкалі чисел (шкала 3) основного кола;
- індекс движка встановити на величину 15-00-R по шкалі синусів (шкали 4 або 5) і по шкалі 3 проти індексу читають ∆X;
- індекс встановити на величину R по шкалі синусів (шкали 4 або 5) і по шкалі 3 проти індексу прочитати ∆У.
Кількість цілих знаків у прирості координат визначають виходячи із такого правила:
- якщо 15-00-R (R) за величиною від 0-95,7 до 15-00, то
0,1 АВ≤∆Х(∆У)≤АВ;
- якщо 15-00-R (R) за величиною від 0-09,5 до 0-95,7, то
0,01 АВ≤∆Х(∆У)≤0,1 АВ;
- якщо 15-00-R (R) за величиною від 0-01 до 0-09,5, то
0,001 АВ≤∆X (∆У)≤0,01 АВ.
73 Розв'язання зворотної геодезичної задачі (див. рис. 2.15) на площині зводиться до обчислення дирекційного кута з даної точки на іншу і відстані між ними за прямокутними координатами цих точок.
Розв’язання зворотної геодезичної задачі на логарифмічній лінійці і обчислювачі СТМ (бланк 2) проводиться в такому порядку:
1 Визначають значення приросту координат за формулою
(дії 5 і 6).
2 Обчислюють величину кута (дія 7) за формулою
,
де b - менше із приросту координат ∆X або ∆Y;
а - більше із приросту координат ∆X або ∆У.
Обчислення проводяться в такій послідовності:
На обчислювачі СТМ | На логарифмічній лінійці |
- індекс движка встановлюють на величину b по шкалі чисел (шкала 3) основного кола; - обертанням рухомого кола встановлюють під індекс движка значення величини a по шкалі чисел (шкала 6), індекс движка суміщають з початком рухомого кола і по шкалі тангенсів (шкали 1 і 2) знімають значення кола ![]() | - початок шкали N движка встановлюють проти значення а на шкалі чисел корпуса лінійки; - встановлюють візирну лінійку проти значення b на тій самій шкалі корпуса лінійки; - знімають проти візирної лінійки значення кута ![]() |
Примітка. Якщо значення b більше від значення а в 10 разів, то відлік знімають зі шкали 1 обчислювача (шкали тангенсів логарифмічної лінійки); якщо більше 10, але менше 100, зі шкали 2 обчислювача (шкали S і Т логарифмічної лінійки) і зменшують в 10 разів.
3. Обчислюють дирекційний кут за величиною
, користуючись табл. 2.2, і записують в бланк (дія 8).
4. Обчислюють відстань АВ (дія 9) за формулою
в такій послідовності:
На обчислювачі СТМ | На логарифмічній лінійці |
- встановлюють індекс движка по шкалі 3 на величину меншого приросту; - обертанням рухомого кола підводять під індекс движка значення кута ![]() | - встановлюють риску візира проти меншого приросту ![]() ![]() ![]() |
Таблиця 2.2 - Визначення дирекційного кута цілі через кут
![]() | 30- ![]() | ![]() | 30+ ![]() | 60- ![]() |
+ | - | ![]() | - | + |
+ | + | ![]() | - | - |
15- ![]() | 15- ![]() | ![]() | 45- ![]() | 45+ ![]() |
Бланк 2