Перші викопні останки, 1856 рік

Південноукраїнський національний педагогічний університет

імені К. Д. Ушинського»

Соціально - гуманітарний факультет

РЕФЕРАТ

з предмету: «Антропології»

на тему: «Основні знахідки “Людини прямоходячої”»

Студентки 1 курсу, 1 групи напряму підготовки «Психологія» Фалєєвої Марії Миколаївни

Керівник – Піструіл Ігор Володимирович

Одеса – 2016 рік

Зміст:

1. Вступ ....................................................................................................... 3

2. 10 найважливіших відкриттів в області людської еволюції ….......... 4

3. Людина прямоходяча: ПІДВИДИ………………………...………...... 9

4. Відкриття та вивчення ………………………………………………... 13

5. Походження, класифікація і еволюція ………………………………. 15

6. Висновок ………………………………………………………………. 16

7. Використовувана література …………………………………………. 18

Вступ

Л

юди́на прямоходя́ча (Homo erectus, застаріла назва — архантропи) — викопний вид роду Homo, який розглядають як безпосереднього попередника сучасної людини.

Вважається, що еректуси з'явилися у Східній Африці в епоху середнього плейстоцену, еволюціонували від Людини рудольфської (Homo rudolfensis), і вже 1,8 млн років тому через Близький Схід (людина грузинська) широко заселили Євразію аж до Китаю (Юаньмоуська людина).

Дослідження ДНК X-хромосоми у 2008 році призвело до висновку, що азіатський вид Homo erectus цілком міг схрещуватися з Homo sapiens і бути предком сучасних людей по змішаних лініях (не прямій чоловічий і не прямій жіночої) ^{[1] [2]}.

Людина прямоходяча (Homo erectus) є вимерлим видом гомінідів, що існував у період з 1,8 мільйона років тому до 300 000 років тому. Класичні Homo erectus проживали на території сучасної Азії (Китай, Індонезія). У Африці було виявлено рештки подібних скам'янілостей, які часто належали до виду Людина працююча (Homo ergaster). Також у Європі були виявлені рештки, класифіковані як Homo erectus, при цьому зберігається тенденція це позначення застосовувати для скам'янілих знахідок, що належать до азіатського регіону.

Найважливіших відкриттів в області людської еволюції

Перші викопні останки, 1856 рік

Вивчення людської еволюції дуже швидко стало трудомістким і складним процесом. Перші останки, ідентифіковані як доісторична людина, були не першими серед виявлених. У 1856 році останки, знайдені в долині Неандер (NeanderValley), недалеко від Дюсельдорфа (Німеччина), були визнані гомінідом. Останки були названі не випадково Homoneanderthalensis (неандерталець). Аналогічні скам'янілості були виявлені і раніше в 1829 році в Бельгії і в 1848 році на Гібралтарі, але їх значимість тоді виявилася незрозумілою.

А останки насправді були дуже значущими. Вони продемонстрували, що неандертальці жили 200000-28000 років тому і розділяли з сучасною людиною дуже багато. У порівнянні з більш ранніми доісторичними видами, неандертальці мали відносно великий мозок. Існують також копалини докази того, що вони використали інструменти, полювали, будували собі місця для проживання і носили одяг.

Тому не слід вважати неандертальців «печерними людьми». Крім іншого були знайдені і декоративні артефакти, які вказували на те, що у них були ще й хобі. Також варто відзначити, що померлих вони ховали з почестями і прикрашали могили.