Уявлення про природу xiv. астрономія. метеорологія. час

1.Як називаються Плеяди (копи, бабки, курки, восожари ...)?

2. Як називається сузір'я Оріон (косарі, коси, чепіги ...)?

3. Як називається Чумацький (Молочний) шлях (дорога, пташина
дорога, дорога святих, путь Мамая ...)? Як пояснюють такі назви?

4. Про що ворожили по зоряному небу: про кількість овець, про врожай грибів, ягід ..? Коли і як це робили? >■ .

5. Що означають плями на повному місяці: Каїн убив Авеля, брат брата заколов вилами, два брати з вилами, людина, що працювала у свято, людина на коні оре волами, ангел, святий, ведмідь ...?

6. Як називаються фази місяця: а) молодик (молодий, молодик, молодь ...) ; б) повня (повний, повня ...) ; в) на збитку (рушення, гнилець ...) ; г) старий місяць (старий, старик ...) ; д) безлуння (на ме,жі, переміна, чернець, ні того ні цього ...) ?

7. Час доби, а) Як називається час опівночі (глупиця, глуха ніч ...)? б) Як називається темна ніч із спалахами блискавок без дощу? Що таке горобина нічі в) Чи небезпечний час опівдні й чим? Чи небезпечно спати опівдні і чому? г) Чого не можна було робити після заходу сонця і чому: вивішувати пелюшки, виносити сміття, починати новий буханець хліба, прясти, снувати, віддавати з будинку берда, нити...? Чому не можна спати на заході сонця?

4- 8. Сприятливі дні. В які дні (дні тижня взагалі й у залежності від річних свят, від фази місяця): а) починали саджати овочі (капусту, огірки, гарбузи, картоплю, цибулю ...), дерева; сіяти жито, льон, ячмінь, овес ...; б) складали на зиму зерно, овочі; в) квасили капусту; г) різали свиню; д) підкладали яйця під квочку; є) починали снувати, ткати; мочили льон; ж) починали будувати будинок...?

9. Несприятливі дні. Які дні вважалися несприятливими для чи початку
виконання цих робіт: а) посадки овочів (капусти, огірків, гарбузів, картопель,
цибулі...), дерев; сіяння жита, льону, ячменю, вівса ...; б) укладання на зиму
зерна, овочів; в) квашення капусти; г) коління свині; д) підкладання яєць під
квочку; є) снування, ткання; мочіння льону; ж) закладки нового будинку...?

10. Як називається "грибний дощ" (свинячий дощ, заячий дощ, чорт жінку
б'є ...)? Як пояснюють такі назви?

11. Белемніт ("чортів палець"). Як називаються белемніти (стріла,
божий палець, грім, скеля ...) ? Як вони з'явилися?

12. Що означає слово скеля: блискавку, грім, скелю, камінь, краплі жиру на поверхні рідини...?

13. Омела(вічнозелений кулястий кущ, що паразитує на дереві). Як називається омела (чорту вінок, помело, вихрево гніздо ...)? Від чого вона з'являється?

14. Вихор.Як казали про вихори (вихор, круча, крутень; крутить; чортові веселощі, чорт дочку заміж видає, лихий крутить ...)? Що вважалося причиною вихору: весілля чортів, дії потопельників і повішеників, смерть чаклуна, погоня чортів за душами людей..?

XV. ДОЩ. ГРІМ. ГРАД.

1.Які дії здіснювали колись під час посухи (чи іншим часом) із метою викликати дощ чи попередити посуху: а) обхід села, полів; б) ткання повсякденного рушника; в) магія біля колодязя, ріки, джерела; г) поливання водою один одного, вагітної жінки, пастуха, попа ..., поливання полів, посівів, дерева, дороги, хати, могили; д) руйнування мурашника; є) орання висохлого русла ріки, орання доррги; ж) убивство вужа, жаби, рака ...; з) руйнування печі...?

2. Чи відбувалися під час посухи чи в інший час (коли?) які-небудь дії біля колодязя: кидали в колодязь мак, часник, хліб і т.п., горщики, горщик із борщем, черепки, цеглини; били воду ціпками; голосили за потопельником...?

3. Чи відомий був звичай під час посухи орати (боронувати) висохле русло ріки, дорогу, рити ямки на дорозі; оборювати село?

4. Чи здійснювали під час посухи звертання до утоплеників, голосіння за утоплениками (запишіть текст), поливання водою могили утопленика, виривання хреста з могили, руйнування могили, кидання трупа у воду?

5. Чи відомий був звичай під час посухи: а) руйнувати мурашник (як це робили і що при цьому говорили?); б) убивати вужа, жабу, рака, капустянку..., ховатися їх і оплакувати ? (запишіть деталі).

6. Що заборонялося робити, щоб уникнути посухи: копати, рити землю, ставити плоти (забори), будувати до Благовіщення, Проводів...; пекти хліб на Великдень, Благовіщення ...; вивішувати білизну на вулицю до Благовіщення...?

7. Що робили, коли насувалася чи починалася гроза, град, щоб зупинити, відігнати, відвернути хмару, зупинити дощ, град: викидали на двір хлібну лопату, коцюбу, хлібну діжу чи інше начиння; кидали яйця; розмахували лопатою, ціпком (яким?), скатертиною ...; запалювали свічі, вербу; хрестили хмару, молилися, вигукували примовляння (які? хто це робив?)...?

8. Чи відомий був звичай під час посухи чи іншим часом (коли?)
прикрашати дівчину гілками, зеленню (якого дерева?), водити по селу,
поливати водою? Як називалися звичай і дівчина (напр., кущ)? Навіщо це
робилося?

9. Які пісеньки виконувалися дітьми, щоб а) викликати дощ (напр., "Дощику, дощику, зварю тобі борщику.,,"), б) зупинити дощ (напр., "Дощик, дощик, перестань.")? Запишіть тексти цілком.

10. Що робили під час першого весняного грому (почувши перший весняний грім): а) терлися спиною об дуба, дубовий стовп, об стіну хати чи сараю, об піч, об підвіконня, обіймали дуб, гризли дубову гілку; б) били ціпком по спині, хапалися за спину; затикали за спину (за пояс) гілочки дуба, клена...; в) пролазили через дерево, корінь дерева, через паркан; г) падали на землю і качалися по землі (траві, житньому полю), пригиналися до землі, терлися спиною об землю; д) встромляли в землю гілочку осики, дуба, верби?...; є) перекидали через себе камінь, били каменем по голові (себе, інших) — що говорили при цьому (напр., "Моя залізна голова не боїться грому")? ж) піднімали чи рухали що-небудь важке: віз, колеса, піч...; з) умивалися водою (біля ріки, з колодязя, дощовою) та втиралися чим-небудь червоним, обливалися водою, мочили волосся, набирали воду в хлібну діжу, кухоль; і) палили освячену вербу, ставили її у передній кут хати, ставили хліб-сіль; к) хрестилися чи хрестили хмару; л) вигукували замовляння (які?)...?

11. Що робили, щоб не боятися грому (щоб діти не боялися грому): підпалювали волосся на голові; малювали хрест димом від свічки; гризли хліб, що пристав до ножа, їли цвілий чи поїджений мишами хліб, розламували два спечені буханці над головою дитини, давали їй цілувати хлібну лопату; їли квітки жита, бруньки верби, яйця ...?

12. Пожежа, а) Як гасили пожежу, що виникла від блискавки: сироваткою, кислим молоком, молоком від чорної корови ...? б) Як і чим колись гасили пожежу: обходили будинок з іконою (якою?), читали молитву (яку?), кидали яйце...?

13. Дерево, що постраждало від блискавки, бурі,а) Якназивали дерево, у яке вдарила блискавка (громове, грімне, громобійця, богобій, побите дерево, забите, вугілля, брухт ...) ? Чи можна було брати його на дрова, на будівництво? Якщо ні, то чому: будинок згорить від блискавки, будуть люди вмирати, будинок буде холодний, будуть нещастя, сварки, буде шкодити нечиста сила ...? б) Як називали дерево, повалене бурею (бурелом, виворіт, буроване дерево ...) ? Чи можна було брати його на дрова, на будівництво? Якщо ні, то чому? ,

14. Чи вважалася людина, вбита блискавкою,'праведником (грішником)?

15. Чи був відомий звичай під час граду розкушувати перші градини
(скільки?) чи ковтати, кидати їх через голову, кидати їх у вогонь, у піч? Хто
це робив і навіщо?

XVI. РОСЛИНИ

1. Рослин-обереги.Які рослини вживалися для захисту від недоброї (нечистої) сили: кропива, полинь, часник, рута, мак, коноплі...? Як їх

застосовували: прикріплювали в будинку, хліву, розкидали, вплітали у волосся...?

2. Які рослини й чому не можна було вносити в будинок: омелу, горицвіт, реп'яхи, дерезу...?

3. Дерева біля житла,а) Які дерева й рослини не можна було саджати біля будинку і чому? б) Які особливо корисно вважалося мати біля житла і чому?

4. Зелень на Трійцю.Гілками яких дерев прикрашали хату на Трійцю: берези, клена, липи, лепехи ...? Як називалася зелень на Трійцю (напр,, клечення, май)?

5. Як називаються подвійні плоди, тобто подвійне колосся, горіхи, картоплини (двойники, двоянці, близнята, спориші ...)? Що з ними робили: давали з'їсти вівцям, клали під подушку для ворожіння на нареченого, забороняли їсти жінкам...?

6. Качан,а) Як називається капустина (голова, качан, наливка ...)? б) Як
називається качан капусти, що незавився, (напр., шуляк)?

7. Город, а) Що носили "на капусту" чи затикали на капустяній грядці:
головешки від купальского багаття, купальскі вінки, осиковий вінок, частини
купальского деревця чи опудала, обрядову зелень, жердину з кінським
черепом..? Для чого це робили? б) Які дії виконували під час висаджування
капусти: ставили горщик; клали камінь, полотно; сідали на грядку голим
задом; валили один одного в борозну; кружлялися, тримаючись руками за
голову...? Що при цьому говорили? в) Що робили, коли саджали гарбузи,
огірки, цибулю, буряки та інші овочі: цілувалися через грядку, танцювали
біля грядки...? Що при цьому говорили?

8. Що означає бачити уві сні гриби (збирати гриби, знайти гриб...)?

XVII. ЗВІРІ .

1. Вовк,а) Що робили й говорили, зустрівши вовка, щоб він не зачепив: ставали на коліна, називали імена померлих родичів ...? б) Чи є у вовків свій головний, вожак? Як він називався і який на вигляд (напр., білий вовк)?

2. Змії,а) Коли змії ідуть на зиму й куди? Що вони роблять перед відходом: залазять на дерева (які?), слухають дзвін, сплітаються в клубки ...? б) Чи є у змій свій головний, вожак ? Як він називався і який на вигляд: великий, з ріжками, короною ...? в) Чи відомі розповіді про літаючих зміїв? Як вони виглядають? До кого прилітають: до вдови, до чаклуна ...? Що вони роблять: приносять гроші, зерно, повідомляють про скарби...?

3. Жаба.Що буде, якщо уб'єш жабу: мати вмре, дощ піде..?

4. Череп тварини.Чи відомий був звичай виставляти, вішати, садити на кіл (палю) ...череп тварини: коня, вовка ...? В яких випадках це робилося: коли розводили купальске багаття, на городі, на пасіці...? Для чого?

5. Смерть тварин,а) Як говорять про смерті худоби (пасти, здохнути...)! Про яких тварин як говорять (домашніх, диких, птахів, риб, гадів, комах)? б)

Про яких тварин, птахів, комах не можна говорити, що вони здохли..., а говорять як про людину — умерли: про бджіл, ластівок...?

6. Що означає бачити уві сні: а) вовка; б) вужа; в) рибу (рибу взагалі; визначені види риб, напр., плотву, окуня, в'юна, щуку; ловити чи піймати рибу; їсти рибу); г) бджіл (бджолу, укус бджоли, рій бджіл, піймати рій, рій сяде на тебе, скидається рій, рій перелетів з одного вулика в іншій...); д) корову, бика (білої, червоної, чорної масті); є) коня, кобилу (білої, червоної, чорної масті) ?

XVIII. ПТАХИ

1.Як називається зграя: а) журавлів, журавлиний клин (ключка, ключ, пояс, мотузка ...); б) перелітних гусей (ключ, пояс, дорога ...); в) лелек, що збираються перед відльотом (черень, табун, купа ...)? Як збивали зі шляху журавлів, гусей, лелек (чи одного лелеку): лементом завертали їх (його) у коло (запишіть закличку), рахували їх, зав'язували вузол на хустці, піднімали зчеплені руки ...? Як повертали цих птахів на їхній колишній шлях (запишіть закличку)?

2. Перший птах. Що і з якою метою робили, побачивши чи почувши навесні: а) першого лелеку: сідали на землю, перекидалися, умивалися ...; б) першу ластівку: умивалися, кидали вслід камінь ...; в) першу зозулю: трясли грошима, кидали монету; рахували роки, що залишилися до заміжжя чи до смерті; після першого кування починали купатися, винищувати бліх, клопів...?

3. Зозуля, а) Що означало почути навесні першу зозулю, перший грім,
коли ліс ще не одягся листям (неврожай, голод, невдачу злодіям...) і коли ліс
вже одягся листям (врожай, удачу злодіям ...)? б) До якого часу, дня кує
зозуля: до Петрового дня, до Івана Купала, поки ячмінь не почне
колоситися...? Що відбувалося з нею після цього: ховалася від птахів, що її
били; давилася зерном...; перетворювалася в хижого птаха (яструба, шуліки,
орла...)...? в) Чи відомі приказки про зозулю: "До Петра кує, по Петрові кури
б'є", "Проміняв зозулю на яструба", "Утратила зозуля (чи соловей) голос
через ячмінне колосся", "Ганяють, як зозулю по кропиві" ...? г) Чи відома
легенда про обертання в зозулю: дружини, що звела зі світу чоловіка,
нареченої, яку прокляли батьки; дівчини, що втрутилася в суперечку святих
(яких?) і Христа про крадіжку коней; дівчини чи жінки, що лякала з укриття
святих, Христа...?

4. Лелека, а) Як називається лелека (бусол, чорногуз, боцян, лелека...)? Чи називали його власним іменем (Іван, Василь, Федір ...)? б) Чи виходили навесні (коли?) зустрічати першого лелеку зі спеціальним хлібом? Як виглядав цей хліб і як він називався (галепа, буслові лапи...)7 Що з ним робили: виходили назустріч лелеці, підкидали ...? Яку закличку вигукували, побачивши лелек, побачивши першого лелеку? в) Запишіть легенду про походження лелеки з людини.

5. Одуд.Як називають одуда (жидовська зозуля, московська зозуля ...)? -Як
пояснюють таку назву? Чи зв'язана з назвою одуда, його лементом чи
запахом якась легенда, розповідь...(одуд хвастався, що стане пташиним
богом; весілля одуда й зозулі; одуд обіцяв зозулі купити взуття; одуд і зозуля
перекрикуються один з одним про покупку ...) ? Запишіть текст.

6. Лементи птахів.Які слова чуються в лементі птахів: а) ластівки ("Мужики в полі, баби, за яєчню!", "Виганяй воли!", "Умер-вмер!", "Крути нитки!" ...); б) жайворонка ("Тиливоз, кидай сани, бери віз!", "Пора орать!", "Діду, ячмінь і овес сій'.", "Боже, ходи битися!", "Полечу бога києм (колом) бити!" ...); в) перепелиці ("Йдіть жати!", "Під сподом хліб з медом!", "Подь полоть!", "Водички!" ...) ; г) деркача ("Дерти-дерти!", "Січи, грабуй!", "Під подом!"...); д) горобця ("Терпи-терпи!", "Жив-жив!" ...); є) сови ("Сховай!", "Сповий!", "Подь!" ...); ж) зозулі ("Купив!", "Купив!" ...) ; з) ворони, ворона ("Украв калач!" і т.д.); і) солов'я ("Ціпом, ціпом, по ногах, по ногах! Црр!"...)...? Що означають ці слова: заклик починати господарські роботи (орати, сіяти, косити, жати і тд.), викриття злодія, народження дитини, смерть, дощ... ? Запишіть розповіді.

7. Яким птахам не можна заподіювати шкоди (убивати, скидати гніздо, яйця чи пташенят із гнізда): лелеці, ластівці, голубу, жайворонку, солов'ю ...? Що буде, якщо заподіяти їм шкоди (укажіть для "кожного птаха окремо): гріх, нещастя, пожежа, удар блискавки, дощ, град, смерть кривднику, господареві будинку, його дітям, матері чи батьку, позбавлення даху над головою, збиток худобі, господарству...?

8. Зимовище птахів,а) Куди летять птахи на зиму? Що таке ирій (вирій)?

б) Які птахи зимують під водою: ластівка, перепелиця, зозуля ...? Де (у ріці,
озері, колодязі ...) і як вони там розміщаються (напр., чіпляються лапкою за
лапку)? В якому вигляді вони виходять з води навесні (напр., виходять лише
молоді ластівки, а старі перетворюються в жаб)? в) Чи роблять якісь птахи
переліт на південь на тілі іншого птаха (напр., плиски, тобто трясогузки,
ластівки летять під крилом чи на спині у лелек, журавлів) ?

9. Кури,а) Що робили, щоб кури велися, добре неслися, трималися двору: годували їх в обручі різдвяною кутею, обводили навколо ніжки столу, відносили шкарлупу на горище ...? б) Як підкладали яйця під квочку: брали яйця із шапки, клали непарне число яєць, підкладали сіно з різдвяного столу, трясли дівчинку за чуб при підкладанні яєць...?

10. Яйце, а) Як називається яйце без жовтка (яловик, зносок, винесень ...), з двома жовтками (близнята, спорити ...) , без шкарлупи (виливок, чучерепок,..)? Що таке півняче яйце? Які повір'я з ним пов'язані? б) Які обрядові дії робили з першим яйцем: брали його ганчірочкою, рукавом, обсипали зерном, клали в пшоно надворі, клали в решето і потім ставили його на голову дитини, зберігали до Великодня ...? Що при цьому говорили?

в) Як наводили псування за допомогою яєць: закопували в городі, під

порогом, клали в залом у житі, кидали в піч ...?Т) Що означає бачити уві сні яйце, яйця?

XIX. КОМАХИ

1.Як називаються комахи одним словом (куза, нетра, паута, нужа...)!

2. Що робили для того, щоб у будинку не було клопів (тарганів), бліх, мух: а) виносили комах з будинку в постолі, у коробочці ... на межу, на перехрестя, на цвинтар, до сусідів (куди саме?). Що при цьому приказували? б) вимітали віником (яким?). Що робили з віником і сміттям? в) обходили, оббігали будинок на мітлі, на коцюбі ...; г) підкладали священику; д) говорили один з одним через вікно (що?); є) почувши лемент птаха, говорили, що він кличе комах на весілля ...?

3. Мурашник.Як називається мурашник? Як його використовували: приносили на місце, призначене для будівлі нового будинку; приносили в хлів, у сад (коли це робили?); руйнували під час посухи; посипали дорогу, двори (коли?) мурахами ...? Як використовували дерево, що росте в мурашнику (напр., під час будування хліва) ?

4. Як називається товкотнеча комах у повітрі (комарі ступки б'ють, ступки грают, кутю товчуть, мак товчуть, просо товчуть ...)? Що вона передвіщає — погоду чи негоду?

5. "Павук"- Як називається солом'яна різдвяна прикраса, що підвішується до стелі, до "балки", до ікон і т.д, (паук, сито ...)? Яка вона на вигляд (замалюйте чи сфотографуйте її )? Як пояснювали назву і звичай (напр., казали, що паук світло снував)?

6. Божа корівка.Як називається сонечко (божа корівка) (бедрик, сонечко, андрійко, ворожка ...)? Як і на що ворожили за допомогою сонечка? З якими словами діти зверталися до неї для того, щоб вона злетіла?

7. Як говорять про дивакувату людину (у нього мухи у голові, мурашки у голові, бзики в голові, миша в голові...) ?

8. Бджільництво,а) Які вулики були у вас у старовину? Як вони
виглядали? З якого дерева вони робилися і де ставилися (на дереві, наземлі,
при будинку, за селом — у лісі)? Замалюйте їх чи сфотографуйте. Як вони
називалися (борть, бортняк, колода, колодязь, колодка, пень, вабник, лежак,
стоян, дупло ...)? б) Що робили, щоб бджоли велися, плодилися, були
здорові: поливали водою з трьох колодязів, обв'язували ниткою вулик,
закопували на пасіці мертвих бджіл, крали (що?) ...? в) Чи повідомляли
бджолам про смерть їхнього господаря? Хто і як це робив і що при цьому
казали? Чи вважалося, що зі смертю господаря гине й рій?

XX. МЕДИЦИНА

1.Що робили, щоб позбутися від усякої хвороби, "зняти" недугу: милися в чистий четвер до сходу сонця, виливали воду після миття хворого на

перехресті доріг, пролазили через дупло, просмикували сорочку хворого через прокоп у землі...?

2. Лихоманка. Як називається лихоманка (хинтя, шендя, тітка ...)? Запишіть замовляння від лихоманки.

3. Падуча. Як називається падуча хвороба (чорність, чорна хвороба, божий біль, боже лихо, своя хвороба, горе ...)? Як лікували падучу: накривали хворого чорною хусткою, сідали на обличчя хворого, окурювали пір'ям рябчика...? -

4. Ковтун. Від чого, за народними повір'ями, буває ковтун: птах візьме на
гніздо кинуте волосся, кажан вчепится у волосся, відьма зробить у житі
"зав'язку" ..? Як лікували ковтун і' що з ним робили? Чи вважалося, що
ковтун допомагає відьмі в чаклунстві?

5. Зубний біль. Що робили, щоб не боліли зуби: терли їх корою чи \ тріскою розбитого блискавкою дерева, їли поїдений мишами хліб, виходили на молодика (молодого місяця) і зверталися до молодика ..? Запишіть замовляння від зубного болю.

6. Дитячий переляк, безсоння, а) Як називається переляк: жах (від жаху), ляк, переляк (від переляку, з переляку), пуд ...? б) Як називається дитяче безсоння? Що таке (хто такі) крикси, крикухи, ночниці, нічні? в) Як оберігали й лікували дітей від переляку і нічного лементу: клали в колиску ніж, голку, гвіздок, гребінь, солому з-під свині; окурювали дитину шерстю тварини, що злякалася, залишками старого решета, пір'ям курки, пійманого шуліки; підносили до вікна, проносили під лавкою, передавали через кутове вікно; носили дитину вночі в курятник під сідало; качали по тілу дитини яйце; обмивали чи напували особливою водою...? Що при цьому говорили?

7. Як зводили бородавки: мізинцем небіжчика; нитками, якими зв'язували нога небіжчику; четверговою ниткою; землею в місяць молодика...?

8. Як називається ластовиння (ластовиння, ряботиння, рудьки ...)? Від чого воно з'являється і як його зводили?

XXI. ФОЛЬКЛОР

1. Запишіть загадки з відповіддю: а) місяць, зірки,небо; б) грім; в) день і ніч; г) корова; д) бджола (бджоли, вулик); є) яйце; ж) ластівка, птах; з) блоха, воша; і) павук, павутина; к) язик, зуби, рот; л) мураха, мурашник; м) ціп, борона; н) жорна; о) ступа і товкач; п) горщик; р) гриб; с) піч, вогонь, дим; т) віник; у) куделя, пряжа; ф) багаття; х) колодязь.

2. Вітання, а) Якими словами і діями вітали людину, зайняту певною справою: замішуванням тіста, тканням, снуванням, прядінням, шиттям, їжею, будівництвом, роботою в полі чи городі, рубанням капусти ..? б) В яких випадках не можна було вітатися: при зустрічі з людиною, яка йде на полювання, з учасниками похорону, при вході в будинок, де знаходиться небіжчик ...? в) В яких випадках не можна було розмовляти: коли саджали

гарбузи, коли несли воду додому в чистий четвер, коли несли молоко, коли