Матеріально-технічна підготовка до вивчення теми.

З метою створення найбільш сприятливих умов для системного оволодіння учнями основними професійними навиками та вміннями в ПТНЗ обладнується навчальними майстернями та лабораторіями. Навчальний процес не можливий без належної матеріальної технічної бази. Учні повинні бути забезпеченні всім необхідним: обладнанням, інструментом, пристроями, матеріалом та засобами наочності.

Розробка плануючої документації.

Планування навчального процесу забезпечує його якісне, раціональне та повне виконання навчальних планів та програм. Планування ВН здійснюється на основі положення про формування навчально виробничої діяльності ПТНЗ.

Основним завданням з виробничого навчання є навчити учнів здійснювати такі дії:

планування;

підготовка;

обслуговування;

безпосередні здійснення;

самоконтроль.

Для якісної підготовки кваліфікованих працівників та повного виконання нав- чальних планів, програм і ефективне проведення навчальних занять майстер виробничого навчання повинен складати наступні плануючі документи:

· перелік навчальних виробничих робіт;

· план уроку;

· план роботи групи на місяць;

· графік переміщень учнів по робочим місцям.

Перелік навчально-виробничих робіт - це документ який вказує на характеристику та об'єм робіт, найменування їх, які будуть виконанні учнями з кожної теми програми.

План уроку - це основний плануючий документ який розробляється для проведення конкретного заняття по темі програми і являється результатом підготовки майстра до занять.

План роботи групи на місяць - встановлює конкретний зміст ВНЗ на групу, послідовність та організація їх виконання складається такий план на основі переліку НВР навчального плану та програми.

Слід зауважити, що стандартних, обов’язкових форм плану уроку не існує. Зміст плану, деталізація застосованих на уроці методів, глибше розкриття мате-ріалу, залежать від характеру передбачуваних робіт, мети їх виконання, досвіду майстра.

Суттєвими вимогами до плану уроку ВН є чітке визначення його навчальної і виховної мети, правильний вибір типу і структури уроку, методів і прийомів навчання. В плані доцільно записувати також запитання, які передбачено ставити учням під час опитування і бесіди, відображати методи самоконтролю під час виконання певних операцій, а також зміст домашнього завдання учням.

Під час виробничого навчання і виробничої практики на підприємствах, коли учні працюють на самостійних об’єктах або в складі бригад робітників, у плані подається перелік робіт, які учні мають освіту протягом навчального процесу, а також складається графік переміщень

навчальних програм по робочих місцях, бригадах і дільницях.

У графіку переміщення учнів по робочим місцях або робочих бригадах вказуються прізвища учнів, теми програми, найменування робочих місць, дільниць або найменування робіт і тривалість навчання на даному місці.

Розробка навчально-технічної документації.

Навчально-технічна документація впливає та має велике значення в процесі виробничого навчання. Крім усних методів інструктування існують також і письмові. Формування професійної майстерності є найважливіша якість кваліфікованого робітника, тому вимагає подальшого удосконалення виробничого навчання. Цьому сприяє широке застосування письмового інструктування.

Необхідність застосування такої документації обумовлено тим, що з одного боку все більш підвищуються вимоги до підготовки кваліфікованих робітників, а з другого – майстру не вистачає для ефективного керування процесом навчання учнів. Застосування письмового інструктування поширює можливість майстра в керуванні процесом виробничого навчання.

Навчальна інформація викладена в документації і носить характер чітко вираженої системи. Використана інформація має 2 етапи:

виробничо-технологічну, яка визначає що і в якій послідовності виконувати ту або іншу роботу;

навчальна – вміщує вказівки, як виконувати.

Поширює можливість зв’язку теорії з практикою – головний принцип виробничого навчання.

Види навчально-виробничої документації:

інструкційні карти;

інструкційно-технологічні карти;

технологічні карти;

карточки-завдання;

учбові алгоритми.

Інструкційні карти розробляються на трудовий процес, вміщують послідов-ність виконання технологічного процесу та рекомендації як їх виконувати.

Технологічні карти розробляються на трудовий процес, вміщують послідовність виконання технологічного процесу.

Карточки-завдання вміщають завдання по вивченню устрою роботи обладнання.

Учбові алгоритми вміщують правила виконання робіт в різних ситуаціях.

Критерії оцінювання.

При оцінці успішності учнів треба входити з навчально-виховних задач кожного етапу виробничого навчання. Повнота і якість виконання цих задач визначається на основі критеріїв оцінок, які приведені в інструкції. Основними за-гальними показниками якості засвоєння учнями знань, навиків і вмінь з виробничого навчання являється:

1. Вірність прийомів в роботі і раціональної організації робочого місця;

2. Дотримання технічних вимог та інших якісних показників при використанні навчально-виробничих вимог до роботи;

3. Виконання встановлених норм часу;

4. Дотримання правил безпеки праці;

5. Ступінь самостійності виконання завдання.

Виховання кваліфікованих робітників в значній мірі залежить від підготовки майстра до занять.

Для ефективного проведення та якісної підготовки кваліфікованих робітників, майстер виробничого навчання повинен здійснювати наступну підготовку:

перспективну підготовку до навчального уроку та вивчення теми програми;

поточну підготовку до конкретного заняття.

Підготовка проводиться поетапно і включає:

особисту підготовку майстра;

підготовку матеріально-технічного оснащення;

плануюча підготовка.

Особиста підготовка:

вивчення методичної та технічної літератури, матеріалів по передовому досліду роботи;

підготовка до показу трудових прийомів і способів виконання.

Підготовка матеріально-технічного оснащення:

підготовка і перевірка матеріалів та оснащення для проведення уроків;

підготовка наочних посібників, навчально-технічної документації, технічних засобів навчання;

перевірка роботи обладнання.

Плануюча підготовка:

аналіз підсумків попередніх занять, уточнення змісту, теми, навчально-виховної мети уроку;

визначення структури уроку і час на кожний його елемент;

визначення методів і методичних прийомів проведення, вступного інструктажу;

визначення змісту самостійних робіт та методів поточного інструктажу;

визначення конкретно домашнього завдання.

Вивчаючи навчальні програми майстер виробничого навчання уважно знайомиться з переліком виключних тем і її змістом, що дає змогу уявити мету вивчаючої учнями теми, встановити зв’язок пройденого матеріалу, якого вивчили учні з наступною темою. Майстер повинен визначати і підготовити навчальні роботи, обладнання для проведення занять.

Основним завданням виробничого навчання являється формування в учнів навиків і вмінь продуктивності праці.

Підготовляючись до уроку майстер аналізує тему, її зміст, поділяє на (підтеми) уроки при вивченні теми підготовлює навчально-матеріальну базу для виконання навчальною групою робіт по даній темі.

Щоб якісно і повно провести урок виробничого навчання майстер повинен також знати навчальну програму по спецтехнології для того, щоб учні могли використати одержані знання на уроках теоретичного навчання.

Розподіляючи матеріал по уроках майстер продумує організацію вивчення всієї теми, підготовлює матеріал, наочні посібники.

Підготовка до занять є вирішальною стадією підготовчої роботи майстра. Від підготовки майстра залежить результат навчання і виховання учнів.

Основною наукової організації праці майстра виробничого навчання є насамперед відповідне обладнання його робочого місця.

Робоче місце майстра виробничого навчання має забезпечити ефективне проведення занять і зниження витрат робочого часу.

Загальними вимогами до організації робочого місця є:

сучасне навчально-технічне оснащення, естетичне оформлення;

забезпечення належних умов для ефективного показу трудових прийомів (пристрої, їх розміщення, освітлювання);

умови для зручного "огляду” всіх учнів;

зручність у розміщенні, зберіганні й використанні всіх матеріалів, обладнання.

Умовно виділяють обов’язкове і додаткове оснащення робочого місця майстра.

До обов’язкового обладнання належать:

подіум, на якому розміщено обладнання робочого місця майстра;

робочий стіл, стілець, класна дошка;

дидактичні засоби і навчально технічна-документація типових навчально-виробничих робіт;

пристрої для зберігання інструменту, обладнання, дидактичних матеріалів і ТЗН (шафи, ящики касети, полиці, підставки та інше).

Додаткове обладнання робочого місця майстра залежить від його досвіду, творчого підходу до справи.

Кращі майстри виробничого навчання використовують таке додаткове обладнання для своїх робочих місць:

комбінована шафа для зберігання систематизувати дидактичних і технічних засобів навчання;

місця для сидіння учнів під час їх колективного інструктування;

препараторська;

спеціальний стіл для приймання виконаних учнями навчально-виробничих робіт.