Закони педагогіки творчості. Мета: розкрити методологічні засади педагогічної творчості

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

Мета: розкрити методологічні засади педагогічної творчості

План

1. Педагогічна творчість як предмет педагогіки творчості.

2. Закони педагогіки творчості.

3. Принципи педагогіки творчості.

4. Концептуальні засади визначення педагогічної творчості.

5. Основні напрями сучасних досліджень педагогічної творчості.

6. Ознаки творчої педагогічної діяльності.

7. Ознаки педагогічної креативності.

8. Критерії творчої педагогічної діяльності.

9. Підсистеми творчої педагогічної діяльності.

10. Рівні творчої педагогічної діяльності.

11. Педагогічна творчість і педагогічна майстерність.

12. Специфіка педагогічної творчості.

13. Принципи педагогічної творчості

Рекомендована література:

Основна:

1. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. – Казань: Изд,во Казанского университета, 1988. – 228 с.

2. Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя. – М.: Педагогика, 1987. – 160 с.

3. Кичук Н.В. Формування творчої особистості вчителя., К.: Либідь, 1991. – 96 с

Додаткова:

1.Зязюн І.А.,Сагач Г.М. Краса педагогічної дії: Навч.посіб. для вчителів, аспірантів, студентів середніх та вищих навч. закладів. – К.: Українсько,фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. – 302 с

2.Моляко В.О. Психологічна готовність до творчої праці. – К.: Знання, 1989. – 48 с

3.Пономарев Я.А. Психология творчества. – М.: Наука, 1976. – 303 с.

Базові поняття

Характерними рисами сучасного вчителя є глибокі знання своєї спеціальності у поєднанні з методичною майстерністю, розуміння особливостей розвитку учнів різного віку, їх внутрішнього світу, мотивів поведінки, любов до дітей, бажання йуміння спілкуватися з ними, сучасне науково,педагогічне мислення, почуття нового, готовність до постійної самоосвіти, поглиблення й поповнення знань у різних галузях науки, мистецтва й культури тощо.

У сучасних умовах професійна праця вчителя набуває якісних відмінностей, зумовлених такими факторами:

Ø Соціальною орієнтацією сучасної школи на розвиток творчих здібностей дітей, їх талантів і обдарованості.

Ø Демократизацією та гуманізацією педагогічної

професії.

Ø Появою мережі нетрадиційних типів шкіл, альтернативних систем освіти, авторських методик навчання

Діалектичними протиріччями між соціальною по_

требою у творчій професійній праці педагога і від_

Ø сутністю скоординованої підготовки до неї вчителя

Педагогічна творчість як предмет педагогіки творчості

Педагогіка творчості – це галузь загальної педагогіки, яка вивчає закони та закономірності: формування творчої особистості, розвитку та саморозвитку її творчих можливостей в процесі освіти та навчання; створення психолого-педагогічних умов для прояву творчого потенціалу особистості в суспільно,корисних і індивідуально,значущих для неї видах життєдіяльності. Педагогіці творчості, з точки зору розуміння її як фундаментальної науки, притаманна єдність абстрактного й конкретного.

Головним і найбільш складним явищем, яке вивчає педагогіка творчості, є формування творчої особистості дитини в її навчально-виховній взаємодії з педагогом відокремити від творчого розвитку того, хто його навчає й виховує. Цей процес є не тільки сукупністю послідовних і взаємопов'язаних дій педагога й учнів, спрямованих на свідоме й міцне засвоєння системи знань, умінь, навичок, формування світогляду учнів, культури поведінки тощо, а й сукупністю послідовних і взаємопов'язаних «перетворень» у їх творчому розвитку: мотивації, характерологічних особливостях, творчих уміннях, психічних процесах, що сприяють успіху людини у творчій діяльності. Саме цей процес відображає сутність педагогічної творчості. Таким чином, поняття «педагогіка творчості» містить в собі поняття «педагогічна творчість».

Закони педагогіки творчості.

У філософії «закон» визначається як «необхідна, внутрішньо притаманна природі явищ реального світу тенденція зміни, руху, розвитку, що визначає загальні етапи і форми процесу становлення і самоорганізації конкретних систем, явищ природи, суспільства і духовної культури людства, які розвиваються».

Відмінність між законом і закономірностями полягає в тому, що закон виступає як конкретне – всезагальне, а закономірність є частковою формою його виявлення, яка висвітлює певний закономірний зв'язок.

Педагогічний закон – це об'єктивний, необхідний, загальний і суттєвий зв'язок між завданнями, змістом, методами педагогічного процесу і його результатами, які виявляються у якісній зміні знань, умінь, а також переконань і поведінки вихованців.

Закон педагогічної розвиваючої взаємодії.

закон фасилітаційного режиму педагогічного впливу.

Закон взаємозумовленості розвитку суб'єктів педагогічного процесу.

Закон неперервної творчої реалізації та самореалізації особистості.