Приклад багатоланкової формули винаходу
1. Спосіб виготовлення металевих заготовок литвом під тиском включає заливку дозованого об'єму розплавленого металу, вакуумування порожнини форми, заповнення порожнини форми розплавленим металом при вакуумуванні, накладення тиску, витримку під тиском до закінчення кристалізації, який відрізняється тим, що розплавлений метал перегрівають на 40-70 0С вище за температуру ліквідус і заливають в проміжну ємність, заповнення порожнини форми розплавленим металом при вакуумуванні здійснюють з проміжної ємкості, причому одночасно заповнюють камери пресування, що сполучаються з порожниною форми, регулюють швидкість заповнення розплавленим металом порожнини форми камер пресування шляхом зміни швидкості видалення повітря і газів з них до закінчення їх заповнення, а накладення тиску на розплавлений метал здійснюють з двох сторін по осі заготівки, при цьому величина тиску складає 200-500 Мпа.
2. Спосіб по п. 1, відрізняється тим, що зміну швидкості видалення повітря і газів здійснюють, змінюючи площу прохідного отвору, що повідомляє порожнину форми через камеру пресування з системою вакуумування.
Складання формули винаходу (корисної моделі)
Пункт формули винаходу (корисної моделі) складається, як правило, з обмежувальної частини, яка включає ознаки винаходу (корисної моделі), які збігаються з ознаками найближчого аналога, у тому числі родове поняття, що характеризує призначення об'єкта, та відмінної частини, яка включає ознаки, що відрізняють винахід (корисну модель) від найближчого аналога.
Обмежувальна й відмінна частини пункту формули відокремлюються одна від одної виразом "який (яка, яке) відрізняється тим, що..." (розділова частина).
Без поділу на обмежувальну й відмітну частини, зокрема, складають формулу винаходу (корисної моделі), яка характеризує:
- індивідуальну сполуку;
- штам мікроорганізму, культуру клітин рослин і тварин;
- нове застосування відомого продукту чи процесу;
- винахід (корисну модель), що не має аналогів.
Формулу (або кожний пункт багатоланкової формули) викладають одним реченням.
Незалежний пункт формули винаходу (корисної моделі) повинен стосуватися лише одного винаходу (однієї корисної моделі) або групи винаходів, заявлених як альтернатива.
У незалежний пункт формули винаходу чи корисної моделі (або в кожний незалежний пункт формули, що характеризує групу винаходів) включають сукупність ознак, достатніх для досягнення технічного результату. Зазначена сукупність ознак визначає обсяг правової охорони.
При складанні незалежного пункту формули слід ураховувати, що сукупність ознак, достатніх для досягнення технічного результату, повинна бути передана певним набором ознак, властивих цьому об'єкту.
Незалежний пункт формули винаходу (корисної моделі) не визнається таким, що стосується одного винаходу (корисної моделі), якщо він містить:
- викладені як альтернатива ознаки, які не забезпечують одержання того самого технічного результату, або викладені як альтернатива групи ознак, причому кожна з альтернативних груп включає кілька функціонально самостійних ознак (вузол або деталь пристрою; операція способу, речовина, матеріал або прилад, застосовані в способі; інгредієнт композиції і т. ін.), у тому числі, коли вибір однієї з таких альтернативних ознак залежить від вибору, який зроблено щодо іншої (інших) ознаки (ознак);
- характеристику винаходів, які стосуються об'єктів різного виду чи сукупності засобів, кожний з яких має своє власне призначення, а в цілому зазначена сукупність не реалізує спільного призначення.
До залежного пункту формули винаходу (корисної моделі) включають ознаки, що розвивають чи уточнюють сукупність ознак, зазначену в незалежному пункті формули, у тому числі шляхом розвитку чи уточнення окремих ознак цієї сукупності, та необхідні лише в окремих випадках виконання винаходу (корисної моделі) або його (її) використання.
Обмежувальна частина залежного пункту формули включає родове поняття, що відображає призначення винаходу (корисної моделі), викладене, як правило, скорочено в порівнянні з наведеним у незалежному пункті, і містить посилання на незалежний пункт і/або залежний (залежні) пункт (пункти), якого (яких) він стосується.
Підпорядкованість залежних пунктів незалежному може бути безпосередньою і опосередкованою, тобто з посиланням на один або декілька залежних пунктів.
Безпосередню підпорядкованість залежного пункту застосовують тоді, коли для характеристики винаходу (корисної моделі) в окремому випадку його виконання чи використання поряд із ознаками цього пункту необхідні лише ознаки, зазначені в незалежному пункті формули.
Опосередковану підпорядкованість залежного пункту незалежному застосовують, якщо для зазначеної характеристики, окрім ознак незалежного пункту формули, необхідні ще й ознаки одного чи кількох інших залежних пунктів формули.
При підпорядкованості залежного пункту декільком пунктам формули посилання на них зазначають з використанням альтернативи.
У залежному пункті формули, що характеризує один об'єкт, в усіх випадках під поняттям "Пристрій за п.1" розуміють повний зміст першого пункту формули, а саме сукупність усіх без винятку ознак, наведених у його обмежувальній та відмітній частинах.
Якщо залежний пункт сформульовано таким чином, що має місце заміна або вилучення ознаки незалежного пункту формули, якому він підпорядкований, то залежний пункт не може бути визнаний таким, що разом із зазначеним незалежним пунктом характеризує один винахід (корисну модель).
Розглянемо одноланкову формулу винаходу на прикладі винаходу «Опора лінії електропередачі»
