Концерт художньої самодіяльності
АГІТБРИГАДА
Агітбригада – це форма виховної роботи, що забезпечує поєднання глибокого змісту обраного напрямку виховання та з яскравими художніми та емоційними формами, різновид шкільного театру.
Мета агітбригади - розвиває впевненість, комунікабельність, громадянську зрілість та психологічну готовність школярів до суспільно-політичної практичної діяльності.
Переваги агітбригади як виховного заходу:
- формує в учнів організаторські здібності та навички;
- формує вміння в художній формі висвітлювати сутність ідеї, аргументувати її, емоційно впливати та переконувати слухачів;
- виховує самостійність, цілеспрямованість, наполегливість;
- сучасність виступу, гострота висловлювань, що закликають не бути байдужими до піднятої проблеми.
Тривалість виступу агітбригади 15- 20 хвилин.
Структура агітбригади як форми виховної роботи:
1. Визначення теми виступу, головної ідеї.
2. Збір матеріалу до майбутньої програми виступу ( документи, яскраві інтермедії, вірші, пісні тощо).
3. Складання сценарію програми – невеликої вистави, що поєднує різні жанри мистецтва.
4. Підготовка програми (репетиції).
5. Виступ. Сфера діяльності агітбригади - виступи у власній школі, в інших навчальних закладах, організаціях.
6. Підсумок. ( обговорення результатів виступів, проведення подальшої роботи – організація дискусій для молоді з гострих актуальних питань, вечорів запитань і відповідей, проведення пошукової роботи – збір матеріалів для наступних виступів).
Умови ефективності :
- розподіл учасників (10-15 осіб) на окремі групи, які забезпечують підготовку виступу: інформаційно-пошукову ( збирає матеріали, що цікавлять агітбригаду), сценарну ( розробляє програму), музичну (підбирає музичний супровід програми), танцювальної ( здійснює пошук пластичних форм), вокальної ( забезпечує виконання вокальних номерів), технічної ( забезпечує роботу технічних засобів), художньо-оформлювальної (готує декорації, плакати, костюми, реквізит), режисерської (здійснює практичне керівництво постановки виступів агітбригади);
- наявність назви, емблеми, девізу, форми одягу, пісні чи музичної фрази, з якої розпочинається виступ;
- поєднання у виступі позитивних і негативних фактів піднятої проблеми;
- бадьорий темпоритм виступу;
- наявність легкого змінного реквізиту;
- різноманітність жанрів мистецтва у ході виступу ( 5-6).
До організації агітбригади залучають старшокласників та старших підлітків.
БАЛ
Бал( танцювальний вечір ) – це форма виховної роботи, що вчить змістовно проводити дозвілля.
Мета балу – закріплення правил етикету спілкування, розширення уявлень про проведення вільного часу.
Види балів ( танцювальних вечорів ) – тематичний ( бал казок, квітів, новорічний ), святковий, костюмований ( всі учасники запрошуються в маскарадних костюмах ).
Переваги балу як виховного заходу:
- залучення до проведення виховного заходу великої кількості учасників;
- формування танцювальної культури в безпосередній цікавій формі;
- яскраве оформлення ( приміщення, музика, одяг учасників );
- збереження історичних традицій ( в ХУІІІ – ХІХ ст. бали були важливою формою спілкування в вільний час ).
Тривалість балу ( танцювального вечора ) 2 – 3 години.
Структура балу ( танцювального вечора ) як форми виховної роботи:
1. Відкриття балу ( представлення гостей розпорядниками балу );
2. Розгорнута концертна частина ( вокальні та хореографічні номери, показові виступи гостей з бальних студій );
3. Навчання бальним танцям;
4. Загальні танці, бальні ігри;
5. Заключна частина – концертний виступ вокального ансамблю.
Умови ефективності:
- попереднє знайомство з правилами бального етикету;
- парадний, урочистий одяг учасників і гостей;
- розучування бальних танців учасниками заздалегідь;
- в програму балу можуть бути включені конкурси, ігри;
БЕСІДА
Бесіда - це діалогічна форма виховної роботи з учнями, коли на основі аналізу конкретних фактів та прикладів діти приходять до необхідних висновків.
Мета: дати нові знання, поглибити та узагальнити знання, набуті раніше, спираючись на накопичені знання та набутий досвід. Учні під керівництвом вчителя вчаться практично та творчо користуватись надбаними знаннями.
Переваги бесіди як форми виховної роботи:
- атмосфера загальної зацікавленості в одержанні знать;
- підсилення уваги учнів засобами діалогу;
- стимулювання мислення та ініціативи;
- забезпечення взаємозбагачення знаннями, досвідом;
- можливість співпраці, взаємодопомоги;
- контроль засвоєння знань та виправлення помилок;
- виховання загальнолюдських якостей (чесність, доброта);
- розвиток пізнавальних процесів (пам’ять, уява, увага..).
Види бесід: пізнавальна (збагачення знаннями про оточуючий світ),
етична (роз’яснення принципів та норм моралі, культури поведінки).
Структура бесіди як форми виховного заходу:
1. Вступна частина (визначення теми, з’ясування рівня знань по даній темі, формування інтересу до сприйняття та засвоєння матеріалу, обґрунтування важливості теми).
2. Основна частина (розкриття теми, повідомлення та закріплення знань учнів).
3. Підсумкова частина (закріплення та узагальнення знань, одержаних у ході бесіди, через коротке опитування по викладеному матеріалу. З’ясування: як у майбутньому можна використати отримані знання.).
Тривалість бесіди: 15-30 хв. (залежно від віку дітей).
Умови ефективності:
- чітке визначення теми бесіди;
- активізація дітей (загадки, афоризми, прислів’я, музика, наочність, динамічні паузи);
- продумані питання (ставити відкриті запитання, вміти перефразувати питання, знати відповіді, не завжди потрібно вимагати повних відповідей, не залишати питань без відповідей, не казати дитині “НІ” – з’ясовувати, хто думає інакше, за допомогою проблемних запитань з’ясовувати істину);
- не використовувати незрозумілу термінологію, пояснювати нові слова;
- охайний зовнішній вигляд вчителя, доброзичливий настрій та емоційне мовлення.
ВІКТОРИНА
Вікторина– це різновид змагальної діяльності, що передбачає письмові або усні відповіді на запитання.
Мета – перевірка, закріплення та поглиблення знань дітей.
Види: тематична (питання охоплюють одну область знань – спорт, природа, тощо); комплексна (питання з різних галузей знань – наприклад „Найрозумніший”).
Переваги вікторини, як форми виховної роботи:
· ігрова форма проведення (наприклад „Поле чудес”, „LG – Еврика”);
· підтримання інтересу до самостійного поглиблення знань завдяки змагальній діяльності;
· поглиблення знань через розширення відповіді чи ілюстрації відповіді ведучим.
Структура вікторини.
1. Вступна частина (повідомлення теми вікторини, правил проведення, представлення учасників).
2. Основна частина (безпосередньо відповіді на питання) .
3. Підсумкова частина (підведення підсумків, нагородження переможців).
Тривалість вікторини – 35-45 хвилин.
Умови ефективності:
- темп проведення повинен бути динамічний;
- запитання повинні мати одну конкретну точну відповідь;
- запитання розрізняються за типом складності:
а) загальні;
б) в рамках шкільної програми;
в) підвищеної складності;
- оцінка може бути в межах 3-бальної системи;
- кількість запитань залежить від віку учасників (від 30 да 50 запитань);
- можуть брати участь як команди так і окремі учасники, для молодших школярів оптимальнішими є індивідуальні вікторини;
- хід вікторини можна визначати на табло – екрані змагання, або – фішками правильні відповіді учасників;
- наявність журі не обов’язкова, цю роль може виконувати ведучий. Порядок відповідей (почергово, хто швидше, по вибору ведучого, через 1-2 спроби);
- підводяться підсумки з відзначенням найактивніших учасників, та переможців;
- нагороди переможцям – призи, грамоти, дипломи, значки та емблеми.
-
ГРА-ПОДОРОЖ
Гра – подорож – це творча діяльність вчителя, яка дозволяє об’єднати різні види діяльності дітей: пошук, працю, спостереження, спорт, мистецтво, оволодіння новими навичками.
Мета: перевірка та закріплення знань і практичних умінь учнів.
Переваги гри – подорожі як форми виховної роботи:
· Цікава форма проведення;
· Підтримання емоційного настрою завдяки елементам театралізації, музики, діючих осіб, сюжетної ігрової діяльності;
· Можливість широкого використання різних видів діяльності.
Структура гри – подорожі як форми виховної роботи:
1. Вступна частина (повідомлення теми, з’ясування рівня знань по даній темі, формування інтересу до сприйняття та засвоєння матеріалу).
2. Основна частина (безпосередньо подорож по станціям).
3. Підсумкова частина (узагальнення знань через коротке опитування, можливе в кінці кожної станції та в кінці гри – подорожі).
Тривалість гри – подорожі: 35-45 хвилин.
Умови ефективності:
· Подорожуємо по маршруту;
· Карту малюємо самостійно, тому можливе поєднання реальних та нереальних зупинок;
· Для подорожі використовуємо транспорт (у вигляді звукової імітації, промовки, загадки, макета, малюнка реальних та фантастичних засобів пересування);
· Оптимальна кількість зупинок 5-7;
· На кожній зупинці – новий вид діяльності;
· На зупинках можливе використання змагальних форм роботи з подальшим нагородженням переможців;
· Можливе проведення гри – подорожі на місцевості (гра – експрес з реальним пересуванням по станціям).
ТЕМАТИЧНИЙ ПЕРІОД
(ДЕНЬ, ТИЖДЕНЬ МІСЯЦЬ)
Тематичний день – це форма виховної роботи, що представляє собою серію різноманітних творчих справ, які розглядають обрану тему з різних сторін.
Мета - комплексно познайомити велику аудиторію учнів з конкретно вибраною темою ( спорт, природа, математика тощо).
Тема обирається згідно інтересів дітей, традицій колективу, дат червоного календаря.
Види тематичних періодів розрізняють за тривалістю: день, тиждень, декада, місячник.
Переваги тематичного періоду як виховного заходу:
- комплексне знайомство з обраною темою;
- різноманітність форм висвітлення теми для окремих колективів;
- наявність масового заходу ( свята, концерту, виставки ) як кульмінаційної точки.
Структура тематичного періоду як форми виховної роботи:
1. Інформування учнів про план проведення тематичного періоду
( стінгазета, лінійка ).
2. Виховні заходи згідно теми в окремих колективах ( гуртках, клубах )
та на вікових паралелях.
3. Масовий кульмінаційний захід.
4. Підсумки тематичного періоду.
Умови ефективності:
- створення оргкомітету по проведенню тематичного періоду з числа учнів та вчителів школи;
наявність в плані тематичного періоду заходів різних форм та напрямків, пов’язаних вибраною темою.
Тематичні періоди широко використовуються в практиці виховної роботи школи та дитячого оздоровчого табору: День знань, День захисника Вітчизни, День спорту і здоров’я, День книги, День казки; тиждень математики, фізики; Шевченківська декада, декада друзів природи; місячник рідної мови, культури поведінки.
ДИСКОТЕКА
Дискотека – це форма виховної роботи, що сприяє організації змістовного відпочинку молоді. Вона може виконувати декілька функцій: інформаційну, розважальну, комунікативну.
Мета дискотеки - дати необхідну фізичну розрядку, знизити емоційну напругу, навчити культурі спілкування під час танцювального вечора.
Види дискотек: тематична (присвячена певній темі, напрямку, музичному стилю), танцювально-розважальна (як форма культурного обслуговування).
Переваги дискотеки як виховного заходу:
- синтезує на новому технічному рівні різні види мистецтва: музику, танець, світломузику, ігри-розваги тощо;
- подає нову інформацію в доступній та цікавій формі великій аудиторії.
Тривалість дискотеки 1,5 – 2,5 години. Ця форма виховної роботи особливо популярна серед старшокласників.
Структура дискотеки як форми виховної роботи:
1. Оголошення ді-джєм початку дискотеки. Запрошення присутніх до танцю ( може бути своєрідна візитна картка – мелодія чи композиція);
2. Музичні чи тематичні блоки, розмежовані іграми-розвагами чи виступами гостей ( вокальні чи хореографічні номери художньої самодіяльності);
3. Церемонія завершення дискотеки.
Умови ефективності:
- правильний вибір ведучого (ді-джея), коментатора і організатора всього музично-видовищного дійства;
- підбір логічно завершених частин – блоків тривалістю 15 – 20 хвилин та заповнення пауз іграми-розвагами;
- врахування рівнів фізичного та психологічного навантаження на учасників;
- забезпечення дотримання правил правопорядку.
ДИСКУСІЯ (ДИСПУТ)
Диспут або дискусія (з лат .означає „дослідження”) – це форма виховної роботи, що представляє організований обмін думками, колективне обговорення спірного питання, ідеями між учасниками.
Мета: виявити відмінності в розумінні питання і в товариській суперечці встановити істину, прийти до спільної думки, виробити рішення.
Переваги дискусії як форми виховної роботи:
- поглиблює знання слухачів з обраної теми;
- виявляє заплутані питання;
- розвиває вміння аргументовано обстоювати свою думку, уважно і зважено вислуховувати думки опонентів;
- виробляє вміння формулювати думки і висловлювати їх, вчить оцінювати позиції інших людей, критично підходити до особистих поглядів, зважувати їхню істинність,
Види дискусії: вільні та керовані –„круглий стіл”, „засідання експертної групи”, „симпозіум”, „дебати”, „судове засідання”.
Тривалість дискусії 40 – 60 хвилин.
Використовується в підлітковому та старшому шкільному віці.
Структура дискусії як виховного заходу:
1. Вступ ( формулювання проблеми, визначення її актуальності, спрямування виступів в потрібне русло).
2. Власне дискусія, суть якої підвести учасників до розв’язання проблеми.
3. Заключне слово ведучого (підсумки).
Умови ефективності дискусії:
- тема визначається важливістю проблеми в житті колективу;
- попередньо визначається та пропонується учасникам список основної та допоміжної літератури по темі дискусії;
- розробляється система запитань, які будуть використані в ході дискусії;
- учасники мають бути ознайомлені з вузловими питаннями та правилами проведення дискусії;
наявність ведучого, який спрямовує дискусію в потрібне русло, залучає до обговорення всіх учасників, робить висновки та узагальнення.
ДІЛОВА ГРА
Ділова гра – це форма виховної роботи, що представляє імітацію реального процесу діючої системи в формі ігрової творчої діяльності
Мета - розвиток мислення, формування уміння діяти в конфліктних ситуаціях, самооцінки.
Види ділових ігор : регламентовані (з чіткою інструкцією і заданою послідовністю дій учасників та часу), вільні (з творчим виконанням рольових функцій).
Тривалість ігор від 15- 30 хвилин до однієї - трьох годин, до дня..
Структура ділової гри як виховного заходу:
Алгоритм ( програма діяльності, система правил ) складається з 5 етапів:
1. введення в гру – організатор відповідає на питання учасників гри;
2. формування груп – залежить від числа гравців, найоптимальніша чисельність 5-7, лідери створюють команди по бажанню чи по ролям;
3. регламентація гри визначає об’єм майбутньої роботи, свій раціональний час проведення;
4. процес – організація гравців, їх взаємодії, діяльність лідерів груп, аналіз роботи на кожному окремому етапі;
5. підведення підсумків ділової гри: ступінь вирішення проблеми, оцінка діяльності ігрових груп та окремих гравців, організатор загострює увагу на типових помилках, коментує найбільш вдалі ситуації, дії консультантів, відповідає на виникаючі питання.
Умови ефективності:
- вибір теми та ситуації, визначення мети і завдань гри, її програми;
- матеріально-технічне забезпечення -папір,ручки,фломастери, музичний супровід тощо);
- вибір помічників (консультантів, еспертів), на кожну ігрову групу потрібен помічник;
розробка сценарію, звертаючи увагу визначення оптимальної методики вирішення проблеми.
Варіанти ділових ігор в шкільній практиці - проведення дня самоврядування, дня дублера, дня підприємця, підготовка масового заходу, планування роботи колективу.
ЗАНЯТТЯ КЛУБУ (КЛУБНА ГОДИНА)
Заняття клубу ( клубна година ) – це систематична форма виховної роботи, що представляє поєднання вільного спілкування школярів та заняття улюбленою справою.
Мета – всебічний та гармонійний розвиток особистості школяра.
Види клубних годин : ............................................
Переваги клубних годин як виховного заходу:
- зміст клубних годин має відрізнятись новизною та незвичайністю;
- наявність вільного спілкування дітей одне з одним, з дорослими;
- створення умов для самовиховання, психологічної допомоги;
- системність у проведенні занять ( 1 – 2 рази на тиждень).
Тривалість клубних годин 1 – 2 години.
Структура заняття клубу ( клубної години ) як форми виховної роботи:
1. Підготовка до заняття ( приміщення, обладнання, підбір ТЗН та наочних посібників ).
2. Мотивація діяльності ( знайомство з темою, використання поетичних рядків, прислів’їв, приказок, висловів відомих людей щодо теми заняття ).
3. Творча діяльність дітей, що регулюється „Правилами дружньої роботи” чи „Пам’яткою спілкування”.
4. Вільне спілкування та аналіз спільної роботи ( що вдалось, чому? Що не вдалось, чому? ).
Умови ефективності:
- відсутність жорстких дисциплінарних мір;
- яскравість оформлення приміщення, створення незвичної атмосфери;
- залучення до організації клубних годин школярів, органів учнівського самоврядування.
ЗАОЧНА ПОДОРОЖ
Заочна подорож – це форма виховної роботи з учнями, де головна роль належить педагогу, який знайомить дітей з новою інформацією, широко використовуючи наочні посібники.
Мета: знайомство дітей з визначними місцями, розширення знань про оточуючий світ.
Переваги заочної подорожі як форми виховної роботи:
· Знайомство з історичними та культурними пам’ятниками, новими містами та країнами, цікавими природними об’єктами;
· Розвиток уявлення, уваги та пам’яті дітей;
· Можливість побути у ролі туриста, дослідника, екскурсовода;
· Розширення світогляду.
Структура заочної подорожі як форми виховного заходу:
1. Вступна частина (повідомлення теми, з’ясування знань по даній темі, формування інтересу до сприйняття і засвоєння матеріалу, обґрунтування важливості теми).
2. Основна частина (подорож по станціям, повідомлення матеріалу, закріплення матеріалу на кожній станції).
3. Підсумкова частина (закріплення всього матеріалу із частковим залученням дітей до розповіді).
Тривалість заочної подорожі – 25-35 хвилин.
Умови ефективності:
· Подорожуємо по маршруту;
· Карта географічна, тому що подорожуємо по реально існуючим об’єктам;
· Використовуємо малюнки і макети транспорту, який дійсно виступає шляхом сполучення між зупинками;
· Оптимальна кількість зупинок 3-5;
· Об’єктами показу повинні виступати найвизначніші, найголовніші місця;
· До кожного об’єкту повинна бути ілюстрація;
· Закріплення матеріалу на кожній зупинці;
· Досконале володіння матеріалом вчителем.
ІГРОВА ПРОГРАМА
Ігрова програма – це форма виховної роботи, що сприяє змістовному проведенню дозвілля дітей.
Мета – дати можливість проявити творчу активність, виховувати вольові якості, урізноманітнювати вільний час дітей.
Види ігрової програми:
1. тематична
2. театралізована
Тривалість – 45 – 60 хвилин (залежно від віку дітей)
Структура:
- Вступ (представлення теми, дійових осіб, пояснення правил проведення).
- Основна частина (проведення ігор 5-10 ігор).
- Підведення підсумків, відзначення найактивніших учасників.
Переваги ігрової програми як форми виховної роботи:
- великий емоційний вплив;
- діяльність близька до дитячої природи;
- особиста зацікавленість кожного учасника.
Умови ефективності:
- чітке і образне пояснення правил ігри, краще поетапно;
- поєднання колективних ти індивідуальних ігор;
- наявність необхідного інвентарю, реквізиту;
- відзначення переможців та активних учасників;
- керівник - ігротехнік може мати декількох помічників, які залучають до ігор учасників;
- учасники обираються за бажанням, по вибору, жеребу, за допомогою лічилок;
- вибір місця проведення залежить від виду ігрової програми;
- дозування навантаження;
- своєчасне закінчення гри.
КВН
(КЛУБ ВЕСЕЛИХ ТА НАЙКМІТЛИВІШИХ)
КВН– це форма виховної роботи, яка носить пізнавальний і в той же час розважальний, гумористичний характер. Це яскрава театралізована гра.
Мета – розвиток інтересів та здібностей учнів, їх різносторонніх талантів: кмітливості, почуття гумору, оригінальності мислення, загальну ерудицію, швидкість реакції, вміння спілкуватись та приймати колективне рішення.
Види КВН – розважальний та тематичний.
Переваги КВН як виховного заходу:
- універсальність для самореалізації талантів школярів;
- популярність як аналогу телепередачі, частини громадського руху ( Українська ліга КВН );
- змагальний вид діяльності, що стимулює інтерес учасників та глядачів;
- підготовча робота до гри згуртовує колектив команди (7 -15 осіб).
Тривалість гри КВН 1 – 1,5 години, використовується для старшого шкільного віку.
Структура проведення як форми виховної роботи:
1. Підготовча робота ( визначення виду, теми КВН, команд - учасниць, журі, розробка сценарію, підготовка домашніх завдань команд ).
2. Проведення КВН:
а) вступне слово ведучого – оголошення теми, умов проведення;
б) представлення команд – учасниць, складу журі, системи оцінки;
в) конкурсні завдання:
- візитки команд;
- розминка ( відповіді – експромти на питання чи ситуації );
- музичний калейдоскоп;
- театр – експромт;
- домашнє завдання;
- інші завдання по бажанню організаторів ( конкурси для вболівальників);
вставні номери художньої самодіяльності під час підготовчої роботи команд в ході гри.
г) оцінка журі, нагородження переможців.
3. Аналіз проведеної роботи командами та організаторами.
Умови ефективності:
- дух змагання не повинен домінувати над кмітливістю, оригінальністю, почуттям гумору;
- особлива увага підбору ведучих, що добре володіють словом, не губляться в критичних ситуаціях, вміють жартувати;
- музичний супровід знайомих мелодій КВН;
- справедливе журі, що аргументує свої оцінки;
- різноманітність тем КВН та конкурсних завдань.
-
КОНКУРС
Конкурс - це форма виховної роботи, що представляє різновид змагальної діяльності.
Мета – перевірити і закріпити практичні уміння та знання дітей.
Види: - тематичні (в одному виді діяльності, наприклад конкурс малюнків),
- комплексні (в 2- 3 видах діяльності, наприклад „Козацькі розваги” , „Конкурс лицарів та прекрасних дам”.
Переваги як форми виховної роботи:
- цікава форма проведення;
- динамічний темп проведення;
- підтримання емоційно-піднесеного настрою завдяки елементам театралізації, музики, сюжетної, ігрової діяльності, дійових осіб – ведучих та учасників;
- можливість широкого використання різних видів діяльності.
Структура конкурсу:
1. Вступна частина (повідомлення теми, представлення учасників чи команд, журі, правил поведінки, системи оцінки).
2. Основна частина (виконання конкурсних завдань:
а) експромти (виконують одразу без підготовки);
б) завдання, що виконуються в ході конкурсу за певний час (1-5 хвилин);
в) завдання, що готуються заздалегідь (вдома);
3. Підсумкова частина (підведення підсумків, нагородження переможців).
Тривалість конкурсу – 40 – 90 хвилин, в залежності від вікової групи дітей.
Умови ефективності:
· Активні учасники ( до 70 осіб, чи команди до 7 осіб) .
· Гарне оформлення (об’ява, зал, сцена).
· Матеріальне забезпечення (атрибути для виконання конкурсних завдань, картки, протоколи для журі).
· Комплектне журі (3-7 осіб).
· Музичний супровід.
· Кмітливий ведучий, що зможе витримати досить швидкий ритм заходу, заохочуючи гравців і вболівальників.
· Емоційні глядачі, з якими проводять в паузах масові ігри, пропонують вставні номери художньої самодіяльності, музику.
· Старанні помічники - ( підготовча команда, що працює в ході конкурсу, не відволікаючи увагу ведучого і учасників).
· Призи для переможців (грамоти, дипломи, сувеніри, солодощі, тощо).
Конкурси знаходять жвавий відгук у дітей, особливо підлітків, однак не слід зловживати перенасиченням планів виховної роботи конкурсами, бо це знижує їх результативність.
КОНФЕРЕНЦІЯ
Конференція – це форма виховної роботи, що дає учням можливість всебічно розглянути ту чи іншу проблему сучасності.
Мета – розширення знань та світогляду, розвиток умінь підготовки та виконання публічних виступів.
Види конференцій – теоретична та практична.
Переваги конференції як виховного заходу:
- учні вчаться самостійно та критично читати літературу, систематизувати та узагальнювати факти;
- проводити при потребі невеликі опитування, бесіди з потрібними респондентами;
- виготовляти ілюстрації по темі виступу ( схеми, таблиці );
- писати реферати та виступати з ними.
Тривалість конференції – 1-1,5 години.
Структура конференції як форми виховної роботи:
1. Коротке вступне слово педагога або найбільш підготовленого учня по проблемі, яка висвітлюється, повідомляється мета конференції.
2. Заслуховування 2-3 доповідей ( до 20-25 хвилин кожна).
3. Обговорення доповідей.
4. Підсумкове слово ведучого, побажання учасникам на майбутнє.
Умови ефективності:
- запрошення на конференцію почесних гостей ( науковців, спеціалістів, батьків);
- відповідне оформлення зали проведення ( плакати, схеми), звукове та відео оформлення;
- при проведенні читацьких та глядацьких конференцій попереднє знайомство з творами мистецтва;
- підготовка питань для обговорення, які стимулюватимуть бажання учасників конференції висловитись з приводу обраної проблеми.
КОНЦЕРТ ХУДОЖНЬОЇ САМОДІЯЛЬНОСТІ
Концерт художньої самодіяльності – це форма виховної роботи, що представляє публічне виконання музичних, вокальних творів, а також естрадних, драматичних, хореографічних та інших номерів за визначеною програмою.
Мета – огляд творчих здібностей школярів, розвиток естетичних смаків, художніх талантів.
Види концертів художньої самодіяльності: збірний ( представлені різножанрові номери різноманітної тематики ), тематичний ( всі номери об’єднані темою – новорічний, шевченківський ).
Переваги концерту художньої самодіяльності як виховного заходу:
- знайомить школярів з різними жанрами мистецтва;
- формує глядацьку культуру;
- створює можливість для самореалізації художньо обдарованим учням.
Тривалість концерту художньої самодіяльності 1 -1,5 години.
Структура концерту як форми виховної роботи:
1. Підготовча робота ( відбір номерів, репетиції, складання порядку виступів, підготовка приміщення та технічного оснащення, підбір ведучих).
2. Проведення концерту ( вступне слово ведучого, оголошення номерів художньої самодіяльності, заключне слово ведучого).
3. Аналіз проведеної роботи.
Умови ефективності:
- різножанровість номерів художньої самодіяльності ( художнє читання віршів, байок, прози, виконання пісень, гра на музичних інструментах, хореографічні номери, оригінальний жанр );
- вибір ведучого, який налагоджує емоційний контакт з глядачами, яскраво представляє кожен номер і налаштовує публіку на підтримку артистів;
- створення з різних номерів вистави з зав’язкою, розвитком, кульмінацією, розв’язкою та фіналом;
- завершення програми як сейшен – фінальною піснею, яку виконують усі учасники по куплету чи рядку;
- правильне розміщення номерів: яскраві виразні номери на початку та в кінці концерту, поєднання різних жанрів;
- не допустимість пауз довгого очікування; зручне розміщення глядачів.
ЛІНІЙКА
Лінійка– це різновид загального збору колективу, урочисті ритуальні дії, що передбачають шикування учасників на визначеній площадці. Історія походження лінійки пов’язана з шикуванням військ.
Мета – сприяння підвищення успішності учнів, рівня їх вихованості, згуртованості учнівського колективу.
Види лінійок: робочі та тематичні.
Перевага лінійки як виховного заходу:
- об’єднання великого колективу ( школа, табір);
- періодичність проведення ( раз на тиждень, місяць тощо);
- швидке реагування на події чи проблеми в житті колективу;
- формування громадської думки колективу.
Структура проведення лінійки як форми виховної роботи:
1. Шикування учнів
2. Повідомлення теми лінійки (розповідь, інсценізація тощо).
3. Розповідь про практичне розв’язання даної проблеми в колективі.
4. Стимулювання діяльності кращих учнів.
5. Рекомендації щодо поліпшення роботи з даної проблеми.
Тривалість лінійки 25 – 30 хвилин.
Умови ефективності:
- робочі лінійки доцільно проводити для вікових паралелей, а тематичні – для всього колективу;
- наявність чіткого плану чи сценарію;
- використання ритуалів ( внесення державного прапора, штандартів, слухання гімну, перекличка, присяга, ритуальні вітання, покладення квітів);
- використання для стимулювання учнів різних форм заохочення ( призи, грамоти, листи подяки батькам тощо).
Тематика шкільних лінійок:
робочі – „ Вивчаємо правила для учнів”, „ Про що розповів підручник”, „ Підсумки навчальної чверті”;
тематичні – „ Перший дзвоник”, „ Останній дзвоник”.
Література: газета „Завуч” № 15(237), травень 2005 р.
ОГЛЯД ЗНАНЬ
Огляд знань – це форма виховної роботи, що представляє перевірку засвоєння учнями знань основ наук не вчителем, а колективом.
Мета огляду знань –навчити долати труднощі в навчанні, формувати почуття обов’язку в навчанні.
Види огляду знань: ....................................
Переваги огляду знань як виховного заходу:
- дає досвід аналізу та оцінки знань товариші;
- знаходить резерви в організації власної праці і праці товаришів;
- активізує взаємодопомогу в колективі.
Тривалість огляд знань 2 – 3 години в залежності від віку дітей.
Структура огляд знань як форми виховної роботи:
1. Вибір теми огляду ( приблизно за два тижні до огляду ).
2. Підготовча робота учнів ( формуються групи учасників, затверджується консультант для кожної групи, склад журі - з числа учнівського самоврядування, вчителів; затверджується програма, умови, термін проведення, домашні завдання для учасників ).
3. Розробка програми огляду знань ( фронтальне опитування, задачі, вправи, диктант, захист рефератів).
4. Проведення огляду ( відкриття огляду головою журі, виконання учнями завдань).
5. Підсумок огляду ( оцінка роботи кожного учня або групи членами журі, спеціальний випуск „ Блискавки” по наслідкам огляду).
Умови ефективності:
- підготовка журі до роботи на огляді ( об’єктивність оцінки кожного учня та групи, незважаючи на статус „відмінник”, „трієчник”);
- створення доброзичливої психологічної атмосфери на огляді;
- урочисте оформлення приміщення.
ОЛІМПІАДА
Олімпіада – це форма виховної роботи, що представляє змагання учнів в виконанні завдань навчального змісту з основ наук. Здебільшого олімпіади проводяться під час шкільних канікул, але підготовка до них триває на протязі навчальних семестрів.
Мета олімпіади – перевірка якості теоретичної та практичної підготовки учнів, стимулювання до активного засвоєння знань та успішного їх застосування в своїй діяльності.
Види олімпіад: за кількістю учасників (індивідуальні та командні), за кількістю завдань (з одним або декількома турами), за місцем проведення (шкільна, міська, регіональна).
Переваги олімпіади як виховного заходу:
- засобом для розвитку пізнавальних інтересів;
- проводиться з різних предметів та з врахуванням різних рівнів підготовки.
Тривалість олімпіад декілька годин.
Структура олімпіади як форми виховної роботи:
1. Реєстрація учасників, представлення журі та програми олімпіади.
2. Виконання олімпіадних завдань.
3. Підведення підсумків та нагородження переможців.
Умови ефективності:
- для підготовки створюється оргкомітет, який розробляє Положення про олімпіаду, уточнює термін та місце проведення, готує олімпіадні завдання, організує підбір та підготовку учасників;
- олімпіадні завдання можуть бути як письмовими відповідями так і творчими завданнями в залежності від предмету;
- учасники можуть познайомитись з завданнями заздалегідь;
- критерії оцінки виконання завдань повідомляються на початку олімпіади;
- команди-переможці та окремі учасники, що показали кращі результати нагороджуються грамотами, сувенірами, цінними подарунками;
- результати олімпіад висвітлюються в стінній пресі, шкільному радіо, телебаченню.
ПУБЛІЧНА ЛЕКЦІЯ
Публічна лекція – це форма виховної роботи, що є публічним виступом, який демонструє у вигляді монологу сукупність поглядів по обраному питанню. Це узагальнена інформація наукового чи філософського плану. Назву форма виховного заходу отримала від ролі, яку відіграє кожен школяр окремо та всі учасники разом – публіка, тобто люди, зібрані в одному місці є одночасно глядачами і слухачами. Була введена в практику виховної роботи шкіл педагогами Москви.
Мета публічної лекції – залучення кожного школяра до самоосвіти, формування умінь сприймати лекційний матеріал і вести себе в публічному закладі культурно.
Переваги публічної лекції як виховного заходу:
- присутність різновікового колективу;
- різноманість тем;
- добровільність відвідування;
- лекторами можуть виступати як педагоги так і школярі.
Тривалість публічної лекції - 15-20 хвилин.
Структура публічної лекції:
1. Вступне слово, девіз ( це може бути вислів відомої людини, наприклад філософа Рене Декарта „ Мислю - отже існую”) чи музична заставка, як сигнал до початку роботи.
2. Виклад матеріалу : теза, її аргументація та яскраве ілюстрування явищ, які розглядаються.
3. Висновок.
Умови ефективності:
- висока інформативність;
- декілька яскравих прикладів, що пояснюють чи уточнюють тему лекції;
- чітка емоційна мова, добре володіння матеріалу;
- цикл лекцій під час великих перерв;
- створення лекторської групи з інтелектуально розвинутих учнів.
Тематика шкільних публічних лекцій може бути різноманітною та несподіваною, джерелами тем виступають інтереси та поведінка дітей, виховні завдання школи.
„ Цінності духовної культури”, „Ми - діти природи” тощо.