II. Загальні організаційно-методичні поради студентам
Зміст
Передмова___________________________________________________
І. Мета вивчення навчальної дисципліни «Логіка»_________________
ІІ. Загальні організаційно-методичні поради студентам_____________
ІІІ. Розподіл обсягу видів занять та зміст тем______________________
ІV. Методичні рекомендації щодо виконання контрольних завдань студентами та запитання до самостійної роботи з тем навчальної дисципліни «Логіка»__________________________________________________________
V. Тематика контрольних завдань для студентів-заочників__________
VІ. Питання до заліку з курсу «Логіка»___________________________
VII. Загальний перелік джерел та рекомендованої літератури________
Передмова
Шановні студенти! На підставі навчального плану ви повинні ознайомитися та відпрацювати курс навчальної дисципліни «Логіка», яка має загальну мету навчити людину основним формам, законам та правилам мислення.
Французький філософ Франсуа де Ларошфуко відмічав, що всі скаржаться на свою пам’ять, але ніхто не скаржиться на свій розум. Але саме розум робить людину людиною, поволі координує все його життя. Люди приділяють чимало уваги улаштуванню зовнішнього боку свого життя за допомогою розуму (зокрема оселі, одягу, їжі та ін.), але, поряд з тим, як правило, забувають потурбуватися про свій розум. Сучасні науки про людину в ланці глобальних проблем сучасності позначають і проблему екології свідомості, в котру включені психіка і розум. Екологія психічного життя людини – це прерогатива психології, яка намагається виявити зону ризику відносно психіки людини і тим самим застерегти її від можливих стресів або інших психічних порушень. Екологія мислення – це прерогатива стародавньої науки – логіки. Мислення людини завжди було перевантажено турбуванням про професію, оселю, сім’ю, виживання в цілому. У XXI сторіччі значно загострюється ця проблема, до якої додається ще й інформативний масив, зростання якого стимулюється ускладненнями в площині політичного і державного існування людини, динамічного розвитку економіки та ін. Як же зорієнтуватися в цьому інформативному оточенні і водночас зберегти особисту цілісність, виконати ті завдання, котрі ставить перед нами життя? На це запитання можна знайти відповідь, вивчаючи дисципліну «Логіка».
Незважаючи на складність наукового апарату, логіка переслідує мету навчити людину спрощувати ситуації, котрі є штучно ускладненими, обмежувати себе в пошуках найважливішого, відокремлювати головне від другорядного, створювати прозорі конструкції щодо простору мислення, текстів, мови взагалі, які б не робили комунікацію занадто складною, а, навпаки робили її більш комфортною. І оскільки логіка є необхідним компонентом будь-якої комунікації, то її життєвий і теоретичний сенс координує з психологією, етикою і філософією людської комунікації в цілому. І тому вивчення логіки є важливим чинником підвищення рівня підготовки студентів педагогічних спеціальностей.
I. Мета вивчення навчальної дисципліни «Логіка»
Дисципліна «Логіка» є традиційно гуманітарна дисципліна як за змістом, так і за структурою викладання. Методологічною основою навчальної дисципліни «Логіка» є, по-перше, давня і багата традиція досліджень, що сама виступає важливою складовою частиною європейської культури як такої. По-друге, це не менш багата традиційність «Логіки» саме як навчальної дисципліни, яка містить у собі конкретні прийоми та форми власне викладання високого рівня упорядкованості і спрацьованості. Нарешті, це міцна традиція логічних досліджень новітнього часу. Відповідає описаний вище багатій традиційності логіки і велика колекція її літературних реалізацій.
Внаслідок вивчення програмного матеріалу з дисципліни «Логіка» студент повинен:
Знати загальну історію розвитку формальної логіки як науки, її зв’язок з мовою; основні форми, закони логічного мислення; правила оперування поняттями, побудови суджень та умовиводів, доведення і спростування аргументацій.
Вмітипоєднувати поняття в судження, із суджень формувати умовиводи, додержуватись законів і правил логічного міркування, послідовно викладати знання, мислити чітко, системно, висловлюватись однозначно, логічно запитувати і відповідати, аргументувати свою думку, виявлять логічні помилки, протистояти спробам ввести в оману.
Набути навичокзастосовувати логічні прийоми, операції, закони на практиці, аналізувати явища і процеси, пов’язані з педагогічною діяльністю, використовувати логіку для захисту своїх поглядів, проведення наукових досліджень, прийняття рішень тощо.
II. Загальні організаційно-методичні поради студентам
Відповідно до навчального плану основними формами роботи студентів-заочників над дисципліною «Логіка» є: аудиторні заняття (лекції, практичні, контрольна робота), самостійна робота та залік з оцінкою.
Лекції як форма навчальних занять розкривають основні теоретичні положення тем дисципліни, що вивчаються. Вони проводяться як оглядові за темами: «Предмет логіки та її зв’язок з мовою»; «Характеристика і види понять. Логічні операції між поняттями»; «Судження»; «Основні закони логіки»; «Умовивід»; «Гіпотеза. Доведення. Спростування». Крім того, на заняттях розглядаються деякі алгоритми розв’язання практичних контрольних завдань, які студенти повинні виконувати самостійно. Викладання на лекціях ведеться у безпосередньому спілкуванні зі студентами, теоретичний матеріал пояснюється і закріплюється за допомогою різноманітних прикладів гуманітарних дисциплін, а також педагогічною діяльністю.
Практичні заняттяз назвою «Форми, закони, правила логічного мислення та їх значення в педагогічній діяльності» проводяться у період сесії. Основна мета цього заняття – перевірка виконання студентами контрольних домашніх завдань та їх вміння доказово, аргументовано давати роз’яснення своєї роботи.
Для підготовки до нього виконується практичне завдання, яке складається із варіантів (всього їх 25) і включає до себе логічні завдання зі всіх тем навчальної дисципліни (перше питання – тема «Предмет логіки та її зв’язок з мовою»; друге – шосте питання – тема «Характеристика і види понять. Логічні операції над поняттями»; сьоме питання – тема «Судження»; восьме – тема «Основні закони логіки»; дев’яте – тема «Умовивід»; десяте – «Гіпотеза. Доведення. Спростування»). Вони відпрацьовуються після оглядових лекцій, на підставі самостійного вивчення теоретичних положень та ознайомлення з літературою. Робота виконується на окремих аркушах, обговорюється на практичному занятті. На етапі її підготовки та виконання студент консультується з викладачем на предмет вирішення труднощів розв’язання питань. На практичному занятті кожний студент, розкриваючи свій варіант роботи, демонструє знання теоретичних положень, а також, набуті навички та вміння відпрацювання логічних завдань. Якщо виникають труднощі такої роботи, то за участю викладача і студентів групи детальніше аналізуються ці питання.
У ході заняття можливо заслуховувати доповіді з актуальних проблем вкладу філософії у розвиток формальної логіки, використання видатними педагогами прийомів логічного мислення у навчально-виховному процесі, а також методики викладання логіки у початкових класах, розвитку логічного мислення у дошкільників. Бажано, готувати самостійні доповіді, особливо звернувши увагу на підготовку методики проведення уроку з тієї або іншої теми «Логіки». Для цього використовувати часописи «Початкова освіта», «Дошкільне виховання» тощо.
Оцінка за практичне заняття складається з правильності виконання домашнього варіанту завдань, а також їх обговорення. Якщо студент виконав правильно вісім-дев’ять завдань, активно приймав участь в їх обговорюванні на занятті – оцінка «відмінно». Оцінка «добре» - правильність виконання шести-семи завдань та участь в обговорюванні. Оцінка «задовільно» - правильно дані відповіді на чотири-п’ять завдань та студент присутній на занятті. Оцінка «незадовільно» - менше чотирьох завдань правильно виконано та відсутність студента на занятті.
Заохочувальні бали кожен студент має можливість отримати за цю форму заняття, якщо він підготував доповідь (5-7 аркушів), або розробив методику проведення уроку з дисципліни «Логіка» за напрямками, які надані вище.
Аудиторна контрольна роботавиконується студентами на одному із занятть у період оглядових лекції. Вона проводиться тестовим способом протягом навчального часу. Тестові завдання включають до себе теоретичні питання та практичні завдання розділів, які вже вивчені. Оцінювання цієї форми контролю студентів наступне:
Ÿ оцінка «відмінно» - повністю правильне виконання роботи;
Ÿ оцінка «добре» - виконання обов’язкового завдання теоретичного та практичного, допущені помилки у виконанні тестів;
Ÿ оцінка «задовільно» - не виконання одного із завдань (теоретичного або практичного), помилки у виконанні тестів;
Ÿ оцінка «незадовільно» - якщо робота повністю не виконана, або є значні помилки у виконанні тестів чи інших питань.
При підготовці до аудиторної контрольної роботи студенти обов’язково повинні ознайомитися з завданнями та їх розв’язанням, які є у підручнику «Логіка» (автори: Пономарьова Г.Ф., Юрченко М.С. та ін.- Харків: ХГПІ, 2009.- 316с.). Тестові завдання у цьому підручнику ви знайдете до кожного з розділів навчальної дисципліни (див. стор. лл. 45-47; лл.90-93; лл. 131-133; лл. 157-160; лл. 195-197; лл. 229-230).
Самостійна робота– основна форма діяльності студентів заочної форми навчання. У її ході ви повинні ознайомитися з основним підручником, який підготовлений у ХГПА (його назва дана вище), а також використовувати при виконанні контрольних домашніх завдань, підготовці до заліку роботи інших авторів (вони названі у списку літератури).
Залікє кінцевою формою з навчальної дисципліни «Логіка». Він проводиться на заліковому занятті за теоретичними питаннями, які включають всі теми курсу (див. додаток цих методичних рекомендацій – «Програмні питання з предмету «Логіка»»). Кожний студент відповідає на одне питання. Відповідь оцінюється за 4-х бальною системою.
Оцінка «відмінно» за умов повної, конкретної відповіді на поставлене теоретичне питання.
Оцінка «добре» ставиться за умов неповної, недетальної відповіді на задане теоретичне питання.
Оцінка «задовільно» ставиться за умов часткового розкриття на задане питання.
Оцінка «незадовільно» ставиться, якщо питання не розкрито повністю.
Загальна оцінка студенту з навчальної дисципліни «Логіка» складається з результату виконання контрольного завдання (в деяких спеціальностях виконання і аудиторної контрольної роботи), участі у практичному занятті та заліку.
Оцінка «відмінно», якщо студент повністю на доброму та відмінному рівні виконував контрольне завдання, приймав участь в його обговоренні на практичному занятті, а також має відмінний результат на заліку.
Оцінка «добре», якщо студент обов’язково виконав контрольне завдання, приймав участь на практичному занятті, а на заліку показав добрий результат.
Оцінка «задовільно», якщо студент обов’язково виконав контрольне завдання, не приймав участь на практичному занятті, а на заліку показав загальні знання питання, яке розглядалося.
Оцінка «незадовільно», якщо студент не виконував контрольного завдання, не приймав участь на практичному занятті, не виконував аудиторну контрольну роботу та показав плохі знання на заліку.
III. Розподіл обсягу видів занять та зміст тем: