У Донецьку на будівлі, в якій жив П.Байдебура з 1948 по 1971 роки, встановлено меморіальну дошку. 5 страница

Юрко підходив до Івана Федоровича і тис йому руку:

— Доброго ранку, дєдушко!

— Здоров, Юрку! Як здоровля?

— Дякую! Пошли, доле, обушкові вашому многая лєта!

— А врубова?

— Врубова, дєдушко, у забої машина дорога, а біля чулана нею замахуватись незручно...

— Так струмент, – кажеш, – доісторичний?

— Ой, дєдушко, історичний! Та ще ж і історія хороша!

— Тото ж бо й є!

Запам’ятай! Врубова машина – гірнича машина, призначена для створення врубу (щілини) в масиві корисної копалини з метою полегшення подальшої її виїмки. Був основним інструментом гірників. Обушок – інструмент для добування гірних порід.

Робота з текстом 1. Назвіть головних героїв твору. 2. Що об’єднує Юрка Лозу та Івана Вернигору? 3. Про який «доісторичний струмент» йдеться у творі? 4. Чому Юрко його так називає? 5. Як Іван Федорович ставився до Юрка? З чого це видно? 6. Зачитайте рядки, в яких автор повідомляє про початок війни. 7. Як старий Вернигора врятував Юрка Лозу від гітлерівця? 8. Що змусило парубка змінити своє ставлення до обушка? 9. Назвіть професійні слова з тексту твору. Спробуйте пояснити їх значення.

Поміркуй… 1. Чому нам стає смішно, коли читаємо твори Остапа Вишні? 2. Які почуття виникли у вас після прочитання? 3. Як склалася доля героїв після війни? 4. Доведіть, що автор добре був обізнаний із шахтарською працею. 5. Поясніть, як ви розумієте вислови: · Людського сміху боїться кожен, навіть той, хто вже нічого не боїться (Микола Гоголь). · Усміхатися – це завжди трішки показувати зуби (народна мудрість). · Дотеп – сіль бесіди, але не їжа (Вільям Гезмітт). · Любиш жарти над Хомою – люби й над собою (народна мудрість). · У дім, де сміються, приходить щастя (японська приказка). · Від гніву старієш, від сміху молодієш (китайське прислів’я).

Перевір себе 1. Хто ввів жанр усмішки в літературу? 2. Чим характеризується усмішка? 3. Наведіть приклади таких творів. 4. Коли і де вперше була видана усмішка «Доісторичний струмент»? 5. Творче конструювання «Павутинка». Знайдіть продовження до цитат: · Юрко Лоза … · Пенсіонер Іван Федорович Вернигора _____. · Доки ви своїм обушком тяп-ляп _____. · Тільки ви, молодь, щодо обушка – _____. · А треба вам по секрету сказати _____. · А як німці захопили шахту _____. · Фашист одіпхнув Івана Федоровича й _____. · І не в Дрездені, і не в Мюнхені _____. · Врубова, дєдушко, у забої машина дорога, а _____.

Спробуй, чи креативний ти! 1. Створіть кросворд з шахтарської лексики твору. 2. Надайте за початковими літерами характеристику людині. У – успішна _____. С – смілива _____. М – мила _____. І – ініціативна _____. Ш – шанована _____. К – комунікабельна _____. А – активна _____. 3. Спробуйте себе у ролі письменників-гумористів. Завдання: скласти гумористичну оповідь про випадок на природі.

Запам’ятай! Вимоги щодо складання гуморески: · Співчутливий, доброзичливий сміх. · Зображення однієї події з життя головного героя. · Основних дійових осіб небагато (двоє-троє, при чому один або двоє з них мають якусь смішну рису своєї вдачі). · Застосування висловів, порівнянь жартівливого характеру, пестливі слова, гіперболи. · Обсяг твору – 1 сторінка.

§13. Поети Приазов’я.
Поетичні стежки А.М.Сопільника

Нехай на світі є Бахчисарай,

Що п’є проміння місяця злотисте,

А я люблю тебе, мій рідний край,

Оновлене в багрянім сяйві місто…

В. Листопад

Багата на численні таланти земля Донбасу. Вона дала світові відомих мандрівників, учених, винахідників, художників. Особливе місце посідають приазовські письменники. Серед них чи не найяскравішою є постать Анатолія Миколайовича Сопільника. Його поезії допомагають відчути любов до рідного краю, розкрити його дивовижні таємниці. Поетичне слово А. Сопільника – це ніби стежинка, прямуючи якою, ми не перестаємо дивуватися його дивосвітом. Отже, разом з вітром вирушаємо у подорож поетичною стежиною …

Вітер-юність

Рукавом тротуари витер,

Прокотився клубком по траві…

Ой, вітрисько, на те ж ти й вітер,

Щоб свистіти у голові!

Розгуляйся, як хочеш і можеш,

Розкошлать непокірно чуби!

Тільки, вітре, боронь тебе Боже

Од невдячності і злоби.

Робота з текстом 1. У чому незвичайність образу вітру в поезії? Який він? 2. Які почуття викликає цей «різний» образ вітру? 3. Чи сподобався вам такий вітер?

Спробуй, чи креативний ти! 1. Яку картину ви уявили при прочитанні даної поезії? 2. Як ви розумієте рядки: вітер «рукавом тротуари витер», «прокотився клубком по траві»? 3. Складіть сенкан до слова вітер.

Запам’ятай! Сенкан – це вірш, що складається з п’яти рядків. Слово «сенкан» походить від французького слова «п’ять» і позначає вірш у п’ять рядків. 1. Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник). 2. Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів(два прикметники). 3. Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (звичайно, це дієслова). 4. Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного. 5. Останній рядок складається з одного слова – синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

У кінці подорожі зустрічаємося з дощем …

Сліпий дощ

Задощило, ой, як задощило

У такій близькій далечині.

Вийшло серце, нозі замочило

І гадає: сердитись чи ні?

Підставля малюк сусідський руку

Із вікна під зливу сонцелику,

Що збива нарешті з трав пилюку,

Мов стару плітарку з пантелику.

Поміркуй… 1. Слово «дощ» для кожного звучить по-різному. Які бувають дощі? 2. Яку б назву ви дали цьому віршу? 3. Про який дощ іде мова в поезії? 4. Знайдіть у вірші епітети. Що називається епітетом? Яку роль він виконує в художньому творі?

Зарубай собі на носі Епітет – образне означення переважно метафоричного характеру, додається до назви предмета, виділяючи в ньому якусь характерну ознаку та виключаючи певне ставлення до нього.

Спробуй, чи креативний ти! 1. Підберіть дієслова, які озвучують слово «дощ». 2. Які звуки ви «почули», слухаючи поезію? 3. Уявіть, що вам треба написати мелодію на слова А.М.Сопільника. Яка б мелодія підійшла до цієї поезії? 4. А які інструменти можуть озвучити цю мелодію, що співає сліпий дощ? 5. Як ви вважаєте, чи сподобався б наш оркестр автору вірша?

§14. Підсумковий контроль