Надати характеристику чинників здорового способу життя
Спосіб життя – категорія, що віддзеркалює найбільш загальні й типові засоби матеріальної та духовної життєдіяльності людей у поєднанні з природними та соціальними умовами. першочергова роль у збереженні й формуванні здоров’я належить самій людині, її способу життя, її цінностям, установкам, ступеню гармонізації внутрішнього світу й ставленню до оточення.
Під здоровим способом життя розуміють форми та засоби повсякденної життєдіяльності людини, які вдосконалюють резервні можливості організму, сприяють успішному виконанню соціальних і професійних функцій, профілактиці найбільш поширених захворювань.
Чинник | Спосіб життя |
Добра спадковість | Розсудлива поведінка батьків |
Позитивні для здоров’я звички | регулярна рухова активність; правильний режим харчування; стриманість від паління та наркотиків; помірне вживання спиртних напоїв; відпочинок; сон; подолання стресів |
Звички, що сприяють особистій безпеці | користування ременями безпеки; уникнення небезпечної діяльності |
Сприятливе для здоров’я навколишнє середовище | Проживання в місцях із чистою водою та чистим повітрям |
Профілактичні заходи | Регулярні медичні обстеження та огляди порожнини рота; запобіжні щеплення; знання симптомів захворювань |
Гарний фізичний стан | Регулярна рухова активність; загартування |
Правильне харчування | Вибір правильного співвідношення між різними продуктами; вибір продуктів із невеликим вмістом жирів, холестерину та солі; баланс споживання і витрати енергії; вибір продуктів з великим відсотком складних вуглеводів |
15. Розкрити поняття: «адаптація», «стомлення», «відновлення».
Під адаптацією слід розуміти процес пристосування організму до зовнішнього середовища або змін, що відбуваються в самому організмі.
У спортивному тренуванні виділяють два типи адаптації - строкову(не стабільну) і довгострокову . Прикладом термінової адаптації може служити реакція організму нетренованого і тренованого людини на виконання одноразової фізичного навантаження.
Втома - це функціональний стан, тимчасово виникає під впливом "тривалої та інтенсивної роботи і призводить до зниження її ефективності. зменшується сила і витривалість м'язів, погіршується координація рухів, зростаютьвитрати енергії при виконанні роботи однакового характеру, сповільнюється швидкість переробки інформації, погіршується пам'ять, ускладнюється процес зосередження і перемикання уваги, засвоєння теоретичного матеріалу.Стомлення настає при фізичній і розумовій діяльності. Воно може бути гострим, тобто проявлятися в короткий проміжок часу, іхронічним, тобто носити тривалий характер (аж до декількох місяців); загальним, тобто характеризує зміну функцій організму в цілому, ілокальним, що торкаються будь-яку обмежену групу м'язів, орган, аналізатор. Систематичне недовідновлення, надмірне нервово-психічне і фізичне напруження можуть призвести до перенапруження нервової системи, загострень серцево-судинних захворювань, зниження захисних властивостей організму.
Відновлення - процес, після закінчення роботи і полягає у поступовому переході фізіологічних і біохімічних функцій до вихідного стану. Час, протягом якого відбувається відновлення називають відновним періодом. У відновлювальному періоді переважають процеси асиміляції, а відновлення енергетичних ресурсів відбувається з перевищенням вихідного рівня (сверхвосстаuовлеuіе, або суперкомпенсация). Це має величезне значення для підвищення тренованості організму і його фізіологічних систем, що забезпечують підвищення працездатності.
ОРТОПЕДИЧНІ Й ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ
ЗДОРОВ’Я ІНВАЛІДІВ»