Теоретичні основи соціальної роботи 29

реалізації. Цей рівень є передумовою організації соціальної роботи у вузькому розумінні.

Тому на місцевому рівні соціальна робота має досить чітко виражену спрямованість і конкретного об'єкта. Основні завдання реалізуються як державними, так і не державними службами, професійними і не профес­ійними працівниками.

Проте соціальна робота має досить виразне спрямування не лише на соціальні групи клієнтів, а й на окремих індивідів, які потребують особ­ливої, конкретної допомоги. Це здійснюється уже на індивідуальному рівні, що обумовлює посилення ефективності соціальної роботи.

Література

1. Социальная работа: теория и практика / Под ред. Е.И.Холосто-вой, А.С.Сорвина - М.: ИНФРА-М, 2002.

2. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти соціальної роботи з дітьми та молоддю. — К.: УДЦ ССМ, 2002.

3. Лукашевич М.П., Мигович 1.1., Пінчук І.М. Соціальна робота в Україні: теоретико-методичні засади. — К.: ДЦССМ, 2001.

4. Андрущенко В.П., Бех В.П. та ін. Соціальна робота: Навчальний посібник. - В 7 кн-ах. - Книга II. - К.: ДЦ ССМ, 2002.

Питання для самоперевірки

1.З'ясувати, чим мотивується наявність різних функцій соціальної роботи. Назвати їх і охарактеризувати.

2. Обгрунтувати сутність структури соціальної роботи.

3. Визначити основні напрями соціальної роботи.

4. Чим обумовлюється наявність рівнів соціальної роботи? Дати ха­рактеристику цих рівнів.

5. Принципи соціальної роботи

Організація соціальної діяльності, як і педагогічної діяльності в цілому, здійснюється на основі певних принциаів. їх формування в класичній педагогіці відбувалося на основі розуміння поняття принципів, визначе­них філософською наукою, які характеризують досить велике коло явищ. На сьогодні за основу принципів діяльності соціального педагога і соц-

ЗО Соціальна робота

іальиого працівника в цілому беруться основні правила, керівні ідеї, вихідні положення, конкретні вимоги.

Дотепер в соціальній практиці не склалося усталеного визначення її принципів, хоча окремими вітчизняними та зарубіжними вченими сфор­мульовані та обгрунтовані певні принципи соціальної роботи та їх зміст.

Так, І. І. Мигович визначає принципи соціальної роботи як "осново­положні ідеї, правила, норми поведінки суб'єктів соціального захисту та підтримки, зумовлені закономірностями соціальних процесів..."[1].

В основу значення принципів соціальної роботи В. Н. Сидоров зак­ладає психологічні механізми, розглядаючи їх як основні вихідні поло­ження, що базується на "ідеях гуманістичної психології, котра виходить з того, що людина як особистість повинна і хоче бути серйозною сприй­нята в своїй готовності та бажанні жити в злагоді з іншими людьми і для реалізації своїх намірів потребує підтримки..."[2].

Теоретик російської школи соціальної роботи Є. І. Холостова під принципами соціальної роботи розуміє "основоположні правила емпірич­ної діяльності" [3].

Всі наведені визначення різняться за своїм змістом і концептуальним підходом. Тому, спираючись на визначення принципів виховання класич­ної педагогіки та беручи до уваги визначення принципів соціальної робо­ти можна визначити принципи соціального працівника і соціаль­ного педагога діяльності як основні вимоги до змісту, організації та здійснення соціально-педагогічної діяльності.

Оскільки соціально-педагогічна діяльність тісно взаємопов'язана з різними соціальними інститутами виховання та галузями суспільної прак­тики, вона функціонує як розгалужена сукупність зв'язків та відносин в соціальній сфері. Тому її принципи представляють собою певну систему, до складу якої можна віднести:

• соціально-політичні;

• психолого-педагогічні;

• організаційні;

• специфічні принципи соціальпо-педагогічної діяльності.

В соціально-політичиих принципах містяться основні вимоги, що обу­мовлюють залежність змісту соціально-педагогічної діяльності від соц­іальної політики держави стосовно дітей та молоді.

До них в першу чергу належить принцип законності та прав люди­ни, основне призначення якого полягає в забезпеченні державою та відпо­відними соціальними інститутами реалізації положень документів стосов­но прав людини, ратифікованих нашою державою.