Критерії оцінювання відповідей випускників
ПРОГРАМА ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ
З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ З МЕТОДИКОЮ ЇЇ ВИКЛАДАННЯ
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр
Напрям підготовки | Форма навчання |
6.020303. Філологія (українська мова та література)*. Спеціалізація: документознавство 6.020303. Філологія (українська мова та література)*. Спеціалізація: редагування освітніх видань 6.020303. Філологія (українська, англійська мова та література)*. | Денна, заочна Денна, заочна Денна |
6.020303. Філологія (українська мова та література)*. | Екстернатна |
Схвалено науково-методичною радою
факультету філології та журналістики
протокол № 2 від 8.12.2011 р.
2011 – 2012 н. р.
Пояснювальна записка
Державний екзамен з української літератури з методикою її викладання є важливим завершальним етапом у підготовці фахівця. Мета цього екзамену полягає не лише у перевірці знань випускників, їх готовності до практичної діяльності за спеціальністю, але й у стимулюванні їх подальшої самостійної роботи. Планомірна самостійна робота студентів, особливо під час підготовки до державного екзамену, допомагає систематизувати, глибше осмислити і закріпити знання, отримані в процесі вивчення тієї чи іншої дисципліни.
Державний екзамен для студентів спеціальностей «6.020303 Філологія (українська мова та література)*. Спеціалізація: документознавство», «6.020303 Філологія (українська мова та література)*. Спеціалізація: редагування освітніх видань», «6.020303 Філологія (українська, англійська мова та література)*», «6.010100 ПМСО. Українська мова і література» на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» проводиться в усній формі за білетами. |
Програма екзамену охоплює матеріал, пов`язаний з вивченням вступу до літературознавства, тенденцій розвитку історії української літератури, методики викладання української літератури.
Вона спрямована на виявлення рівня знань студентів з усього комплексу літературознавчих дисциплін, а саме:
- з основних тенденцій у розвитку українського літературного процесу від найдавніших часів до межі ХХ-ХХІ століття;
- знань про творчість українських письменників;
- удосконалення навичок аналізу художніх творів у єдності змісту і форми;
- уміння опрацьовувати літературознавчі розвідки;
- вміння студентів розкривати сутність явищ в українській літературі, їх зумовленість змінами у житті суспільства та закономірностями розвитку світового літературного процесу;
- на фоні історичного огляду зриміше відкривати перед майбутніми філологами творчі здобутки національної літератури, її високомистецький характер;
- вдосконалення навичок наукового аналізу художніх творів, продовжувати формувати у студентів навички самостійної роботи, зокрема, умінь користуватися різними підручниками, посібниками, словниками та монографічними працями;
- систематизувати відомості з історії та теорії літератури;
- дати студентам-філологам наукове знання фактів і явищ українського письменства;
- виробити вміння сприймати життєві факти і події, зображені в літературному творі, давати їм обґрунтовану оцінку з естетичних позицій;
- вдосконалювати навички самостійної навчальної і науково-дослідної роботи;
- вміння вести спостереження над способами і прийомами індивідуалізації характерів, майстерністю композиції та сюжету, мовою художніх творів і особливостями віршування;
- підготувати студентів до практичної роботи в школі.
Під час відповіді студент повинен продемонструвати навички самостійної навчальної і науково-дослідної роботи, вміння вести спостереження над особливостями поетики художніх творів, аналізувати драматичні, поетичні та прозові тексти; послуговуватися філософськими та літературознавчими термінами.
Серед основних вимог, що ставляться до змісту відповіді, слід назвати: вміння подати наукове знання фактів та явищ українського письменства, висловити власне бачення порушених у художніх творах проблем, показати розуміння досягнень українського та зарубіжного літературознавства у вивченні напрямів, стилів, жанрових модифікацій тощо; знання творів українських авторів, філософських та літературознавчих праць. Питання білетів відображають розмаїття напрямів, методів, стилів, родів, жанрів, тем історії української літератури.
Головними критеріями оцінювання відповіді студента є глибоке знання ним тексту аналізованого твору та розуміння його, усвідомлення родової й жанрової специфіки, особливостей поетики та стильової своєрідності. Важливим також є уміння аналізувати твір у літературно-мистецькому контексті, а також порівнювати з типологічно подібними літературно-мистецькими явищами. Студенти мають виявити глибоке знання історії літератури та вміння ці знання застосовувати під час аналізу конкретного літературного твору.
Студенти мають виявити розуміння сутності методів аналізу художнього твору: культурно-історичного, компаративістичного, біографічного, психологічного, історію їх функціонування в українському літературознавстві, творчо використовувати набуті знання, робити теоретичні узагальнення, давати самостійну оцінку літературному процесу.
Програма також визначає коло професійних знань з методики навчання української літератури, якими мають володіти майбутні спеціалісти.
Особливе місце методики навчання літератури в системі дисциплін навчального плану підготовки учителя-україніста, тісний зв`язок з усіма дисциплінами літературознавчого і психолого-педагогічного циклу зумовлюють необхідність конкретизації змісту кожного питання, що є в програмі, з таких позицій:
- вивчення будь-якого історико-літературного явища в школі треба розглядати, спираючись на досягнення сучасного літературознавства;
- дидактичні вимоги до уроку, до вибору методів і прийомів навчання співвідносити зі специфікою літератури як шкільної дисципліни;
- конкретні методичні рекомендації давати з урахуванням пізнавально-вікових особливостей учнів.
Формулювання питань програми і передбачає такий підхід до їх реалізації під час екзамену. На державний екзамен виносяться питання, найбільш важливі для виявлення рівня методичної компетенції майбутнього вчителя української літератури.
У програмі не названі практичні уміння, якими має володіти студент: такою перевіркою випускника була педагогічна практика. На державному екзамені оцінка сформованості вмінь проводиться опосередковано, критерії її визначення – правильність уявлень студента про функціональний характер того чи іншого вміння, його роль в організації навчального процесу.
Програма складена на основі та у відповідності з вимогами програми «Методика викладання української літератури»: для студентів спеціальності «Українська мова і література» / Укл. Є.Пасічник. – К., 1984. Програма покликана сприяти такій організації державного екзамену з методики навчання української літератури, за якої можлива глибока перевірка ґрунтовних й основоположних знань предмета майбутнім учителем і його вміння самостійно орієнтуватися в певній навчальній ситуації: вибір того чи іншого методичного прийому для вирішення конкретного завдання (організація коментованого читання, аналіз творів різних жанрів тощо) має бути аргументований студентом з позиції ефективності прийому, його переваг у цьому випадку. Програмовий літературний матеріал, на прикладі якого розглядається те чи інше методичне питання, обирається студентом самостійно.
Програма покликана надати допомогу студентам при підготовці до екзамену: визначити та систематизувати зміст дисципліни методика навчання української літератури, виділити стрижневі питання й акцентувати на них увагу, тим самим забезпечивши систематизацію матеріалу і можливість самоконтролю. Ця програма не передбачає формулювання питань, включених до екзаменаційних білетів. Окрім того, на екзамені можуть бути задані і такі питання (у вигляді додаткових), які, хоч і не внесені до програми, передбачені навчальною програмою з методики навчаня української літератури та методики її викладання.
У кожному білеті для екзамена подається одне питання з методики навчання української літератури.
З метою підвищення ефективності програми як навчально-методичного документа до неї також включені списки рекомендованої літератури і зразки (приклади запитань з методики навчання української літератури).
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДЕЙ ВИПУСКНИКІВ