П’ятий етап - самовиховання - систематична і цілеспрямована діяльність особистості, яка спрямована на формування і вдосконалення її позитивних якостей та подолання негативних.

ДРУГА ТРУКТУРА

За критерієм зв'язку і залежності між компонентами, які забезпечують протікання процесу виховання,можна виділити такі його послідовніланки (етапи):

- проектування процесу, що включає визначення мети і конкретних завдань виховання;

- стимулювання виховної діяльності, тобто формування мотивів (з врахуванням актуальних потреб, інтересів) включення вихованця в діяльність;

- організацію трудової, природоохоронної, суспільно-значимої, ціннісно-зорієнтованої, художньої, спортивної та ін. діяльності;

- регулювання міжособистісної взаємодії (спілкування) і її корекція в процесі основних видів діяльності вихованців;

- контроль (діагностування) і аналіз результативності взаємодії, установлення співвідношення між отриманими і запланованими результатами, аналіз досягнень і невдач.

Тобто як процес діяльнісний виховання має такі структурні компоненти, як цільовий, стимулюючо-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регулюючий та оцінювально-результативний.(сутність по аналогії з процесом навчання)

На всіх етапах процесу виховання здійснюють педагогічне управління цим процесом.

Управління процесом виховання — діяльність педагогів, що забезпечує планомірний і цілеспрямований виховний вплив на вихованців.

Воно передбачає передусім підбір змісту виховної роботи з урахуванням вимог суспільства до рівня вихованості учнівського колективу взагалі й кожного його члена зокрема. Для реалізації змісту виховання потрібні форми, методи і прийоми виховної роботи, які б імпонували школярам. Усе це допоможе зробити виховний процес цілеспрямованим і систематичним. Суть управління виховним процесом — виявлення виховних можливостей сім'ї, громадських організацій, культурно-освітніх установ, засобів масової інформації для ефективнішого використання Їх впливу на школярів. У процесі управління вихованням важливо організовувати і спрямовувати колективне та індивідуальне життя й діяльність учнів, створювати умови для збагачення їх власного досвіду. Тому першорядне значення має встановлення гармонійної взаємодії між вихованцями і вихователями на демократичних і гуманістичних засадах. Авторитарний стиль педагогів призводить до формування безініціативного виконавця чужої волі, невпевненої у власних силах людини. Інша крайність — відсутність вимогливості та контролю за поведінкою дітей, що сприяє формуванню безвідповідальності, недисциплінованості та інших негативних рис у вихованців.

Важливим в управлінні процесом виховання є формування гуманних взаємин між учнями. Треба не лише навчити дітей бути доброзичливими й гуманними до однокласників, а й формувати організаторські навички, виховувати вимогливість до товаришів, непримиренність до порушень дисципліни і порядку в школі та за її межами.

Управління виховним процесом слід спрямовувати на розвиток самостійності, ініціативності школярів. Це можливо за умови, що педагоги націлюють учнів на самостійний пошук цікавих видів діяльності, самостійне забезпечення необхідних для їх здійснення умов. Тому завдання педагогічного колективу — допомогти школярам самостійно організувати діяльність у школі та за її межами. Виховання самостійності, ініціативності школярів не повинно применшувати керівної ролі педагога. Він має залишатися мудрим старшим другом і наставником дітей, але на умовах співпраці з ними.

Управління процесом виховання потребує постійного вивчення результатів виховної роботи, рівня вихованості учнів і колективу, виховних можливостей педагогічного колективу та батьківської громадськості й коригування змісту і методики виховного процесу з метою їх удосконалення.