Перелік обов'язкової ділової документації та терміни її зберігання

Відповідною Інструкцією встановлена така основна документація за­гальноосвітнього навчального закладу та терміни її зберігання:

Ліцензія на право проведення освітньої діяльності загальноосвітнім на­вчальним закладом (стосується тільки приватних загальноосвітніх на­вчальних закладів).

Ліцензія на запровадження освітньої діяльності, пов'язаної з наданням професії.

Матеріали державної атестації загальноосвітнього навчального закладу.

Свідоцтво про державну атестацію загальноосвітнього навчального закладу.

Матеріали державної підсумкової атестації учнів (3 роки).

Статут загальноосвітнього навчального закладу.

Книга наказів з основної діяльності (50 років).

Книга наказів з кадрових питань (50 років).

Книга обліку руху учнів.

Алфавітна книга запису учнів (50 років).

Журнали обліку вхідного й вихідного листування (5 років).

Книга протоколів засідання педагогічної ради (25 років).

Книга обліку педагогічних працівників (50 років).

Книга обліку трудових книжок працівників (50 років).

Книга обліку й видачі свідоцтв про базову загальну середню освіту (75 років).

Книга обліку й видачі атестатів про повну загальну середню освіту (75 років).

Книга обліку й видачі Похвальних листів і Похвальних грамот (25 років).

Книга обліку наслідків внутрішньошкільного контролю (ведуть директор та його заступники) (5 років).

Книга протоколів загальних зборів (конференції) колективу загальноосвіт­нього навчального закладу.

Книга протоколів ради загальноосвітнього навчального закладу.

Книга протоколів піклувальної ради, батьківського комітету та учнівського комітету (якщо такі створені).

Класні журнали (І—4 класи, 5-9 класи,10-12 класи) (5 років; для випуск­них класів—10 років).

Журнали груп продовженого дня (5 років).

Журнали обліку пропущених і заміщених уроків (5 років).

Журнали обліку роботи гуртка, факультативу, секції тощо.

Журнал обліку звернень та заяв громадян.

Контрольно-візитаційна книга (10 років).

Особові справи та медичні картки учнів (5 років після закінчення школи»

Особові справи педагогічних працівників.

Табелі успішності учнів.

План роботи на поточний навчальний рік.

Перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадро­вого забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу.

Навчальні плани та навчальні програми.

Атестаційні матеріали педагогічних працівників (5 років).

Списки первинного обліку дітей, які підлягають навчанню.

Учнівські квитки для учнів 1—4, 5-9 та 10-12 класів.

Статистична звітність (форми № ЗНЗ-1, № ЗНЗ-3, № 83-РВК та інші) (ве­деться відповідно до вимог та рекомендацій органів державної статис­тики).

Нормативно-правова документація з питань охорони праці та техніки без­пеки (ведеться відповідно до вимог Кодексу законів про працю Укра­їни, нормативно-правових актів Міністерства праці та соціальної по­літики України, Міністерства освіти і науки України).

Конституція України, Закони України «Про освіту» та «Про загальну се­редню освіту», Національна доктрина розвитку освіти України в XXI сто­літті.

Нормативно-правова документація Міністерства освіти і науки України та місцевих органів управління освітою з питань організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.

Акти прийому-передачі загальноосвітнього навчального закладу.

Акти державного інспектування загальноосвітнього навчального закладу (5 років).

Трудові книжки працівників (ведуться відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях (наказ Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту України від 29 липня 1993 ро­ку № 58)).

Додаток 5

Аналіз уроку

Виділяється чотири основних типи аналізу уроку: повний, комплексний, короткий і аспектний.

Повний аналіз передбачає всебічний розгляд в єдності та взаємозв'язку мети, змісту, методів, форм організації всіх аспектів уроку - змістового, дидактичного, психологічного, виховного, методичного, організаційного.

Комплексний аналіз за своїм характером близький до повного й використовується найчастіше під час аналізу декількох уроків з однієї теми.

Аспектний аналіз передбачає більш глибокий розгляд однієї сторони уроку - дидактичної, психологічної, виховної, методологічної, організаційної тощо.

Короткий аналіз уроку проводиться для загальної оцінки його науково-теоретичного й методичного рівнів. Він відображає тільки основні дидактичні категорії ( чи виконано план уроку, чи досягнута мета уроку, чи вирішені пізнавальні завдання тощо ).

Відвідуючи та аналізуючи урок, необхідно передусім звертати увагу на такі питання:

Ø відповідність змісту та ідейної спрямованості уроку вимогам програми;

Ø реалізація триєдиної мети уроку ( навчальної, виховної, розвиваючої);

Ø раціональність розподілу й використання навчального часу та матеріалу на уроці;

Ø зміст уроку, його науковий рівень, зв'язок із життям;

Ø внутрішньопредметні та міжпредметні зв'язки, формування використання опорних знань;

Ø елементи краєзнавства та політехнізму;

Ø рівень засвоєння учнями матеріалу безпосередньо на уроці;

Ø використання основних дидактичних принципів навчання;

Ø використання наочних посібників, інших засобів навчання;

Ø раціональність і сучасність організаційних форм, методів і прийомів, що використовуються вчителем;

Ø активізація розумової діяльності учнів, створення проблемних ситуацій;

Ø розвиток самостійності та ініціативи учнів на уроці;

Ø здійснення індивідуального, диференціального підходу до учнів;

Ø зміст, обсяг і види самостійних робіт, ступінь їх складності, відповідність вимогам програм;

Ø контроль за виконанням домашніх завдань, відповідність їх вимогам програм, систематичність контролю;

Ø система обліку й оцінки навчальних досягнень учнів, реалізація вимог тематичного обліку знань;

Ø дотримання нормативних вимог, кваліфікованість і об'єктивність оцінки знань, умінь та навичок учнів;

Ø розвиток пізнавальної активності учнів і розвиток пізнавальних процесів ( сприйняття, пам'яті, мислення, уяви);

Ø створення психологічної атмосфери спілкування, стосунки між учнями,, між ними й учителем;

Ø застосування різних форм впливу ( спонукання, схвалення, заохочення, прохань, гумору, іронії, покарань, загрози тощо);

Ø формування в учнів інтересу до матеріалу, що вивчається, почуття відповідальності за навчання;

Ø прояв педагогічного такту, ступінь особистого впливу вчителя на учнів;

Ø прояв комунікативних умінь учителя ( вміння встановлювати контакти з учнями, вміння розв'язувати конфлікти, вільне володіння словом, мімікою тощо);

Ø тип уроку, відповідність структури уроку його типу та меті.

Орієнтовна схема для спостереження та аналізу позакласного закладу.

1. Загальна характеристика

Загальні відомості: клас, його склад і кількість учнів, місце й час проведення, відповідальний. Тема й пізнавально-виховна мета заходу, форма проведення, педагогічна обґрунтованість вибору форм і мети. Врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, їхніх інтересів, запитів і побажань.

Місце заходу в системі виховної роботи.

2. Підготовка позакласного заходу

Місце проведення, визначення завдань.

Активність вихователя й учнів.

Ініціатори заходу: учнівський актив, класний керівник, батьки, інші вчителі, адміністрація школи.

3. Хід заходу

Зміст заходу, його виховна спрямованість.

Ставлення учнів до заходу, ступінь захопленості, прояв творчих здібностей та ініціативи.

Характеристика педагогічних заходів, прояв особистісних якостей вчителя, його авторитету, вмінь і навичок.

Створення умов для впливу на учнів, для виховання особистості і колективу.

4. Висновки й зауваження

Оцінка методичної своєрідності й ефективності заходу. Недоліки в ході підготовки та проведення, їх причини та шляхи усунення. Побажання з метою вдосконалення підготовчої роботи, змісту, форм і методів проведення тощо.

(Для додатків використані матеріали з навчального посібника:

Наука управління загальноосвітнім навчальним закладом: Навчальний посібник/ Т.М. Десятов, О.М. Коберник, Б.Л. Телвін, Н.М. Чепурна. - Харків: Видавнича група "Основа", 2003. - 240 с.)