Технологія аналізу виховного аспекту уроку
Аналіз виховного аспекту уроку як його органічної складової передбачає більш глибоке вивчення й оцінку на «фоні» загального аналізу уроку, його виховного потенціалу та шляхів реалізації, тобто: змісту, принципів, форм, методів і засобів виховного впливу на особистість учня відповідно до поставлених виховної мети й завдань. У цьому випадку виховний аспект уроку виступає як об'єкт переважного спостереження й аналізу, а оцінка його ефективності - як синтез оцінок його основних компонентів.
Мета спостереження й аналізу: ефективність виховного потенціалу змісту уроку та його реалізації.
Методика й технологія спостереження та аналізу виховного аспекту уроку передбачає виявлення та оцінку таких параметрів:
· педагогічна доцільність постановки виховної мети уроку в цілому та проміжних цілей виховання учнів на окремих етапах уроку з урахуванням можливостей змісту навчального матеріалу, вікових та індивідуальних особливостей учнів, рівня їх вихованості;
· раціональна інтеграція у виховному процесі на уроці основних компонентів системи всебічного виховання особистості (морального, розумового, економічного, естетичного та ін.);
· мотиваційна установка на особистісно зорієнтований підхід до виховання учнів на уроці та шляхи його реалізації;
· виявлення та реалізація виховного потенціалу змісту навчального матеріалу у співставленні з виховними цілями та завданнями уроку;
· оптимальність вибору принципів виховання учнів і шляхів їх реалізації на уроці;
· ефективність вибору та реалізації методів, форм і засобів виховного впливу на учнів у процесі навчання на уроці;
· психолого-педагогічне управління процесом виховання, самовиховання, самовдосконалення учнів на уроці;
· контроль, самоконтроль, корекція виховання учнів на уроці.
Педагогічна доцільність постановки виховної мети уроку передбачає:
· мотивацію постановки виховних цілей та завдань (соціальна, психологічна, педагогічна, професійно-орієнтована, етична, естетична та ін.);
· урахування вікових та індивідуальних особливостей учня, рівня їх вихованості при постановці та реалізації виховних цілей і завдань;
· визначення виховної мети - домінанти, шляхів її досягнення на уроці;
· корекцію виховних цілей і завдань у ході уроку;
· озброєння учнів уміннями формування потреб у самовихованні; постановки мети самовиховання, визначення шляхів її досягнення;
· контрольно-аналітичну діяльність учителя та учнів із правильної постановки виховної мети та її досягнення.
Інтеграція основних компонентів системи виховання особистості передбачає:
· знання соціально-педагогічної значущості основних складових системи виховання особистості та їх сутності;
· визначення педагогічно доцільного комплексу основних компонентів системи виховання особистості на основі виявлення в них спільних елементів;
· вибір окремого компонента-домінанти на основі співвіднесення його з виховною метою та завданнями уроку, рівня вихованості учнів;
· забезпечення інтеграції цілей і завдань навчання, виховання й розвитку особистості.
Мотиваційна установка на особистісно зорієнтований підхід до виховання учнів на уроці передбачає:
· переведення установки на виховання особистості учня із зовнішнього плану у внутрішню потребу;
· накреслення перспективи виховання, проектування та моделювання домінуючих на даному уроці напрямів виховання особистості учня;
· поєднання соціально значущих та особистісних мотивів виховання й самовиховання учнів у процесі навчання;
· усвідомлення кінцевого результату виховання як соціально-психологічного, професійного, етичного статусу вихованої людини.
Виявлення та реалізація виховного потенціалу змісту навчального матеріалу передбачає:
аналіз змісту теми уроку з метою з'ясування його виховних можливостей;
визначення тих виховних елементів, які доцільно реалізувати саме на даному уроці в конкретному класі з урахуванням потреб, вікових та індивідуальних особливостей учнів, рівня їх вихованості;
добір навчального матеріалу із додаткових джерел інформації з метою посилення його виховного впливу на учнів.
Вибір принципів виховання учнів на уроці та шляхів їх реалізації передбачає:
· урахування при виборі принципів виховання учнів змісту навчального матеріалу, поставлених цілей і завдань виховання, рівня вихованості учнів;
· виокремлення педагогічно доцільного комплексу принципів виховання учнів на даному уроці, у тому числі принципу-домінанти, вибір раціональних шляхів їх реалізації;
· корекція реалізації принципів виховання учнів у процесі навчання залежно від психолого-педагогічної ситуації, що створилась на уроці.
Вибір і реалізація методів, форм і засобів виховання учнів у процесі навчання передбачає:
· доцільність вибору та реалізації форм, методів і засобів виховання учнів відповідно до змісту навчального матеріалу, виховної мети та завдань;
· використання диференційованого підходу до вибору методів і засобів виховного впливу на учнів з урахуванням їх індивідуальних особливостей;
· раціональне поєднання фронтальних форм виховної роботи з учнями на уроці;
· озброєння учнів методами та прийомами самовиховання;
· корекцію (у разі необхідності) в ході уроку використання форм, методів і засобів виховання.
Психолого-педагогічне управління процесом виховання, самовиховання та самовдосконалення учнів на уроці передбачає:
· розкриття особистісної та соціальної значущості вихованості людини;
· створення на уроці таких ситуацій, які би спонукали учнів до самовиховання, формування тих рис характеру, які стали їх потребою;
· використання необхідних засобів стимулювання прагнень учнів до самовдосконалення;
· створення на уроці оптимального психомікроклімату, формування демократичних відносин у процесі навчання на засадах довіри, взаємоповаги, взаєморозуміння.
Контроль, самоконтроль, корекція виховання учнів на уроці передбачають:
· аналіз досягнення виховної мети уроку;
· перевірку того, чи повно реалізовано виховний потенціал навчального матеріалу;
· концентрація уваги на тому, як ті чи інші виховні елементи сприймаються учнями;
· внесення корективів у ході заняття у постановку мети та завдань виховання учнів, добір змісту навчального матеріалу з необхідними виховними елементами;
· спонукання учнів до об'єктивної самооцінки власних дій, учинків, висловлювань.
Результати експериментального дослідження свідчать, що знання сутності основних компонентів виховного аспекту уроку, оволодіння методикою та технологією.
Автор: Н. Островерхова