Мета, предмет, завдання, методи превентивної педагогіки
Поняття превентивної педагогіки як соціально-педагогічної науки
Превенція – дії з метою профілактики, пом’якшення, полегшення, коригування тих умов, що сприяють фізичним або емоційним порушенням, виникненню соціологічних проблем.
ПРЕВЕНТИВНА ПЕДАГОГІКА – (від лат. prеventus – попереджувальний) - педагогіка, яка вивчає причини формування і розвитку відхилень у поведінці людини і методи їх попередження, подолання, виправлення.
Превентивна педагогіка виникає на межі наук, але її найбільше значення полягає в тому, що вона виступає їх координаційним центром. Профілактикою займаються психологи, юристи, соціологи, медики. Але саме педагогічний аспект попередження асоціальних явищ у поведінці індивіда є визначаючим. Педагогізація профілактичної діяльності проявляється в тому, що адміністративно-правові заходи превентивного впливу все більше наповнюються виховним змістом і акцент роботи з молоддю переноситься на особистість, а не відчуження від неї.
Превентивна педагогіка ставить за мету виявлення, запобігання та обмеження асоціальних явищ, причин дезадаптації серед різних соціальних груп та окремих осіб, забезпечення умов для формування соціально-позитивної спрямованості особистості, а також зміна й вдосконалення особистих якостей правопорушників та створення умов для розвитку потенційних можливостей таких осіб, активне залучення їх до участі в суспільному житті.
Необхідно знати:
1) причини та форми прояву асоціальної поведінки підлітків та молоді;
2) зміст та форми соціально-профілактичної роботи і, зокрема, педагогічної;
3) способи та прийоми навіювання й переконання;
4) наслідки впливу можливих звичок та асоціальних форм поведінки на здоров’я та життєдіяльність особистості;
5) основи здорового способу життя:
6) теоретичні засади, специфіку, види та рівні корекційно-реабілітаційної роботи з правопорушниками;
7) вимоги до фахівця, який займається превенцією негативних явищ у житті суспільства.
Необхідно вміти:
1) володіти психокорекційними прийомами впливу на особистість;
2) організовувати індивідуальні, групові, масові форми профілактичної роботи;
3) здійснювати соціально-позитивну діяльність підлітків та молоді через участь у різноманітних позанавчальних закладах, клубах, секціях, гуртках;
4) пропагувати здоровий спосіб життя;
5) виявляти групи ризику серед підлітків та молоді;
6) володіти способами та формами профілактичної роботи з різними соціальними групами;
7) надавати допомогу особам, які потребують соціальної адаптації;
8) здійснювати корекційно-реабілітаційну роботу з правопорушниками.
Мета, предмет, завдання, методи превентивної педагогіки
Мета курсу “Превентивна педагогіка” – розроблення теоретичного проекту наукової системи попередження соціальних відхилень серед молоді, неповнолітніх.
Об’єктом превентивної педагогіки виступає сукупність існуючих явищ маргінального характеру, поширених серед молоді.
Предметом превентивної педагогіки є:
1) причини, умови і фактори соціальних відхилень серед неповнолітніх, молоді;
2) сутність і закономірності соціальних відхилень;
3) шляхи, способи попередження та подолання відхилень у поведінці.
Завдання превентивної педагогіки:
1) наукове вивчення детермінант, умов і факторів, які сприяють тією чи іншою мірою відхиленням у поведінці;
2) науковий аналіз природи асоціальної поведінки, її тенденцій і закономірностей;
3) дослідження соціально-психологічних механізмів деформації особистості на різних етапах розвитку;
4) розроблення комплексної системи заходів, форм і методів ранньої профілактики відхилень у поведінці та їх попередження;
5) наукове прогнозування соціальних відхилень, створення науково обґрунтованих прогностичних моделей типової особистості правопорушника, об’єктів і суб’єктів профілактики, що допомагає керувати її процесом.
Методи дослідження, які використовуються превентивною педагогікою:
- педагогічні (вивчення педагогічної документації, створення педагогічних ситуацій);
- соціологічні (тестування, спостереження);
- кримінологічні (кримінальна статистика);
- математичні (моделювання, математичне опрацювання статистичних даних);
- медичні (методи діагностики).