Проектна система навчання історії
Проектна система (метод проектів, метод цільових завдань) – організація навчання за якої учні набувають знання, уміння і навички у процесі планування і виконання практичних завдань-проектів.
Своїм підґрунтям проектна система має концепцію Дж.Дьюї, що обумовило її схожість з лабораторною системою. Мета навчальних проектів спрямована на створення умов для самонавчання учнів, збудження їхньої ініціативи, інтересів і особистих устремлінь.
Автор проектної системи навчання американський педагог В.Кілпатрик вважає, що вивчення історії має бути зосереджене на соціальних проблемах людства в минулому і сучасному.
Більша частина сучасної історії має поступитися місцем вивченню соціальних стосунків людей, соціальних проблем, які містять в собі більше історії, ніж є їх в історичних працях.
На сьогоднішній день особливу увагу привертає дослід реалізації методу проектів, розробленого Р.Курбатовим (Росія). Основні положення цього проекту:
1. Надання максимально можливого ступеня свободи учням у питаннях змісту, фори роботи і складності завдань.
2. Пріоритет дослідницької діяльності.
3. Підключення до навчання всього досвіду дитини.
4. Побудова освіти як відповідь на реальні запитання учнів.
5. Поєднання раціонального та інтуїтивного у пізнанні.
6. Рівні можливості «сильних» і «слабких» учнів.
Навчання за цією системою відбувається у три підходи:
1) 5 класи – перше знайомство з матеріалом, який вивчатиметься в наступних класах;
2) 6-10 класи – кожному класу відповідає певна епоха, яка і вивчається в цьому класі;
3) 11 клас – осмислення всього, що вивчалось у попередні роки.
Теми проектів обігруються в кількох варіантах:
‒ «нотатки мандрівника» («листи», «щоденник»), які пишуться від імені історичної особи або від першої особи – учасника подорожі. Наприклад, мандрівка по Спарті чи Афінах;
‒ ситуація рішення, коли учень повинен зіграти роль певного історичного персонажа і, відповідно до власних переживань, прийняти рішення; діалоги, коли учень має можливість вести розмову з важливих світоглядних питань.
Приклади колективнихпроектів:
6 клас: 1) «Розкопки стародавнього Шумеру» (історія, мистецтво) – участь у складі експедиції Вуллі. 2) «Шліман розкопує Трою» (історія, мистецтво). 3) «Афінська демократія» (історія) – греки, які потрапили в полон до персів, доводять їм переваги демократії. 4) «В платонівській академії» (історія, діалоги, мистецтво) – звіт про стажування в академії. 5) «Мандрівка по Спарті і Афінах». 6) «Реконструкція образу громадянина Афінської держави» (література, мистецтво, історія) – аналіз текстів Платона та Арістотеля.
7 клас: 1) «Хроніка останніх днів Риму» (історія) – складання хроніки. 2) «Послушник монастиря бенедиктинців” (історія, література, мистецтво) – лист молодої людини-послушника з роздумами про життя ченця. 3) «Діалоги з Августином” (діалоги, історія).
8 клас: 1) «Залиши надію кожен, хто сюди заходить» (історія, література) – образ «Пекла» у Данте в контексті культури Постренесансу.
2) «Заповіт Рабле» (історія, література) – складання тексту про ідеал людини майбутнього.
9 клас:
1) «Я пізнаю тут переодягнених аристократів» (історія) – присутність і прийняття рішення на засіданні Конвенту від 21 лютого 1793 року.
2) «Гільйотина для Робесп`єра» (історія, література) – допомогти Робесп`єру врятувати республіку.
3) «Побачення з Банапартом» (історія) – промова на обіді на честь імператора.
Кожен проект має орієнтовний сценарій, який визначається темами індивідуальних проектів та орієнтовними запитаннями до них.
Приклади індивідуальних проектів:
1) «Що означає звільнити селян?»: Як звільнення селян відіб`ється на їхньому становищі? Як відіб`ється скасування кріпацтва на інтересах держави?
2) Напишіть за анонімного рецензента коментарі до «Руської Правди» і дайте його оцінку цього документу.
3) Дворянство є основою Російської імперії, її становим хребтом. Так це чи ні, обґрунтуйте свою точку зору.
4) Національні окраїни Російської імперії, їх подальша доля. Від імені М.Грушевського зробіть відповідний історичний аналіз.
В Україні проектне навчання використовується переважно у вигляді методу самонавчання учнів як підготовчий етап до значущого в межах теми уроку.
Методист К Баханов у монографії ,,Життєтворчі проекти у навчанні історії України” наводить приклади застосування цієї технології на уроках. Зокрема вчитель історії рівненської гімназії Л.Червяцова постійно використовує різні види проектів, поєднуючи їх з іншими активними методами навчання: ігрові проекти, проекти як підготовка до дискусії, творчі учнівські доробки (складання історичних задач, загадок, нестандартних запитань, віршів, інтерв’ю тощо), логічні вправи та асоціативне конструювання, ілюстроване проектування (карикатури, малюнки, прийоми «Створюємо музей», «Знімаємо кіно», «Вернісаж» тощо), пошуково-дослідницькі проекти (аналіз історичних джерел, додаткової інформації, ілюстративного матеріалу, написання есе, рефератів тощо), учнівські проекти як наочний зразок.
Виконання учнями проектів сплановано вчителем таким чином, щоб охопити всіх учнів кілька разів на рік.
Цікавим є досвід учительки гімназії №5 м. Кіровограда Н.Грищенко. Вивчаючи в одинадцятому класі в курсі історії України тему «Україна в умовах десталінізації (1956–1964 роки)» на повторювально-узагальнювальний урок учням подається проектне завдання: аркуш з написом «Радянська Україна. 1962 рік» з чистими колонками. «Про що писала газета?», «Про що газета мовчала?»
У десятому класі по завершенні теми «Україна в боротьбі за збереження незалежності (1918–1920 роки)» учні отримують проектні завдання: на основі аналізу історичних документів підготуватися до виступу від імені політичного діяча на Конгресі українських політиків (умовна дата 1923 рік). На конгрес запрошуються М.Грушевський, В.Винниченко, В.Липинський, Ф.Лизогуб, В.Голубович, С.Петлюра, М.Василенко, П.Христюк (це і є теми індивідуальних проектів).
На конгресі розглядаються питання:
1) Якою повинна бути Українська держава за формою правління?
2) Політика якого уряду на початку ХХ століття була ефективнішою?
3) Яких помилок хотілося б уникнути?
4) Чи можна було утворити єдиний антибільшовицький фронт? Звіт про виконання проектних завдань відбувається на уроці-конгресі.
Різновидом проектного навчання є так звана технологія групової творчої справи.
У посібнику «Методика викладання історії» В. Курилів пропонує впроваджувати метод проектів паралельно з іншими методами навчання в різних класах, але з певною періодичністю, надаючи цій роботі системності. Як зразок дослідниця наводить декілька видів проектів. Один із них – «Папка з газетними статтями». Метою такого проекту є допомога учням знайти цікаву тему, призвичаїти їх до селективного використання преси, привчити до обов’язкового ознайомлення з різними поглядами на проблему та різними джерелами, виробити критичне ставлення до преси.
Сутність проекту. Учні обирають тему (перелік може бути запропонованим) в межах курсу, що вивчається. Вибирають 10 статей з теми, причому не більше п’яти з однієї газети.
Оформлюють папку: а) на титульній сторінці вказують тему, прізвище учня, вчителя, вміщують ілюстрацію; б) пишуть вступ, де визначають мету діяльності; в) статті з аналізом розміщують на аркушах (подається назва газети, дата, автор публікації, мета, з якою вона написана, характер статті (інформативна чи контраверсійна), джерела інформації автора, ступінь переконливості та збалансованості статті й власні судження щодо публікації; г) загальні висновки за проектом. Оцінювання.
Максимальний бал – 100, з них 20 балів – титул, вступ, висновки; 20 балів – опис змісту; 40 балів – аналіз статей; 20 балів – стиль, грамотність та загальний вигляд роботи.
«Інтерв’ю з очевидцем». Мета
– ознайомити учнів з людиною, яка пережила історичну подію,
– довести, що історія жива і розвивається навколо нас,
– дати нагоду самостійно підготувати 10 запитань для інтерв’ю;
– ознайомити учнів з реальними подіями,
– дати можливість спілкуватися з представниками старшого покоління,
– навчитися підсумовувати зібрані факти;
– практикувати історичний підхід у пошуку інформації.
Завдання: Написати статтю до газети на базі інтерв’ю з учасником історичної події в Україні (20-30-40-50-60-х роках). Виберіть один період. Хід виконання: вибрати одну особу для інтерв’ю. Підготувати 10 запитань. Провести інтерв’ю. Проаналізувати зібрану інформацію. Придумати заголовок. Написати статтю. Структура статті: а) вступ – представлення учасника та події; б) основна частина – подання конкретної інформації; в) підсумки. Можливі теми:
«Українізація», «НЕП», «Великий голод», «Репатріації», «Життя в концтаборах» тощо. Оцінювання. Максимальний бал 100, з них 10 – підготовка (заголовок, питання, якість збору інформації, 25 – фактичний матеріал, 25 – виклад матеріалу, 25 – стиль, оригінальність, грамотність, 15 – ілюстрації та ініціативність.
«Опис історичного роману». Мета – зацікавити учнів історією, навчитися оцінювати вплив історичних осіб та груп на життя людей, добувати відомості про історичні події з літератури, описувати історичні події, ідеї та постаті. Сутність.
Учні вибирають художній твір про історичні події, що вивчаються, і роблять його опис за визначеною структурою.
Структура опису:
а) вступ: назва, рік і місце видання, обсяг, відомості про автора;
б) зміст: історичний період, сюжет, головні дійові особи;
в) основна частина: відображення у романі політичного, економічного, релігійного, військового життя та побуту з конкретними прикладами;
г) критика: характеристика стилю, змісту, логіки викладу;
д) висновки: загальне враження про книгу.
Оцінювання. Максимальний бал – 100, з них 10 – оформлення, 15 – вступ, 30 – історичний зміст, 15 – критика і висновки, 20 – загальна композиція опису, стиль і грамотність, 10 – логіка викладу.