Звучить «Місячна соната» Бетховена

ВЕДУЧИЙ. «Лісова пісня» – гімн чистої любові. Такі рядки могла написати людина, яка по справжньому кохала, та жорстока доля рано забрала кохану людину поетеси. Муки і страждання супроводжували це справжнє і чисте кохання ,високий зліт її душі.

ЧИТЕЦЬ.

Уста говорять: «Він на віки згинув!»

А серце каже: «Ні, він не загинув!»

Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча?

Тремтить – бринить, немов сльоза гаряча,

Тут, в глибині і б’ється враз зі мною:

«Я тут, я завжди тут, я вся з тобою!»

І кожний раз, коли почне бриніти,

Тремтять в моєму серці тії квіти,

Що ти не міг їх за життя зірвати,

Що ти не хотів їх у труну сховати,

Тремтять і промовляють враз зо мною:

«Тебе нема, але я вся з тобою!»

Звучить. У.Берд. №22. Варіація на тему «Доля»

ВЕДУЧА. Хіба жила на світі ще така жінка, в серці якої поєдналися така мужність, така геніальність, такий вогонь і розум, така пристрасна любов і така відданість народові та Батьківщині? Ні, другої такої на світі не було.

ВЕДУЧИЙ.

Кажуть ти не вмирала ніколи,

Кажуть: ти наче пісня живеш.

Ніби юність ясна, смаглочола,

По країні в майбутнє ідеш.

ДІВЧИНКА В РОЛІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ.

В тую країну, де щастя і горе однаково милі,

В тую країну, де усміх і сльози однаково ясні,

В тую країну, де чола підводять похилі,

Де не сльозами, а співом ридають нещасні,

Я не журюся, що рано, чи пізно загину,

Я не журюся, що світ цей хороший покину,

Я не журюся - нехай там життя моє гасне.

Зоре моя! В тебе світло повік буде ясне.

ВЕДУЧИЙ. Видатні поети ніколи не полишають нас. З’єднавши своє життя з мріями та стражданнями людей, із їхнім пориванням до волі й щастя, вони крокують великою землею безсмертя.

ВЕДУЧА. І час підносить їх над нашими думками і турботами, обдаровуючи безмежною молодістю, і стають вони нашими сучасниками і ровесниками прийдешніх поколінь.

ПЕДАГОГ – ОРГАНІЗАТОР. Будуть відходити віки, будуть приходити віки, розвіється скороминуще... а вічне увійде у вічність. Не так у бронзу чи мармур, як в очі людські, надії людей, бо допоки живе надія – живе народ.

Тож будемо і ми вчитися терпінню, вірі, любові і надії у нашої неповторної Лесі.

«Веселкова пісня» (виконують всі діти.)

Слова В.Гутник, С.Кононенко Муз. О.Жилінського

Про калину пісня лине,

До неба злітає.

Гей, родино, Україна

Веселкою грає.

Синє небо обіймає

Золоті роздоли,

Нас чекає, зустрічає

Веселкова доля.

Приспів:

Хай у кожному серці,

Наче сонячна мрія,

Заспіває веселка

На добро і надію!

Понад світом – дивоцвітом

Веселка іскриться.

Будем дбати-шанувати

Прадавні криниці.

Ярославові поради,

Кобзареве слово,

Честь козацької громади

Солов’їну мову

Приспів.

«В ГОСТЯХ У ТІТКИ ОКСАНИ»

РОЗВАЖАЛЬНЕ ШОУ

Педагог-організатор: Масаренко Оксана, дитячий табір «Кипарисний»

Дата і місце проведення:17 жовтня 2005 р., дитячий табір «Хрустальний»

Вік учасників:11 – 12 років.

Мета:Формування любові у дітей до українських народних традицій, розвиток творчих, інтелектуальних здібностей і умінь.

Завдання:

- сприяти формуванню культури спілкування;

- удосконалити артистичні здібності у дітей;

- стимулювати активність у потребі отримання нових знань;

- сприяти розвитку логічного мислення і уваги;

- підвищити рівень знань у дітей до українських традицій;

- сприяти позитивному відношенню дітей один до одного.

Особливості заходу, що проводиться: форма проведення заходу і участі в ньому дітей будується на основі логічного розвитку зміни, з новими варіантами її структури.

Підготовка заходу:

- робота з літературою;

- складання і обговорення сценарію з активною групою дітей;

- репетиція театральних етапів заходу;

- підготовка музичного супроводу;

- підготовка реквізиту, зовнішнього вигляду дітей, оформлення місця проведення:

- підготовка нагород.

Реквізит:

- перелік скоромовок, загадок, ігор;

- три мішки або сумки. (вміст двох мішків: однакові предмети національного характеру);

- національні костюми;

- матеріал для оформлення місця проведення справи;