Бухгалтерський облік вихідної допомоги 1 страница

Перший передають до бухгалтерії , другий—залишається у особи, яка відповідає за його зберігання та є підставою для здачі на склад матеріальних цінностей , які залишилися після списання. Такий акт затверджує керівник підприємства.

Витрати при списанні а також вартість матеріальних цінностей , які надійшли від розібрання автотранспортних засобів , відображаються в розділі “Розрахунок результатів списання автомобілів”

Вибуття об’єкту основних засобів записують в інвентарну картку основних засобів, яку ізимають з картотеки діючих об’єктів. Дану інформацію відображають в графі “Відмітка про вибуття” форми № 03-7.

4. Облік амортизації основних засобів

В процесі експлуатації основні засоби, зберігаючи свою первісну форму , поступово зношуються, передаючи частково свою вартість на собівартість створеної продукції. З метою накопичення коштів для повного встановлення зношених об’єктів , вартість зношеної частки ОЗ , у вигляді амортизаційних відрахувань, включають у витрати виробництва або обігу.

Амортизація – це систематичний розподіл вартості об’єкта ОЗ , що підлягає амортизації, протягом терміна його корисного використання ( Стандарт № 7 ).

Вартість ОЗ , що підлягає амортизації, визначається як різниця:

СОБІВАРТІСТЬ - ЛІКВІДАЦІЙНА ВАРТІСТЬ

( ліквідаційна вартість - сума, яку підприємство очікує отримати від реалізації ОЗ).

Об’єкт амортизації – всі ОЗ, крім землі та незавершених капітальних вкладень, тобто всі ОЗ, що мають обмежений термін корисного використання.

Амортизацію :

- починають нараховувати з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт ОЗ став пригодним для корисного використання;

- припиняють нараховувати з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову чи консервацію.

- нараховують щомісячно за кожним об’єктом ОЗ упродовж строку корисного використання, який визначається підприємством самостійно.

Підприємство самостійно обирає метод амортизації ОЗ.

Характеристика методів нарахування амортизації ОЗ

1. Прямолінійний метод –

вартість об’єкта списується рівними частинами . Річну суму амортизаційних відрахувань визначають за формулою

А=(Вп-Вл) / Т,

де Вп і Вл – вартость ОЗ первісна і ліквідаційна відповідно;

Т – строк корисного використання.

Переваги : - простота розрахунку амортизації,

- можливість рівномірного розподілу амортизації у кожному звітному періоді, що зручно для зіставності собівартості продукції, яка випускається , з доходами і витратами.

Недоліки : не враховується моральний знос і необхідність збільшення витрат на ремонт у останні роки експлуатації ОЗ.

Застосовується : для амортизації ОЗ , знос яких не залежить від обсягу виробництва( будівлі адміністративного призначення, виробничі цехи).

Приклад розрахунку А :

Вартість придбаного ОЗ - 2000 грн. Очікуваний термін використання 5 років. Ліквідаційна вартість = 0.

Амор. річна = 2000 /5 = 400 грн.

Амор. міс.= 400/12 = 33,33 грн.

2. Метод зменшення залишкової вартості-

річну суму амортизації визначають за формулою

А = Вп*%А або А=Взал. * % А,

де Вп, Взал – відповідно вартість первісна та вартість залишкова на початок звітного періоду,

%А – відсоток амортизації.

Річний відсоток амортизації визначають за формулою :

%А = 1- √ Влік / В перв,

де п – кількість років корисного використання.

Переваги : упродовж перших років експлуатації об’єкта накопичується значна кількість коштів для , необхідних для відновлення ОЗ.

Недоліки : метод базується на порівняно складних математичних розрахунках і тому незручний для використання.

Застосовується: 1) коли передбачається наявність ліквідаційної вартості ,

2) коли потрібно накопичити значні кошти для відновлення ОЗ.

Приклад розрахунку А:

Вартість первісна ОЗ - 3000 грн. Очікуваний термін використання 2 років. Ліквідаційна вартість – 50 грн.

2

Річний відсоток амортизації : %А= 1-√ 3000 / 50 = 0,8709 або 87,09 %.

Аріч = 3000* 0,8709 = 2612, 70 грн.

Аміс = 2612, 70/ 12 = 217,75 грн.

2. Кумулятивний метод- суму річної амортизації визначають за формулою:

А = ( Впер - Влікв) * Кк,

де Кк – кумулятивний коефіцієнт, який визначаєься за формулою

кількість років, що залишилась до кінця строку використання ОЗ

Кк =

∑ числа років корисного використання ОЗ

Переваги : аналогічні попередньому методу.

Недоліки : сума зносу часто не узгоджується ні з фактичним використанням ОЗ, ні з обсягом виробленої продукції.

Застосовують : якщо продуктивність обладнання в перші роки експлуатації значно вища , ніж у наступні.

Приклад розрахунку А:

Вартість первісна ОЗ - 6000 грн. Очікуваний термін використання 10 років.

Сума років експлуатації 10+ 9+8+7+6+5+4+3+2+1 = 55

Річна амортизація :

1-й рік – 10:55*6000=1090,91грн

2-й рік - 9:55*6000=981,82 грн

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості –

норму амортизації подвоюють та застосовують до залишкової вартості об’єкта ОЗ.

Суму річної амортизації визначають за формулою:

А= Взал * На або А= Вперв * На ,

де Взал ,Вперв – вартість відповідно залишкова та первісна на початок звітного року,

На – подвоєна норма амортизації.

Переваги і недоліки: тотожні методу зменшення залишкової вартості. Застосовують : коли продуктивність обладнання в перші роки значно вища, ніж в наступні.

4. Виробничий метод –

нарахування амортизації здійснюється на підставі сумарного вироблення об’єкта за весь період його експлуатації.

Місячна сума амортизації обчислюється за формулою:

Аміс = Сва * Qф.міс,

де Сва - виробнича ставка амортизації, Qф.міс – фактичний місячний обсяг продукції.

Сва = Ва/Qр,

де Ва – вартість об’єкта ОЗ,

Qр – обсяг робіт, які очікується виконати за участю цих ОЗ.

Переваги : простота та раціональність розрахунку.

Недоліки : неможливо або дуже складно визначити фактичний обсяг продукції, виробленої з використанням того чи іншого активу.

Застосовують : 1)коли інтенсивність використання об’єкта впливає на його експлуатаційні властивості,

2) коли можливо визначити фактичний обсяг виробництва.

Для розрахунку амортизації використовуються таблиці ф.№ ОЗ-14, ОЗ-15, ОЗ-16. Однак вони втратили свою актуальність, і тому нині розрахунок амортизації ведеться в самостійно розроблених підприємствами таблицях.

Синтетичний облік нарахування амортизації ведеться на пасивному рахунку 13 „ Знос необоротних активів”:

за К-том рах.13 – нарахування амортизації,

за Д-том рах.13 – зменшення амортизації.

Облік операцій за К-том рахунку 13 ведеться в журналі – ордері № 4

( 1 розділ). Аналітичний облік зносу ОЗ ведеться за видами ОЗ.

Типові проводки :

1. Нараховано амортизацію виробничих ОЗ

Д23 « Виробництво» К131 « Знос основних засобів»

2. Нараховано амортизацію ОЗ загально виробничого призначення

Д91» загально виробничі витрати» К131« Знос основних засобів»

3. Нараховано амортизацію адміністративних ОЗ

Д92 « Адміністративні витрати» К131« Знос основних засобів»

4. Нараховано амортизацію ОЗ збутового відділу

Д93 « Витрати на збут» К131« Знос основних засобів»

5. Нараховано амортизацію на ОЗ, що отримані безплатно

Д23,91,92,93,94 К131« Знос основних засобів»

Д424 „ Безплатно одержані К745 „Доход від безплатно”

необоротні активи” одержаних активів

при вибутті ОЗ їх недоамортизована частина і витрати, що пов’язані з вибуттям списують у Д97 „Інші витрати”, а дохід від вибуття відображають за К74 „ Інші доходи”.

5. Синтетичний облік основних засобів

Синтетичний облік ОЗ ведеться на активному рахунку 10 „ Основні засоби”: Д10 – відображається надходження ОЗ, сума витрат, що пов’язана з поліпшенням об’єкта, сума до оцінки ОЗ.

К 10 – вибуття ОЗ, сума уцінки ОЗ.

Облік ОЗ ведеться в 1 розділі журналу – ордеру № 4 ( за К-том рах.10)

Типові бухгалтерські проводки по рахунку 10 „ Основні засоби”:

Надходження ОЗ:

1) Прийнято до оплати рахунок підрядної організації за виконанні будівельно – монтажні роботи :

Д15” Кап. інвестиції” К63 « Розрахунки з постачальниками »

2) Одержані ОЗ від постачальників :

Д15 «Кап. інвестиції » К63 «Розрахунки з постачальниками»

2) Введено в експлуатацію побудовані або придбанні ОЗ :

Д10 « Основні засоби» К15 « Капітальні інвестиції»

3) Зроблено до оцінку ОЗ :

Д10 « Основні засоби » К423” До оцінка активів”

4) Відображено вартість безкоштовно отриманих ОЗ :

Д10«Основні засоби» К424 «Безкоштовно отримані необоротні активи”

Продаж основних засобів:

1) Списано суму зносу реалізованих ОЗ :

Д13 « Знос основних засобів» К10 « Основні засоби»

2) Списано остаточну вартість ОЗ :

Д972 « Витрати від зменшення корисності активів» К10 « Основні засоби»

3) Відображено доход від реалізації :

Д36 « Розрахунки з покупцями» К742 « Доходи від зменшення корисноті »

4) Відображено витрати від реалізації:

Д972 «Витрати від зменшення корисності активів» К685 « Розрахунки з іншими кредиторами», 66 « Розрахунки з оплати праці»,65 « Розрахунки по страхуванню».

Ліквідація ОЗ ( безкоштовна передача):

1) Списана остаточна вартість ліквідованих ОЗ або безкоштовно переданих:

Д976 « Собівартість вибуття основних засобів» К10 « Основні засоби»

2) Відображені витрати , пов’язані з реалізацією ОЗ:

Д976 «Собівартість вибуття основних засобів»К685 « Розрахунки з іншими кредиторами»

3) Оприбутковано матеріали від ліквідації:

Д209 « Інші матеріали» К746 « Інші доходи»

4) У кінці звітного періоду списано на фін. результат витрати:

Д793 « Фін результат від іншої діяльності» К976 «Собівартість вибуття основних засобів»

6. Сутність і класифікація оренди

Останнім часом в Україні спостерігається розвиток орендних (лізингових) відносин.

Лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних або залучених фінансових коштів та полягає в наданні лізингодавцем у виняткове користування на визначений термін лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або придбавається ним у власність за дорученням і згодою з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна за умови здійснення лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Об'єктом лізингу може бути будь-яке майно, яке відповідно до законодавства належить до основних засобів. Але в переліку об'єктів лізингу є й обмеження. Так, не можуть бути об'єктами лізингу об'єкти оренди державного майна, крім окремого індивідуально визначеного майна державних підприємств, а також земельні ділянки та інші природні об'єкти.

Об'єктами оренди можуть бути будь-яке рухоме й нерухоме майно, земля.

Орендна (лізингова) операція передбачає передачу прав користування окремими об'єктами основних засобів іншому суб'єкту (орендарю) на платній основі та на визначений термін.

Оренда, відповідно до статті 2 Закону про оренду, - це засноване на договорі термінове платне користування майном, необхідним орендарю для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У договорі обов'язково має бути обумовлений термін дії договору та розмір орендної плати.

Об'єктами оренди можуть бути як цілісні майнові комплекси або їхні структурні підрозділи, так і окреме індивідуально визначене майно, яке у свою чергу поділяється на нерухоме (будівлі, споруди, приміщення) і рухоме або інше окреме індивідуально визначене майно (машини, обладнання та ін.).

Орендодавцями такого майна є:

- Фонд державного майна України (його регіональні відділення та представництва) - щодо нерухомого державного майна;

- органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим і органами місцевого самоврядування керувати майном, - щодо нерухомого майна, яке належить Автономній Республіці Крим і перебуває у комунальній власності;

- підприємства державної і комунальної форм власності - стосовно іншого окремого індивідуально визначеного майна, а з дозволу Фонду державного майна, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування - щодо нерухомого майна;

- підприємства-власники. - стосовно майна підприємств інших форм власності;

- фізичні особи – стосовно майна, що належить їм за правом власності.

Орендарями майна можуть бути фізичні та юридичні особи України, іноземні держави, міжнародні організації та особи без громадянства.

При здачі в оренду майна підприємства має провадитися інвентаризація основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків. Для проведення інвентаризації наказом керуючої організації створюється інвентаризаційна комісія за участю представників орендодавця і орендарів.

При проведенні інвентаризації уточнюють вартість майна, яке передають в оренду, з урахуванням фактичного зносу.

У бухгалтерському обліку на основі даних оцінки коригують суму нарахованого зносу за відповідними видами основних засобів:

Д 13 « Знос основних засобів» К42 « Додатковий капітал» , або
Д 42 «Додатковий капітал» К 13 «Знос основних засобів »

Виходячи з уточненої залишкової вартості основних засобів, у договорі оренди визначають строк майбутньої служби основних засобів, які здають в оренду, але не більше нового амортизаційного строку, що відповідає діючим нормам амортизації на повне відновлення.

На основі даних проведеної інвентаризації складають акт передачі в оренду основних засобів, який підписують представники обох сторін: тієї, що передає, і тієї, що приймає. Зазначений акт є додатком до договору про оренду. Аналогічно складають акт передачі відповідно до умов договору залишків оборотних засобів і фінансових ресурсів.

Майно, яке передають в оренду, відображають на день передачі у передаточному бухгалтерському звіті й балансі відповідно до форм річного звіту державного підприємства.

Майно державного підприємства (об'єднання), не взяте в оренду, зберігається на балансі орендодавця.

Річна орендна плата, відповідно до статті 19 Закону про оренду, не може перевищувати 5% вартості орендованого майна для об'єктів оренди, які належать державі, Автономній Республіці Крим і органам місцевого самоврядування. Для майна підприємств інших форм власності орендна плата встановлюється за згодою сторін без будь-яких обмежень. Орендна плата включається до складу валових витрат орендаря поряд з виплатою або нарахуванням процентів по боргових зобов'язаннях за умови ведення господарської діяльності платником податку.

Орендна плата - це платіж, який вносить орендар орендодавцю незалежно від наслідків господарської діяльності.

Орендна плата за вищезазначеною Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати, який відповідно до законодавства не може перевищувати 5% вартості орендованого майна. З урахуванням розміру орендної плати за перший місяць оренди розраховується розмір орендної плати за наступні місяці оренди.

7. Поняття та види лізингу

Види лізингу:

Лізинг (оренда) існує оперативний і фінансовий.

1) Оперативний лізинг (оренда) - це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними засобами на строк, який не перевищує термін їх повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних засобів їхньому власникові по закінченні строку дії лізингової (орендної) угоди.
Основні засоби, передані в оперативний лізинг, залишаються у складі основних засобів орендодавця із вказівкою, що це майно передане в оренду (лізинг) і зараховується на позабалансовий рахунок лізингоодержувача (орендаря).

Прийняті в оперативну оренду основні засоби зараховуються на позабалансовий рахунок № 01 "Орендовані необоротні активи" за балансовою (залишковою) і первісною вартістю орендодавця, що зазначається у договорі оперативної оренди.

Регістрами аналітичного обліку таких основних засобів слугують копія інвентарної картки цього об'єкта або витяг з інвентарної книги, що повинна бути додана бухгалтерією орендодавця до Акта приймання-передачі орендованих об'єктів. Ці картки (витяги) зберігаються бухгалтерією орендаря окремо. Прийняті в оперативну оренду основні засоби обліковуються в орендаря за інвентарними номерами орендодавця.

На підставі документів, що засвідчують повернення об'єкта орендодавцю, бухгалтерія орендаря списує його з позабалансового рахунка № 01 "Орендовані необоротні активи" та вилучає з Картотеки відповідну інвентарну картку (витяг) і зберігає разом з Актом приймання-передачі.

Належну за договором оперативної оренди до сплати суму орендної плати орендар щомісячно відображає записами:
а) при використанні об'єктів для виробничих потреб:
Д 23 « Основне виробництво», 91 « Загальновиробничі витрати», 92 « Адміністративні витрати», 93 « Витрати на збут», 94 « Інші витрати» К 68 « Розрахунки з іншими кредиторами»

б) при використанні об'єктів оренди для невиробничих потреб:
Д 23 субрахунок "Обслуговуючі виробництва і господарства"
К 68 «Розрахунки з іншими кредиторами»

в) при використанні об'єктів оренди для будівництва, що здійснюється господарським способом:
Д 15 « Капітальні інвестиції» К 68 «Розрахунки з іншими кредиторами»

2)Фінансова оренда (лізинг) - господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає придбання орендодавцем на замовлення орендаря основних фондів з подальшим їх передаванням у користування орендарю на строк, що не перевищує строку повної амортизації таких основних засобів з обов'язковою подальшою передачею права гласності на такі основні засоби орендареві.

Орендар (лізингоодержувач) за користування об'єктом лізингу вносить періодичні лізингові платежі.

Контрольні питання :

1. Дайте визначення необоротних активів, їх склад.

2. Дайте визначення основних засобів.

3. За якими ознаками класифікуються основні засоби ?

4. Якими документами оформлюється надходження основних засобів на підприємство?

5. Якими документами лфлрммлюють вибуття основних засобів.

6. Які ви знаєте регістри аналітичного та синтетичного обліку основних засобів?

7. Якими методами може бути нарахована амортизація основних засобів?

8. Що таке лізінг, його види?

9. Якимибухгалтерськими записами відображаються операції з оренди основних засобів

Тема 2.2 « Облік нематеріальних активів»

1. Визначення та оцінка нематеріальних активів

2. Амортизація нематеріальних активів

3. Облік переоцінки нематеріальних активів ( на самостійне вивчення)

4. Розкриття інформації про нематеріальні активи у примітках до фінансових звітів ( на самостійне вивчення)

5. Інвентаризація нематеріальних активів ( на самостійне вивчення)

6. Облік капітальних інвестицій

1 .Визначення та оцінка нематеріальних активів

Нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за такими групами:

1) права користування природними ресурсами (права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією пор природне середовище);

2) права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

3) права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);

4) права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

5) авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо);

6) гудвіл (перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання);

7) інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Планом рахунків для відображення в обліку нематеріальних активів призначений рахунок 12 “Нематеріальні активи”.

За дебетом рахунка 12 “Нематеріальні активи” відображається придбання або отримання в результаті розробки нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, та сума дооцінки таких активів, за кредитом – вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.

Для обліку нематеріальних активів за їх групами до рахунка 12 “Нематеріальні активи” передбачені такі субрахунки:

121 “Права користування природними ресурсами”

122 “Права користування майном”

123 “Права на знаки для товарів і послуг”

124 “Права на об’єкти промислової власності”

125 “Авторські та суміжні з ними права”

126 “Гудвіл”

127 “Інші нематеріальні активи”

Слід зазначити, що групою нематеріальних активів є сукупність однотипних за призначенням та умовами використання нематеріальних активів.

Нематеріальний актив відображається у балансі, якщо:

1) існує імовірність отримання у майбутньому економічних вигод від його використання;

2) його вартість (оцінка) може бути достовірно визначена.

Не визнаються активами:

- витрати на дослідження;

- організаційні витрати (витрати на реєстрацію підприємства, емісією цінних паперів тощо);

- витрати на перебазування або реорганізацію частини чи усього підприємства;

- витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;

- витрати на внутрішньо генерований гудвіл;

-витрати на рекламу та просування продукції до ринку.

Ці витрати відображаються у звіті про фінансові результати і визнаються витратами того звітного періоду, у якому вони мали місце.

Первісна вартість нематеріальних активів обчислюється за собівартістю їх придбання чи створення і складається з:

- ціни (вартості) придбання;

- мита;

- непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню;

- інших витрат, безпосередньо пов’язаних із придбанням активу та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

Справедлива вартість нематеріального активу – це сума, за якою актив може бути обмінений чи отриманий в операції між незалежними, обізнаними та зацікавленими сторонами.

Якщо нематеріальний актив був безкоштовно отриманий підприємством, то його собівартість дорівнює справедливій ринковій вартості на дату прийняття його на баланс.

Нематеріальні активи надходять на підприємство в результаті їх придбання, створення власними силами, безоплатного отримання або шляхом обміну на інші активи.

Планом рахунків для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 “Капітальні інвестиції”.

За дебетом рахунка 15 “Капітальні інвестиції” відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом – їх зменшення внаслідок прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів.

Для обліку витрат на придбання (створення) нематеріальних необоротних активів використовується субрахунок 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”.

Надходження нематеріальних активів може здійснюватись шляхом:

- придбання;

- розробки;

- внесення засновниками до статутного капіталу;

- безоплатного одержання;

- отримання в обмін на неподібні активи.

Бухгалтерські записи операцій з придбання (створення) нематеріальних активів мають вигляд:

1) відображено придбання нематеріальних активів за сумою договору:

Д-т 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”;

К-т 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками”;

На суму ПДВ:

Д-т 641 “Розрахунки за податками”;

К-т 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками”;

На суму ПДВ на умовах авансової оплати:

Д-т 644 “Податковий кредит”;

К-т 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками”;

2) зарахування придбаного об’єкта до складу нематеріальних активів:

Д-т 12 “Нематеріальні активи”

К-т 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”;

3) Відображено понесені витрати на створення нематеріального активу:

Д-т 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”;

К-т рахунків різних активів і зобов’язань (65,66,23,20);

Списання витрат на створення об’єктів при зарахуванні їх до складу нематеріальних активів:

Д-т 12 “Нематеріальні активи”;

К-т 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”;

4) відображені понесені витрати на модернізацію об’єкта нематеріальних активів:

Д-т 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”;

К-т рахунків різних активів і зобов’язань (65,66,23,20);

Списання витрат на модернізацію об’єкта нематеріальних активів:

Д-т 12 “Нематеріальні активи”;

К-т 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”;

5) відображені понесені витрати на дослідження (дослідження можливості технічного вдосконалення виробництва).

Д-т 941 “Витрати на дослідження і розробки”;

К-т рахунків різних активів і зобов’язань;

6) відображені внески засновників до статутного капіталу нематеріальними активами:

а) Д-т 46 “Неоплачений капітал”;

К-т 40 “Статутний капітал” – на суму внеску за вартістю, що вказана в установчих документах.

б) Д-т 12 “Нематеріальні активи”;

К-т 46 “Неоплачений капітал” – на суму одержаних від засновників об’єктів нематеріальних активів.

7) відображення в обліку безоплатно одержаних об’єктів нематеріальних активі:

Д-т 12 “Нематеріальні активи”;

К-т 424 “Безоплатно одержані необоротні активи”;

8) відображення в обліку операцій по надходженню нематеріальних активів шляхом обміну на подібні або неподібні активи.

Відображення в обліку обміну подібними активами здійснюються записами:

а) списання зносу переданого нематеріального активу:

Д-т 133 “Знос нематеріальних активів”;

К-т 12 “Нематеріальні активи”;

б) списання залишкової вартості цього самого нематеріального активу:

Д-т 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”;

К-т 12 “Нематеріальні активи”;

в) нарахування зобов’язань з ПДВ:

Д-т 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”;

К-т 26 “Розрахунки з податками”;

г) отримання нематеріального активу внаслідок обміну:

Д-т 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”;

К-т 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”;

д) відображення ПДВ:

Д-т 641 “Розрахунки з податками”;

К-т 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”;

ж) залік заборгованостей за обміном (бартером):

Д-т 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”;

К-т 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”;

з) введення нематеріального активу в експлуатацію:

Д-т 12 “Нематеріальні активи”.

К-т 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”;

Як відомо, неподібними вважаються активи, які мають різну справедливу вартість та різне функціональне призначення, тому при обміні неподібними активами в обліку та звітності під час обміну такими активами треба відображати фінансовий результат від процесу обміну.

Бухгалтерські проводки обміну неподібними активами:

а) списання зносу переданого нематеріального активу:

Д-т 133 “Знос нематеріальних активів”;

К-т 125 “Авторські та суміжні з ними права”;

б) списання залишкової вартості цього самого активу:

Д-т 972 “Собівартість реалізованих необоротних активів”;

К-т 125 “Авторські та суміжні з ними права”;

в) відображення доходу від передачі в обмін нематеріального активу:

Д-т 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”;

К-т 742 “Дохід від реалізації необоротних активів”;

г) нарахування зобов’язання з ПДВ: